УХВАЛА
29 вересня 2026 року
м. Київ
справа №200/6325/25
адміністративне провадження № К/990/42053/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,
перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2026 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2026 у справі №200/6325/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління казначейської служби України у Дніпропетровській області, у якому просило:
визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо неповернення помилково сплаченого грошового зобов`язання на суму 6 704 435,44 грн., з яких: надміру сплачений ЄСВ - 6 704 391,01 грн.; надміру сплачена рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України - 43,43 грн.; надміру сплачений акцизний податок на електричну енергію 1,00 грн.;
стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області суму 6 704 435,44 грн., з яких: надміру сплачений ЄСВ - 6 704 391,01 грн.; надміру сплачена рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України - 43,43 грн.; надміру сплачений акцизний податок на електричну енергію 1,00 грн., із зарахуванням цих коштів на ліквідаційний рахунок в АТ "ПУМБ".
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2026 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо надання висновку про повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, а саме надміру сплаченої рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України у розмірі 43,43 грн та надміру сплаченого акцизного податку на електричну енергію у розмірі 1,00 грн. Зобов`язано Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» від 27 березня 2025 року підготувати висновок про повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань з «рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України» у розмірі 43 (сорок три) грн 34 коп. та з «акцизного податку на електричну енергію» у розмірі 1 (одна) грн 00 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі № 200/6325/25 задоволено частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі № 200/6325/25 скасовано в частині відмови визнання протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо неповернення помилково сплаченого грошового зобов`язання з єдиного внеску на суму 6704391,01 грн та стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області надміру сплаченого єдиного внеску у розмірі 6704391,01 грн, прийняти нове судове рішення в цій частині про часткове задоволення позовних вимог.
Визнано протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо неповернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» помилково сплаченого грошового зобов`язання з єдиного внеску на суму 6704391,01 грн. Зобов`язано Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» від 27 березня 2025 року підготувати висновок про повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне страхування в розмірі 6 704 391,01 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків 10.09.2026 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
З наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Справа №200/6325/25 розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, а зміст касаційної скарги не містить доводів помилковості віднесення судом першої інстанції даної справи до категорії справи незначної складності.
Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
У касаційній скарзі заявник посилався на підпункти «а» і «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Однак, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин, скаржником не обґрунтовано.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованими, оскільки наведені скаржником в касаційній скарзі обставини не дають підстав для висновку, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Під "значним суспільним інтересом" необхідно розуміти серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає загальнодержавне значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчий процес (референдум), обороноздатність держави, її суверенітет, найвищі соціальні цінності, визначені Конституцією України, тощо.
Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційний скарзі.
Посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України мають загальний характер та не містять достатніх обґрунтувань, тому не можуть сприйматись судом, як виключний випадок.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2026 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2026 у справі №200/6325/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді В.В. Хохуляк Л.І. Бившева І.Я.Олендер