У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 560/552/26
30 вересня 2026 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Савицька Н.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної міграційної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в особі Шепетівського відділу про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року позов задоволено частково.
Не погодившись із судовим рішенням, Державна міграційна служба України оскаржила його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки апеляційного оскарження - статтею 295 цього Кодексу.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, дійшов висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху з огляду на таке.
Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог частини 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Положення статті 13 КАС України корелюються із приписами статті 293 КАС України, згідно з частиною 1 якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, наведені норми передбачають дві окремі групи суб`єктів, які мають право на звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції:
1) учасники справи;
2) особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
При цьому остання група суб`єктів містить розширене коло осіб, які мають право оскаржити судове рішення в апеляційному порядку.
Водночас на відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв`язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв`язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним та опосередкований іншими правовідносинами, а також перевірений судом в контексті наявності підстав для здійснення судового захисту порушених прав та (або) інтересів цієї особи.
Так, за правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 листопада 2020 року у справі № 826/3508/17, судове рішення, оскаржуване незалученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов`язків цієї особи (тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник) або міститься судження про права та/чи обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
При цьому рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення є висновки суду про права та/чи обов`язки цієї особи або якщо у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та/чи обов`язки. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Таким чином, касаційний суд виснував, що на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, особи, які не брали участі у справі, повинні довести реальне (не ймовірне або опосередковане іншими правовідносинами) порушення судом її права, інтересу та(або) обов`язку (зміст матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір). Відповідно суд апеляційної інстанції може розглянути по суті апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, за умови, якщо суд у оскаржуваному нею рішенні дійсно вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки і такі обставини доведені апелянтом і, відповідно, перевірені цим апеляційним судом в контексті наявності підстав для здійснення захисту її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків у судовому порядку.
Як свідчать матеріали справи, Державна міграційна служба України не залучалася судом першої інстанції до участі у справі.
При цьому зі змісту апеляційної скарги слідує, що Державна міграційна служба України жодним чином не доводить правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням.
Наведені обставини також перешкоджають вирішенню питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної міграційної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року.
Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З метою усунення виявлених недоліків апеляційної скарги скаржник повинен подати до апеляційного суду обґрунтування, яким чином оскаржуваним рішенням порушено права, інтереси та (або) обов`язки Державної міграційної служби України.
Керуючись статтями 169, 248, 293, 295, 296, 298 КАС України,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної міграційної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року залишити без руху.
Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
Копію цієї ухвали надіслати скаржнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Савицька Н.В.