УХВАЛА
2 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 589/2463/21
провадження № 61-10793ск26
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кирилкін Радіон Олегович, на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 2 квітня 2026 року та постанову Сумського апеляційного суду від 14 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та процентів за користування позикою,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та процентів за користування позикою.
Позов обґрунтовано тим, що 25 лютого 2018 року ОСОБА_2 передав
ОСОБА_1 у позику 27 000 доларів США зі строком повернення до 1 квітня
2021 року та сплатою 300 доларів США щомісяця за користування коштами. Позивач зазначав, що відповідач частково повернув 2 625 доларів США, тому просив стягнути 24 375 доларів США основного боргу та 11 700 доларів США процентів. Ціна позову - 36 075 доларів США.
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 2 квітня
2026 року позов задоволено. Стягнено зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 24 375 доларів США заборгованості за договором позики та 11 700 доларів США процентів за період з 1 березня 2018 року до 31 травня 2021 року,
всього стягнено 36 075 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Сумського апеляційного суду від 14 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 2 квітня 2026 року - без змін.
13 серпня 2026 року адвокат Кирилкін Р. О. за допомогою підсистеми
«Електронний суд» в інтересах ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Одночасно з касаційною скаргою адвокат Кирилкін Р. О. в інтересах ОСОБА_1 подав клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на те, що належний до сплати судовий збір істотно перевищує його щомісячний дохід. На підтвердження зазначених обставин заявник надав відомості про заробітну плату за останні шість місяців та вказав, що проживає у м. Шостка Сумської області, віднесеному до території можливих бойових дій.
Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
Надані заявником відомості не дають можливості встановити розмір його річного доходу за 2025 рік та оцінити майновий стан у сукупності. Саме посилання на проживання на території можливих бойових дій без доказів впливу цієї обставини на можливість сплатити судовий збір також не є достатньою підставою для відстрочення його сплати. Тому клопотання задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, у частині оспорюваної суми.
Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, становила 9 713,48 грн. Отже, за подання касаційної скарги на судові рішення у повному обсязі судовий збір становить 19 426,96 грн (9 713,48 грн ? 200 відсотків).
Оскільки касаційну скаргу подано через підсистему «Електронний суд», відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» до визначеної ставки застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження її розміру. Тому за подання цієї касаційної скарги належить сплатити 15 541,57 грн (19 426,96 грн ? 0,8).
Документ про сплату судового збору заявник не подав.
Судовий збір підлягає сплаті за такими реквізитами:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО) - 899998;
рахунок отримувача (IBAN) - [рахунок приховано];
код класифікації доходів бюджету - 22030102;
найменування платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Касаційна скарга також не відповідає вимогам пункту 5 частини другої
статті 392 ЦПК України, відповідно до якого у касаційній скарзі має бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Посилаючись на низку постанов Верховного Суду, заявник не зазначає, чи подано касаційну скаргу на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, та не викладає цю підставу у спосіб, який дає змогу встановити: яку саме норму права застосував апеляційний суд; який висновок щодо застосування цієї норми викладено у відповідній постанові Верховного Суду; у чому полягає подібність правовідносин у справах, на постанови в яких посилається заявник, і у справі, що переглядається; у чому саме полягає неврахування апеляційним судом відповідного висновку Верховного Суду.
Саме по собі наведення реквізитів постанов Верховного Суду без визначення передбаченої законом підстави касаційного оскарження та без її належного обґрунтування не відповідає вимогам пункту 5 частини другої
статті 392 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями самостійно визначати замість заявника підставу касаційного оскарження та формувати її правове обґрунтування.
Пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що судове рішення може бути оскаржено з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
Посилаючись на недосліджені докази, відмову у призначенні експертизи та розгляд справи за відсутності представника, у касаційній скарзі не зазначено відповідну підставу касаційного оскарження, передбачену частиною другою
статті 389 ЦПК України, і не визначено конкретну підставу, передбачену
частиною першою або третьою статті 411 ЦПК України.
Отже, зі змісту касаційної скарги неможливо однозначно встановити, на підставі якого саме пункту частини другої статті 389 ЦПК України її подано. За таких обставин вирішення питання про відкриття касаційного провадження є передчасним.
Для усунення зазначеного недоліку заявнику необхідно подати нову редакцію касаційної скарги, у якій чітко визначити підставу (підстави) касаційного оскарження за відповідним пунктом частини другої статті 389 ЦПК України та належно її (їх) обґрунтувати та надати докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справ з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
У разі посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України заявнику необхідно зазначити конкретну норму права, постанову Верховного Суду і викладений у ній висновок щодо застосування цієї норми, обґрунтувати подібність правовідносин та пояснити, у чому саме полягає неврахування цього висновку апеляційним судом.
У разі посилання на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України заявнику необхідно зазначити конкретний пункт частини першої або третьої
статті 411 ЦПК України та обставини, які підтверджують відповідне процесуальне порушення. У разі посилання на частину третю статті 411 ЦПК України необхідно також обґрунтувати, яким чином порушення унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, з урахуванням умов застосування цієї норми.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За таких обставин касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення її недоліків.
Керуючись статтею 136, пунктом 5 частини другої, пунктом 3 частини четвертої статті 392, частиною другою статті 393 ЦПК України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кирилкін Радіон Олегович, про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кирилкін Радіон Олегович, на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 2 квітня 2026 року та постанову Сумського апеляційного суду від 14 липня 2026 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для сплати судового збору в розмірі 15 541,57 грн, подання нової редакції касаційної скарги, усунувши недоліки, на які вказано в ухвалі, а також надання доказів надсилання іншим учасникам справи копії нової редакції касаційної скарги і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко