Справа № 134/1020/26
2/134/674/2026
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
22 вересня 2026 року селище Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Швець Л.В.,
при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Глушкової О.І.,
представника відповідача - адвоката Панасюка В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні суду в селищі Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про встановлення факту смерті та визнання права на спадщину за законом,
встановив:
15 червня 2026 року адвокат Глушкова О.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом до Крижопільської селищної ради, у якому просить: встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Соколівка Тульчинського району Вінницької області; визнати за позивачем право на спадщину як спадкоємця третьої черги за законом після смерті її племінника ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Соколівка Тульчинського району Вінницької області, визнавши право власності на: цілий житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72,2 кв. м, житловою площею 37,4 кв. м. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Соколівка Тульчинського району Вінницької області помер її племінник ОСОБА_3 . Вона є спадкоємцем третьої черги за законом відповідно до ст. 1263 ЦК України. Інших спадкоємців немає. У встановлений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, та приватним нотаріусом Носовим В.В. відкрито спадкову справу. До складу спадщини після смерті її племінника ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , входить цілий житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72,2 кв. м, житловою площею 37,4 кв. м., вартість якого складає згідно з оцінкою 87841,00 грн. Житловий будинок відноситься до суспільної групи колгоспних дворів, і згідно із записами погосподарської книги Соколівської сільської ради № 3 за 1991-1995 рр., особовий рахунок № НОМЕР_1 , житловий будинок по АДРЕСА_2 станом на 15.04.1991 року членами колгоспного двору були: голова двору - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , чоловік ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , а ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак, актовий запис про його смерть відсутній, свідоцтво про смерть не видавалося. ОСОБА_2 похований у селі Соколівка на місцевому кладовищі. Розмір часток членів колгоспного двору станом на 15 квітня 1991 року визначається виходячи з принципу їх рівності. Однак, у зв`язку з тим, що всі члени колгоспного двору померли, спадщина на майно колгоспного двору відкрилася після смерті останнього члена двору ОСОБА_3 . Постановою приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу від 16 грудня 2025 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 16 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, витребувано докази.
24 червня 2026 року від приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу Носова В.В. надійшла копія спадкової справи, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 07 липня 2026 року витребувані докази.
13 липня 2026 року на адресу суду від Крижопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла витребувана інформація.
Ухвалою суду від 23 липня 2026 року було повторно витребувано доказ.
31 липня 2026 року на адресу суду від Крижопільської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи, заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 .
Ухвалою Крижопільського районного суду від 03 вересня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 17 вересня 2026 року розгляд справи був відкладений у зв`язку із клопотанням представника позивача.
В судовому засіданні позивачка та представник позивача - адвокат Глушкова О.І. підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили позов задовольнити.
Представник відповідача - Крижопільської селищної ради - адвокат Панасюк В.Б. покладається на розсуд суду.
Заслухавши пояснення представника позивачки, представника відповідача, показання свідків та дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У відповідності до роз`яснень, даних в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
У відповідності до п. 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 має юридичне значення для визначення складу спадщини, кола спадкоємців та переходу належної йому частки у майні колишнього колгоспного двору. З огляду на неможливість державної реєстрації смерті у встановленому адміністративному порядку та необхідність вирішення одночасно спору про право на спадкове майно, зазначена вимога підлягає розгляду судом у порядку позовного провадження разом із вимогою про визнання права власності на спадкове майно.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є тіткою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказані обставини підтверджуються: копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 , яке видано повторно 04 червня 2025 року, де її батьками записано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та яка відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , яке видано 18.09.1979 року після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_8 »; копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 , яке видане 11.11.1957 року, де його батьками записано ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_5 , яке видане 09.06.1971 року, де його батьками зазначено ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .
Отже, ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 та рідною тіткою ОСОБА_3 , а тому відповідно до статті 1263 ЦК України є спадкоємцем третьої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .
Згідно із повідомлення Крижопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального Міністерства юстиції України від 09 липня 2026 року № 203/22.15-28, актового запису про смерть на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , по архіву Крижопільському відділі ДРАЦС не виявлено.
Допитані судом свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , кожен окремо, вказали, що знали ОСОБА_2 та підтвердили факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Соколівка Тульчинського району Вінницької області, зазначили, що особисто їздили на похорони ОСОБА_2 в с. Соколівку Тульчинського району Вінницької області.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що матеріали справи, сукупність досліджених судом доказів підтверджує, що брат позивачки - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Соколівка Тульчинського (колишнього Крижопільського) району Вінницької області.
Як вбачається із довідки Соколівського старостинського округу Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області житловий будинок по АДРЕСА_1 відноситься до суспільної групи колгоспних дворів, і згідно записів погосподарської книги Соколівської сільської ради № 3 за 1991-1995 рр., особовий рахунок № НОМЕР_1 , житловий будинок по АДРЕСА_2 станом на 15.04.1991 року членами колгоспного двору були: голова двору - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , чоловік ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до роз`яснень, даних в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про власність», застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору, зокрема: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; згідно зі ст. 4 Постанови ВРУ «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.
Відповідно до положень ч.1 ст.120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.
Колгоспний двір - це родинно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
У відповідності до ст. 125 ЦК УРСР при поділі колгоспного двору його майно ділиться між дворами, що знов утворюються, відповідно до часток їх членів і з врахуванням господарських потреб кожного з дворів. Право вимагати поділу колгоспного двору мають повнолітні члени двору, що є членами колгоспу. Поділ майна, належного колгоспному дворові і збереженого після припинення колгоспного двору, провадиться за правилами статей 123 і 126 цього Кодексу.
Таким чином згідно довідки, яка міститься в матеріалах справи про склад колгоспного двору станом на 15.04.1991 року розмір частки становить кожному члену колгоспного двору по 1/3 кожному члену колгоспного двору, а саме: ОСОБА_4 - 1/3, ОСОБА_3 - 1/3 та ОСОБА_2 - 1/3.
Як встановлено судом ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер в с. Соколівка Крижопільського (нині Тульчинського) району Вінницької області.
Відповідно до статті 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Згідно з частиною першою статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на час смерті ОСОБА_2 проживали разом із ним, що підтверджується листом Соколівського старостинського округу Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області № 227 від 17 липня 2026 року, та продовжили володіти й користуватися спадковим майном, суд приходить до висновку про прийняття ними спадщини відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР. ОСОБА_13 (невістка), яка також проживала у будинку, спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 не була. При цьому ОСОБА_13 , хоча й проживала у будинку, членом колгоспного двору станом на 15 квітня 1991 року не була, що підтверджується даними погосподарської книги.
Оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто після 30 червня 1990 року, після його смерті відкрилася спадщина на належну йому 1/3 частку у майні колишнього колгоспного двору. Спадкоємцями першої черги за законом після його смерті були його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_3 , які проживали разом із ним та фактично прийняли спадщину шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном.
Так як актовий запис після смерті ОСОБА_2 не здійснювався, то спадкова справа, щодо майна померлого ОСОБА_2 не могла бути відкрита.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 .
Після її смерті спадщину прийняв її син ОСОБА_3 , що підтверджується копією спадкової справи № 62/2016, заведеної 15 березня 2016 року щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 та 15 березня 2016 року ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка належала померлій ОСОБА_4 . З матеріалів спадкової справи № 62/2016 вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв її син ОСОБА_3 , інших спадкоємців, які прийняли спадщину, не встановлено.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Соколівка Тульчинського району Вінницької області помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , яке видано 12 лютого 2025 року.
Після смерті ОСОБА_2 26 лютого 2000 року спадщина відкрилася на належну йому 1/3 частку. Його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_3 , які проживали разом із ним та фактично прийняли спадщину, успадкували зазначену частку в рівних частинах - по 1/6 кожному.
Отже, після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_4 належала 1/2 частка будинку (1/3 + 1/6), а ОСОБА_3 - 1/2 частка (1/3 + 1/6).
Після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 її 1/2 частка увійшла до складу спадщини, яку прийняв її син ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами спадкової справи № 62/2016 та виданим йому свідоцтвом про право на спадщину за законом. Таким чином, після смерті ОСОБА_4 . ОСОБА_3 набув право на весь житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.
Отже, на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 належав весь житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.
Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_1 - позивачка по справі та 12 грудня 2025 року отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, які належали померлому ОСОБА_3 , що підтверджується копією спадкової справи № 41/2025, заведеної 18 березня 2025 року щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .
Отже позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого племінника ОСОБА_3 .
Постановою приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу від 16 грудня 2025 року позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії технічного паспорту, виготовленого на замовлення позивачки ОСОБА_1 ФОП « ОСОБА_14 » 01 вересня 2025 року за результатами технічної інвентаризації житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 - загальна площа будинку 72,2 кв. м, житлова площа - 37,4 кв. м, до складу входять: житловий будинок - «А», веранда - «а», вхідний майданчик -«а1», літня кухня - «Б», погріб - «Б/п», веранда - «б», навіс - «б1», сарай - «В», огорожа - «1-3».
ФОП « ОСОБА_15 » надав ОСОБА_1 висновок від 25 березня 2026 року № 018/26 про оцінку вартості житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , яка становить 87 841,00 гривень.
Відповідно до п.23 постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до частини першої статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
Таким чином, виникнення права власності на житлові будинки, споруди, в тому числі на житлові будинки, які відносились до колгоспного двору, не залежить від державної реєстрації цього права.
При вирішенні спорів щодо майна колишнього колгоспного двору, яке придбане до 15 квітня 1991 року, належить застосовувати норми, що регулювали власність цього двору до вказаної дати, зокрема, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
При розгляді справ про визнання права власності на спадкове майно суду належить встановити: факт смерті спадкодавця, коло спадкоємців, наявність (відсутність) заповіту, факт прийняття спадщини, наявність спадкового майна.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Соколівка Тульчинського району Вінницької області помер ОСОБА_3 . Судом встановлено, що ОСОБА_3 за життя, належав цілий житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право власності на зазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами ОСОБА_3 за життя не встиг отримати. Враховуючи те, що зазначений житловий будинок ОСОБА_3 за життя набув у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку, що за позивачем в порядку спадкування за законом належить визнати право власності на вказане нерухоме майно. Як вбачається із матеріалів спадкової справи, що заведена на майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 інші спадкоємці не подавали заяви про право на спадщину, чи обов`язкову частку у спадковому майні померлого, свідоцтв про право на спадщину іншим спадкоємцям не видавалося. В матеріалах спадкової справи міститься нотаріально посвідчена заява сина ОСОБА_3 - ОСОБА_16 , в якій він зазначив, що спадщину яка залишилася після смерті батька він не прийняв та на неї не претендує.
Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду за захистом свого права з позовом про визнання такого права. Відповідно ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб - спадкоємців.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно: до ст. 1217 ЦК України - спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).
Судом встановлено, що позивачка прийняла спадщину після смерті свого племінника ОСОБА_3 .
Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину сама по собі не позбавляє його права на спадщину, якщо спадщину ним прийнято.
З огляду на встановлені обставини, прийняття позивачкою спадщини після смерті ОСОБА_3 та відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, встановити факт смерті ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на зазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.
Враховуючи, що позивачкою не заявлено вимог про стягнення з відповідача понесених судових витрат, судові витрати залишити за позивачкою.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 83, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Соколівка Тульчинського району Вінницької області.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Соколівка Тульчинського району Вінницької області на цілий житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72,2 кв. м, житловою площею 37,4 кв. м.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Найменування сторін.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Крижопільська селищна рада, юридична адреса: вул. Героїв України, 59, селище Крижопіль, Тульчинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04325940.
Повний текст рішення складено 30 вересня 2026 року.
Суддя