УХВАЛА
23 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 438/1145/24
провадження № 61-3505св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Коломієць Г. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , законний представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради,
треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянув заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сенюти Ірини Ярославівнипро участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2024 року ОСОБА_1 у своїх інтересах та як законний представник малолітнього ОСОБА_4 , 2018 року народження, звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради (далі - КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору та беруть участь у справі на стороні відповідача: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Крім того, у липні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як законний представник неповнолітнього ОСОБА_3 , 2009 року народження, та малолітнього ОСОБА_4 , 2018 року народження, звернулися до суду з позовом до КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору та беруть участь у справі на стороні відповідача: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 29 вересня 2025 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року, позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та законного представника ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава» задоволено частково. Стягнуто з КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава» на користь ОСОБА_1 45 850 грн на відшкодування майнової шкоди. Стягнуто з КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава» на користь ОСОБА_2 86 559,75 грн на відшкодування майнової шкоди. Стягнуто з КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава» на користь ОСОБА_3 96 798,00 грн на відшкодування майнової шкоди. Стягнуто з КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава» на користь ОСОБА_4 201 042,00 грн на відшкодування майнової шкоди. Стягнуто з КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава» на користь ОСОБА_1 1 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава» на користь ОСОБА_2 1 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради на користь ОСОБА_3 1 000 000 грн як відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради на користь ОСОБА_4 1 000 000 грн як відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_1 та законного представника ОСОБА_4 до КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава» задоволено частково. Стягнуто з КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава» на користь ОСОБА_1 19 163,74 грн на відшкодування майнової шкоди. Стягнуто з КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава» на користь ОСОБА_1 1 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава» на користь ОСОБА_4 4 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава» в дохід держави судовий збір у розмірі 4 494,13 грн (позовні вимоги майнового характеру) та 135 000,00 грн (позовні вимоги немайнового характеру), всього 139 494,13 грн.
12 березня 2026 року ОСОБА_5 із застосуванням засобів поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 29 вересня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 17 березня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 29 вересня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року передано на розгляд судді- доповідачу Гулейкову І. Ю.; судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2026 року відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); витребувано із Бориславського міського суду Львівської області матеріали справи № 438/1145/24; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
У квітні 2026 року матеріали справи № 438/1145/24 надійшли до Верховного Суду.
10 квітня 2026 року КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава» через підсистему «Електронний суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_5
20 квітня 2026 року представник позивачів та законного представника малолітніх позивачів - адвокат Сенюта І. Я. із застосуванням засобів поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_5
20 та 22 квітня 2026 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в інтересах якого діє адвокат Слободян Н. А., із застосуванням засобів поштового зв`язку подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_5
27 квітня 2026 року ОСОБА_5 із застосуванням засобів поштового зв`язку подав до Верховного Суду клопотання про залишення без розгляду відзиву представника позивачів та законного представника малолітніх позивачів - адвокат Сенюти І. Я. на касаційну скаргу.
05 травня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сенюта І. Я. через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду заперечення на клопотання ОСОБА_5 про залишення без розгляду відзиву.
Також 05 травня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сенюта І. Я. через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду відповідь на відзив ОСОБА_7 , в інтересах якого діє адвокат Слободян Н. А., та відзив ОСОБА_6
12 червня 2026 року представник ОСОБА_5 - адвокат Варава А. І. через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення з використанням власних технічних засобів.
16 червня 2026 року представник КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава» - Мазай А. О. через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2026 року у задоволенні клопотань представника ОСОБА_5 - адвоката Варави А. І., та КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава» про розгляд справи за участю їх представників в режимі відеоконференції поза межами приміщення з використанням власних технічних засобів відмовлено. Справу № 438/1145/24 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
17 вересня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сенюта І. Я. через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Колегія суддів, вивчивши вказану заяву, дійшла висновку, що у її задоволенні слід відмовити з таких підстав.
Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачили відповідні юридичні норми (рішення Європейського суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року у справі «Zhuk v. Ukraine»).
За змістом частини першої статті 212 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що право особи бути присутньою під час розгляду справи може бути реалізовано у разі розгляду такої справи у відкритому судовому засіданні, у всіх інших випадках присутність інших осіб при розгляді справи у порядку письмового провадження чинним ЦПК України не передбачено.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень.
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2026 року вказану справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Оскільки колегія суддів не ухвалювала рішення про виклик учасників справи для надання пояснень, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, тому підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Сенюти І. Я. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду немає.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 212, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Сенюти Ірини Ярославівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовити.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
В. В. Шипович