30.09.26
22-ц/812/1471/26
Єдиний унікальний номер судової справи 481/825/25
Номер провадження 22-ц/812/1471/26
Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.
Ухвала
Іменем України
29 вересня 2026 року місто Миколаїв
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
головуючого Серебрякової Т.В.,
суддів: Коломієць В.В., Тищук Н.О.,
з секретарем судового засідання Повертайленко Ю.В.,
за участі: прокурора Яценка В.А.,
відповідача ОСОБА_1 ,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Задерецьким Віталієм Анатолійовичем, рішення, яке ухвалено Новобузьким районним судом Миколаївської області 04 травня 2026 року, під головуванням судді Уманської О.М., в приміщені цього ж суду, у цивільній справі за позовом Органу опіки та піклування Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,
УСТАНОВИЛА:
У травні 2025 року Орган опіки та піклування Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відомості про батька дитини записані зі слів матері на підставі положень ч.1 ст.135 СК України.
Малолітній ОСОБА_3 в період з 2014 по 2017 роки перебував на обліку Служби у справах дітей Новобузької районної державної адміністрації, а на даний час він перебуває на обліку у Служби у справах дітей Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області, як дитина, яка потрапила у складні життєві обставини через ухилення його матері від виконання батьківських обов`язків.
Мати дитини ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не піклується про фізичний та духовний розвиток сина, не займається підготовкою до його самостійного життя, не забезпечує необхідне харчування, медичний догляд дитини, не спілкується із сином в обсязі необхідному для його нормального самоусвідомлення, не створює належних життєвих умов. Відповідачка ніде не працює і не намагається працевлаштуватися, живе за рахунок випадкових заробітків.
В січні 2025 року до Служби у справах дітей Новобузької міської ради надійшло звернення від директора Новобузького ліцею №1 про те, що учень 5 класу ОСОБА_2 відмовляється від повернення додому, боїться знаходитися поруч з матір`ю, так як мати постійно знаходиться під дією наркотичних засобів, веде себе агресивно, не адекватно.
24 січня 2025 року працівники Служби у справах дітей разом із правоохоронними органами відвідали родину і з`ясували, що сім`я проживає в аварійному будинку: стіни частково зруйновані, дах протікає, відсутні комунікації, в кімнатах брудно, речі не упорядковані, постільна білизна відсутня, для життя та розвитку дитини не створено жодних умов, запаси продуктів відсутні. На час огляду, відповідач була у нетверезому стані та вела себе агресивно. За вказаних обставин, було прийнято рішення відібрати дитину та помістити до дитячого відділення КНП «Новобузька багатопрофільна лікарня». За час перебування дитини в лікарні відповідач жодного разу не відвідала дитину.
30 січня 2025 року малолітнього ОСОБА_2 було передано в родину патронатного вихователя ОСОБА_4 , де дитина знаходиться по теперішній час.
07 травня 2025 року представниками позивача було повторно проведено огляд умов проживання відповідача, однак жодних змін на краще не відбулось.
Крім того, відповідач перебувала на диспансерному обліку у лікаря-нарколога.
За неналежне виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 притягувалася до адміністративної відповідальності, зокрема за ч.1 ст.184 КУпАП, про що свідчить постанова Новобузького районного суду Миколаївської області від 19 березня 2025 року (справа №481/166/25).
Позивачем зазначено, що ОСОБА_1 самоусунулася від виконання свої батьківських обов`язків, не піклується про фізичний та духовний розвиток сина, не відвідувала дитину жодного разу в сім`ї патронатного вихователя, не виявляє інтересу до його життя, що відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України може бути підставою для позбавлення батьківських прав.
На думку позивача, проживання малолітнього ОСОБА_2 , в біологічній сім`ї наразі є недоцільним та суперечить інтересам самої дитини, тому виникла необхідність звернення до суду з позовом про позбавлення матері хлопчика, ОСОБА_1 , батьківських прав. Прийняття рішення про позбавлення матері батьківських прав дасть можливість надати дитині статус «дитини, позбавленої батьківського піклування», забезпечити подальше влаштування дитини в сімейні форми виховання, надасть право на користування усіма пільгами та на отримання усіх видів допомог, передбачених для дітей цієї категорії.
Посилаючись на викладені обставини, орган опіки та піклування Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області просив:
позбавити батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь того закладу, де в подальшому буде перебувати дитина, або особи, яка буде опікуватися дитиною, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідачки щомісяця, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку;
подальше влаштування малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати органу опіки та піклування Новобузької міської ради.
Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 04 травня 2026 року позов задоволено в повному обсязі.
Позбавлено ОСОБА_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь того закладу, де в подальшому буде перебувати дитина, або особи яка буде опікуватися дитиною, аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) матері, але не менше не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 травня 2025 року і до повноліття дитини.
Подальше влаштування малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передано органу опіки та піклування Новобузької міської ради Баштанського району Миколаївської області.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 коп.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з його підставності, доведеності заявлених позовних вимог.
Враховуючи, що відповідач не цікавиться життям та розвитком сина, не виконує свої обов`язки по утриманню дитини належним чином, його матеріальному забезпеченню, не вчиняє будь-яких дій, спрямованих на забезпечення фізичного і духовного розвитку дитини, його навчання, підготовки до самостійного життя, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, суд вважав необхідним позбавити відповідача батьківських прав щодо малолітньої дитини.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення аліментів, суд зазначив, що обставини, які б унеможливлювали виконання обов`язку відповідачем по утриманню дитини за станом його здоров`я або за іншими поважними причинами, судом не встановлені. Відповідач є особою працездатного віку, а тому позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Задерецького В.А., посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції фактично ототожнив складні життєві обставини, матеріальну неспроможність та проблеми зі здоров`ям із умисним ухиленням від виховання дитини. Матеріали справи не містять належних і достатніх доказів на підтвердження того, що відповідач остаточно самоусунулась від виховання дитини або мала намір припинити сімейні відносини із сином.
Крім того, відповідач виконала у будинку ремонт, створила умови для проживання дитини, про що подаються відповідні фото докази, та пояснення та характеристики від сусідів котрі не досліджував суд першої інстанції та котрі відповідач просить дослідити під час апеляційного розгляду.
Також відповідач звертала увагу, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, який застосовується лише тоді, коли змінити поведінку батьків неможливо. Судом не встановлено чи надавався відповідачу реальний строк для виправлення ситуації; чи застосовувались менш суворі заходи; чи була надана соціальна допомога; чи існує можливість відновлення належних умов проживання дитини. Орган опіки не довів неможливість зміни поведінки відповідача без застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав.
Вказано, що судом не було належним чином досліджено фактичний стан здоров`я відповідача; причини складних життєвих обставин; можливість працевлаштування; наявність родичів, які можуть допомагати у вихованні дитини; реальне бажання відповідача підтримувати стосунки із сином. Крім того, судом не встановлено фактів жорстокого поводження з дитиною або умисного заподіяння шкоди її життю та здоров`ю.
Суд першої інстанції не забезпечив баланс між інтересами дитини та правом матері на сімейне життя, а також не навів переконливих мотивів, чому саме позбавлення батьківських прав є єдиним можливим способом захисту інтересів дитини.
Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 22 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження у даній справі, а ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 03 липня 2026 року справу призначено до розгляду на 29 вересня 2026 року на 09 год. 30 хв.
Під час апеляційного перегляду справи на обговорення було поставлено питання про витребування у Органу опіки та піклування Новобузької міської ради Миколаївської області акту обстеження житлово-побутових умов за місцем проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду пояснила, що натепер змінилися умови щодо проживання в будинку відповідача та обставини справи.
Дослідивши матеріали справи та заявлені вимоги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування доказів та виклику представника органу опіки та піклування з таких підстав.
За змістом ч.ч.1,2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень ст.ст.12,13 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ураховуючи вимоги ст.ст.76,81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За загальним правилом, встановленим у ст.ст.89,264 ЦПК України обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Колегія суддів з метою повного та об`єктивного з`ясування обставин справи та перевірки доводів апеляційної скарги, а також враховуючи, що спір, який розглядається безпосередньо стосується захисту прав малолітньої дитини, вважає за необхідне витребувати у Органу опіки та піклування Новобузької міської ради Миколаївської області акт обстеження житлово-побутових умов за місцем проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.ч.6,7,8 ст.84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Окрім того, відповідно до положень ч.1 ст.171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.
Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном (ч.2 ст.171 СК України).
Верховний Суд у постанові від 01 липня 2020 року у справі №138/96/17 зазначав, що відповідно до ст.6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватися, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч.4 ст.19 СК України).
Відповідно до ч.1 ст.232 ЦПК України, допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі, або представників органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей.
За вищенаведеного, суд вважає за необхідне зобов`язати орган опіки та піклування Новобузької міської ради Миколаївської області, забезпечити явку свого представника в наступне судове засідання.
У зв`язку з витребуванням доказів у справі та необхідністю заслухати думку дитини ОСОБА_2 за участі представника органу опіки та піклування в судовому засіданні оголошено перерву до 09 листопада 2026 року до 09 год.30 хв.
Керуючись ст.ст.83,84,232,367,368,381 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Витребувати у Органу опіки та піклування Новобузької міської ради Миколаївської області акт обстеження житлово-побутових умов за місцем проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки міста Новий Буг Миколаївської області, за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначені документи надати до Миколаївського апеляційного суду в строк до 02 листопада 2026 року.
В судовому засіданні оголосити перерву до 09 листопада 2026 року до 09 год. 30 хв.
Зобов`язати Орган опіки та піклування Новобузької міської ради Миколаївської області забезпечити участь у справі свого представника в судове засідання, яке відбудеться 09 листопада 2026 року о 09 год. 30 хв., у зв`язку із заслуховуванням апеляційним судом думки дитини.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, підлягає виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.В. Серебрякова
Судді: В.В. Коломієць
Н.О. Тищук
Повний текст судового рішення
складено 30 вересня 2026 року