УХВАЛА
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 676/6902/21
провадження № 61-12303к26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Савченко Оксаною Володимирівною, на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 червня 2026 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 вересня 2026 року у справі за позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави до Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, витребування земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2021 року керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, зобов`язання повернути земельну ділянку, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку та інших речових прав на неї, скасування державної реєстрації земельної ділянки.
21 березня 2022 року та 07 серпня 2025 року позивач подав до суду заяви про зміну предмету позову.
Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області
від 29 січня 2026 року прийнято до розгляду заяву керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури про зміну предмету позову. Постановлено продовжити розгляд справи в межах позовних вимог , а саме :
визнання незаконним та скасування рішення Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області № 9 від 19 березня 2015 року
«Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 » на підставі якого ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність земельну ділянку, площею 0,0600 га, для ведення садівництва, що розташована в межах населеного пункту с. Устя Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:01:001:0103;
витребування у ОСОБА_1 в комунальну власність територіальної громади Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради земельної ділянки площею 0,0600 га, що розташована в межах населеного пункту с. Устя Кам`янець Подільського Хмельницької області, кадастровий номер: [номер приховано]:01:001:0103.
Залишено без розгляду позовні вимоги про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку з одночасним припиненням права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку.
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області
від 18 червня 2026 року, яке залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 02 вересня 2026 року, позов задоволено частково.
Повернуто у комунальну власність територіальної громади Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради земельну ділянку, площею 0,0600 га, що розташована в межах населеного пункту села Устя Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0103.
У задоволенні решти позовних відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У вересні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Савченко О. В., на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 червня 2026 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 вересня 2026 року.
У касаційній скарзі заявницею порушено клопотання про відстрочення сплати судового збору за поданя касаційної скарги на судові рішення до прийняття Касаційним цивільним судом постанови за наслідками розгляду її касаційної скарги, посилаючись на пункт 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Заявником не надано суду касаційної інстанції жодних доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, у задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки заявником не надано доказів для підтвердження та оцінки судом її реального майнового стану.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду
та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявницею не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
«Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позивач подав заяву про зміну предмету позову у серпні 2025 року та заявив позовну вимогу немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру (витребування земельної ділянки).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру..
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на зазначене, за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір:
- за вимогу немайнового характеру у розмірі 4 844,80 грн (3 028,00 грн * 200% * 0,8);
- за вимогу майнового характеру у розмірі 1,5% ціни земельної ділянки станом на дату подання заяви про зміну предмета позову у 2025 році, помноженого на 200 % та помноженого на коефіцієнт 0,8.
Ураховуючи, що зі змісту поданої касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень неможливо встановити ціну позову станом на день подання заяви про зміну предмету позову у 2025 році, заявника зобов`язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимоги майнового характеру з наданням відповідних доказів.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.
р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Згідно з вимогами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яке подане її представником - адвокатом Савченко Оксаною Володимирівною, про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Савченко Оксаною Володимирівною, на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 червня 2026 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 вересня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець