єдиний унікальний номер справи 531/1305/26
номер провадження 2/531/1056/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2026 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Фисун Л.С.
за участю секретаря судового засідання Нагорної О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Карлівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и в:
стислий виклад позиції позивача.
Позивач ТОВ «Бізнес позика», через свого представника, звернулося до суду з позовом до відповідача, у якому просить суд стягнути з нього заборгованість за кредитним договором № 542875-КС-002 від 16.07.2025 в розмірі 14390,70 гривень, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту- 6299,70 гривень, заборгованості прострочених платежів по процентах- 3591,00 гривень; заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України- 4500,00 гривень, а також судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.
На обґрунтування позову зазначив, що 16.07.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем укладено договір № 542875-КС-002 шляхом обміну електронними повідомленнями. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 6000,00 гривень шляхом перерахування на банківську карту позичальника, вказану в анкетних даних особового кабінету на засадах строковості, поворотності та платності. Згідно умов договору плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування кредитом. Відповідач у свою чергу зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором. 26.07.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем укладено Додаткову угоду №1 до договору № 542875-КС-002 про надання кредиту, відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «Бізнес Позика» надала позичальнику додатково кредит в сумі 3000,00 грн. Відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, сплатив частково зобов`язання в сумі 8947,84 гривень, станом на 05.05.2026 виникла заборгованість в розмірі 14 390,70 гривень З урахуванням вищенаведеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Позиції учасників судового провадження.
Відповідач не дотримався порядку для подання відзиву на позов.
Позивач ТОВ «Бізнес позика» свого представника у судове засідання не направив, до суду надійшли додаткові пояснення ТОВ «Бізнес позика» згідно яких просить розгляд справи проводити без представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Зазначає, що кредитний договір між сторонами був укладений шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті кредитодавця в особистому кабінеті позичальника, та підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Всі дії щодо укладення кредитного договору позичальник здійснював в інформаційно-телекомунікаційній системі в своєму особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця.
ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № 5168-7451- 6030-5584.
ТОВ «Бізнес Позика» є небанківською установою, яка не відкриває позичальникам банківські рахунки та не випускає на ім`я позичальників банківські картки, тому перерахування кредитних коштів та зарахування платежів позичальників за Кредитними договорами ТОВ «Бізнес Позика» зазвичай здійснюється за допомогою платіжних систем відповідних посередників.
Оскільки ТОВ "Бізнес Позика" є фінансовою, а не банківською установою, то зважаючи на положення Закону України "Про платіжні послуги", надані довідка та виписка є первинними обліковими документами, що підтверджують факт здійснення платіжної операції та всі її реквізити, тобто видачу грошових коштів за договором.
Наданий позивачем разом з позовною заявою розрахунок заборгованості за Кредитним договором, разом з іншими доказами по справі є належним, допустимим та достатнім доказом існування у відповідача заборгованості за Кредитним договором. Вищезазначені докази є документами первинної бухгалтерської документації, які повністю відповідають вимогам до таких документів, які встановлені у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, направила письмові пояснення в яких просить відмовити ТОВ «Бізнес Позика» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт укладення кредитного договору з відповідачем. Посилання на використання одноразового ідентифікатора саме по собі не є беззаперечним доказом того, що відповідні дії вчиняла саме відповідач. Матеріали справи не містять належних технічних доказів, які б дозволяли достовірно встановити особу, що здійснювала реєстрацію, авторизацію, акцепт оферти та підписання договору, а саме: повних технічних журналів реєстрації та авторизації, IPадрес, даних про пристрій користувача, часу входу до особистого кабінету, технічних даних щодо направлення та використання одноразового ідентифікатора, а також підтвердження належності відповідачу номера телефону, на який такий ідентифікатор нібито надсилався. Також позивачем не доведено належними і допустимими доказами факт фактичного отримання нею кредитних коштів. Також позивачем не доведено належними доказами факт укладення додаткової угоди № 1 та отримання нею додаткових кредитних коштів у сумі 3000,00 грн. У матеріалах справи відсутні належні технічні докази акцепту додаткової угоди, докази направлення та використання одноразового ідентифікатора саме відповідачем, а також належні докази фактичного зарахування додаткових коштів саме на рахунок відповідача.
Вважає, що самі по собі копії договору, оферти, акцепту, анкети клієнта, внутрішні розрахунки та довідки позивача не є достатніми доказами для задоволення позову. Також зазначає на необґрунтованість вимог про стягнення 4500,00 грн заборгованості, нарахованої відповідно до статті 625 ЦК України
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 05 червня 2026 року провадження по справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін), за клопотання позивача витребувано докази (а.с.87).
Ухвалою суду від 09 липня 2026 року розгляд справи відкладено для надання часу відповідачу на ознайомлення з письмовими поясненнями позивача (а.с.134).
У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом установлено, що 16.07.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем укладено договір №542875-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма).
Договір укладено шляхом надсилання пропозиції (оферти) позичальнику та акцептування позичальником умов оферти, шляхом надсилання позивачу акцепту та підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 6000,00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика». Строк на який надається кредит - 16 тижнів. Стандартна процента ставка за кредитом - 1 % в день, фіксована. Комісія за надання кредиту- 1200,00 гривень.
Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер електронного платіжного засобу.
Невід`ємною частиною договору є Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені умови кредитування (інформація, обов`язкова для ознайомлення позичальником), підписаного відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором та Правила надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика».
На виконання умов договору ТОВ «Бізнес Позика» 16.07.2025 надаловідповідачу кредитні кошти в розмірі 6000,00 грн шляхом перерахунку на його банківський рахунок, за допомогою системи електронного переказу. Відповідач отримав кредитні кошти, шляхом перерахування на платіжну картку номер НОМЕР_1 , що слідує з підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід».
26.07.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 542875-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, згідно якого суму кредиту збільшено на 3000.00 грн. Після збільшення суми кредиту, загальний розмір отриманого та неповернутого позичальником кредиту складатиме 9 000 грн, денна процентна ставка: 0,95 процентів, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 17 808,78 грн.
На виконання умов додаткової угоди до договору ТОВ «Бізнес Позика» 26.07.2025 надаловідповідачу кредитні кошти в розмірі 3000,00 грн шляхом перерахунку на його банківський рахунок, за допомогою системи електронного переказу. Відповідач отримав кредитні кошти, шляхом перерахування на платіжну картку номер НОМЕР_1 , що слідує з підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід».
Із відповіді на запитувану інформацію АТ «КБ «Приватбанк» від 05.06.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовану картку № НОМЕР_2 на яку 16.07.2025 зараховано кошти в сумі 6000,00 гривень, 26.07.2025 зараховано кошти в сумі 3000,00 гривень (а.с. 124-131).
Згідно розрахунку заборгованості та довідки про стан заборгованості та розрахунку заборгованості за кредитним договором № 542875-КС-002 станом на 19.05.2026 року заборгованість відповідача становить 9 890,7 гривень, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту- 6 299,7 гривень, заборгованості по відсотках- 3591,00 гривень; заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ-4 500,00 гривень.
Норми права, які застосував суд та підстави їх застосування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
У пункті 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Нормами ч. ч. 3, 6, 12 ст. 11 цього Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону).
Таким чином, договір між сторонами укладено відповідно до положень ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Укладання електронного договору та підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 12.01.2021 року в справі №524/5556/19.
Ураховуючи викладені обставини, суд доходить висновку, що спірні кредитні договори укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що і є його безпосереднім підписом, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений між сторонами.
Таким чином, факт укладення кредитного договору та додаткової угоди є доведеним.
В підписаних відповідачем та позивачем договорах відповідач разом із основними анкетними даними, ідентифікаційним кодом, місцем реєстрації зазначила номер рахунку позичальника.
На підтвердження надання кредитних коштів, позивач надав підтвердження щодо здійснення електронного переказу грошових коштів на платіжну картку, зазначену відповідачем у кредитних договорах та підтвердження АТ КБ «Приват банк» про зарахування коштів на рахунок, відкритий на ім`я відповідача.
Посилання відповідача на відсутність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують отримання кредиту - не заслуговує на увагу, оскільки кредит відповідачем отриманий не у банківській установі, а у товариства з обмеженою відповідальністю, яке надає фінансові послуги та не є держателем банківської карти, відтак не має доступу до інформації про рух коштів за нею.
Відповідачем не спростовано, що банківська картка з відповідним номером на яку переказувались грошові кошти та яка вказана ним в кредитних договорах, йому не належить.
Крім цього, суд вважає, що маючи доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, відповідач мав можливість в якості доказу надати суду довідку з банку про неналежність йому вищезгаданої картки, або виписку зі свого рахунку на підтвердження надходження чи не надходження коштів від кредитора на виконання умов укладеного договору, його розміру, а також на підтвердження виконання своїх зобов`язань за даними договорами.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
Також суд зазначає, що при укладенні цих договорів сторони договору досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, яка добровільно ним не погашається.
У матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості.
Керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши надані у справі докази, суд вважає доведеними факт укладення Договору між ТОВ «Бізнес позика» і відповідачем та факт отримання відповідачем кредитних коштів належними, достовірними та допустимими доказами.
Вирішуючи питання про розмір заборгованості судом враховується наступне.
Відповідно до п.18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 4500,00 грн.
Враховуючи викладене, з урахуванням порушення позичальником умов кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором № 542875-КС-002, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі: 6 299,7 гривень -заборгованість по тілу кредиту, 3591,00- заборгованість по процентах, а всього 9890,70 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Судові витрати.
Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Оскільки позовні вимоги суд задовольняє частково відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1829,86 гривень сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 206, 259, 265, 268, 279ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором № 542875-КС-002 про надання кредиту від 16.07.2025 року в розмірі 9890,70 гривень.
В іншій частині вимог-відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», сплачений судовий збір в розмірі 1829,86 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», адреса місцезнаходження: вул. Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення виготовлено 21.09.2026 року.
Суддя Л.С.Фисун