ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 908/3742/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Картере В.І.,
за участі секретаря судового засідання Громак В.О.,
учасники справи:
боржник - Фізична особа-підприємець Демішев Едуард Павлович,
представник боржника - Іванчик П.В., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua),
керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Лященко С.С. - особисто,
кредитор - ОСОБА_2,
представник кредитора - Кенжина О.О., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua),
кредитор - Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро",
представник кредитора - Алєксєєнко Н.О., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua),
кредитор - Акціонерне товариство "Сенс Банк",
представник кредитора - Самошкіна В.Ю., адвокат,
розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua) касаційні скарги
Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
Акціонерного товариства "Сенс Банк"
на ухвалу Господарського суду Запорізької області
від 12.02.2026
у складі судді: Юлдашева О.О.,
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 03.06.2026
у складі колегії суддів: Фещенко Ю.В. (головуюча), Джепи Ю.А., Золотарьової Я.С.,
у справі за заявою
Фізичної особи-підприємця Демішева Едуарда Павловича
про неплатоспроможність,-
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст руху справи
1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.12.2025 відкрито провадження у справі № 908/3742/25 про неплатоспроможність фізичної особи - підприємця Демішева Едуарда Павловича (далі - боржник, ОСОБА_1 );
введено процедуру реструктуризації боргів боржника;
введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;
призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича;
призначено попереднє судове засідання на 12.02.2026.
2. На офіційному вебпорталі судової влади України здійснено публікацію повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за № 78083 від 28.12.2025.
3. Після публікації до суду, зокрема, надійшла заява з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_3 , кредитор) на суму 77 158 787,18 грн.
3.1. Вимоги кредитора у розмірі 38 723 675 грн 70 коп. основного боргу та 9 446 грн 47 коп. судових витрат ґрунтуються на договорі позики від 05.09.2019 (розписка від 05.09.2019), та рішенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2023 по справі № 201/5748/22.
3.2. У зв`язку з невиконанням умов договору, ОСОБА_2 за період з 06.09.2020 по 30.11.2025 нараховано інфляційні втрати у розмірі 32 223 177 грн 42 коп. та 3% річних у розмірі 6 195 831 грн 59 коп.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
4. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 у справі №908/3742/25, зокрема, визнані грошові вимоги ОСОБА_2 у розмірі 47 204 922 грн 38 коп. основного боргу з другою чергою задоволення та 6 656 грн 00 коп. судового збору - позачергово.
5. Грошові вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , нараховані в порядку статті 625 Цивільного кодексу України (інфляційних втрат та 3% річних) за період з 24.02.2022 по 30.11.2025, визнані судом необґрунтованими та такими, що не підлягають визнанню, оскільки законодавець визначив заборону їх нарахування позикодавцем в період воєнного стану, який триває до теперішнього часу, а позичальник відповідно звільнений від їх сплати.
В цій частині судом здійснено перерахунок заявлених грошових вимог, а саме: інфляційні втрати становлять 6 766 854,08 грн за період з вересня 2020 року по лютий 2022 року, 3 % річних - 1 704 946,13 грн за цей же період.
6. Судом першої інстанції встановлено таке:
6.1. Заборгованість ОСОБА_2 до Боржника у розмірі 38 723 675,70 грн основного боргу та 9 446,47 грн судових витрат підтверджується рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2023 року по справі № 201/5748/22.
6.2. Ці вимоги обґрунтовані розпискою за якою 05.09.2019 вона передала боржнику у власність 25000000 грн, що у грошовому еквіваленті становило 989707 доларів США, які той зобов`язався повернути до 05.09.2020р.
6.3. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2023 у справі №201/5748/22 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти за договором позики від 05.09.2019 року (розпискою від 05.09.2019) в сумі 38723675,70 грн., судові витрати в сумі 9446,47 грн., а всього 38733122,20 грн.
6.4. 08.03.2023 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська на примусове виконання вказаного судового рішення видано виконавчий лист.
6.5. 15.03.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №201/5748/22 від 08.03.2023.
6.6. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2023 у справі № 201/5748/22 на даний час не виконано.
6.7. У зв`язку з невиконанням умов договору ОСОБА_2 за період з 06.09.2020 по 30.11.2025 нараховано інфляційні втрати у розмірі 32223177,42 грн. та 3% річних у розмірі 6195831,59 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
7. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 у справі № 908/3742/25 - задоволено частково.
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 у справі № 908/3742/25 - залишено без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 у справі №908/3742/25 - змінено, виклавши абзац 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 в наступній редакції:
"Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" у розмірі 3 792 670 грн 99 коп. основного боргу з другою чергою задоволення та 5 324 грн 80 коп. судового збору позачергово.".
8. Погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо визнання грошових вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 у розмірі 47 204 922 грн 38 коп. основного боргу з другою чергою задоволення та 6 656 грн 00 коп. судового збору - позачергово, суд апеляційної інстанції вказав на те, що скаржники під час розгляду кредиторських вимог ОСОБА_2 судом першої інстанції заперечень не висловлювали; такі заперечення скаржниками були висловлені в апеляційних скаргах, у зв`язку з чим кредитором - ОСОБА_2 документи, які підтверджуються правомірність її вимог та спростовують сумніви скаржників щодо дійсності цих вимог були долучені до матеріалів справи на стадії апеляційного перегляду.
9. Враховуючи заперечення апелянтів з урахуванням додатково поданих ОСОБА_2 доказів, суд апеляційної інстанції додатково встановив:
9.1. Договір позики від 05.09.2019, укладений між ОСОБА_2 (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) на цей час не визнаний недійсним.
9.2. З 11.09.2009 ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа - підприємець; відповідно до даних податкових декларацій дохід ОСОБА_2 від її підприємницької діяльності склав 299 835 доларів США, а саме: за 2010 рік - 107 820 грн 00 коп., що за курсом НБУ складає 13 542 доларів США (7,9617), за 2011 рік - 244 740 грн 00 коп., що за курсом НБУ складає 30 632 доларів США (7,9897), за 2013 рік - 326 900 грн 00 коп., що за курсом НБУ складає 40 898 доларів США (7,993), за 2014 рік - 303 700 грн 00 коп., що за курсом НБУ складає 19 260 доларів США (15,7686), за 2015 рік - 299 700 грн 00 коп., що за курсом НБУ складає 12 487 доларів США (24,0007), за 2016 рік - 308 550 грн 00 коп., що за курсом НБУ складає 11 348 доларів США (27,1909), за 2017 рік - 1 498 100 грн 00 коп., що за курсом НБУ складає 53 375 доларів США (28,0672), за 2018 рік - 1 495 000 грн 00 коп., що за курсом НБУ складає 53 994 доларів США (27,6883), за 2019 рік - 1 497 700 грн 00 коп., що за курсом НБУ складає 64 299 доларів США (23,2929) (а.. с. 41 - 47 у томі 7).
9.3. Крім того, ОСОБА_2 отримала в борг:
- 6 000 000 грн 00 коп. за борговою розпискою від 05.08.2019 від ОСОБА_4 , дохід якого підтверджується податковою декларацією за 2018 рік (3 764 692 грн 41 коп.), за 2017 рік (3 758 970 грн 00 коп.) (а.с. 48 - 51 в томі 7);
- 10 000 000 грн 00 коп. за борговою розпискою від 05.08.2019 від ОСОБА_5 , дохід якої підтверджується податковою декларацією за 2016 рік (769 271 грн 64 коп.), 2017 рік (4 726 846 грн 94 коп.), 2018 рік (3 863 749 грн 85 коп.), за три квартали 2019 року (929 300 грн 00 коп.) (а.с. 52 - 63 в томі 7).
9.4. Також ОСОБА_2 була керівником та співзасновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Пігрейн", основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур та за результатами діяльності якого сума чистого прибутку за період з 01.01.2016 по 30.06.2023 складає 122 539 892 грн 97 коп.; сума до виплати нарахованих дивідендів ОСОБА_2 становить 109 673 204 грн 20 коп., що підтверджується довідкою ТОВ "Пігрей" № 13 від 26.09.2023 (арк. с. 70 в томі 7).
9.5. Активи кредитора, що підтверджують його майновий стан, становлять і зареєстровані на праві приватної власності 24 об`єкти нерухомого майна, з яких 23 земельні ділянки (забезпечують стабільний дохід у вигляді орендної плати) та 1 квартира, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Із наданого витягу також можна встановити, що ОСОБА_2 активно управляє належним їй майном (укладає відносно такого майна договори, передає в оренди, набуває у власність та відчужує таке майно).
Короткий зміст вимог касаційних скарг
10. Акціонерне товариство "Сенс Банк" та Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулись з касаційними скаргами до Верховного Суду на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі № 908/3742/25 в частині визнаних грошових вимог ОСОБА_2 у розмірі 47 204 922,38грн основного боргу з другою чергою задоволення та 6656,00 грн судового збору, просили ухвалити в цій частині нову постанову, якою відмовити у повному обсязі у визнанні грошових вимог ОСОБА_2 у розмірі 47 204 922,38 грн основного боргу з другою чергою задоволення та 6656,00 грн судового збору.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржників
(АТ "Сенс Банк" та АТ "Банк Кредит Дніпро" )
11. В обґрунтування підстав касаційного оскарження заявники касаційних скарг посилаючись на положення п. 1, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України зазначають про застосування судом апеляційної інстанції ст. ст. 75-79, 269 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду викладених у постанові від 11.01.2024 у справі № 910/5663/22, від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17, постанові від 03.07.2025 у справі № 904/5467/23;
застосування ст. ст. 46, 47 КУзПБ та ст. ст. 1046-1048 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду викладених у постанові від 01.03.2023 у справі № 902/221/22, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, постанові від 14.08.2025 у справі № 904/5467/23, постанові від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, постанові від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18, постанові від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20;
зазначають про не дослідження всіх зібраних у справі доказів (п.1 ч. 3 ст. 310 ГПК України) та встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (п.4 ч. 3 ст. 310 ГПК України).
Доводи боржника
( ОСОБА_1 )
12. Боржник доводить:
12.1. Під час розгляду кредиторських вимог ОСОБА_2 . Господарським судом Запорізької області АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та АТ "СЕНС БАНК" взагалі не подавали жодних процесуальних заперечень, не висловлювали застережень та не заявляли жодних клопотань чи обґрунтованих сумнівів щодо дійсності заявлених вимог.
12.2. З огляду на відсутність будь-яких заперечень з боку інших кредиторів та наявність у матеріалах справи вичерпного комплексу доказів, у суду першої інстанції були повністю відсутні будь-які правові чи фактичні підстави піддавати сумніву реальність боргу.
12.3. матеріали справи містять вичерпний комплекс доказів на підтвердження кредиторських вимог ОСОБА_2 .
12.4. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 у справі № 904/2166/23 про банкрутство того ж боржника вже було визнано кредиторські вимоги ОСОБА_2 . У межах тієї справи суд спеціально витребовував та досліджував документи, що підтверджують джерела походження грошових коштів ОСОБА_2 . Наданим документам було надано належну правову оцінку саме з урахуванням підвищеного стандарту доказування
12.5. Спроба Скаржників нівелювати значення рішення суду загальної юрисдикції суперечить статті 129-1 Конституції України та статті 75 ГПК України.
Доводи кредитора
( ОСОБА_2 )
13. Кредитор доводить:
13.1. Відсутність заперечень інших кредиторів під час розгляду грошових вимог - є підтвердженням їх згоди з існуванням та реальністю кредиторських вимог ОСОБА_2 . В іншому ж випадку (якщо кредитори навмисно не заперечували в суді першої інстанції сподіваючись на апеляційний перегляд відповідної ухвали) - такі дії можна розцінювати як здовженням правом, з оскільки за наявності заперечень суд мав право витребувати, а ОСОБА_2 - надати докази на підтвердження її фінансової спроможності надання позики.
13.2. У справі у справі №904/2166/23, на яку посилаються скаржники, судом першої інстанції було витребувано, а ОСОБА_2 надано всі підтверджуючі документи, які детально вивчалися як судом так і кредиторами, наслідком чого було їх визнання, про що свідчить відповідна ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 року, яка не оскаржувалася іншими кредиторами (копію ухвали наявна в матеріалах справи).
13.3. З 2023 року (тобто майже три роки), обом кредиторам достовірно було відомо про ухвалене Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська рішення від 16.01.2023 по справі 201/5748/22 про стягнення заборгованості за договором позики.
13.4. Жоден із кредиторів не скористався наданим абз.1 частини 6 статті 45 КУзПБ правом подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.
13.5. На підтвердження викладених ОСОБА_2 обставин було надано: (копії знаходяться в матеріалах справи):
1. Звіти суб`єкта малого підприємництва -фізичної особи - платника єдиного податку за 2010, 2011 рік
2. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та триманих податків за 2013-2019 роки
3. Лист -підтвердження про надання позики від ОСОБА_4 та податкові декларації ОСОБА_4 за 2017, 2018 рік.
4. Лист підтвердження про надання позики від ОСОБА_5 та її податкові декларації за 2016, 2017, 2018, 2019 роки.
5. Дані щодо фін допомоги ТОВ «Пігрейн»
6. Дані про курс долару до гривні.
7. Копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.;
8. Копія довідки про нарахування дивідендів від 26.09.2023р.;
9. Копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
10. Копія розписки від 05.09.2019 року
11. Копія Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 року.
13.6. Такі документи були надані в суді апеляційної інстанції - але як вже зазначав кредитор ОСОБА_2 , ані суд першої інстанції ані інші кредитори не ставили під сумнів наявність грошових вимог ОСОБА_2 . Спірність питання було викладена лише в апеляційних скаргах, саме тому дані докази надавалися на стадії апеляційного перегляду Ухвали суду від 12.02.2026.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/3742/25 за касаційною скаргою АТ "Сенс Банк" було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026.
15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/3742/25 за касаційною скаргою АТ "Банк Кредит Дніпро" було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.06.2026.
16. У зв`язку з відпусткою судді Огородніка К.М. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/3742/25 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2026. 17. Ухвалою Верховного Суду від 16.07.2026 відкрито касаційне провадження у справі № 908/3742/25 за касаційними скаргами АТ "Сенс Банк" та АТ "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026.
Об`єднано касаційні скарги Акціонерного товариства "Сенс Банк" та Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" в одне касаційне провадження.
Датою судового засідання визначено 15.09.2026.
18. 11.08.2026 до Верховного Суду від ОСОБА_1 та Величко О.Є. надійшли відзиви на касаційні скарги, з запереченнями проти вимог та доводів скаржників.
19. 26.08.2026 та 08.09.2026 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від представниці ОСОБА_2 адвоката Кенжини Олени Олександрівни та представниці Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" адвоката Алєксєєнко Надії Олександрівни надійшла заява про проведення судових засідань у справі №908/3742/25 в режимі відеоконференції.
20. Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2026 постановлено проведення судового засідання здійснити в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.
21. Представники скаржників (АТ "Сенс Банк" та АТ "Банк Кредит Дніпро") в засіданні суду 15.09.2026 (в режимі відеоконференції) повністю підтримали вимоги касаційних скарг за доводами викладеними в них. Просили Суд ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі № 908/3742/25 в частині визнаних грошових вимог Величко Ольги Євгеніївни у розмірі 47 204 922,38грн основного боргу з другою чергою задоволення та 6656,00 грн судового збору скасувати, ухвалити в цій частині нову постанову, якою відмовити у повному обсязі у визнанні грошових вимог Величко Ольги Євгеніївни у розмірі 47 204 922,38 грн основного боргу з другою чергою задоволення та 6656,00 грн судового збору.
22. Представник боржника в судовому засіданні 15.09.2026 (в режимі відеконференції) проти вимог та доводів скаржників заперечив з підстав викладених у відзиві. Просив Суд ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі № 908/3742/25 в частині визнаних грошових вимог Величко Ольги Євгеніївни у розмірі 47 204 922,38 грн основного боргу з другою чергою задоволення та 6656,00 грн судового збору залишити без змін.
23. Представниця кредитора в судовому засіданні 15.09.2026 (в режимі відеконференції) проти вимог та доводів скаржників заперечила з підстав викладених у відзиві. Просила Суд ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі № 908/3742/25 в частині визнаних грошових вимог Величко Ольги Євгеніївни у розмірі 47 204 922,38грн основного боргу з другою чергою задоволення та 6656,00 грн судового збору залишити без змін.
24. Верховний Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (15.09.2026) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 15.09.2026. Були відсутні і ніші обставини, що унеможливлювали розгляд справи у судовому засіданні 15.09.2026.
25. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 13.07.2026 № 596/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.07.2026 №4928-IX), Верховний Суд розглядає справу №908/3742/25 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
26. Відповідно до вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
28. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
29. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
30. Враховуючи суть обмежень, встановлених приписами статті 300 ГПК України, з огляду на доводи та вимоги касаційних скарг, предметом касаційного перегляду є ухвала Господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі № 908/3742/25 в частині визнаних грошових вимог Величко Ольги Євгеніївни у розмірі 47 204 922,38грн основного боргу з другою чергою задоволення та 6656,00 грн судового збору.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
31. Згідно зі статтею 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, КУзПБ, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
32. Частиною 1 статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
33. Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
34. Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частина 1 статті 122 КУзПБ).
35. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
36. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).
37. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
38. У попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18).
39. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).
40. За приписами частини 6 статті 45 КУзПБ кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.
При цьому, передбачені частиною 6 статті 45 КУзПБ заперечення проти вимог інших кредиторів на стадії попереднього засідання господарського суду можуть ґрунтуватися на спростуванні наявності або розміру заявлених грошових вимог до боржника, з дотриманням презумпції правомірності правочину, на підставі якого (яких) такі вимоги виникли.
41. Розглядаючи кредиторські вимоги, суд, в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності) та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
42. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі №922/1014/18).
43. Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:
- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;
- визнаючи вимоги кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;
- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме собою не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин у загальному порядку.
44. У цій справі, грошові вимоги ОСОБА_2 ґрунтуються на договорі позики від 05.09.2019 (розписка від 05.09.2019), та підтверджені рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2023 по справі № 201/5748/22.
45. Як встановлено судами попередніх інстанцій, під час попереднього засідання жодних заперечень щодо грошових вимог ОСОБА_2 , а також відповідних аргументів та доказів у спростування заявлених вимог від інших учасників провадження (кредиторів) не надходило.
46. Відтак, за відсутності заперечень з боку інших кредиторів, підтвердження судовим рішенням факт наявності зобов`язання та його розмір, у суду першої інстанції були відсутні підстави покладення на кредитора ( ОСОБА_2 ) обов`язку підвищеного стандарту доказування.
47. Водночас, у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17 викладений правовий висновок, відповідно до якого:
"Як наслідок наявності такого права (на подання заперечень проти вимог інших кредиторів), кредитор боржника наділений, зокрема, правом на апеляційне і касаційне оскарження судових рішень про визнання вимог інших кредиторів, на перегляд відповідних судових рішень за нововиявленими обставинами, а також на спростування презумпції правомірності правочину, укладеного боржником з іншим кредитором, з якого у боржника виникло грошове зобов`язання перед іншим кредитором, а саме правом на оскарження у межах справи про банкрутство правочинів, на підставі яких у іншого кредитора виникло право грошової вимоги до боржника.".
Вказана позиція висловлена Верховним Судом в рамках застосування приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
48. У цій справі, процедура неплатоспроможності боржника регулюється нормами Кодексу України з процедур банкрутства, проте, викладена вище правова позиція щодо права кредитора на заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів, з огляду на приписи частини 6 статті 45 КУзПБ, не втратила своєї актуальності.
49. Так, кредитори АТ "Банк Кредит Дніпро" та АТ "Сенс Банк" своїм правом на заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів скористувалися лише під час апеляційного провадження.
50. АТ "Банк Кредит Дніпро" та АТ "Сенс Банк" не погодились з ухвалою від 12.02.2026 в частині визнаних кредиторських вимог ОСОБА_2 , посилаючись на те, що грошові вимоги ОСОБА_2 заявлені з метою штучного створення кредиторської заборгованості боржник. Також скаржники висловлюють сумніви в реальності укладання договору позики (боргової розписки від 05.09.2019) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на суму 25 000 000 грн 00 коп., що у грошовому еквіваленті становило 989 707 доларів США, оскільки ОСОБА_2 не надано належних доказів на підтвердження походження грошових коштів у вказаній сумі
51. У зв`язку з такими запереченнями виникла необхідність дослідження нових доказів, що були подані ОСОБА_2 у підтвердження правомірності її вимог та у спростування сумніви скаржників щодо дійсності цих вимог на стадії апеляційного перегляду.
52. На підставі поданих ОСОБА_2 документів, судом апеляційної інстанції встановлені обставини (пункт 9 цієї Постанови), які повністю підтвердили висновки суду першої інстанції про доведеність та обґрунтованість заявлених ОСОБА_2 до ОСОБА_1 грошових вимог.
53. Поряд з цим, АТ "Банк Кредит Дніпро" та АТ "Сенс Банк" доказів у спростування таких висновків суду апеляційної інстанції подано не було.
54. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц).
55. Доводи скаржників, по своїй суті, зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою доказам у справі та спрямовані на спонукання Верховного Суду здійснити переоцінку доказів і встановити інші обставини справи ніж ті, які вже встановлені судами в оскаржуваних рішеннях, що в силу положень статті 300 ГПК України виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.
56. Відносно посилання в касаційній скарзі на неврахування висновків Верховного Суду, перелік яких наведених у пунктах 11 цієї постанови, колегія суддів зазначає наступне.
57. Неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
58. Правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, якою передбачено таку підставу касаційного оскарження як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні (аналогічні) правовідносини.
59. При цьому, для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях, скаржник має навести не особисті міркування щодо незаконності та необґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права у подібних відносинах не врахували суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи. Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.
60. Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
61. Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
62. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
63. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
64. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
65. Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційних скарг та необхідність залишення судових рішень, в оскарженій частині, без змін.
Судові витрати
66. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційних скарг та залишенням без змін судових рішень в оскарженій частині, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на заявника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" - залишити без задоволення.
2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк" - залишити без задоволення.
3. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі №908/3742/25- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
В.І. Картере