У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 183/1364/26
Провадження № 2/634/374/26
"29" вересня 2026 р.
Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Єрьоміної О.В.,
при секретарі: Литвиненко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Сахновщина Харківської області заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Коп`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Куп`янському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про виключення відомостей про батьківство з актового запису про народження дитини,-
в с т а н о в и в :
У провадженні Сахновщинського районного суду Харківської області перебувають матеріали вказаної цивільної справи.
28.09.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 59148673, відкритому на підставі виконавчого листа № 634/178/19, виданого 15.05.2019 року Сахновщинським районним судом Харківської області, у частині стягнення аліментів, що стосується дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якої позивач ОСОБА_1 оспорює своє батьківство, до набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі. Встановити, що зазначений захід забезпечення позову не стосується стягнення аліментів на утримання інших дітей, зазначених у виконавчому листі № 634/178/19.
В обгрунтування поданої заяви зазначив, що предметом спору є юридично значуща обставина - наявність або відсутність батьківства позивача щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У межах розгляду справи судом було винесено ухвалу від 07.07.2026 року про призначення молекулярно-генетичної експертизи для встановлення факту біологічного споріднення між позивачем та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Одночасно з розглядом зазначеної справи щодо позивача здійснюється примусове виконання аліментного зобов`язання. Звернення із цією заявою обумовлене виключно необхідністю запобігти подальшому виникненню спірних майнових наслідків у період, коли судом вирішується питання про наявність або відсутність батьківства. Невжиття заходів забезпечення позову призводить до продовження примусового стягнення коштів із позивача до моменту завершення експертизи та розгляду справи по суті, незважаючи на те, що суд уже встановив необхідність проведення спеціального дослідження для вирішення питання про біологічне батьківство. Отже, між предметом позову та заявленим заходом забезпечення існує безпосередній зв`язок, а сам захід є необхідним, тимчасовим та співмірним із заявленими позовними вимогами. Таким чином, майнові наслідки виконання виконавчого документа для позивача є реальними та тривають на момент розгляду даної заяви.
Ознайомившись зі змістом клопотання, суд доходить такого висновку.
Як вбачається з позовної заяви, предметом спору є питання біологічного батьківства позивача щодо дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 07.07.2026 року у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, на час виконання якої провадження у справі було зупинено.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Статтею 150 ЦПК України встановлено види забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
З наведеного вбачається, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 12.08.2021 у справі № 908/309/21, від 04.11.2021 у справі № 907/416/21, від 24.06.2021 у справі № 310/9167/20, від 12.01.2023 у справі № 334/9179/21.
Суд доходить висновку, що вжиття заходу забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення аліментів фактично призведе до припинення виконання судового рішення про стягнення аліментів, яке є законним та набрало законної сили. Такий захід забезпечення позову створить істотне порушення прав дитини на належне утримання, гарантованих як національним законодавством, так і міжнародними актами, зокрема Конвенцією ООН про права дитини. Забезпечення позову не може порушувати права іншої сторони, особливо права дитини, яка має беззаперечне право на утримання від батьків.
Отже, обраний представником позивача спосіб забезпечення позову не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства, внаслідок чого заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Вказана вище правова позиція цілком узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 жовтня 2020 року в справі № 524/188/18, провадження № 61-38051св18.
Оцінка доказів, які надані позивачем на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, буде відбуватися при судовому розгляді справи і такі докази не можуть мати наперед визначеної сили щодо доведеності позивачем своїх вимог.
Враховуючи, що ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 07.07.2026 року у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, на час виконання якої провадження у справі було зупинено, а ухвалою суду від 28.09.2026 року було поновлено провадження у справі для розгляду заяви про забезпечення позову у строки, визначені законодавством, вважаю, що у зв`язку із залишенням без задоволення заяви про забезпечення позову, провадження у справі слід зупинити на час проведення експертизи.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Залишити без задоволення заяву представника позивача ОСОБА_4 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Коп`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Куп`янському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про виключення відомостей про батьківство з актового запису про народження дитини.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: