УХВАЛА
28 вересня 2026 року
м. Київ
справа №440/4446/26
адміністративне провадження № К/990/42618/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті мені відповідно до положень статті 117 КЗпП України середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 06 жовтня 2018 року по день фактичного розрахунку - 26 березня 2026 року, але не більш як за шість місяців;
-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 06 жовтня 2018 року по 06 квітня 2019 року, із розрахунку сум, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні два місяці служби, які передували дню звільнення;
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 . яка полягає у не нарахуванні та невиплаті мені компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення;
-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за весь час затримки виплати індексації - за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати - 26 березня 2026 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги тривалістю 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду платіжного документа про сплату судового збору в розмірі та доказів надсилання листом з описом вкладення копій цієї апеляційної скарги заявником для позивача по справі.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року по справі № 440/4446/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, повернуто особі, яка її подала.
16 вересня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_2 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року.
У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
З матеріалів касаційної скарги та відомостей з Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, що підставою для залишення апеляційної скарги військової частини НОМЕР_2 ня рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року без руху суд апеляційної інстанції вказав відсутність документа про сплату судового збору та відсутність доказів надсилання копії скарги учасникам справи.
Станом на 15 вересня 2026 року вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом виконані не були, у зв`язку з чим, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, повернуто скаржнику .
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги, в силу положень статті 296 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Оскільки, скаржником не усунено недоліки визначені ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року та не надано суду апеляційної інстанції жодних належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, апеляційний суд дійшов висновку про невідповідність апеляційної скарги вимогами статті 296 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Верховний Суд зауважує, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Отже, враховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, колегія суддів погоджується з апеляційним судом, що відповідач не є суб`єктом, на якого в цьому випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Отже, наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.
Зі змісту оскаржуваної ухвали апеляційного суду вбачається, що станом на день постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані.
Отже, Суд вважає, що повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, а саме ненаданням документу про сплату судового збору, апеляційним судом вірно застосовано положення частини другої статті 298 КАС України.
При цьому, Суд зауважує, що військова частина НОМЕР_2 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частиною другою статті 333 КАС України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов