Ухвала № 140194520 у справі № 140/11764/26 від 28.09.2026

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

28 вересня 2026 року Луцьк Справа № 140/11764/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та наказів, зобов`язання вчинити дії та скасувати накази,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 з позовом:

про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік та призов на військову службу під час мобілізації;

визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 лютого 2026 року №73 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову на військову службу та направлення для проходження військової служби під час загальної мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;

визнання протиправним та скасування пункту 1.6 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 07 лютого 2026 року №39 в частині призначення на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальойону школи індивідуальної підготовки та зарахування з 07 лютого 2026 року у списки особового складу Військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 ;

зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 звільнити з військової служби ОСОБА_1 з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;

зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку як непридатного до військової служби.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви із зазначенням способу їх усунення - шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

21 вересня 2026 року до суду від представника позивача - адвоката Жегестовської К.Г. надійшла заява про поновлення ОСОБА_1 пропущеного строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування заяви представник позивача зазначила, що Військова частина НОМЕР_1 тривало ігнорувала адвокатські запити про надання копії наказу про зарахування до списків, надавши його лише після внесення скарги (відповідь надійшла 22 серпня 2026 року). Крім того, під час проходження базової загальновійськової підготовки позивач був обмежений у доступі до мобільного зв`язку (телефон видавали раз на два тижні), що унеможливлювало оперативне погодження з ним тактики захисту та змісту документів. Додатково перешкодою стало тривале лікування позивачем гострого бронхіту.

Позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу без розгляду з таких мотивів та підстав.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Предметом оскарження є, зокрема, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 лютого 2026 року №73 про призов на військову службу та направлення для проходження військової служби під час загальної мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 07 лютого 2026 року №39 (пункт 1.6) щодо призначення на посаду та зарахування з 07 лютого 2026 року у списки особового складу Військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України військова служба є різновидом публічної служби.

Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Варто зауважити, що законодавче обмеження строку звернення до суду насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

При цьому початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або фактично дізналася, або повинна була дізнатися (мала реальну можливість дізнатися) про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як визначено частиною першою статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи те, що спірні відносини пов`язані із призовом ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та з подальшим її проходженням, тому строк звернення до суду із цим позовом в частині оскарження наказів відповідачів становить один місяць з дня, коли позивач дізнався про спірні накази.

В контексті вказаного варто зауважити, що мобілізаційні заходи передбачають вчинення активних дій з боку уповноважених осіб щодо військовозобов`язаного (зокрема перевірку військово-облікових документів, доставлення до приміщення органу ТЦК та СП чи перебування там, проведення військово-лікарської комісії, відправлення до місця проходження служби), які є явними за своєю суттю та про вчинення яких особа, щодо якої вчиняються відповідні мобілізаційні заходи, не може не знати. Те ж саме стосується й зарахування до списків особового складу військової частини після завершення мобілізаційних заходів. Відтак позивач, який приступив до виконання обов`язків за посадою, не може не знати (не усвідомлювати), що він призваний на військову службу, та з цього час мав визначити для себе, чи є порушеними його права.

Варто також відзначити, що 07 лютого 2026 року позивач скористався правом на отримання правничої допомоги, уклавши договір №40/2026 з Адвокатським бюро «Катерини Жегестовської».

Як слідує із змісту доданих до позовної заяви додатків, про спірний наказ від 07 лютого 2026 року №73 представник позивача була інформована листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 березня 2026 року №1439, який було надано на адвокатський запит.

Із цим позовом представник позивача звернулася до суду 08 вересня 2026 року, тобто, із значним пропуском як місячного строку звернення до суду (в частині оскарження наказів), так і шестимісячного (в частині оскарження дій), при цьому розширений витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з відміткою про взяття на облік суду не надано (формується автоматично електронною системою реєстру на запит громадянина).

Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Норми КАС України не містять вичерпного, детально описаного переліку причин пропуску строку, які можна визнати поважними чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №9901/405/19).

Будучи забезпеченим правничою допомогою, у заяві про поновлення строку звернення до суду не наведено доводів щодо поважності пропуску строку звернення до суду в частині оскарження дій та наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 (від 07 лютого 2026 року №73, наданого листом від 23 березня 2026 року №1439), яким позивача направлено до Військової частини НОМЕР_1 на підставі поіменного списку, який також надано представнику позивача разом із копією такого наказу.

Стосовно посилань на адвокатські запити до Військової частини НОМЕР_1 з метою отримання наказу від 07 лютого 2026 року №39, то вказані обставини самі по собі не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, адже не позбавляли фізично та фактично подати позов до суду у межах встановленого законом строку і за відсутності копії документа клопотати про його витребування судом відповідно до статті 80 та частини сьомої статті 161 КАС України.

Суд не заперечує, що проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами права на доступ до правосуддя, а отже проходження військової служби може визнаватися об`єктивною причиною пропуску процесуального строку. Проте проходження військової служби не є беззаперечною підставою для поновлення строку звернення та в кожному окремому випадку підлягає оцінці судом з огляду на обставини та наданні докази на підтвердження існування таких обставин.

За відсутності документів, які свідчать про наявність безпосереднього та прямого причинного зв`язку між пропуском позивачем строку звернення до суду і запровадженням в Україні воєнного стану та несенням позивачем військової служби, вказана позивачем причина не може бути визнана судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду з позовом.

Аналогічна позиція висловлена і в постановах Верховного Суду від 10 квітня 2025 року у справі №200/2237/24, від 08 липня 2025 року у справі №440/10214/24.

Також у постанові від 04 жовтня 2024 року у справі №200/1643/24 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій у тому, що посилання позивача на проходження військової служби під час ведення воєнного стану на території України не може бути безумовною підставою для поновлення строку на подання позовної заяви без зазначення конкретних обставин, які вплинули на можливість своєчасного звернення до суду, та без надання доказів на підтвердження того, що виконання обов`язків служби під час введення військового стану вплинуло на позивача, і, відповідно, обумовило пропуск строку на звернення до суду.

Такі мотиви не можуть бути голослівними і базуватися суто на загальних твердженнях, а вимагають визначеності і підтвердженості доказами.

Позивачем не надано суду доказів участі у довготривалих операціях, відрядженнях, на лікуванні.

Отже, вказані у заяві обставини не дають підстав для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом та для його поновлення.

Обставин, які б обмежували позивача, який з першого дня виникнення спірних правовідносин був забезпечений правничою допомогою, в діях щодо своєчасного подання цього позову до суду, з матеріалів позовної заяви не встановлено.

Варто зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними (постанови Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі №380/893/20, від 04 липня 2023 року у справі №620/4707/22 та від 27 березня 2024 року у справі №380/1105/23).

Встановлення строків звернення до суду не є проявом надмірного формалізму, оскільки їх встановив законодавець як правило й воно є однаковим для всіх громадян, які звертаються до суду. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно із частиною першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За приписами частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки позивачем не підтверджено наявність поважних причин, які тривалий час були перешкодою звернення до суду із цим позовом у межах встановлених процесуальним законом строків, то позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169, частини другої статті 123 КАС України.

Керуючись пунктом 9 частини четвертої, частинами п`ятою - восьмою статті 169, частиною другою статті 123, статтею 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та наказів, зобов`язання вчинити дії та скасувати накази повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк