Справа № 135/1068/26
Провадження № 2/135/709/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
24.09.2026 Ладижинський міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Корнієнка О.М.,
з участю секретаря судових засідань Кузьміних О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Ладижин Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Іннова-Нова» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 08.08.2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику №[номер приховано]. Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
За умовами договору Товариство надало позичальнику позику у сумі 14 000 грн, зі строком кредиту на 360 днів, із стандартною процентною ставкою в день - 1,5%.
ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 74 375 грн, яка складається з: 12 500 грн - заборгованості за тілом кредиту; 61 875 грн - заборгованості за процентами.
У судове засідання представник позивача не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи провести за його відсутності, не заперечують проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про день, час та місце розгляду справи за останньою відомою зареєстрованою адресою місця проживання, однак в судове засідання не з`явилася. Клопотання про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи за наявності поважних причин до суду не направила. Відзиву на позов до суду не подавала.
За таких обставин судом, з урахуванням положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, було ухвалено розглядати справу заочно на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 08.08.2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» (теперішня назва - «Іннова-Нова») та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику №[номер приховано], який підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), містить реквізити та підписи сторін.
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Іннова Фінанс» надає позичальнику суму кредиту у розмірі 14 000 грн, зі строком кредиту - 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, із стандартною процентною ставкою в день - 1,5% (п. 2.3., 2.5., 2.6.1. Договору).
Відповідно до п.2.5. Договору строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів. Періоичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.
Відповідно до п.2.6.1. Договору стандартна процентна ставка становить 1,5% в та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.2.5. цього Договору
Відповідно до п.3.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .
За даними довідки ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 22.05.2026 на виконання умов кредитного договору №[номер приховано] ТОВ «Іннова Фінанс» перерахувало ОСОБА_1 08.08.2024 грошові кошти у розмірі 14 000 грн.
З відповіді АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260824/82243-БТ від 31.08.2026 на запит суду та виписки з особового рахунку ОСОБА_1 вбачається, що 08.08.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) здійснено переказ коштів на суму 14 000 грн.
Позивач вказує, що відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед Товариством в розмірі 74 375 грн, яка складається з: 12 500 грн - заборгованості за тілом кредиту; 61 875 грн - заборгованості за процентами.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Встановлено, що ТОВ «Іннова-Нова» має право вимоги до ОСОБА_1 на підставі укладеного кредитного договору №[номер приховано] від 08.08.2024.
Розрахунок заборгованості за кредитним договором №[номер приховано] наданий суду позивачем, є належним та допустимим доказом заборгованості відповідача лише за неповерненою сумою кредиту.
Разом з тим, щодо нарахування процентів за користування кредитом, даний розрахунок підлягає перерахунку судом, зважаючи на невеликий обсяг необхідних математичних дій для цього.
Так, станом на час укладення з відповідачем кредитного договору, а саме, 08.08.2024 року, вже був чинним (з 24 грудня 2023 року) Закон, який обмежував максимальний розмір денної процентної ставки, а саме: частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» було встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, а пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (який набрав чинності 24 грудня 2023 року), установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Тобто, як вбачається з наведеного вище, процентну ставку у розмірі 1,5% кредитодавець міг застосовувати лише до 20 серпня 2024 року.
Відповідно, з 21 серпня 2024 року розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.
Порядок розрахунку денної процентної ставки (за відповідною формулою) встановлено частиною 4 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», частиною 5 якої встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Частиною 2 статті 536 ЦК України встановлено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відтак, якщо визначений договором розмір процентної ставки за користування кредитними коштами суперечить вимогам закону, то суд має право визначити розмір заборгованості виходячи з вимог закону, а також умов договору, які не суперечать вимогам цього закону.
Отже, передбачений у кредитному договорі розмір процентів за користування кредитом у розмірі 1,5% на день та відповідно їх нарахування починаючи з 21.08.2024 суперечить нормам ЗУ «Про споживче кредитування», а тому слід здійснити перерахунок нарахованих процентів.
Проведений позивачем розрахунок заборгованості є вірним лише до 20.08.2024, за виключенням суми нарахованих процентів 420 грн за користування кредитом за 08.08.2024. Так, за 08.08.2024 відповідно до умов договору підлягали нарахуванню проценти в сумі 210 грн.
Відтак, до 20.08.2024 нараховані проценти за 13 днів користування кредитом за стандартною процентною ставкою 1,5% становлять 2565 грн.
За період з 21 серпня 2024 року по 3 серпня 2025 року включно (347 днів) кредитор у відповідності до вимог закону (пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») не мав права застосовувати процентну ставку у розмірі більшому, ніж 1%.
Відтак, проценти за 347 днів користування кредитом з 21.08.2024 складають 12 500 грн х 1% в день х 347 днів = 43 375 грн.
У такому разі загальний розмір процентів за весь період строку кредитування складає 45 940 грн (43 375 + 2565).
Суд також враховує, що згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 частково сплатила на погашення заборгованості суму в розмірі 7 275 грн.
Із вказаної суми позивачем зараховано на погашення тіла кредиту 1500 грн.
Відтак, інша частина сплачених ОСОБА_1 коштів із 7275 грн, а саме - 5 775 грн (7275-1500=5775) має бути зарахована на погашення нарахованої заборгованості за процентами. Тому розмір заборгованості за процентами становитиме 40 165 грн (45940-5775=40165).
Тому суд вважає, що обґрунтованою сумою заборгованості за кредитним договором №[номер приховано], яка підлягатиме стягненню з відповідача єсума в розмірі 52 665 грн, що складається із 12500 грн боргу по кредиту та 40165 грн заборгованості за процентами.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Іннова-Нова» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Іннова-Нова» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №[номер приховано] підлягають частковому задоволенню в розмірі 5266 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір має бути присуджено позивачеві з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач пред`явив позов на загальну суму 74375 грн. Позов задоволено на суму 52665 грн. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме - 1 886,66 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 280-282 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (м.Київ, вул.Верхній Вал, буд.10, офіс 5, ЄДРПОУ 44127243) заборгованість за кредитним договором №[номер приховано] від 08.08.2024 у розмірі 52665 (п`ятдесят дві тисячі шістсот шістдесят п`ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» 1 886,66 грн судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його повного складення до Вінницького апеляційного суду.
Повне судове рішення складено 29.09.2026.
Суддя