УХВАЛА
28 вересня 2026 року
м. Київ
справа №240/23454/25
адміністративне провадження № К/990/14721/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів -Жука А. В., Смоковича М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання адвоката Дубка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відмову від касаційної скарги в адміністративній справі №240/23454/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Дубка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 ,
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року (головуючий суддя - Горовенко А.В.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року (головуючий суддя - Курко О.П., судді: Боровицький О.А., Ватаманюк Р.В.)
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29 січня 2020 року при обчисленні, в період з 29 січня 2020 року по 11 липня 2025 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити за період з 29 січня 2020 року по 11 липня 2025 року включно, належні, з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29 січня 2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14 листопада 2019 року №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року, Законом України від 15 грудня 2020 року №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, Законом України від 02 грудня 2021 року №1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року, Законом України від 03 листопада 2022 року №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01 січня 2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року №3460-IX на 01 січня 2024 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року №4059-IX на 01 січня 2025 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, без зміни при проведенні такого перерахунку попередньо встановлених відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року та з 18 червня 2025 року по 11 липня 2025 року грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01 січня 2025 року.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року та з 18 червня 2025 року по 11 липня 2025 року сум грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29 січня 2020 року) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01 січня 2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями попередніх інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, представник позивача звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Дубка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року.
20 липня 2026 року до Верховного суду надійшло клопотання адвоката Дубка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відмову від касаційної скарги в адміністративній справі №240/23454/25 відповідно до частини п`ятої статті 337 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та закриття касаційного провадження у зв`язку з відмовою скаржника від касаційної скарги.
Вирішуючи питання про відмову від касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 337 КАС України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.
У разі закриття касаційного провадження у зв`язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, яка відмовилася від скарги, не допускається.
Пунктом 1 частини першої статті 339 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги.
Частиною другою статті 339 КАС України внормовано, що про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.
Отже, клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, є достатньою правовою підставою для закриття касаційного провадження у справі.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги адвоката Дубка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , немає. Жодних заперечень на клопотання про відмову від касаційної скарги не надходило, це клопотання не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін.
Відповідно до КАС України звернення із касаційною скаргою є реалізацією стороною принципу забезпечення права на касаційний перегляд справи та принципу диспозитивності, тобто права на відмову від касаційної скарги.
Ураховуючи наведене та норми процесуального закону, клопотання адвоката Дубка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відмову від поданої ним касаційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі № 240/23454/25 підлягає задоволенню, а касаційне провадження - закриттю.
Керуючись статтями 248, 337, 339, 345, 355 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Клопотання адвоката Дубка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відмову від касаційної скарги та закриття касаційного провадження - задовольнити.
Прийняти відмову адвоката Дубка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 від касаційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі № 240/23454/25.
Закрити касаційне провадження №К/990/14721/26 за касаційною скаргою адвоката Дубка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі № 240/23454/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
Роз`яснити, що у зв`язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, яка відмовилася від скарги, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді А. В. Жук
М. І. Смокович