Номер провадження: 22-ц/813/5331/26
Справа № 496/4633/23
Головуючий у першій інстанції Пендюра Л. О.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Сєвєрової Є.С. (суддя - доповідач),
Вадовської Л.М., Таварткіладзе О.М.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2025 року у складі судді Пендюри Л.О.,
встановив:
2. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2023 року, Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» (далі - АТ «ДТЕК Одеські електромережі») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути з відповідачки на свою користь вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 22479 грн 75 коп. та судові витрати по справі.
Свої вимоги мотивує тим, що АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (правонаступник АТ «Одесаобленерго») постачало електричну енергію на об`єкт, розташований з адресою: АДРЕСА_1 , в якому мешкає відповідачка ОСОБА_1 08 лютого 2022 року уповноваженими представниками AT «ДТЕК Одеські Електромережі» при проведенні перевірки на предмет дотримання ПРРЕЕ за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено порушення Правил, а саме: самовільне підключення електропроводки до електромереж ОСР з порушенням схеми обліку. За результатом виявленого порушення у присутності особи ОСОБА_2 , який відрекомендувався квартирантом та допустив для перевірки на об`єкт споживача було складено Акт про порушення №8020879 від 02.08.2022 та підписаний останнім без внесення зауважень до акту. 30 серпня 2022 року комісія з розгляду актів прийняла рішення провести розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії. За результатом перерахунку розрахунок вартості не облікованої електричної енергії склав 22479 грн 75 коп.
Позиція відповідача в суді першої інстанції
У відзиві на позовну заяву, ОСОБА_1 просила відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що викладенні у ній вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав. Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить відповідачці на праві приватної власності, згідно договору дарування від 01.10.2007. Але фактично вона не проживає за вищевказаною адресою, що підтверджується довідкою Яськівської сільської ради вих. № 05-13/199 від 29.02.2024, відповідно електроенергією не використовує, у зв`язку з чим в грудні 2009 року електропостачання її будинку було припинено. Додатково факт її не проживання підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 , з записів якої вбачається, що вона з 2010 року по цей час працює в м. Одеса. В квітні 2021 року відповідачка дізналася, що в її будинку знаходиться невідома їй особа, дозволу на проживання якої вона не давала. 26.04.2021 з цього приводу відповідачка звернулася до Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління національної поліції в Одеській області. 26.05.2021 отримала відповідь вих. № 61/4978, в якій в порушенні кримінального провадження було відмовлено, та повідомлено її, що за адресою: АДРЕСА_1 мешкає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . За допомогою дільничного його було виселлено з домоволодіння. 30.09.2023 відповідачці знову стало відомо, що в її домоволодінні за вищевказаною адресою знаходиться невідома особа, дозволу на знаходження та проживання якої відповідачка не давала. В цей же день відповідачка звернулася до Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління національної поліції в Одеській області. 02.11.2023 отримала відповідь вих. № 61/11315, що під час виїзду співробітниками поліції за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що там мешкає громадянин на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого в цей же день співробітниками поліції було виселлено з її домоволодіння. В січні 2024 року відповідачці стало відомо, що АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» звернулося до Біляївського районного суду Одеської області з позовною заявою про стягнення вартості не облікованої електричної енергії в сумі 22479 грн 75 коп., згідно Акту про порушення № 8020879, складеного 02.08.2022. З вимогами, викладеними у позовній заяві відповідачка не згодна з наступних підстав. 02.08.2022 представниками AT «ДТЕК Одеські Електромережі» було складено Акт про порушення № 8020879 за адресою: АДРЕСА_1 . Звертає увагу суду, що згідно договору дарування від 01.10.2007 р. відповідачці належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, в Акті про порушення вказана адреса домоволодіння, за яким виявлено факт порушення ПРРЕЕ: АДРЕСА_1 , який не належить відповідачці. В графі Акту про порушення «за участі споживача» вказаний ОСОБА_2 , який і підписав його без зауважень. Пунктом 8.2.5. ПРРЕЕ передбачено, що особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред`явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються уповноваженими представниками оператора системи в акті про порушення. Але фактично цього зроблено не було, в Акті відсутня інформація про особу, в присутності якої його було складено. Тобто, без участі відповідачки було виявлено порушення ПРРЕЕ та складено відповідний Акт про порушення. Під час складання Акту про порушення відсутні особи, участь яких обов`язково передбачена під час виявлення порушень ПРРЕЕ та в присутності яких складається Акт про порушення, що передбачено п. 8.2.5. ПРРЕЕ. Враховуючи порушення позивачем процедури складення та розгляду Акту про порушення, передбачену ПРРЕЕ, та свою не причетність до виявлених представниками AT «ДТЕК Одеські Електромережі» порушень ПРРЕЕ, вважає вимоги Позивача щодо стягнення з неї вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 22479 грн 75 к. - необґрунтованими та незаконними. Звертає увагу суду, що порушення ПРРЕЕ, вказане в Акті, спричинено діями іншої особи - ОСОБА_2 , та містять ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 188-1 ККУ, а саме: викрадення гарячої або питної води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов`язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, якщо такими діями завдано значної шкоди. Тобто, викрадення енергії здійснюється шляхом протизаконного вилучення чужої для суб`єкта правопорушення енергії (теплової або електричної), а також подальше її використання в особистих цілях або в інтересах інших осіб (а.с. 51-54).
У відповіді на відзив, представник позивача зазначала, що відповідальність за стан внутрішніх електричних мереж будинку несе його власник, який повинен проявляти розумну обачність і не допускати споживання електроенергії поза приладами обліку. Нормами спеціального законодавства, яке регулює правовідносини у сфері споживання електричної енергії, зокрема і Правилами роздрібного ринку електричної енергії, не передбачено, що оператор системи розподілу має розслідувати і доводити факт здійснення конкретним споживачем самовільного підключення до електричної мережі поза обліком. В свою ж чергу просить суд звернути увагу на те, що оформлений особовий рахунок № НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1 рахується саме за ОСОБА_1 , яка є побутовим споживачем електричної енергії. Так, до матеріалів справи надано акт про порушення № 8020879 від 02.08.2022, складений та підписаний представниками оператора системи, які брали участь у перевірці та особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки безпосередньо в присутності ОСОБА_2 , який відрекомендувався квартирантом, при складанні якого останній підписав акт. Акт про порушення складено у відповідності до вимог Правил, є належним і допустимим доказом вчинення правопорушення та достатньою правовою підставою для нарахування вартості необлікованої електричної енергії внаслідок самовільного підключення до електричної мережі. 30.08.2022 було проведено засідання комісії про, що свідчить протокол засідання комісії № 375/2 від 30.08.2022. Розгляд акту було здійснено в межах строку зазначеного ПРРЕЕ, а саме протягом 60 календарних днів від дня його складення, як це передбачено п.8.2.6. Отже, твердження відповідача про те, що відповідач не була повідомлена про місце, час і дату засідання комісії тому не мала змоги бути присутньою на її засіданні, ніяким чином та належними доказами не спростовуються. Думка позивача, що виявлене підключення вона не здійснювала, а спричинив самовільне підключення ОСОБА_2 , є лише припущенням і не підтверджена належними доказами у справі. Попри наведене, ОСОБА_1 будучи власником будинку в порушення принципу, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам інших осіб не врегулювала з оператором системи розподілу (позивачем) відносини з розподілу електричної енергії, а припустилася до несанкціонованого споживання електричної енергії поза межами приладу обліку (а.с. 80-83).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2025 року позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Одеські електромережі» вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 22479 грн 75 коп. та судовий збір у розмірі 2684 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що акт про порушення складено з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим він є належним та допустимим доказом у справі. Враховуючи те, що відповідачка не відшкодувала АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» завданих збитків, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки суми завданої шкоди у визначеному позивачем розмірі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2025 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» до ОСОБА_1 у повному обсязі та стягнути з позивача на її користь понесені судові витрати.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, не врахував, що для притягнення до цивільно-правової відповідальності оператора системи розподілу необхідно довести наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки (самовільного безоблікового споживання), шкоди, причинного зв?язку між протиправною поведінкою та шкодою, а також вини відповідача (ст. 1166 ЦК України). Позивачем не було доведено факт самовільного підключення саме ОСОБА_1 , її причетність до будь-яких протиправних дій, причинний зв?язок між діями відповідача та виникненням шкоди, а також факт споживання електроенергії поза обліком. Акт про порушення №8020879 від 02.08.2022 не є безумовним та беззаперечним доказом вини апелянта. Сам по собі акт фіксує лише певні обставини, виявлені представниками позивача, але не доводить факту вчинення порушення конкретною особою, як неодноразово зазначав Верховний Суд.
Доводи скарги також мотивовані істотним порушення норм процесуального права та вимог щодо доказування. Як зазначає скаржниця, суд першої інстанції порушив вимоги статей 76-81, 89, 263-265 ЦПК України, а саме не забезпечив повного та всебічного дослідження обставин справи. Зокрема, судом не було належним чином досліджено відеозаписи перевірки, не встановлено особу, яка дійсно допустила працівників ОСР до домоволодіння, та не з?ясовано її повноваження. Суд неповно та неправильно оцінив докази. Суд поклав в основу рішення припущення та суб`єктивні пояснення представників Позивача, не надавши належної оцінки відсутності об`єктивних технічних доказів, які б безсумнівно підтверджували факт і спосіб безоблікового споживання та причетність саме апелянта до такого порушення. Суд першої інстанції фактично переклав цей обов?язок на відповідача, не вимагаючи від Позивача належних та допустимих доказів існування всіх елементів цивільного правопорушення.
Також як вже зазначала скаржниця, Акт про порушення №8020879 від 02.08.2022 складений з істотними порушеннями вимог ПРРЕЕ, що позбавляє його доказової сили. Зокрема: невідповідність адреси, на яку складено акт, фактичному місцю проживання скаржниці та предмету спору, а саме Акт складено на адресу: АДРЕСА_1 , тоді як будинок скаржника має адресу: АДРЕСА_1 . Ця розбіжність є істотним порушенням, оскільки створює сумніви щодо належного суб?єкта та об?єкта перевірки, що може свідчити про нечинність Акта відносно ОСОБА_1 . Також у ньому відсутня належна ідентифікація особи, яка допустила представників оператора системи розподілу до домоволодіння. Суд не встановив, чи мала ця особа відповідні повноваження представляти інтереси власника. Також відсутній підпис власника ( ОСОБА_1 ) в Акті про порушення та доказів її належного повідомлення про перевірку та складання акта. У Акті відсутній і детальний опис схеми підключення, який би об?єктивно підтверджував факт безоблікового споживання та його технічну сторону.
Скаржницею також наголошено про відсутність її вини та незаконні дії третьої особи. З огляду на наявність кримінального провадження №12025164250000124 від 14.06.2025 за ст. 162 ч. 1 КК України (незаконне проникнення до житла) за заявою ОСОБА_1 , допуск працівників ОСР було здійснено третьою особою ( ОСОБА_2 ) без відповідних повноважень та можливо, за відсутності власника. Суд першої інстанції не надав належної оцінки цій обставині та безпідставно поклав відповідальність на апелянта лише з підстави права власності, що суперечить принципу особистої відповідальності.
Доводи скарги також обґрунтовані розбіжністю із правовими висновками Верховного Суду та судовою практикою апеляційних судів. Так, у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду у справі №336/6535/16-ц суд дійшов висновку, що сам по собі акт про порушення правил користування електричною енергією не підтверджує факту вчинення такого порушення конкретною особою та не звільняє оператора системи розподілу від обов?язку доведення вини відповідача належними та допустимими доказами. Верховний Суд наголосив, що у спорах про стягнення вартості необлікованої електричної енергії підлягають доказуванню не лише формальні обставини складання акта, а й факт втручання, спосіб такого втручання та причетність конкретної особи. У справі №922/875/23 (постанова Верховного Суду від 16.06.2025), зазначено, що суди повинні досліджувати технічні характеристики виявленого порушення, схему підключення, її фізичну можливість та відповідність вимогам Правил роздрібного ринку електричної енергії. За відсутності належних технічних доказів сам факт складання акта не може вважатися достатнім для стягнення вартості необлікованої електроенергії. Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що недотримання обов?язкових вимог нормативно-правових актів при складанні акта про порушення є підставою для визнання такого акта неналежним доказом, зокрема, відсутність ідентифікації особи, яка допустила представників оператора системи, або складання акта без участі споживача та без належного опису є істотними порушеннями процедури. Власник майна не несе автоматичної відповідальності за дії третіх осіб. Правова позиція Верховного Суду зводиться до того, що сам факт володіння майном не може бути єдиною підставою для покладення відповідальності за шкоду, завдану діями третіх осіб, за відсутності вини власника та причинного зв?язку між його поведінкою і шкодою. Також показовою для даної справи є постанова Хмельницького апеляційного суду від 29.01.2026 у справі №677/1053/24, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову оператора системи розподілу про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Позиція позивача в суді апеляційної інстанції
У відзиві на апеляційну скаргу, АТ «ДТЕК Одеські електромережі», посилаючись на її необґрунтованість просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2025 року - без змін, оскільки апеляційна скарга не обґрунтована належними та допустимим доказами у зв`язку із чим не підлягає задоволенню. Зазначає, що акт складено з дотриманням вимог чинного законодавства та він є належним і допустимим доказом. Порушення виявлено та продемонстровано у присутності особи, що допустила до перевірки, а саме в присутності ОСОБА_2 . Доводи апеляційної скарги про те, що споживач ОСОБА_1 при здійсненні перевірки та при складанні акта про порушення присутня не була, цей акт не підписувала, а допуск до житла працівників ОСР було здійснено третьою особою ОСОБА_2 без відповідних повноважень та можливо за відсутності власника, а тому як власник майна вона не несе автоматичної відповідальності за самовільні протиправні дії третіх осіб є лише припущенням і не підтверджена належними доказами у справі. Попри наведене, ОСОБА_1 будучи власником будинку в порушення принципу, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам інших осіб не врегулювала з оператором системи розподілу (позивачем) відносини з розподілу електричної енергії, а припустилася до несанкціонованого споживання електричної енергії поза межами приладу обліку. Обґрунтованість вимог позивача підтверджується актом про порушення, складеним у відповідності до вимог правил, чинним рішенням комісії, оформленим протоколом, проведеним на підставі акту розрахунком вартості необлікованої електричної енергії, іншими матеріалами справи. Вирішуючи спір між сторонами справи, суд першої інстанції дослідивши наявні у справі докази та давши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги АТ «ДТЕК Одеські електромережі» є обґрунтованими про, що було ухвалено відповідне рішення про задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 в розмірі 22479,75 грн.
У запереченнях на відзив на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, просить її апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі, а рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову АТ «ДТЕК Одеські електромережі» відмовити повністю.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без виклику учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 368, ч.1 369 ЦПК України).
3. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин
Встановлено, що відповідно до договору дарування від 01.10.2007 ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла у дар житловий будинок з надвірною спорудою під АДРЕСА_1 . (а.с. 69)
Особовий рахунок № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_1 , яка є побутовим споживачем електричної енергії. (а.с. 15)
02.08.2022 представниками АТ «ДТЕК Одеські електромережі» при проведенні перевірки на предмет дотримання ПРЕЕ за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено порушення правил, а саме: порушення п.2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4, 5.5.5 ПРЕЕ, що відповідає порушенню п.8.4.2 ПРЕЕ - самовільне електропроводки до електромереж ОСР з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем 2*0,75 мм від опори № 25 до електропроводки. Електроенергія споживається лічильником не враховується (лічильник відсутній). Порушення виявлено та продемонстровано у присутності споживача ОСОБА_2 . Акт про порушення № 8020879 від 02.08.2022 (а.с. 13).
30.08.2022 комісією АТ «ДТЕК Одеські електромережі» з розгляду актів про порушення без участі сповіщеного споживача було розглянуто акт та прийнято рішення (Протокол № 375/2) нарахування провести згідно з п. 8.4.2.6 та за формулою № 8 пункту 8.4.13 ПРЕЕ, за шість календарних місяців з 02.02.2022 по дату виявлення порушення 02.08.2022, за площею перерізу проводу мідь 2*0,75 мм2, допустимий тривалий струм проводу згідно гл.1.3 ПУЕ складає 15А, тривалістю роботи струмоприймачів протягом доби 8 год., за тарифами, цінами які діяли протягом розрахункового періоду. Обсяг не облікованої електричної енергії склав 4303 кВт*год на суму 22479 грн 75 коп. в т.ч. ПДВ. (а.с.14-15).
Відповідно до листів ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області № 61/4978 від 26.05.2021 та 61/11315 від 02.11.2023 вбачається, що в будинку за адресою: АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_2 (а.с. 67-68)
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог АТ «ДТЕК Одеські електромережі», з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики.
Згідно з п. 8.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Самовільне підключення - це підключення та/або споживання електричної енергії без укладення договорів, передбачених цими Правилами, або підключення після відключення, несанкціоноване (непогоджене) оператором системи.
Згідно з п. 8.2.5 у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Відповідно до пп. 7 п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частина друга статті 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди: тобто особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.
Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Тому, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та побутовим споживачем електричної енергії, особовий рахунок за яким відкритий на її ім`я.
02 серпня 2022 року представниками АТ «ДТЕК Одеські електромережі» за вказаною адресою виявлено самовільне підключення електропроводки до електричних мереж оператора системи з порушенням схеми обліку, у зв`язку з чим складено акт про порушення № 8020879. Акт складено у присутності ОСОБА_2 , який допустив представників оператора системи на об`єкт, представився квартирантом та підписав акт без зауважень. За результатами розгляду зазначеного акта комісією АТ «ДТЕК Одеські електромережі» визначено обсяг необлікованої електричної енергії в розмірі 4303 кВт·год на суму 22 479,75 грн.
При цьому суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до наявних у матеріалах справи листів ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 проживає за вказаною адресою, а тому дійшов висновку про складення акта з дотриманням вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії. Суд також дійшов вірного висновку, що саме власник об`єкта несе відповідальність за стан внутрішніх електричних мереж та недопущення безоблікового споживання електричної енергії.
Враховуючи, що відповідачка не відшкодувала АТ «ДТЕК Одеські електромережі» завдані збитки, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для їх стягнення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає встановленим у справі обставинам та ґрунтується на належній оцінці наявних у матеріалах справи доказів.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про недоведеність факту порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії саме відповідачкою, її вини та причинного зв`язку між її діями і завданими позивачу збитками колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, 02.08.2022 представниками АТ «ДТЕК Одеські електромережі» за адресою: вул. Сонячна, буд. 15А, с. Яськи Одеського району Одеської області виявлено самовільне підключення електропроводки до електричних мереж оператора системи з порушенням схеми обліку, внаслідок чого електрична енергія споживалася без її обліку. Зазначене порушення зафіксовано актом № 8020879, складеним у присутності ОСОБА_2 , який допустив представників оператора системи на об`єкт, представився квартирантом та підписав акт без зауважень.
При цьому факт виявленого порушення не ґрунтується виключно на самому акті, як помилково зазначає скаржниця. Судом враховано також протокол засідання комісії, розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, а також відомості ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, відповідно до яких ОСОБА_2 проживає за спірною адресою.
Посилання ОСОБА_1 на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.07.2018 у справі № 336/6535/16-ц, не спростовує правильності висновків суду першої інстанції. У зазначеній справі Верховний Суд дійсно виходив із того, що сам по собі правильний розрахунок вартості необлікованої електричної енергії не звільняє оператора системи від обов`язку довести факт порушення споживачем та причинно-наслідковий зв`язок між таким порушенням і необлікованим споживанням. Водночас у цій справі судом встановлено не лише формальне складання акта, а й конкретний спосіб порушення, його виявлення за місцем знаходження об`єкта споживача та обставини допуску представників оператора системи до цього об`єкта.
Не заслуговують на увагу суду і доводи апеляційної скарги про те, що акт про порушення не підписаний відповідачкою, а тому не може бути доказом у справі.
Так, відповідно до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ акт про порушення може бути складений, зокрема, у присутності іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт споживача, за умови посвідчення її особи. Верховний Суд у постанові від 03 серпня 2021 року у справі №910/5998/20 роз`яснив, що такою іншою особою є особа, яка має доступ до об`єкта споживача, можливість допустити представників оператора системи до об`єкта для проведення перевірки та особу якої встановлено за документами, що унеможливлюють сумніви щодо її особи. При цьому ПРРЕЕ не вимагають зазначення в акті документа, за яким встановлено особу.
Отже, сама по собі відсутність підпису власника об`єкта на акті не свідчить про порушення порядку його складення та не позбавляє такий акт доказового значення. У цій справі акт складено у присутності ОСОБА_2 , який допустив працівників оператора системи до об`єкта та підписав його без зауважень.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд не встановив повноважень ОСОБА_2 на її представництво інтересів, як власника будинку, також не є підставою для скасування рішення, оскільки зміст пункту 8.2.5 ПРРЕЕ не ставить можливість складення акта у присутності іншої особи у залежність від наявності у неї довіреності чи іншого документа про представництво інтересів власника. Визначальним є те, що така особа мала доступ до об`єкта та допустила представників оператора системи до його огляду. Саме такі обставини у цій справі встановлені судом.
Не свідчить про необґрунтованість рішення і посилання скаржниці на невідповідність адреси, зазначеної в акті, адресі, зазначеній у договорі дарування.
Так, сам по собі факт зазначення у правовстановлюючому документі номера будинку АДРЕСА_1 , тоді як у документах щодо електропостачання та акті зазначено номер 15А, не доводить проведення перевірки іншого об`єкта. ОСОБА_1 не надано належних доказів того, що за вказаними адресами розташовані різні об`єкти нерухомості, а судом першої інстанції встановлено, що особовий рахунок та перевірка стосувалися саме об`єкта, власником якого є ОСОБА_1 .
Доводи про відсутність у акті детального опису схеми підключення також спростовуються його змістом, оскільки в акті зазначено спосіб самовільного підключення - кабелем 2?0,75 мм від опори № 25 до електропроводки, а також зазначено, що електрична енергія споживається без обліку.
Посилання ОСОБА_1 на те, що судом не досліджено відеозапис перевірки та не встановлено особу, яка допустила працівників оператора системи, колегія суддів відхиляє, оскільки матеріалами справи підтверджено, що акт складено у присутності ОСОБА_2 , який його підписав, а його проживання за спірною адресою підтверджується листами ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області. Відтак відповідні обставини отримали належну оцінку судом першої інстанції у сукупності з іншими доказами.
Безпідставними є і доводи про те, що суд першої інстанції поклав на неї відповідальність виключно з огляду на право власності на будинок.
Як вбачається зі змісту рішення, суд виходив не лише з факту належності відповідачці спірного об`єкта, а й із того, що саме за нею обліковується особовий рахунок, вона є побутовим споживачем електричної енергії, а порушення виявлено безпосередньо на належному їй об`єкті.
При цьому відповідно до пункту 5.5.5 ПРРЕЕ на споживача покладено, зокрема, обов`язок дотримуватися встановлених правил, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію власних електроустановок, а також не допускати безоблікового використання електричної енергії.
Посилання ОСОБА_1 на те, що самовільне підключення могло бути здійснене ОСОБА_2 без її відома, також не спростовує висновків суду. Матеріалами справи підтверджено проживання ОСОБА_2 за спірною адресою, а тому його присутність на об`єкті та допуск ним представників оператора системи не є обставиною, яка сама по собі свідчить про проведення перевірки неналежного об`єкта або недостовірність зафіксованого порушення.
Щодо посилання на кримінальне провадження № 12025164250000124 від 14 червня 2025 року за ч.1 ст. 162 КК України, то сам факт внесення відомостей до ЄРДР та здійснення досудового розслідування не встановлює обставин незаконного проникнення ОСОБА_2 до будинку, не встановлює факту відсутності у нього доступу до об`єкта станом на 02.08.2022 та не спростовує інших доказів, оцінених судом у цій справі.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 не позбавлена права у разі встановлення вини ОСОБА_2 у передбаченому законом порядку звернутися до нього з відповідними вимогами про відшкодування понесених витрат.
Не може бути підставою для скасування рішення і посилання на постанову Верховного Суду від 16 червня 2025 року у справі № 922/875/23, оскільки зазначена справа розглядалась Касаційним господарським судом у спорі між суб`єктами господарювання та стосувалася оцінки конкретних доказів у відмінних фактичних обставинах. Правові висновки суду касаційної інстанції мають застосовуватися з урахуванням предмета спору та встановлених у відповідній справі фактичних обставин.
Таким чином, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди відповідачки ОСОБА_1 з оцінкою судом першої інстанції доказів та висновками щодо їх достатності, однак не містять обставин, які б спростовували встановлений факт порушення ПРРЕЕ або свідчили про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, надав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 22 479,75 грн.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.
Жодних інших доводів на спростування висновків суду, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ТОВ «ІНФОКС» є недоведеними, а тому її треба залишити без задоволення.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.374, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.
За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні.
Дата ухвалення рішення, порядок та строк касаційного оскарження
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
4. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Керуючись ст.ст.374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий Є.С. Сєвєрова
Судді: Л.М. Вадовська
О.М. Таварткіладзе