Справа № 159/2284/26
Провадження № 2-сз/159/63/26
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Денисюк Т.В.
з участю секретаря судових засідань - Пустової А.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Хильченка Сергія Івановича про повернення судового збору,
у с т а н о в и в :
У заяві від 24.09.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТзОВ «Укр Кредит Фінанс») Хильченко С.І. просив повернути позивачу судовий збір в розмірі 2662,40 грн, сплачений 14.04.2026 за подання позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (справа №159/2284/26, провадження 2/159/1846/26).
Заяву мотивував тим, що ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12.06.2026 відмовлено у відкритті провадження у справі, тому відповідно до положень ст.7 Закону України «Про судовий збір» позивачу повинен бути повернутий з державного бюджету сплачений судовий збір.
Керуючись ч.6 ст.142, ч.3 ст.270, ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув заяву позивача без виклику учасників справи та фіксування судового процесу технічними засобами.
Заява задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Суд встановив, що у квітні 2026 року ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1450-5950 від 22 вересня 2024 року в сумі 79560 гривень.
24.04.2026 суд відкрив провадження у справі, визначив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання.
Після відкриття провадження у справі спірні відносини між сторонами врегульовані унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.
22.05.2026 представник позивача Тертиця Т.В. скерувала письмове клопотання, в якому просила закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору.
Ухвалою від 12.06.2026 суд не відмовив у відкритті провадження (як вказує у заяві представник Хильченко С.І.), а закрив провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України (відсутність предмета спору) і роз`яснив позивачу, що ним не подані докази сплати відповідачем кредитної заборгованості, що позбавило суд можливості вирішити питання розподілу судових витрат одночасно із закриттям провадження у справі.
При вирішенні клопотання позивача про повернення судового збору суд керується таким.
Порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду передбачений у статті 142 ЦПК України.
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (частина перша статті 142 ЦПК України).
Водночас, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача (ч.3 ст.142 ЦПК).
Позивач клопотав про закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору унаслідок задоволення позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, а предметом позову було саме стягнення заборгованості, тому у цій справі наявні правові підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, зокрема, судового збору.
Подібні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 15 липня 2026 року у справі № 345/5838/25 (провадження № 61-3489св26), а також у постанові від 05.08.2026 у справі №953/10140/25 (провадження №61-7158св26).
Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05 березня 2026 у справі № 917/1161/25 зробив висновок, що вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. У позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи не лише у випадку відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження у справі у разі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем (постанова Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 березня 2026 у справі № 917/1161/25).
Подання позивачем заяви про повернення сплаченого судового збору з державного бюджету не відповідає загальним засадам цивільного судочинства і призводить до некомпенсованих витрат держави на розгляд справи за відсутності у позивача відповідної пільги.
Ураховуючи наведене суд відмовляє у задоволенні заяви про повернення судового збору з державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись статтями 133, 142, 247, 255, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
п о с т а н о в и в :
Відмовити у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Хильченка Сергія Івановича про повернення судового збору.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складений 29.09.2026.
Головуючий Т. В. Денисюк