Справа №573/2777/25
Номер провадження 22-ц/816/2602/26
Категорія - 39
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Суми
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Петен Я.Л. (суддя-доповідач), суддів: Черних О.М., Худика А.М.,
з участю секретаря судового засідання - Овчаренко М.В.
у присутності
представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Даценка Артура Миколайовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Даценком Артуром Миколайовичем,
на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 10 червня 2026 року у складі судді Черкашиної М.С., ухваленого в м. Білопіллі Сумської області, повне судове рішення складено 15 червня 2026 року,
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
в с т а н о в и в:
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ Фінансова Компанія «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом.
Свої вимоги мотивувало тим, що 27 грудня 2018 року АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №R01.00503.004729232, за умовами якого відповідач отримала кредит у сумі 112762,72 грн та зобов`язалася повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі, у строки і на умовах, передбачених договором.
Проте, у порушення умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку із чим виникла заборгованість.
07 липня 2023 року АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №07072023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № R01.00503.004729232 від 27 грудня 2018 року у загальній сумі 221431 грн 85 коп., з яких: 112762,72 грн - заборгованість за основним боргом; 108669 грн - заборгованість за відсотками.
Посилаючись на вказані обставини, товариство просило стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № R01.00503.004729232 від 27 грудня 2018 року у загальній сумі 221431 грн 85 коп. та понесені судові витрати.
Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 10 червня 2026 року позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» 221431 грн 85 коп. заборгованості за кредитним договором № R01.00503.004729232 від 27 грудня 2018 року, а також 3321 грн 47 коп. судового збору.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 221431 грн 85 коп.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
08 липня 2026 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника, адвоката Даценка А.М., через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій, зазначала про: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права, викладених в статтях 11, 202, 207, 509, 526, 626, 1054 ЦК України та в статтях 8, 13 Закону України «Про споживче кредитування», а також порушення норм процесуально права, викладених у статтях 263, 265 ЦПК України. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що у відзиві на позовну заяву зазначено, що ОСОБА_1 не укладала жодних договорів з АТ «Ідея Банк» і як наслідок, не отримувала і не могла отримати будь-яких кредитних коштів. Підтвердженням цього є відсутність в матеріалах справи будь-якого належного доказу - повного договору (а не лише його першої сторінки) та платіжної інструкції банку на переказ коштів (платіжного доручення). Відсутність повного тексту кредитного договору унеможливлює його аналіз на предмет можливості укладання банком договору факторингу.
Також у матеріалах справи відсутній належний розрахунок заборгованості за кредитом, створений первісним кредитором. Відсутні паспортні дані ОСОБА_1 , копії паспорта та коду, витяг про реєстрацію місця проживання. Заява-анкета не є доказом укладання договору та отримання коштів.
Зазначає, що єдиним належним доказом достовірності наданих в суд копій може бути лише дослідження оригіналу документа, проте позивачем не надано суду оригінали кредитного договору з додатками від 27 грудня 2018 року № R01.00503.00472932 та договору факторингу з додатками від 07 липня 2023 року № 07072023, укладений між АТ «Ідея Банк» та позивачем.
Вказує, що ОСОБА_1 наполягала на не підписанні кредитного договору, але суд першої інстанції не роз`яснив її права на проведення експертизи. Більше того, проігнорував ненадання позивачем оригінального примірника кредитного договору.
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не прибула, про місце, дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином. Її представник, адвокат Даценко А.М., у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
20 серпня 2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» через систему «Електронний суд» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає, щосудом першої інстанції повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Висновки суду відповідають обставинам справи, в межах задоволених позовних вимог. При ухваленні рішення судом не допущено порушень норм матеріального та процесуального права, а тому воно є законним та обґрунтованим. Просило розгляд апеляційної скарги здійснювати за відсутності представника товариства.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
27 грудня 2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № R01.00503.004729232, відповідно до умов якого остання отримала кредит у сумі 112762,72 грн, строком на 96 місяців до 27 грудня 2026 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом за процентною ставкою в розмірі 27,66% річних, внесенням щомісячних платежів на погашення кредиту в розмірі та строки, визначені у графіку щомісячних платежів за цим договором.
Відповідно до п. 2.1 договору, позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 96 щомісячних внесках включно до 2 дня/числа кожного місяця, згідно з графіком платежів.
Згідно з п. 2.2 договору, погашення простроченої заборгованості за договором здійснюється шляхом списання банком з транзитного рахунку суми простроченої заборгованості.
27 грудня 2018 року ОСОБА_1 власноручним підписом підписала кредитний договір, паспорт споживчого кредиту, заяву-анкету, заяву про акцепт публічної оферти на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку.
Факт видачі кредитних коштів позичальнику/відповідачу підтверджується випискою АТ «Ідея Банк» від 07 липня 2023 року за період з 27 грудня 2018 року по 07 липня 2023 року, з якої слідує, що 27 грудня 2018 року ОСОБА_1 видано кредит у сумі 112762,72 грн.
Згідно з довідкою-розрахунком за кредитним договором № R01.00503.004729232 від 27 грудня 2018 року, станом на 07 липня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 склала 221431,85 грн, яка складається із: 112762,72 грн - заборгованість за основним боргом, 108669,13 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.
07 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №07072023, відповідно до умов якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та на їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору та надсилається клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку у захищеному паролем файлі в день укладення цього договору. Реєстр боржників після належного його підписання сторонами вважається невід`ємною частиною цього договору.
Пунктом 3.1 договору факторингу передбачено, що сума фінансування, що надається фактором клієнту під відступлення прав вимоги, по реєстрам боржників №1 (лот №3), №2 (лот №5), №3 (лот №12), №4 (лот №13) складає 15500000 грн.
Згідно витягу з реєстру боржників №4 до договору факторингу №07072023 від 07 липня 2023 року, згідно якого ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № R01.00503.004729232 від 27 грудня 2018 року на загальну суму 221431,85 грн.
Згідно з платіжною інструкцією № 19913 від 11 липня 2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило АТ «Ідея Банк» за відступлення права вимоги за договором факторингу №07072023 від 07 липня 2023 року грошові кошти в сумі 15300000,00 грн.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено укладення та підписання між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 27 грудня 2018 року кредитного договору № R01.00503.004729232.
Сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, у тому числі щодо строку кредитування та відсотків за користування кредитом, розмір та порядок нарахування яких визначено в договорі.
Указаний договір, відповідно до вимог статті 628 ЦК України, є обов`язковим до виконання кредитором та позичальником.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження погашення кредитної заборгованості.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України)
Оскільки АТ «Ідея Банк» відступило право вимоги до відповідача за кредитним договором № R01.00503.004729232від 27 грудня 2018 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»», тому відповідач несе відповідальність за виконання зобов`язань за кредитним договором перед новим кредитором - позивачем, у тому обсязі, що і перед первісним кредитором.
Доводи апеляційної скарги про ненадання позивачем оригіналу кредитного договору не заслуговують на увагу колегії суддів та спростовуються матеріалами справи. На виконання ухвали Білопільського районного суду Сумської області від 14 травня 2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» надало оригінал кредитного договору № R01.00503.004729232 від 27 грудня 2018 року, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , а також оригінали заяви-анкети та паспорту споживчого кредиту, які містяться у матеріалах справи і які були досліджені судом першої інстанції (а.с. 69-75).
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд першої інстанції не роз`яснив їй права на проведення експертизи, хоча вона наполягала на не підписанні кредитного договору. Суд першої інстанції не зобов`язаний роз`яснювати сторонам право на проведення експертизи з власної ініціативи. Сторони розпоряджаються своїми правами на власний розсуд. Відповідач, заперечуючи проти підписання кредитного договору, не скористалася своїм правом і не ініціювала проведення експертизи. Таке клопотання ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції нею не заявлялося. До того ж інтереси відповідача як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції представляв професійний адвокат, який обізнаний в силу закону з правом подати клопотання про проведення експертизи, чого ним зроблено не було.
За встановлених обставин справи та вимог закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № R01.00503.004729232від 27 грудня 2018 року в сумі 221431 грн 85 коп.
Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, ухвалив законне та обґрунтоване рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (частина перша статті 374 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 375 ЦПК України).
Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
Висновки суду щодо судових витрат
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).
Оскільки апеляційна скарга залишена апеляційним судом без задоволення, то відсутні підстави для відшкодування заявнику апеляційної скарги судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 259, 367, 374, 376, 381-384, ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Даценком Артуром Миколайовичем, залишити без задоволення.
Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 10 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.
Головуючий - Я.Л. Петен
Судді: О.М. Черних
А.М. Худик