УХВАЛА
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 620/18244/23
провадження № К/990/41932/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Жука А.В., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року у справі №620/18244/23
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не здійсненні позивачу виплати додаткової винагороди як військовослужбовцю, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з грудня 2022 року по серпень 2023 рік включно, в сумі 100 000,00 грн. за кожен місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду як військовослужбовцю, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з грудня 2022 року по серпень 2023 року включно, в сумі 100 000,00 грн. за кожен місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 у задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, за якою ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2026 судом здійснено перехід з письмового провадження у відкрите судове засідання та призначено розгляд даної справи на 16 червня 2026 року о 10:30 год. Також судом зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 надати Шостому апеляційному адміністративному суду додаткові докази по справі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2026 повторно зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 надати суду апеляційної інстанції додаткові докази по справі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2026, у зв`язку з невиконанням ухвал Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2026 та 16.06.2026 про витребування доказів по даній справі, надіслано окрему ухвалу командиру Військової частини НОМЕР_1 для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та вирішення питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб. Зобов`язано про результати розгляду окремої ухвали необхідно повідомити Шостий апеляційний адміністративний суд протягом одного місяця. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 до 15 серпня 2026 року включно, виконати в повному обсязі вимоги, викладені в ухвалах Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2026 та 16.06.2026 про витребування доказів.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2026 повторно зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 надати суду апеляційної інстанції додаткові докази по справі.
Іншою ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2026 застосовано до командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 149 КАС України.
Стягнуто в дохід Державного бюджету України з командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 штраф у сумі 9 084, 00 грн. на рахунок Державної судової адміністрації України.
Доходячи до такого заходу процесуального примусу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Військовою частиною НОМЕР_1 умисно не виконано процесуальний обов`язок, покладений на останнього судом, та не надано неодноразово витребувані судом докази.
Не погоджуючись із ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2026, якою до командира Військової частини НОМЕР_1 застосовано захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 149 КАС України, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, перевіривши яку, Суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати норми матеріального та/або процесуального права, неправильного застосування яких припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд установив, що у касаційній скарзі належним чином не зазначено і не обґрунтовано, у чому саме полягає порушення норм процесуального права, які допустив суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення, в контексті встановлених обставин щодо неодноразового невиконання відповідачем судових рішень у справі №620/18244/23 про витребування доказів, що свідчить про невідповідність касаційної скарги вимогам статті 330 КАС України.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтями 248, 332, 359 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року у справі №620/18244/23 повернути особі, яка її подала.
2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..........................
А.В. Жук
Суддя Верховного Суду