179/1490/25
2/179/59/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2026 року с-ще Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Чабаненко К.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Магдалинівської селищної ради Самарівського району Дніпропетровської області, третя особа Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та зняття арешту з майна,
В С Т А Н О В И В:
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_5 , Магдалинівської селищної ради Самарівського району Дніпропетровської області, третя особа - Самарівський ВДВС у Самарівському районі Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та зняття арешту з майна.
В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її законним представником.
Батько неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_6 загинув під час захисту Батьківщини ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За час життя ОСОБА_6 склав заповіт, який був посвідчений секретарем виконавчого комітету Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області 09.10.2020 року, який на час смерті заповідача не змінений та не скасований.
Заповітом визначено, що земельну ділянку розміром 7,130 га , що розташована на території Приорільського старостинського округу Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області і належить ОСОБА_6 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ДП № 096121 від 22.01.2004 року, кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:01:003:0052, заповідано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; земельну ділянку, розміром 2,00 га, що належить ОСОБА_6 на праві приватної власності витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 163185291 від 11.04.2019, кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:01:002:1256, заповідано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
27 лютого 2025 року до приватного нотаріуса Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Щоки В. О., з боку ОСОБА_3 була подана заява про прийняття спадщини та заведена спадкова справа № 30/2025 до майна загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
11 березня 2025 року ОСОБА_7 звернувся до нотаріуса з заявою про відмову від прийняття належної йому частки у спадщині за заповітом на користь своєї сестри - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
28 серпня 2025 року приватним нотаріусом буда видана постанова про відмову у вчинені нотаріальних дій, оскільки згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек , Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 441281064, отриманою нотаріусом шляхом безпосереднього доступу до реєстру, встановлено, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься запис № 12276728 від 15.03.2012, внесений Дніпропетровською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, про арешт всього нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Запис про обтяження внесений на підставі постанови №16637983 від 15.03.2012 державного виконавця відділу ДВС Магдалинівського РУЮ Дніпропетровської області Михайлінчика Віктора Миколайовича про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
За наявності вище встановлених обставин нотаріальна дія щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 не може бути вчинена до зняття зазначеного арешту.
Позивач звернулась до Самарівського ВДВС у Самарівському районі Дніпропетровської області ПМУ МЮ (м.Одеса) із заявою про зняття арешту в рамках виконавчого провадження №16637983, де боржником був ОСОБА_6 .
Листом ВДВС від 22.08.2025 р. №116286 позивачку було повідомлено, що оскільки ОСОБА_2 , є спадкоємцем нерухомого майна після смерті ОСОБА_8 , то в даному випадку передбачений інший спосіб судового захисту порушеного права спадкоємця, яке може бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття із нього арешту, відповідачами у якому мають бути особи, в інтересах яких накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.
Відповідно до Інформації про виконавче провадження №16637983 вбачається, що учасниками виконавчого провадження були ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , та 15.03.2012 року була винесена постанова про арешт майна боржника, яка після закінчення виконавчого провадження не був знятий та на даний час міститься запис про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження: 12276728, що порушує права та законі інтереси спадкоємця, що є підставою для звернення до суду.
На підставі наведеного, позивач просить суд:
1. Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на:
- земельну ділянку площею 7,1300 гектарів, кадастровий номер [номер приховано]:01:003:0052, що розташована на території Личківської сільської ради Самарівського району (Пролетарської сільської ради Магдалинівського району) Дніпропетровської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- земельну ділянку площею 2,0000 гектарів, кадастровий номер [номер приховано]:01:002:1256, що розташована на території Личківської об`єднаної територіальної громади Самарівського району Дніпропетровської області, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства.
2. Зняти арешт з майна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом виключення запису про обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження:12276728, зареєстровано: 15.03.2012 реєстратором: Дніпропетровською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підстава обтяження: постанова державного виконавця Магдалинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в рамках виконавчого провадження №16637983.
Ухвалою від 13.10.2025 позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Ухвалою від 12.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 08.12.2025 за клопотанням представника позивача витребувано у приватного нотаріуса Самарівського районного нотаріального округу Щока В.О. засвідчену копію спадкової справи №30/2025 до майна померлого ОСОБА_6 ; витребувано у Самарівського ВДВС копію матеріалів виконавчого провадження №16637983.
Ухвалою від 26.02.2026 за заявою представника позивача до участі у справі залучено співвідповідача - Магдалинівську селищну раду Самарівського району Дніпропетровської області.
Ухвалою від 15.07.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала у повному обсязі.
Представник відповідача Магдалинівської селищної ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника селищної ради та прийняти рішення прийняти на розсуд суду на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Вислухав пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як передбачено ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є позивачка ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Новомосковським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
За життя ОСОБА_6 залишив заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області 09 жовтня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за №41, відповідно до якого заповів:
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку розміром 7,13 га, що розташована на території Приорільського старостинського округу Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області і належить ОСОБА_6 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ДП №096121 від 22.01.2004, кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:01:003:0052;
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , земельну ділянку, площею 2,00 га, що належить ОСОБА_6 на праві приватної власності (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності №163/185291 від 11.04.2019), кадастровий номер земельної ділянки №[номер приховано]:01:002:1256.
Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 28.08.2025 №441281064 право власності на зазначені земельні ділянки зареєстровано за спадкодавцем, ОСОБА_6 .
Як вбачається з копії спадкової справи №30/2025 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 , за участі матері, ОСОБА_2 , подала приватному нотаріусу Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Щока В.О. заяву про прийняття спадщини після смерті батька.
Інший спадкоємець за заповітом, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмовився спадщини на користь сестри, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 11.03.2025 подав приватному нотаріусу відповідну заяву.
28 серпня 2025 року ОСОБА_3 , за участю матері, ОСОБА_2 , звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки: площею 7,1300 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:003:0052, що розташована на території Личківської сільської ради Самарівського району (Пролетарської сільської ради) Магдалинівського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; площею 2,00 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:002:1256, що розташована на території Личківської об`єднаної територіальної громади Самарівського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Постановою приватного нотаріуса Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Щока В.О. від 28.08.2025 відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищенаведені земельні ділянки, у зв`язку з наявністю в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису №12276728 від 15.03.2012, який внесений Дніпропетровською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, про арешт всього нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Запис про обтяження внесений на підставі постанови №16637983 від 15.03.2012 державного виконавця відділу ДВС Магдалинівського РУЮ Дніпропетровської області Михайлінчика Віктора Миколайовича про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Наявність відповідного запису про арешт майна підтверджено Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 28.08.2025 №441281064, яка міститься в матеріалах спадкової справи.
Відповідно до Інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень про виконавче провадження №16637983, у зазначеному виконавчому провадженні постановою державного виконавця Магдалинівського РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Михайлінчика В.М. від 15.03.2012 було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_10
22.06.2017 виконавче провадження закінчено на підставі п.7 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення), про що державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до листа Самарівського ВДВС від 04.02.2026 №12458, наданого на виконання ухвали суду про витребування доказів, 22.07.2017 ВП №16637983 закінчене на підставі п.7 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення). Надати більш детальну інформацію неможливо в зв`язку з тим, що відповідно до п.2 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями від 07.06.2017 №1829/5, строк зберігання переданих до архіву виконавчих провадження становить 3 роки. Виконавчі провадження після закінчення терміну їх зберігання підлягають знищенню.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, що наявність нескасованого арешту майна порушує права та законні інтереси її неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , як спадкоємця померлого батька.
Згідно із ст. 41 Конституції України право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
За змістом права власності, визначеного ст. 317 ЦК України, право власності - це право володіння, користування і розпорядження майном.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
За змістом ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 5 статті 1268 ЦК встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Підпунктами 4.15, 4.18, 4.20 п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України за №296/5 від 22 лютого 2012 року передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена у разі: витребування нотаріусом відомостей або документів від фізичних або юридичних осіб, при цьому строк, на який може бути відкладено видачу свідоцтва про право на спадщину, не може перевищувати одного місяця; необхідності отримання нотаріусом від заінтересованих осіб згоди на подачу спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини згідно з вимогами частини другої статті 1272 Цивільного кодексу України. За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна. Якщо на спадкове майно накладено арешт, видача свідоцтва про право на спадщину зупиняється до зняття арешту.
Враховуючи, що приватним нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав наявності арешту на спадкове майно, позивач набула права звернення до суду з позовом, як законний представник неповнолітнього спадкоємця померлого власника арештованого майна.
Частинами 1, 2 статті 56 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Статтею 50 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Частинами 1, 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 № 1404-VIII (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду) передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що державний виконавець мав при закінченні виконавчого провадження щодо боржника зняти накладений ним арешт на нерухоме майно.
Як вбачається з досліджених судом доказів зняття арешту в досудовому порядку державним виконавцем при закінченні виконавчого провадження не було здійснено.
Згідно із ч. ч. 1, 2, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно позиції ВС КЦС у справа № 463/3251/22 у рішенні від 03.05.2023 р. для зняття арешту із спадкового майна, спадкоємець має звертатися в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття із нього арешту.
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Зазначена норма є спеціальною, в якій закріплено порядок вирішення спорів, що виникають під час виконання судових рішень у особи, яка не є боржником у виконавчому провадженні, з приводу накладення арешту на майно такої особи і у разі виникнення спору належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).
Отже, позов про зняття арешту з майна боржника може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Судом було встановлено, що неповнолітня донька позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спадкоємцем нерухомого майна (земельних ділянок), на яке накладено арешт.
Таким чином, на час звернення до суду за наявності арешту (обтяження) накладеного на майно порушуються права ОСОБА_3 , як спадкоємця за заповітом після смерті батька, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , внаслідок чого вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно: земельну ділянку площею 7,1300 гектарів, кадастровий номер [номер приховано]:01:003:0052, що розташована на території Личківської сільської ради Самарівського району (Пролетарської сільської ради Магдалинівського району) Дніпропетровської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельну ділянку площею 2,0000 гектарів, кадастровий номер [номер приховано]:01:002:1256, що розташована на території Личківської об`єднаної територіальної громади Самарівського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Згідно із ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Отже, принцип змагальності сторін визначений законом і він передбачає, що кожна сторона повинна довести перед судом обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У кожної із сторін не має процесуальних переваг в доведенні своїх вимог і заперечень.
Враховуючи наявність накладеного арешту на нерухоме майно, неможливість зняття арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна, захистити порушене право власності своєї неповнолітньої доньки не може, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача і необхідність захисту права шляхом зняття такого арешту, у зв`язку з чим, позовні вимоги відповідають закону та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
При цьому суд враховує, що зняти арешт в іншому порядку неможливо, оскільки виконавче провадження, під час якого накладено арешт, знищено за закінченням строків зберігання, що було підтверджено листом Самарівського ВДВС у Самарівському районі Дніпропетровської області від 04.06.2026. Отже позивач позбавлена можливості вирішити питання про звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку.
Враховуючи те, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого батька ОСОБА_6 , на яку вона має право, з урахуванням викладених позивачем обставин та досліджених у судовому засіданні письмових доказів, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 13, 79, 80-81, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 , в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Магдалинівської селищної ради Самарівського району Дніпропетровської області, третя особа Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та зняття арешту з майна - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на:
- земельну ділянку площею 7,1300 гектарів, кадастровий номер [номер приховано]:01:003:0052, що розташована на території Личківської сільської ради Самарівського району (Пролетарської сільської ради Магдалинівського району) Дніпропетровської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- земельну ділянку площею 2,0000 гектарів, кадастровий номер [номер приховано]:01:002:1256, що розташована на території Личківської об`єднаної територіальної громади Самарівського району Дніпропетровської області, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства.
Зняти арешт з майна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом виключення запису про обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження:12276728, зареєстровано: 15.03.2012 реєстратором: Дніпропетровською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підстава обтяження: постанова державного виконавця Магдалинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в рамках виконавчого провадження №16637983.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Магдалинівська селищна рада Самарівського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04338405, адреса місцезнаходження: 51100, Дніпропетровська область, Самарівський район, с-ще Магдалинівка, вул.Центральна, буд.46.
Третя особа: Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 34893684, адреса місцезнаходження: 51206, Дніпропетровська область, Самарівський район, м.Самар, вул.Гетьманська, буд.7.
Повний текст рішення складений 25 вересня 2026 року.
Суддя О.Ю.Кравченко