Справа № 761/2095/26
Провадження № 2-з/761/239/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Левицької Т.В.
при секретарі Поповій В.О.
за участю
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_2 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа: Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури, -
в с т а н о в и в :
До Шевченківського районного суду міста Києва в порядку ст.ст. 116-118 ЦПК України надійшла заява ОСОБА_2 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа: Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури, згідно з якою заявник просить суд:
- зобов`язати відповідача повідомити суд та позивача - потерпілу ОСОБА_2 про місце фактичного знаходження автобуса марки VAN HOOL OL TD-827, 1993 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , відомості про який містяться у свідоцтві НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_2 та надати доказ для огляду;
- здійснити судом огляд автобуса марки AN HOOL OL TD-827, 1993 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , відомості про який містяться у свідоцтві НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_2 , за місцем його фактичного знаходження, відомості про місцезнаходження якого відомі відповідачу;
- до огляду за місцем фактичного знаходження автобуса залучити свідків, експертів або спеціалістів, а також здійснити фото-, відео- та звукозапис з повною фіксацією реального фактичного технічного стану автобуса, до якого його фактично було доведено відповідачем;
- зобов`язати ГУ НП у м. Києві, його структурні підрозділи або установу, де знаходиться автобус, забезпечити безперешкодний доступ експерта та сторін справи до транспортного засобу для його детального фотографування та обстеження;
- призначити експертизу.
Позивач обґрунтовує свою заяву тим, що необхідним є фіксація технічного стану Автобусу марки VAN HOOL OL TD-827, 1993 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , та розрахунок вартості завданих збитків, завданих органом поліції.
Позивач зауважує, що необхідно провести судову автотоварознавчу експертизу для визначення більш детального розміру збитків, завданих майну позивача та огляду судом вказаного речового доказу з фіксацією фактичного стану, оскільки з моменту фотофіксації автобуса пройшов певний час.
Позивач зазначає, що вказаний автобус перебуває у розпорядженні поліції дев`ять років і його стан стрімко погіршується та, на її думку, існує реальний ризик, що до моменту переходу до розгляду справи по суті вказаний автобус може бути додатково пошкоджений або взагалі знищений.
Заявник ОСОБА_2 до суду не з`явилась, про дату та час розгляду заяви повідомлена в установленому законом порядку. До суду подала заяву про розгляд вказаної справи за її відсутності.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо заяви ОСОБА_2 .
Вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення доказів задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, з 31 березня 2017 року слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201710[телефон приховано] за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 358, частиною третьою статті 289 КК України. Потерпілим в рамках вказаного кримінального провадження є ОСОБА_3
13 квітня 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва у справі № 753/6762/17 на автобус марки "VAN HOOL OL TD-827", 1993 р. в., державний номерний знак НОМЕР_1 накладено арешт.
Під час досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_4 під час перереєстрації автобуса на позивача ОСОБА_2 діяв на підставі довіреності від 18 лютого 2017 року, яка була посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.
Відповідно до висновку експерта №8-4/957 від 18 липня 2017 року за результатами проведення почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис та рукописний запис в довіреності від 18 лютого 2017 року виконані не потерпілим ОСОБА_3 , а іншою особою.
27 вересня 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 31 серпня 2017 року у справі № 753/15949/17 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено автобус "VAN HOOL OL TD-827", 1993 р. в., державний номерний знак НОМЕР_1 та після чого його було залишено на місці виявлення у зв`язку з технічними несправними причинами.
15 листопада 2017 року транспортний засіб марки "VAN HOOL OL TD-827", 1993 р. в., державний номерний знак НОМЕР_1 було передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 .
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 02 листопада 2018 року у справі № 753/20846/18 було скасовано арешт, накладений на автомобіль марки "VAN HOOL OL TD-827", 1993 р. в., державний номерний знак НОМЕР_1 .
В подальшому рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року у справі № 760/4574/20 скасовано реєстрацію транспортного засобу "VAN HOOL OL TD-827", 1993 р. в., державний номерний знак НОМЕР_1 за позивачем ОСОБА_2 .
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-25/24081-ФП від 27.08.2025 року за результатами проведеної судової портретної експертизи у копії паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_3 , яка звірена відтиском печаті приватного нотаріуса Шупені О.М., даний відтиск печаті синього кольору, округлої форми, на які зображено «герб» та наявні наступні написи: «Приватний нотаріус; Київський міський нотаріальний округ; ОСОБА_5 », вилучений в ході тимчасового доступу до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шупені Олександра Миколайовича та порівняльному зразку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відображеному в особовій картці з ДМС на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зображені різні особи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Частиною другою вищезазначеної статті визначено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів.
Згідно із частиною першою статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Згідно із ч.1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.
Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
За змістом наведених норм обов`язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
Окрім того, аналізуючи зазначені вище положення ЦПК України у зіставленні з вимогами заявника насамперед слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.
Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.
Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.
Так, відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Разом з тим, в заяві заявником не доведено та не надано жодного обґрунтування необхідності забезпечення доказів у запропонований заявником спосіб, зокрема, щодо виконання умови дійсної наявності підстав припускати, що вказаний в заяві засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116, 117, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа: Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: