КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
_____________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/45488/25
Провадження № 2/947/1136/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.09.2026 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Петренка В.С.
за участю секретаря - Торгонської В.М.,
представника позивача - Згоди О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
17.12.2025 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Згоду Олексія Олександровича, звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 527481,29 грн., моральну шкоду в розмірі 70000,00 грн., а також судові витрати на правничу допомогу та оплату судового збору.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 06.10.2025 року близько 12.00 години на перехресті вулиць Академіка Корольова та Інглезі сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «Renault», модель «Arkana», реєстраційний номер автомобіля « НОМЕР_1 », за кермом якого знаходився ОСОБА_2 та автомобіля марки «Audi», модель «А6», реєстраційний номер автомобіля « НОМЕР_2 », власником якого є ОСОБА_1 , в результаті якої автомобілю Audi A6 нанесено механічні пошкодження.
Зазначає, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №475088 від 06.10.2025 р., складеного інспектором 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенантом поліції Власовим О.М., 06.10.2025 року о 12 год. 00 хв. за адресою м. Одеса, вул. Інглезі 6В водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем Renault Arkana, peєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Академіка Корольова, на перехресті з вул. Інглезі, при повороті ліворуч, не надав переваги в русі автомобілю Audi A6 реєстраційний номер автомобіля НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо, та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2025 р. по справі №947/39072/25 визнано ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.
Представник позивача у позові вказує, що на теперішній час ОСОБА_1 не має змоги вільно володіти належним йому рухомим майном, оскільки унаслідок вищевказаної ДТП вищезазначений транспортний засіб марки Audi A6 отримав механічні пошкодження на суму відновлюваного ремонту 1 114 215, 14 грн., а вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 дорівнює 777 481, 29 грн., що підтверджується експертним дослідженням за № 070-СЕ/25, складеним 15.11.2025 року судовим експертом Кеосак Андрієм Петровичем, що є збитками позивача.
Також зазначає, що 28.10.2025 р. частину спричиненої шкоди повернуто позивачу страховою компанією відповідача у розмірі 250 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №00151070 від 28.10.2025 р., відповідно до якої Приватним акціонерним товариство «Страхова компанія» ПЗУ Україна» сплачено страхове відшкодування, дог. ЕР.231617888 від 14.08.2025 №0151070.
У зв`язку з цим, сума невідшкодованої матеріальної шкоди становить 777 481, 29 - 250 000,00 = 527 481 грн. 29 коп.
Таким чином, матеріальна шкода у розмірі 527 481 грн. 29 коп. підлягає стягненню з відповідача яка завдана позивачу у вигляді механічних пошкоджень належного йому транспортного засобу, а саме автомобіля Audi A6, що зазнав пошкоджень в результаті порушення відповідачем правил дорожнього руху та спричинення дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 06.10.2025 року.
Також зазначає, що відповідачем нанесено позивачу моральну шкоду, у зв`язку з неможливістю вільно володіти та користуватися належним йому майном, внаслідок чого відповідач зазнає певних негативних переживань, страждань, тривалої невизначеності, у зв`язку із чим існують обґрунтовані правові підстави у відшкодуванні моральної шкоди спричиненої позивачу в розмірі 70000,00 грн.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 19.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 13.01.2026 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Згоди Олексія Олександровича про забезпечення позову, подану по цивільній справі №947/45488/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди було задоволено. Вжито заходи забезпечення позову, а саме накладено арешт на автомобіль марки Mercedes-Benz, модель GLK 280, 2009 року випуску, об`єм двигуна 2996 см3, який належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
11.02.2026 року від представника позивача надійшла заява про зменшення/збільшення розміру позовних вимог, зазначає, що розмір невідшкодованої матеріальної шкоди, з урахуванням висновку експерта №079-СЕ/25 від 22.01.2026 року, становить 778023,15 грн. - 250000,00 грн. = 528023,15 грн. З урахуванням вказаного просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 528023,15 грн., моральну шкоду в розмірі 70000,00 грн., а також судові витрати на правничу допомогу та оплату судового збору в розмірі 45274,81 грн.
В судовому засіданні 06.04.2026 року судом протокольною ухвалою прийнято заяву представника позивача про зменшення/збільшення розміру позовних вимог.
В судовому засіданні 21.09.2026 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
В судове засідання 21.09.2026 року відповідач та його представник не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте 22.06.2026 року від представника відповідача надійшло клопотання в якому він серед іншого просить відмовити у задоволенні клопотання позивача про збільшення позовних вимог у частині розміру моральної шкоди, або суттєво зменшити заявлений розмір до меж, що відповідають принципам розумності та справедливості, з урахуванням майнового та фізичного стану відповідача та відсутності доказів реальних страждань позивача; зменшити розмір витрат на правову допомогу, а також відкласти розгляд справи на іншу дату.
Також, 21.09.2026 року від представника відповідача надійшло клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням та клопотання про доручення доказів.
В судовому засіданні 21.09.2026 року судом протокольною ухвалою було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки справа розглядається в спрощеному порядку зі значним порушенням строків, та до клопотання не додані докази про поважність причин для відкладення розгляду справи на іншу дату.
Також клопотання про доручення доказів було залишено без розгляду, оскільки воно подано із значним пропуском строків для його подання та не містить клопотання про поновлення такого строку; клопотання про огляд доказів залишено без розгляду, оскільки воно подано із значним пропуском строків для його подання та не містить клопотання про поновлення такого строку.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 06.10.2025 року близько 12.00 години на перехресті вулиць Академіка Корольова та Інглезі сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «Renault», модель «Arkana», реєстраційний номер автомобіля « НОМЕР_1 », за кермом якого знаходився ОСОБА_2 та автомобіля марки «Audi», модель «А6», реєстраційний номер автомобіля « НОМЕР_2 », власником якого є ОСОБА_1 , в результаті якої автомобілю Audi A6 нанесено механічні пошкодження.
Згідно постанови Київського районного суду м. Одеси (суддя Войтов Г.В.) від 17.11.2025 р. по справі №947/39072/25 визнано ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.
В результаті вказаного ДТП було пошкоджено транспортний засіб Audi A6 реєстраційний номер автомобіля НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 .
Згідно Висновку експерта №079-СЕ/25 транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля Audi A6 реєстраційний номер автомобіля НОМЕР_2 , складеного 22.01.2026 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Audi A6 реєстраційний номер автомобіля НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 06.10.2025 року, визначається рівною 1114774,82 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Audi A6 реєстраційний номер автомобіля НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 06.10.2025 року, визначається рівною 778023,15 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №00151070 від 28.10.2025 року Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія ПЗУ Україна» перераховано ОСОБА_1 , грошові кошти в розмірі 250000,00 грн., в якості страхового відшкодування.
Таким чином, розмір невідшкодованої матеріальної шкоди, з урахуванням висновку експерта №079-СЕ/25 від 22.01.2026 року, становить 778023,15 грн. - 250000,00 грн. = 528023,15 грн.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно роз`яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
За вимогами статті 12, 80, 81, 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини (частина перша статті 1188 ЦК України).
У випадках завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки іншим особам застосовується положення частини другої статті 1188 ЦК України.
Статті 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб`єктного складу відповідальних осіб (коли обов`язок відшкодування шкоди покладається не безпосередньо на особу, яка заподіяла таку шкоду, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини особи, яка завдала шкоди.
Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Згідно із ст. 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.
Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
За приписами ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За вимогами ч. 1 ст. 628 ЦПК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
Згідно ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку,встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з пунктом 9.1. статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова компанія зобов`язана здійснити виплату страхового відшкодування в межах страхової суми.
Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно норм ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При таких обставинах суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача матеріального збитку у розмірі 528023,15 грн., є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо моральної шкоди.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а також в зв`язку з пошкодженням майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (Згідно з вимогами ст. 1167 ЦК).
Відповідно до роз`яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 року №4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Так, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Тобто при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду слід встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача. При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.
Вина ОСОБА_2 встановлена постановою Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2025 року, у вказаній дорожньо-транспортній пригоді, що була вчинена з його вини позивач зазнав переживань та хвилювань з приводу пошкодження належного йому майна на значну суму грошей, через пошкодження засобу для пересування він був змушений змінити звичайний уклад життя, позбавлений можливості користуватись автомобілем для своїх потреб.
Відтак, враховуючи моральні страждання позивача, втрати ним нормальних життєвих зв`язків і того, що вчинення дорожньо-транспортної пригоди вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд доходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоду підлягають частковому задоволенню у розмірі 10 000,00 грн.
У зв`язку з частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати пропорційно задоволеним вимогам (89,97%), що становить судовий збір в розмірі 4741,19 грн. та витрати пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 7197,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.89, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду в розмірі 528023,15 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 4741,19 грн., витрати пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 7197,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 30.09.2026 року.
Суддя В. С. Петренко