УХВАЛА
29 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/2995/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Кондратової І. Д.,
розглянув касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2026
(головуючий - Хрипун О. О., судді: Скрипка І. М., Колесник Р. М.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний електротехнічний завод"
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про стягнення 19 973 153,20 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Южний електротехнічний завод" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) про стягнення 19 973 153,20 грн.
2. Позов обґрунтовано тим, що Фонд, який діяв як продавець земельної ділянки відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та здійснив продаж позивачу земельної ділянки (кадастровий номер [номер приховано]:01:128:0112, площею 3,8452 га, що розташована за адресою: Бучанська селищна рада (на території міста), Київська область), несе відповідальність перед позивачем за спричинені збитки внаслідок вилучення у останнього земельної ділянки за рішенням Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 367/1748/18 та зобов`язаний відшкодувати Товариству збитки, завдані таким вилученням.
3. 21.05.2024 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково, стягнув з Фонду на користь Товариства збитки в розмірі 17 900 061,49 грн (16 449 906,00 грн, що сплачені позивачем за придбання земельної ділянки та 1 450 155,49 грн, що сплачені позивачем за період з 14.01.2016 по 29.03.2023 у вигляді земельного податку за користування земельною ділянкою) та судовий збір у розмірі 268 499,10 грн, в іншій частині позовних вимог відмовив.
4. Суд першої інстанції виходив з того, що з 10.01.2013 всі дії щодо майна та активів Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк", у тому числі і звернення стягнення на спірну земельну ділянку та продаж її Товариству здійснював Фонд, тому дійшов висновку, що саме відповідач є продавцем такої земельної ділянки, а відтак, в силу приписів Цивільного кодексу України, саме він зобов`язаний відшкодувати завдані позивачу витребуванням такої земельної ділянки збитки.
5. 22.10.2024 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 2 033 446,71 грн з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення позову, а в іншій частині рішення місцевого господарського суду залишив без змін.
6. Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 2 033 446,71 грн, зазначив про те, що враховуючи основоположні принципи цивільного та європейського законодавства, добросовісний покупець, у якого вилучено майно, має право на отримання належної компенсації. При цьому судом враховано те, що у період з 2016 року по дату розгляду справи в суді закупівельна спроможність коштів, перерахованих Товариством за земельну ділянку значно зменшилась, що, зокрема, підтверджується як курсом долара США, так і цінами на бензин А-95 і такі обставини є загальновідомими та не потребують доведення. Отже, фактично завдані позивачу збитки є втратами, які за розміром є більшими, ніж сума, перерахована ним як плата за земельну ділянку, оскільки купівельна вартість коштів зменшилась, у зв`язку з чим обсяг збитків позивача необхідно визначити з урахуванням установленого індексу інфляції.
7. 11.03.2025 Верховний Суд ухвалив постанову, якою закрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Фонду в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, касаційну скаргу Фонду в частині підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, залишив без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у цій справі - без змін.
8. Верховний Суд, дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалено із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
9. 05.05.2026 Публічне акціонерне товариство "Ерде Банк" (далі - ПрАТ "Ерде Банк"), як особа, яка не брала участі у справі, подало до Верховного Суду через підсистему "Електронний Суд" касаційну скаргу, в якій просило, зокрема, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024, постанову Верховного Суду від 11.03.2025 та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
10. 07.05.2026 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою ПрАТ "Ерде Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 та постанову Верховного Суду від 11.03.2025.
11. 05.05.2026 ПрАТ "Ерде Банк" також звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
12. 22.05.2026 ухвалою Північного апеляційного господарського суду ПрАТ "Ерде Банк" поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції й відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу до розгляду.
13. 15.06.2026 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ПрАТ "Ерде Банк" закрив на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.
14. 11.05.2026 Фонд подав до Північного апеляційного господарського суду заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення у цій справі, яким відмовити у задоволенні позову.
15. Заява обґрунтована тим, що 15.04.2026 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про скасування/анулювання реєстраційної дії № 1071111[телефон приховано] від 13.11.2028, а саме скасовано реєстраційний запис про припинення ПрАТ "Ерде Банк" як юридичної особи. Фонд вважає себе неналежним відповідачем, а скасування запису про припинення Банку, який був продавцем земельної ділянки і стороною укладених договорів, повністю спростовує висновки суду щодо того, що продавцем земельної ділянки був саме Фонд, які покладені в основу рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у цій справі, а тому відновлення правового статусу ПрАТ "Ерде Банк" шляхом скасування запису про його припинення є нововиявленою обставиною, що відповідає всім критеріям статті 320 ГПК України.
16. 02.09.2026 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою заяву Фонду про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 за нововиявленими обставинами у справі № 910/2995/24 залишив без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 залишив у силі.
17. 22.09.2026 Фонд подав до Верховного Суду через підсистему "Електронний Суд" касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2026, задовольнити заяву Фонду про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у цій справі.
10. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини четвертої статті 290 ГПК України, який визначає, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
11. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
12. Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
13. Відповідно до підпункту 8 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
14. Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
15. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328,00 грн.
16. Отже, за подання цієї касаційної скарги судовий збір повинен був сплачений у розмірі 2 662,40 грн.
17. До касаційної скарги скаржник не додав документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, тому заявнику необхідно сплатити зазначену суму судового збору та надати суду відповідні докази такої сплати.
18. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
19. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись нормами статей 174, 234, 235, 287, 288, 291, 308, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2026 у справі № 910/2995/24 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, надавши суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова