справа № 753/7267/25 головуючий у суді І інстанції Заставенко М.О.
провадження № 22-ц/824/17936/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
У Х В А Л А
про відмову у відкритті апеляційного провадження
15 жовтня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ судді-доповідача Фінагеєва В.О., суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Акціонерного товариства «Дельта Банк», від імені якого діє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», про звільнення майна з-під арешту, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб за допомогою системи «Електронний суд» з пропуском строку на апеляційне оскарження подав апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Положення вказаної статті встановлює для суду безумовну підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження у зазначеному випадку у разі наявності клопотання учасника справи.
При цьому, ч. 3 ст. 354 ЦПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що рішення ухвалено 02 липня 2026 року за відсутності учасників справи та цього ж дня виготовлено його повний текст. Перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався 03 липня 2026 року та закінчився 01 серпня 2026 року, який є вихідним днем. Відповідно, останній день строку на апеляційне оскарження є перший за ним робочий день, а саме 03 серпня 2026 року. Повний текст рішення не було вручено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у день його складання. У даному випадку у відповідача виникає безумовне право на поновлення строку на апеляційне оскарження за умови подання апеляційної скарги у межах тридцяти днів з дня вручення оскаржуваного рішення за наявності відповідного клопотання.
Згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 272 ЦПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Повний текст судового рішення доставлено до електронного кабінету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17 липня 2026 року пізніше 17 години, а тому вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, а саме, 20 липня 2026 року. З 21 липня 2026 року по 19 серпня 2026 року відповідач мав право на безумовне поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у межах строків, визначених ч. 2 ст. 354 ЦПК України.
Дану апеляційну скаргу подано за допомогою системи «Електронний суд» 24 вересня 2026 року, тобто поза межами тридцяти днів з дня вручення відповідачу повного судового рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, 19 серпня 2026 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вперше подав апеляційну скаргу
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу залишено без руху, надано апелянту десятиденний строк, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення виявлених недоліків.
Відповідач мав сплатити судовий збір у сумі 2 906,88 грн. та надати докази направлення апеляційної скарги з долученими до неї документами усім учасникам справи.
Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 01 вересня 2026 року, про що міститься звіт про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.
У подальшому, ухвалою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2026 року апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Усуваючи недоліки апеляційної скарги, визначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, від імені та в інтересах якого діє Шутов О.О., було надано до суду платіжну інструкцію про сплату судового збору та докази надіслання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги Дарницькому відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Товариству з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», а також безпосередньо апелянту. Відповідачем не надано доказів надіслання апеляційної скарги позивачу ОСОБА_1 та третій особі ОСОБА_2
24 вересня 2026 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повторно звернувся до суду із апеляційною скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2026 року.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження представник Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначає, що одночасно з поданням апеляційної скарги, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 19 серпня 2026 року цінними листами з описом вкладення були направлені її копії на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які не мають електронного кабінету в підсистемі ЄСТІС. Разом з тим, помилково до заяви на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року не було залучено копії доказів направлення копії апеляційної скарги на поштову адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а саме цінні листи від 19 серпня 2026 року. Відповідач звертається з апеляційною скаргою повторно, оскільки як станом на час звернення з апеляційною скаргою, так і станом на час усунення недоліків апелянтом фактично вже були виконані вимоги процесуального закону щодо направлення копії апеляційної скарги позивачці ОСОБА_1 та третій особі ОСОБА_2 .
Вказані причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними з огляду на те, що ухвала Київського апеляційного суду від 08 вересня 2026 року, якою встановлено факт невиконання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб визначених судом недоліків апеляційної скарги в повному обсязі, на даний час набула законної сили.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала Київського апеляційного суду від 08 вересня 2026 року про повернення апеляційної скарги в касаційному порядку не оскаржувалась.
Сам по собі сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків.
Схожа за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 640/18290/19.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків - протягом десяти днів з моменту вручення ухвали.
У вказаній ухвалі апеляційний суд прийшов до висновку, що невиконання відповідачем процесуальних обов`язків, а саме вимог ухвали Київського апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 31 серпня 2026 року, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Відповідач мав подати до суду апеляційної інстанції заяву, у якій вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Частиною шостою статті 14 ЦПК України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
01 жовтня 2026 року електронний примірник вказаної ухвали направлено та доставлено відповідачу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через систему «Електронний суд», про що мітиться звіт про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.
Крім того, 01 жовтня 2026 року електронний примірник вказаної ухвали суду апеляційної інстанції було направлено на електронну адресу відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: EsudFond@fg.gov.ua, яка зазначена у апеляційній скарзі.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі 759/14068/19, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Якщо суд надіслав рішення на електронну адресу, яку зазначив учасник справи, це можна вважати додатковим засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу (постанова Великої Палати Верховного суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2025 року у справі №120/379/21-а.
Відтак, перебіг строку на усунення недоліків розпочався 02 жовтня 2026 року та закінчився 11 жовтня 2026 року, який є вихідним днем. Відповідно, останній день строку на усунення недоліків є перший за ним робочий день, а саме 12 жовтня 2026 року.
У встановлений ухвалою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2026 року строк заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з інших підстав подано не було.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення.
На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
За таких обставин, встановлення діючим законодавством права на апеляційний перегляд справи не може бути підставою для невиконання особою, яка бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення, норм законодавства, які визначають дотримання певних умов для здійснення такого права.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України правові підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2026 року відсутні.
Керуючись статтями 354, 358 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Акціонерного товариства «Дельта Банк», від імені якого діє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», про звільнення майна з-під арешту.
Надіслати учасникам справи копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження. Надіслати апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач В.О. Фінагеєв
Судді Т.Ц. Кашперська
М.А. Яворський