У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №338/866/26
Провадження № 2/338/1412/26
28 вересня 2026 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Решетова В.В.,
за участю секретаря судового засідання Смеречук Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 04 грудня 2012 року dиконавчим комітетом Старунської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис № 13.
25 вересня 2026 року до суду від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з досягненням примирення з відповідачем та відсутністю потреби у подальшому судовому розгляді.
25 вересня 2026 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла заява аналогічного змісту, в якій він зазначає про примирення сторін та просить розгляд справи провести за його відсутності.
Сторони в судове засідання не з`явилися, подавши заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та подані заяви, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
Статтею 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Право позивача подати заяву про залишення позову без розгляду є реалізацією принципу диспозитивності судочинства та його абсолютним процесуальним правом. Причини, з яких позивач просить залишити позов без розгляду, значення не мають, а з`ясування підстав такої заяви не передбачено вимогами ЦПК України.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18, подання заяви про залишення позову без розгляду є безумовним процесуальним правом позивача, яке підлягає реалізації судом без оцінки мотивів її подання та незалежно від згоди інших учасників справи. Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) саме позивач розпоряджається своїми процесуальними правами і виключно йому належить право вибору характеру своїх процесуальних дій: залишити позов без розгляду чи закінчити судовий розгляд справи. Суд не вправі обмежувати таке право позивача.
Оскільки позивачка ОСОБА_1 , скориставшись своїм процесуальним правом, подала письмову заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку з примиренням з відповідачем, що не суперечить чинному законодавству України та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Підстав для відмови у прийнятті заяви про залишення позову без розгляду судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. ст. 13, 247, 257, 258-260 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачці, що згідно з ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її підпису.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Решетов