Справа № 451/1819/25 Головуючий у 1 інстанції Магонь О.З.
Провадження № 22-ц/811/2017/26 Доповідач в 2-й інстанції Копняк С. М.
УХВАЛА
30 вересня 2026 року м. Львів
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С. М.,
суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи питання про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 16 грудня 2025 року у справі за позовом товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова Компанія «Технофінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
в жовтні 2025 року товариство з обмежено відповідальністю «Фінансова Компанія «Технофінанс» звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики «Смарт» № [номер приховано]-013097 від 23 лютого 2024 року у розмірі 19 096, 00 грн.
Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 16 грудня 2025 року позов товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова Компанія «Технофінанс» задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» заборгованість у розмірі 19096 гривень 00 копійок, яка складається з: 4 000 гривень 00 копійок - заборгованості за тілом кредиту; 1 176 гривень 00 копійок - борг за відсотками за кредитом; 7 760 гривень 00 копійок - борг за пенею; 6 160 гривень 00 копійок - борг послуг.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422 гривні 40 копійок.
Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 16 грудня 2025 рокуоскаржив відповідач ОСОБА_1 , подавши в травні 2026 року апеляційну скаргу, в якій міститься прохання скасувати повністю оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Технофінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та врахувати існування на час розгляду справи підстав для зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 звертає увагу на те, що протягом усього періоду розгляду справи судом та на цей час він є військовослужбовцем Збройних Сил України у складі військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 навчальний механізований полк), що переведена на воєнний стан, що підтверджується доданими до заяви додатками. Оскільки він занятий захистом територіальної цілісності та суверенітету нашої держави в якості військовослужбовця Збройних Сил України, відповідно, позбавлений можливості реалізовувати свої процесуальні права в межах даної справи, в тому числі, ознайомитися з матеріалами справи, брати участь в засіданнях, заявляти під час засідань заяви, клопотання тощо. На його думку, суд першої інстанції мав зупинити провадження до припинення його перебування у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, однак не зробив цього, оскільки не мав інформації про його перебування на службі станом на час розгляду справи.
Судом апеляційної інстанції з метою отримання інформації про місце проходження служби відповідачем ОСОБА_1 25 серпня 2026 року скеровано запит Командиру ВЧ НОМЕР_1 .
22 вересня 2026 року на адресу Львівського апеляційного суду надійшла відповідь, з якої убачається, що ОСОБА_1 проходить службу у ВЧ НОМЕР_1 з 26 лютого 2024 року і по теперішній час. Долучено до відповіді на запит суду Довідку форми 5 від 07 вересня 2026 року № 4060.
Відповідно до частини другої статті 381 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів цивільного судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов`язаний зупинити провадження у справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.
Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.
У цивільному процесі підстави зупинення провадження регламентовані статтями 251 та 252 ЦПК України. Стаття 251 ЦПК України встановлює обов`язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від статті 252 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року в справі № 513/475/24 зазначено:
«1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;
2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;
3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні…
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Враховуючи, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України як цілісна структура були переведені на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження апелянтом військової служби в період дії воєнного стану, який є об`єктивною обставиною, що перешкоджає його участі у розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця ОСОБА_1 щодо продовження розгляду справи, колегія суддів уважає, що клопотання про зупинення провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 251, 253, 259 - 261, 381 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
Зупинити провадження у справі 451/1819/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 16 грудня 2025 року у справі за позовом товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова Компанія «Технофінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий С.М. Копняк
Судді: С.М. Бойко
А.В. Ніткевич