УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 568/1323/25
Провадження № 6/568/24/26
28 вересня 2026 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Троцюк В.О.,
секретаря судового засідання Гуменюк Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення у справі №568/1323/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління містобудування, архітектури, ЖКГ, земельних відносин, екології і благоустрою Радивилівської міської ради, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду у справі №568/1323/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління містобудування, архітектури, ЖКГ, земельних відносин, екології і благоустрою Радивилівської міської ради, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою на 6 (шість) місяців або до прийняття остаточного рішення касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду.
В обгрунтування заяви, ОСОБА_1 вказує, що у Радивилівському відділі ДВС перебуває виконавче провадження ВП №81801387 з примусового виконання виконавчого листа №568/1323/25, виданого 19.08.2026 року Радивилівським районним судом Рівненської області на підставі постанови Рівненського апеляційного суду від 30.07.2026 року. Судовим рішенням на ОСОБА_1 покладено обов`язок не чинити перешкоди ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення металевої огорожі та навісного металевого замка.
Заявник вказує на неможливість виконання рішення суду з огляду на свій похилий вік та незадовільний стан здоров`я, що унеможливлює провести роботи щодо демонтажу металевих конструкцій (огорожі та замка). Також вказує, що у виконавчому листі не ідентифіковано об`єкт (не вказано кадастровий номер земельної ділянки, її точні межі та законного власника) та виконавця вказаних робіт, оскільки рішенням суду взагалі не встановлено, що саме вона огородила зазначену земельну ділянку та навісила замок. Як окрему підставу відстрочки виконання рішення суду заявник вказує на оскарження постанови Рівненського апеляційного суду від 30.07.2026 року до Верховного Суду.
Відповідач (стягувач) ОСОБА_2 подала заперечення щодо задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду вказуючи, що з ОСОБА_1 проживає її син ОСОБА_3 , який здійснює догляд за матір`ю, за допомогою якого є можливість виконання рішення суду. Окрім того, державним виконавцем було складено акт про невиконання боржником рішення суду. Також вважає безпідставним посиланням заявника на оскарження рішення Рівненського апеляційного суду в касаційному порядку як на підставу для відстрочки виконання рішення суду, з огляду на те що ухвалою Верховного Суду від 07.09.2026 року відмовлено у відкритті касаційного провадження, а відтак рішення апеляційного суду є остаточним та підлягає безумовному виконанню. Також вказує, що аргументи заявника про похилий вік не заслуговують на увагу, оскільки відстрочка виконання судового рішення є винятковим заходом та надається тимчасово, а вік заявника є явищем невідворотним, незмінним та постійним, оскільки віковий стан в майбутньому не зміниться.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, згідно заяви просила проводити розгляд справи без її участі.
ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явилася, подавши клопотання про розгляд заяви про відстрочку виконання рішення суду у її відсутності.
Начальник Радивилівського відділу ДВС у Дубенському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подала клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника.
Частиною 2 ст. 435 ЦПК України встановлено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про відстрочку виконання судового рішення, а отже суд вважає за можливе розглянути вказану заяву за відсутності сторін.
У зв`язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом установлено, що рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 06 квітня 2026 року в задоволенні вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління містобудування, архітектури, ЖКГ, земельних відносин, екології і благоустрою Радивилівської міської ради, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного суду рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 06 квітня 2026 року скасовано, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління містобудування, архітектури, ЖКГ, земельних відносин, екології і благоустрою Радивилівської міської ради, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволено, зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди у користуванні спільною земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення металевої огорожі земельної ділянки і навісного металевого замка із забезпеченням вільного доступу до спільної території біля будинку. Рішення набрало законної сили.
Постановою старшого державного виконавця Радивилівського відділу ДВС у Дубенському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Полімарчук Л.В. від 24.08.2026 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа №568/1323/25, виданого Радивилівським районним судом 19.08.2026 року.
Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст.18.ЦПК України).
Згідно зі ст.435 ЦПК України визначив, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно з ч.1, 2 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Враховуючи вищенаведені норми права, суд вважає, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п.10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2019 року (справа № 61-15140св18) зазначив, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Звертаючись до суду із вказаною заявою, як підставу для відстрочки виконання рішення суду, ОСОБА_1 зазначає, що вона є людиною похилого віку (на день звернення до суду їй виповнилось 90 років), має тяжкі хронічні захворювання, потребує стороннього догляду, у неї відсутня фізична можливість самостійно виконати рішення суду.
На підтвердження зазначених обставин, заявником надано суду довідку №25 КНП «Радивилівська центральна міська лікарня» від 09.01.2026 року згідно з якою, ОСОБА_1 , 1936 р.н. має ряд захворювань, внаслідок чого не здатна до самообслуговування, потребує постійного стороннього догляду та медикаментозного лікування.
Проте, наведені обставини не можуть розцінюватися як такі, що мають особливий або винятковий характер та утруднюють виконання рішення.
Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі N 9901/598/19, який згідно з положеннями частини четвертої ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.
Окрім того, судом враховується, що ухвалою Верховного суду від 07.09.2026 року відмовлено у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 30 липня 2026 року.
З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє позивача можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Оскільки передбачених законом підстав для відстрочки виконання рішення суду у справі не встановлено, обставини, на які заявник посилалася не є достатніми і винятковими, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 257, 258, 353- 355, 435 ЦПК України, -
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення у справі №568/1323/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління містобудування, архітектури, ЖКГ, земельних відносин, екології і благоустрою Радивилівської міської ради, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.О. Троцюк