ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Додаткова постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2026 року м.Дніпро Справа № 904/2808/25 (904/1229/26)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Кощеєва І.М.,
розглянувши порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПОЛІТІКС" про ухвалення додаткового рішення
за результатами розгляду апеляційних скарг Дніпровської міської ради на ухвали Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Соловйова А.Є.) від 01.07.2026р. та від 21.07.2026р. у справі № 904/2808/25 (904/1229/26)
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПОЛІТІКС", м. Дніпро
відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКАДРА РС 2025", Київська обл., м. Фастів
відповідача-3 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ", м. Дніпро
про стягнення заборгованості в загальному розмірі 2 362 254,25 грн, -
в межах справи № 904/2808/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Барельєф-Дніпро", м. Самар
до боржника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м. Дніпро
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИВ:
Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПОЛІТІКС", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКАДРА РС 2025", відповідача-3 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ", в якому просила суд:
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПОЛІТІКС" на користь Дніпровської міської ради кошти у розмірі 1 368 653,38 грн. заборгованість за несплату розміру орендної плати за користування у період з 2022 по 13.03.2025 земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:03:270:0042.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКАДРА РС 2025" (колишня назва Товариства з обмеженою відповідальністю "АС РЕСУРСИ") на користь Дніпровської міської ради кошти у розмірі 179 060,70 грн. заборгованість за несплату розміру орендної плати за користування у період з 14.03.2025 по 19.05.2025 земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:03:270:0042.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" на користь Дніпровської міської ради кошти у розмірі 814 540,17 грн. заборгованість за несплату розміру орендної плати за користування у період з 20.05.2025 по 01.03.2026 земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:03:270:0042.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2026р. у справі № 904/2808/25 (904/1229/26):
- застосовано до Дніпровської міської ради заходи процесуального примусу у вигляді штрафу;
- стягнуто з Дніпровської міської ради в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 3 328,00 грн.
Також, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2026р. у справі № 904/2808/25 (904/1229/26):
- застосовано до Дніпровської міської ради заходи процесуального примусу у вигляді штрафу;
- стягнуто з Дніпровської міської ради в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 16 640,00 грн.
Не погодившись з зазначеними ухвалами, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Дніпровська міська рада, в якій просила скасувати ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2026р. та від 21.07.2026р. у справі № 904/2808/25 (904/1229/26).
У свою чергу, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2026 залишено без розгляду позов Дніпровської міської ради до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПОЛІТІКС", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКАДРА РС 2025", відповідача-3 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" про стягнення заборгованості за несплату розміру орендної плати.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2026 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПОЛІТІКС" б/н від 10.08.2026 про розподіл судових витрат; стягнуто з Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПОЛІТІКС" 60 000,00 грн - витрат на правничу допомогу.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2026р. у справі № 904/2808/25 (904/1229/26):
- апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2026р. у справі № 904/2808/25 (904/1229/26) - залишено без задоволення;
- ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2026р. у справі № 904/2808/25 (904/1229/26) - залишено без змін.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2026р. у справі № 904/2808/25 (904/1229/26):
- апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2026р. у справі № 904/2808/25 (904/1229/26) - залишено без задоволення;
- ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2026р. у справі № 904/2808/25 (904/1229/26) - залишено без змін.
08.09.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПОЛІТІКС" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно з якою просить суд стягнути з Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПОЛІТІКС" витрати на професійну правничу допомогу, понесені відповідачем-1 у зв`язку із апеляційним переглядом справи, у розмірі 40 000,00 грн.
Також заявник просив поновити пропущений строк на подання доказів понесення судових витрат, у разі визнання судом такого строку пропущеним.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2026 призначено в письмовому провадженні розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПОЛІТІКС" про ухвалення додаткового рішення без повідомлення учасників справи.
Позивач подав заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПОЛІТІКС" про винесення додаткової постанови. Посилається на недотримання процедури заявлення витрат на правничу допомогу. Представник відповідача-1 до закінчення судових дебатів не зауважив, який саме розмір витрат планується до стягнення. Посилання заявника на отримання повного тексту постанови апеляційного суду 07.09.2026 як на підставу для подання заяви 08.09.2026 є необґрунтованим, оскільки сума гонорару була фіксованою (за договором від 09.03.2026) і дата виготовлення постанови на розмір витрат не впливала. Предметом апеляційного оскарження були ухвали про накладення штрафів на міську раду. Ці штрафи і результати розгляду апеляційних скарг жодним чином не стосувалися ТОВ "ПРОМПОЛІТІКС" та не створювали для нього юридичних наслідків. Відповідач-1 надав лише договір та акт приймання-передачі, але не надав жодних платіжних документів, які б підтверджували сплату цих витрат. Витрати у сумі 40 000 грн є неспівмірними зі складністю справи, обсягом виконаної роботи та критеріями розумності й реальності адвокатських витрат.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПОЛІТІКС" апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Порядок розподілу судових витрат визначений у ст.ст. 129 - 130 ГПК України.
Частина 4 ст. 129 ГПК України передбачає, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру заявлених вимог.
У відповідності до п.п. "в" п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Системний аналіз положень статей 221, 244, абзацу другого частини третьої статті 233 ГПК України свідчить про те, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті, а не за результатами розгляду скарги на ухвалу суду з процедурних питань.
У даній справі вже винесено остаточне судове рішення у справі, в якій розглядався спір по суті, а саме залишено позов без розгляду.
Згідно ч.ч. 5,6 ст. 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Положення ч. 5 ст. 130 ГПК України ставлять можливість відшкодування судових витрат у випадку залишення позову без розгляду за рахунок іншої сторони в залежність від її дій та поведінки у спорі.
Метою впровадження принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
ТОВ "ПРОМПОЛІТІКС" не подавало до суду апеляційної інстанції попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які воно понесло і які очікує понести у зв`язку із апеляційним переглядом. Подані до суду апеляційної інстанції процесуальні заяви відповідача-1 не містять жодного посилання на очікувані судові витрати.
Заява про розподіл судових витрат, подана під час розгляду справи судом першої інстанції (на яку посилається відповідач-1), стосувалася витрат, понесених у відповідній судовій інстанції, та не звільняла сторону від обов`язку заявити про компенсацію витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи судом апеляційної інстанції, до закінчення судових дебатів у цьому суді. При цьому залишення позову без розгляду та вирішення питання про розподіл судових витрат за результатами вирішення спору по суті судом першої інстанції відбулося до прийняття постанови у даному провадженні.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Протягом розгляду справи судом апеляційної інстанції ТОВ "ПРОМПОЛІТІКС" не подавало попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, не подавало доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу та не заявляло до закінчення судових дебатів у справі про намір подання таких доказів. Відповідно в суді апеляційної інстанції до винесення постанови у справи взагалі на зазначалося про понесення витрат на правничу допомогу.
Докази здійснення витрат на правничу допомогу у справі разом з заявою про ухвалення додаткового рішення були подані відповідачем-1 08.09.2026, тобто у п`ятиденний термін після винесення постанови судом апеляційної інстанції.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 40 000,00 грн заявник подав Договір про надання правничої допомоги від 09.03.2026, акт приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги) від 08.09.2026.
Питання розподілу між сторонами судових витрат, суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (п. 5 ч. 1 ст. 237, п. 2 ч. 5 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, згідно з частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Ця норма кореспондується з вищезгаданою частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21);
- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц);
- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18).
Аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2024 у справі № 922/1998/22, від 11.04.2024 у справі № 907/568/22, від 13.12.2023 у справі № 907/850/22.
Водночас, вище встановлено, що відзиви на апеляційні скарги, додаткові пояснення, виступи представника у судових засіданнях під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, не містять ані дані попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач-1 очікував понести чи поніс у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, ані вимоги про стягнення судових витрат, як того вимагають приписи чинного процесуального законодавства. До закінчення судових дебатів про необхідність розподілу судових витрат ТОВ "ПРОМПОЛІТІКС" також не заявляло, не вказувало про подання доказів у п`ятиденний строк після прийняття судового рішення.
Отже, ТОВ "ПРОМПОЛІТІКС" пропустило два з обов`язкових етапів практичної реалізації принципу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Неподання учасником справи попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та незаявлення до ухвалення судового рішення про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та про подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. При цьому, сам по собі факт подання доказів понесення витрат на правничу допомогу протягом встановленого законом п`ятиденного строку не змінює обов`язку заявника надати письмово, або зробити усно заяву про подачу доказів понесення судових витрат до судових дебатів.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 07.02.2024р. у справі № 910/216/23.
Щодо клопотання заявника про поновлення строку для подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів зазначає, що згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України можливість подання доказів щодо розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення пов`язана з обов`язковим попереднім виконанням стороною процесуальної дії - заявленням до закінчення судових дебатів про необхідність подання таких доказів.
Отже, встановлений законом порядок не передбачає можливості для сторони, яка до закінчення судових дебатів не заявила про намір подати докази понесених витрат, усунути наслідки такого недотримання шляхом подання клопотання про поновлення строку для подання відповідних доказів.
Крім того, заявником не наведено об`єктивних та поважних причин, які перешкоджали йому заявити про відповідні витрати до закінчення судових дебатів. Заявник був учасником апеляційного провадження, користувався професійною правничою допомогою та мав можливість реалізувати передбачене законом право на заявлення відповідної вимоги у встановлений процесуальним законом строк.
За таких обставин підстави для поновлення відповідного строку відсутні.
Згідно зі ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій.
Таким чином, враховуючи порушення відповідачем-1 порядку відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, апеляційний суд відмовляє у задоволенні заяви ТОВ "ПРОМПОЛІТІКС" про стягнення з позивача понесених судових витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 129-130, 232-235, 244, 344 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПОЛІТІКС" про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат понесених у суді апеляційної інстанції під час розгляду справи № 904/2808/25 (904/1229/26) - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя І.М. Кощеєв