УХВАЛА
28 вересня 2026 року
м. Київ
справа №260/1779/26
адміністративне провадження №К/990/40819/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бобонич Надія Василівна, на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виноградівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивачка, скаржниця, ОСОБА_1 ) звернулася до адміністративного суду з позовною заявою до Виноградівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Відділ), у якій просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у незнятті арештів з усього нерухомого майна позивачки, накладених постановою ВДВС Виноградівського РУЮ про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 293667 від 27.02.2009 та постановою головного державного виконавця ВДВС Виноградівського РУЮ Олашин Н.В. про арешт майна та заборону на його відчуження у ВП № 20758723 від 12.10.2010;
- зобов`язати відповідача вчинити дії щодо зняття зазначених арештів з усього нерухомого майна позивачки та припинення відповідних обтяжень у державних реєстрах.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 відмовлено у відкритті провадження у справі № 260/1779/26 на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки цей спір, за висновком суду, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Позивачці роз`яснено, що вирішення спору має здійснюватися в порядку цивільного судочинства.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 - без змін.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивачка, в інтересах якої діє адвокат Бобонич Н.В., 31.08.2026 звернулася через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою.
У зв`язку з перебуванням судді Єресько Л.О. у відрядженні в період з 20.09.2026 по 26.09.2026 (наказ в.о. голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.09.2026 № 2957/0/6-26) питання щодо відкриття касаційного провадження вирішується колегією суддів після повернення судді з відрядження.
Перевіривши відповідність касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені, зокрема, ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, зазначені у пункті 4 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеному конституційному положенню кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
За змістом касаційної скарги скаржниця вважає, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, дійшовши передчасного висновку про непоширення юрисдикції адміністративних судів на цей спір. На обґрунтування своєї позиції скаржниця, зокрема, посилається на постанову Верховного Суду від 07.02.2025 у справі № 520/18834/24 та наголошує, що предметом позову є бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо незняття арештів після завершення виконавчих проваджень, а не спір про належність майна.
Скаржниця також зазначає, що щодо одного зі спірних обтяжень - постанови серії АА № 293667 від 27.02.2009 - відповідач не зміг установити, у межах якого саме виконавчого провадження та на підставі якого виконавчого документа його накладено, оскільки матеріали відповідного провадження знищені у зв`язку із закінченням строку зберігання.
Разом із тим, із наведених у касаційній скарзі обставин убачається, що інше обтяження - арешт у ВП № 20758723 від 12.10.2010 - було накладене під час примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області № 10/105 від 16.11.2007.
Враховуючи те, що скаржниця оскаржує ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі після її перегляду в апеляційному порядку, підставами касаційного оскарження такого судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Водночас наведені у касаційній скарзі доводи потребують конкретизації в частині зазначення, які саме норми процесуального права, на думку скаржниці, порушено судами попередніх інстанцій при постановленні оскаржуваних судових рішень та в чому саме полягає таке порушення.
Суд водночас звертає увагу, що питання предметної юрисдикції спорів, пов`язаних зі зняттям арешту з майна у виконавчому провадженні, вирішується з урахуванням суб`єктного складу, підстав позову, змісту права, за захистом якого звернулася особа, а також того, на виконання якого саме виконавчого документа вчинялися спірні виконавчі дії.
Так, у постанові від 07.02.2025 у справі № 520/18834/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про передчасність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за обставин, коли судами не було встановлено, у межах якого саме виконавчого провадження та на підставі якого виконавчого документа накладено спірний арешт.
Поряд із цим, у разі якщо оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення, частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає їх оскарження до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відтак остаточна оцінка доводів скаржниці щодо юрисдикції цього спору потребує врахування наведених обставин та не може бути зведена лише до формального посилання на майновий характер наслідків існування арешту.
Наведене стосується перевірки обґрунтованості касаційної скарги по суті та підлягатиме оцінці судом касаційної інстанції у разі вирішення питання про відкриття касаційного провадження після усунення недоліків касаційної скарги.
Водночас касаційна скарга не відповідає вимогам процесуального закону в частині сплати судового збору.
Частиною четвертою статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини п`ятої статті 330 КАС України, якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
До касаційної скарги документ про сплату судового збору не додано, а підстави звільнення скаржниці від його сплати відповідно до закону у касаційній скарзі не зазначені.
Питання, пов`язані з розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільненням від сплати та поверненням судового збору, регулюються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.
Отже, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги в електронній формі становить 2662,40 грн (3328,00 грн Ч 0,8).
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржниці строку для усунення її недоліків шляхом подання уточненої касаційної скарги із зазначенням, у чому саме полягає порушення судами попередніх інстанцій конкретних норм процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень, а також копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи та документа про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн або документа, що підтверджує наявність підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бобонич Надія Василівна, на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виноградівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати скаржниці строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Недоліки касаційної скарги необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
1) уточненої касаційної скарги із зазначенням, у чому саме полягає порушення судами попередніх інстанцій конкретних норм процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень, а також копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи;
2) оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу - *;101;__________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи найменування позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного судового рішення) у справі _________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд)) або документа, що підтверджує наявність підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Роз`яснити скаржниці, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов ,
Судді Верховного Суду