Справа № 354/41/26
Провадження по справі № 2/354/252/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді: Остап`юк М.В.
при секретарі судового засідання Вередюку Т.Ю.
за участю:
представника органу опіки та піклування: Микитюк М.І.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_4 про оспорювання батьківства,
ВСТАНОВИВ:
12 січня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Служба у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, у якому просить, з урахуванням кінцевих позовних вимог, виключити відомості про батьківство ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як про батька, з актового запису про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка перебуває у зареєстрованому шлюбі з 10.11.2020 року з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У шлюбі в них народилася дитина: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З часу одруження вони разом проживали у будинку матері чоловіка у АДРЕСА_1 . З початком повномасштабної війни 25.02.2022 року її чоловік ОСОБА_3 пішов добровольцем на військову службу у військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 . Відносини у них були добрі. З кінця 2022 року вона стала помічати, що чоловік систематично зловживає алкогольними напоями, а на початку лютого 2024 року його відношення до неї змінилося. В подальшому вона з`ясувала, що він їй зраджує з багатьма жінками. Стосунки як чоловіка і дружини вони не припинили. однак вона виїхала із села Микуличина та повернулася до своїх батьків. Чоловік їй продовжував телефонувати, вони спілкувалися, підтримували стосунки як чоловік і дружина. Відповідачка ОСОБА_2 також проживала в м. Гуляйполе, де проходив службу її чоловік. За свідченнями військовослужбовців, які служили разом з її чоловіком, відповідачка мала інтимні зв`язки як з її чоловіком так і з іншими чоловіками. Влітку 2024 року їй стало відомо, що чоловік з відповідачкою переїхали жити у с. Микуличин. ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідачка народила дитину і стверджує, що батьком дитини є її чоловік ОСОБА_3 . Останній записаний батьком дитини, і як їй відомо, у той час він перебував у стані алкогольного сп`яніння, тобто не розумів своїх дій. Стверджує, що її чоловік не є батьком дитини, оскільки відповідачка вела аморальний спосіб життя. 10.07.2025 року її чоловік ОСОБА_3 - бойовий медик 2-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти військової частини зник безвісти під час виконання бойового завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями російської федерації в районі населеного пункту Малинівка Пологівського району Запорізької області. Запис ОСОБА_3 , як батька дитини відповідачки, впливає на права її сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки частина грошового забезпечення, з якого мали б обчислюватися аліменти на утримання ОСОБА_6 безпідставно виплачуються дитині відповідачки. Позивачка стверджує, що між дитиною відповідачки та її чоловіком ОСОБА_3 не має кровного споріднення. Тому, вона як законний представник малолітнього сина ОСОБА_3 вправі звернутися до суду з даним позовом. Відтак, просила позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка відзиву на позов не подала.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 21 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалами Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2026 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб Службу у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області та ОСОБА_4 , матір третьої особі ОСОБА_3 .
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2026 року витребувано докази у справі.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 травня 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 04.08.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання позивачки про призначення молекулярно-генетичної експертизи.
04.08.2026 року відбувся розгляд справи по суті.
У судове засідання 04.08.2026 року позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності та про задоволення позовних вимог.
Відповідачка ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судові засідання не з`являлися, повідомлялися згідно вимог законодавства.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування зазначила, що відомості про батька дитини занесені до Актового запису про народження № 54 від 08.04.2025 року дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за добровільною заявою ОСОБА_3 . Відсутні підстави вважати, що такий запис зроблено у примусовому порядку. А тому вважає, що підстав для задоволення позову не має.
Заслухавши представниа третьої особи Органу опіки та піклування, дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статтей 15, 16 ЦК України, статтей 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. При цьому, спосіб захисту повинен бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Обрання особою неналежного способу захисту порушеного права в судовому порядку, який не відповідає як змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і характеру його порушення, а також не призводить до поновлення порушеного права цієї особи, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як встановлено вимогами ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна; довести ті обставини, па які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яки: суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справі (ст. 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказуванні Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чі заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають прав обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмету доказування та одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобам доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказуванні (статті 77,78 ЦПК України).
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у свої сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обстави справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частинами першою, четвертою, п`ятою статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи,не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються взаявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а третя особа ОСОБА_7 записаний її батьком, що підтверджується Актовим записом про народження № 54 від 08 квітня 2025 року.
Відповідно до Актового запису, підставою запису відомостей про батька є заява батьків про визнання батьківства від 08.04.2025 року, що підтверджено підписами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Також у Актовому записі зазначається, що прізвище дитини " ОСОБА_8 " присвоєно за письмовою згодою батьків.
Також судом встановлено, що у період народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відповідачки ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 перебував у шлюбі із позивачкою у справі ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 10.11.2020 року.
У шлюбі у них народилася спільна дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3
Третя особа ОСОБА_3 є військовослужбовцем.
Відповідно до сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 14.07.2025 року № 14860, ОСОБА_9 , бойовий медик 2-го стрілецького взводу 3-0ї стрілецької роти військової частини, зник безвісти 10 липня 2025 року під час виконання бойового завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями російської федерції в районі населеного пункту Малинівка Пологівського району Запорізької області.
Позивачка ОСОБА_1 у своєму позові посилається на те, що вона, будучи дружиною ОСОБА_3 , який зник безвісти 10 липня 2025 року, та законним представником їхньої спільної дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має право звернутися з позовом про оспорення його батьківства стосовно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких він записаний у актовому записі про її народження.
Так, відповідно до вимог ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно достатей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. Уразі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно дочастини першої статті 123цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
А згідно із ст. 137 СК України якщо той, хто записаний батьком дитини, помер до народження дитини, оспорити його батьківство мають право його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства. Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер після пред`явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позовну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці. Якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти. До вимоги про виключення запису про особу як батька дитини з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) об`єктом статті 8 указаної Конвенції є, в основному, захист людини від будь-якого втручання з боку державних органів. Однак це положення не просто змушує державу утримуватись від такого втручання. Крім цього, насамперед поряд з існуванням негативних зобов`язань, існують позитивні зобов`язання, пов`язані з ефективною повагою до приватного або сімейної життя. Ці зобов`язання можуть включати в себе вжиття заходів, спрямованих на забезпечення поваги до приватного життя навіть у сфері відносин між окремими особами (рішення ЄСПЛ у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13).
Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності, перевищувати інтереси батьків.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз`яснено судом у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», статтею 137 СК України передбачено можливість оспорювання батьківства й після смерті особи, записаної батьком дитини. Якщо така особа померла до народження дитини, оспорити батьківство мають право спадкоємці цієї особи за умови подання нею за життя заяви нотаріусу про невизнання свого батьківства. У разі настання смерті особи після оспорення нею свого батьківства в суді її спадкоємці можуть підтримати позовну заяву відповідно до положень статті 37 ЦПК України про процесуальне правонаступництво в цивільних справах.
Позивачкою ОСОБА_1 не надано суду доказів, що позивачка є спадкоємцем третьої особи ОСОБА_3 , що можливо тільки після смерті ОСОБА_3 , або оголошення його померлим.
Станом на час розгляду справи у суду наявна інформація про те, що ОСОБА_3 вважається військовослужбовцем, зниклим безвісти.
Тобто Позивачкою не надано доказів того, що вона має право звернутися до суду з позовом про оспорювання батьківства ОСОБА_3 стосовно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В той же час, в судовому засіданні стороною позивача не було надано доказів того, що за своє життя померлий ОСОБА_3 подав до нотаріуса заяву про невизнання свого батьківства відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а, відтак, відсутні підстави для задоволення вимог позову з підстав на які посилається позивач, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 137 СК України, якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці.
Вищевказане повністю відповідає висновкам, щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду у справі № 202/4051/18 від 23 вересня 2020 року та не суперечить висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 461/3122/19 від 31 липня 2023 року.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у позовних вимогах ОСОБА_1 .
Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача. Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, витрати з оплати судового збору підлягають компенсації за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263 -265, 268 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_4 про оспорювання батьківства - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин.
Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП невідомий;
Треті особи:
ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: 78590, с. Микуличин, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, РНОКПП НОМЕР_4 ;
Служба у справах дітей виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, зареєстроване місцезнаходження: 78501, м. Яремче, вул. Свободи, 266, Надвірнянського району, Івано-Франківської області;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .
Повний текст рішення складено 30.09.2026.
Суддя: Марія ОСТАП`ЮК