справа № 753/7267/25 головуючий у суді І інстанції Заставенко М.О.
провадження № 22-ц/824/17936/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
29 вересня 2026 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Акціонерного товариства «Дельта Банк», від імені якого діє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»,про звільнення майна з-під арешту, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб за допомогою системи «Електронний суд» з пропуском строку на апеляційне оскарження подав апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Положення вказаної статті встановлює для суду безумовну підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження у зазначеному випадку у разі наявності клопотання учасника справи.
При цьому, ч. 3 ст. 354 ЦПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що рішення ухвалено 02 липня 2026 року за відсутності учасників справи та цього ж дня виготовлено його повний текст. Перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався 03 липня 2026 року та закінчився 01 серпня 2026року, який є вихідним днем. Відповідно, останній день строку на апеляційне оскарження є перший за ним робочий день, а саме 03 серпня 2026 року. Повний текст рішення не було вручено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у день його складання. У даному випадку у відповідача виникає безумовне право на поновлення строку на апеляційне оскарження за умови подання апеляційної скарги у межах тридцяти днів з дня вручення оскаржуваного рішення за наявності відповідного клопотання.
Згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 272 ЦПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Повний текст судового рішення доставлено до електронного кабінету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17 липня 2026 року пізніше 17 години, а тому вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, а саме, 20 липня 2026 року. З 21 липня 2026 року по 19 серпня 2026 року відповідач мав право на безумовне поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у межах строків, визначених ч. 2 ст. 354 ЦПК України.
Дану апеляційну скаргу подано за допомогою системи «Електронний суд» 24 вересня 2026 року, тобто поза межами тридцяти днів з дня вручення відповідачу повного судового рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, 19 серпня 2026 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вперше подав апеляційну скаргу
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу залишено без руху, надано апелянту десятиденний строк, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення виявлених недоліків.
Відповідач мав сплатити судовий збір у сумі 2 906,88 грн. та надати докази направлення апеляційної скарги з долученими до неї документами усім учасникам справи.
Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 01 вересня 2026 року, про що міститься звіт про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.
У подальшому, ухвалою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2026 року апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Усуваючи недоліки апеляційної скарги, визначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, від імені та в інтересах якого діє Шутов О.О., було надано до суду платіжну інструкцію про сплату судового збору та докази надіслання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги Дарницькому відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Товариству з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», а також безпосередньо апелянту. Відповідачем не надано доказів надіслання апеляційної скарги позивачу ОСОБА_1 та третій особі ОСОБА_2
24 вересня 2026 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повторно звернувся до суду із апеляційною скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2026 року.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження представник Фонд гарантування вкладів фізичних осібзазначає, що одночасно з поданням апеляційної скарги, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 19 серпня 2026 року цінними листами з описом вкладення були направлені її копії на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які не мають електронного кабінету в підсистемі ЄСТІС. Разом з тим, помилково до заяви на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року не було залучено копії доказів направлення копії апеляційної скарги на поштову адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а саме цінні листи від 19 серпня 2026 року. Відповідач звертається з апеляційною скаргою повторно, оскільки як станом на час звернення з апеляційною скаргою, так і станом на час усунення недоліків апелянтом фактично вже були виконані вимоги процесуального закону щодо направлення копії апеляційної скарги позивачці ОСОБА_1 та третій особі ОСОБА_2 .
Вказані причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними з огляду на те, що ухвала Київського апеляційного суду від 08 вересня 2026 року, якою встановлено факт невиконання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб визначених судом недоліків апеляційної скарги в повному обсязі, на даний час набула законної сили.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала Київського апеляційного суду від 08 вересня 2026 року про повернення апеляційної скарги в касаційному порядку не оскаржувалась.
За таких обставин, невиконання апелянтом вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Сам по собі сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків.
Схожа за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 640/18290/19.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц зазначено, що «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, зроблено висновки про те, що «причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами».
За ч. 3 ст. 354 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що невиконання відповідачем процесуальних обов`язків, а саме вимог ухвали Київського апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 31 серпня 2026 року, не є поважною причиною. Відтак, відповідач має подати до суду апеляційної інстанції заяву, у якій вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 357 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2026 року залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Інакше апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Фінагеєв