Єдиний унікальний номер 448/2040/25
Провадження № 2-з/448/11/26
У Х В А Л А
Іменем України
29.09.2026 року Мостиський районний суд Львівської області в особі головуючого судді Кічака Ю.В., розглянувши заяву про забезпечення позову, подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Гавенко Богданом Івановичем,в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Мостиської міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Яксманицький Роман Степанович, ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Гавенко Б.І. в інтересах ОСОБА_1 25.09.2026 року надіслав через систему «Електронний суд» на адресу Мостиського районного суду Львівської області заяву про забезпечення позову, подану в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Мостиської міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Яксманицький Роман Степанович, ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
До заяви про забезпечення позову встановлюються вимоги, передбачені ст.151 ЦПК України.
Згідно з ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.
Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.
Відповідно до ч.6 ст.151 ЦПК України передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Згідно з п.п. 4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час звернення до суду становить 665,60 грн.
Частиною 3 статті 4 цього ж Закону передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При цьому, в порушення ч.6 ст.151 ЦПК України, стороною заявниці до матеріалів заяви про забезпечення позову не долучено відповідного документу про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову, однак представник заявниці просить звільнити її ( ОСОБА_1 ) від сплати судового збору за подання цієї заяви (532,48 грн.), а в разі відмови - зменшити його розмір або відстрочити сплату до ухвалення судового рішення у справі (стаття 136 ЦПК України, стаття 8 Закону України «Про судовий збір»).
Клопотання в частині судового збору обґрунтоване майновим станом ОСОБА_1 , яка є вдовою, ніде не працює; цінного майна, реалізація якого б дозволила б сплатити судовий збір, - не має; такій надається безоплатна вторинна правнича допомога, право на яку підтверджено уповноваженим органом за результатами перевірки належності ОСОБА_1 до категорій осіб, визначених статтею 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», що додатково свідчить про її потребу в державній підтримці у доступі до правосуддя.
У п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга вказаної статті).
При визначенні майнового стану особи суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (частина третя ст.8 вказаного Закону).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Тобто, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не обов`язком, який, вирішуючи таке питання, враховує майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
За змістом наведених приписів підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що саме її загальний майновий стан, а не певні джерела доходів перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.
Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Крім того, за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору, як і зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення такої сплати особам, які не зазначені у статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 37 постанови від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
У Законі України «Про судовий збір» немає чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному випадку суд установлює можливість звільнити особу від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити чи розстрочити сплату на підставі поданих доказів саме щодо майнового стану такої особи. Оцінюючи останній, суд має встановити наявність у такої особи доходу (заробітної плати, стипендії, пенсії тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища тощо.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Доводи, викладені в окремому клопотанні про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, як вважає суд, не можуть вважатися достатніми підставами для оцінки реального доходу ОСОБА_1 та її загального майнового стану. Додані до відповідного клопотання документи не дають можливості встановити майновий стан ОСОБА_1 , можливості встановити наявність чи відсутність у неї джерел доходів, так і наявність чи відсутність у неї будь-якого майна.
Надані документи, на переконання суду, не є достатнім доказом на підтвердження того, що майновий стан ОСОБА_1 перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законом розмірі, оскільки не відображають загальний майновий стан особи. Доказів, які б свідчили про майновий стан ОСОБА_1 , зокрема, довідки податкового органу про її доходи, банківських довідок про відсутність коштів на рахунках, виписок про рух коштів, доказів на підтвердження інформації щодо наявності чи відсутності у неї нерухомого чи рухомого майна, в тому числі транспортних засобів, тощо, представник заявниці суду не надав.
Таким чином, заявницею ОСОБА_1 та її представником не додано доказів на підтвердження того, що наявна будь-яка з умов, передбачених Законом України «Про судовий збір», в результаті встановлення якої суд мав би правові підстави для звільнення її від сплати судового збору (зменшення його розміру, відстрочення такої сплати, тощо).
Відповідно до ч.10 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення заяви про забезпечення позову заявнику.
Керуючись ст.ст.151, 153, 260 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Гавенко Богдана Івановича про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру чи відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гавенко Богдана Івановича про забезпечення позову, подану в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Мостиської міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Яксманицький Роман Степанович, ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, - повернути заявнику.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення (ухвали) або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.В.Кічак