УХВАЛА
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа №440/7124/26
адміністративне провадження № К/990/43303/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВО" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2026 у справі №440/7124/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВО" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПВО" (далі-позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому просило:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області під час формування витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки площею 5,1662 га з кадастровим номером [номер приховано]:06:061:0009, котра знаходиться за адресою вул. Заводська, 1а в Саксаганському районі міста Кривого Рогу, сформованого за № 97-4-0.110,4-6729/301-23 від 12.07.2023, а саме щодо незастосування коефіцієнтів локальних факторів місцезнаходження земельної ділянки: - у зоні залягання грунтових вод менше 3 м - 0,90-0,95; - у зоні значної заболоченості з грунтовим живленням, що важко осушується - 0,90-0,95;
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області під час формування витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки площею 5,1662 га з кадастровим номером [номер приховано]:06:061:0009, котра знаходиться за адресою вул. Заводська, 1а в Саксаганському районі міста Кривого Рогу, сформованого за № 4191/301-24 від 04.10.2024, а саме щодо незастосування коефіцієнтів локальних факторів місцезнаходження земельної ділянки: - у зоні залягання грунтових вод менше 3 м - 0,90-0,95; - у зоні значної заболоченості з грунтовим живленням, що важко осушується - 0,90-0,95; - у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанції та аеродрому - 0,90-0,97;
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області під час формування витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки площею 5,1662 га з кадастровим номером [номер приховано]:06:061:0009, котра знаходиться за адресою вул. Заводська, 1а в Саксаганському районі міста Кривого Рогу, сформованого за № 1410/301-25 від 23.05.2025, а саме щодо незастосування коефіцієнтів локальних факторів місцезнаходження земельної ділянки: - у зоні залягання грунтових вод менше 3 м - 0,90-0,95; - у зоні значної заболоченості з грунтовим живленням, що важко осушується - 0,90-0,95; - у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанції та аеродрому - 0,90-0,97.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 року позовну заяву залишено без руху, встановивши позивачу десятиденний строк для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску, з доданням належних доказів на підтвердження відповідних обставин.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2026, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2026 у справі №440/7124/26 визнано неповажними вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВО" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачеві.
22.09.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга овариства з обмеженою відповідальністю "ПВО" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2026 у справі №440/7124/26.
Повертаючи позовну заяву, суди попередніх інстанцій виходили з того, що звертаючись із заявою про поновлення строку звернення до суду, позивач не пов`язує пропуск такого строку з обставинами отримання зазначених витягів, натомість обґрунтовує його тим, що раніше не мав практичної потреби здійснювати перевірку питання правомірності та правильності дій відповідача під час складення витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Також доводи позивача зводяться до фактичного обґрунтування власної пасивної поведінки щодо своєчасного з`ясування обставин, які, на його думку, свідчать про порушення його прав. Водночас така поведінка не може бути визнана поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки не підтверджує існування об`єктивних та непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить із такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Наведені норми свідчать про те, що оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.
Оскаржуючи судові рішення про повернення позовної заяви, скаржник не обґрунтовує фундаментальність значення даної касаційної скарги для формування єдиної правозастосовчої практики.
Аналіз ухвалених у даній справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Водночас, відповідно частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВО" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2026 у справі №440/7124/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВО" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді: В.М. Кравчук
В.М. Шарапа