ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року м. Одеса Справа № 916/1322/26
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)
секретар судового засідання (за дорученням головуючої судді): Романенко Д.С.;
за участю представників сторін:
від прокуратури - Зубік В.В.;
від Головного управління Національної поліції України в Херсонській області - Луценко Л.А.;
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно будівельне підприємство "Гарант" - не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 про призначення експертизи та зупинення провадження (повний текст ухвали складено 17.07.2026, суддя Бездоля Д.О.)
у справі №916/1322/26
за позовом Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Національної поліції України в Херсонській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно будівельне підприємство "Гарант"
про стягнення 956 698,72 грн,
(суддя першої інстанції Бездоля Д.О., дата та місце постановлення ухвали: 16.07.2026, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29),
У квітні 2026 року Заступник керівника Херсонської обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Національної поліції України в Херсонській області (далі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно будівельне підприємство "Гарант" (далі - Відповідач), в якій просив суд стягнути з Відповідача на користь Позивача збитки в сумі 956 698,72 грн.
В обґрунтування підстав позову Прокурор посилався на обставину неналежного виконання Відповідачем умов укладеного з Позивачем Договору будівельного підряду№ 636 від 09.11.2021 на виконання робіт по об`єкту "Будівництво будівлі ремонтного боксу ГУНП в Херсонській області, що розташована за адресою: вул. Філатова, 30, м. Херсон" в частині повного виконання Відповідачем робіт, оплачених Позивачем, що завдало збитків державі на спірну суму.
18.05.2026 Позивачем було подано клопотання про долучення до справи матеріалів фото - та відеофіксації, які, як вказав у подальшому Позивач, були здійснені: 16.01.2023 у період часу з 14:33 по 16:50 на об`єкті спірного будівництва, за адресою: вул. Філатова, 30, м. Херсон; за допомогою цифрової фотокамери "Canon EOS 80D" начальником відділу комунікації ГУНП в Херсонській області майором поліції Кованим Андрієм Олександровичем. На підтвердження цих пояснень Позивачем також подано суду, зокрема, файловий носій з метаданими.
Крім цього, Позивачем 18.05.2026 було подано до суду клопотання про призначення у цій справі будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої Позивач просив суд поставити наступні питання: яка вартість фактично виконаних робіт по об`єкту: "Будівництво будівлі ремонтного боксу Головного управління Національної поліції в Херсонській області, що розташована за адресою: вул. Філатова, 30 м. Херсон", на виконання Договору від 09.11.2021 № 636 та Додаткового договору від 11.11.2021 № 653, укладених між ГУНП в Херсонській області та ТОВ "ІБП Гарант"?
Вказане клопотання Позивач мотивував необхідністю встановлення дійсного розміру збитку у спірних правовідносинах із залученням експерта зі спеціальними знаннями та просив доручити проведення експертизи Херсонському Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, з урахуванням місцезнаходження об`єкта дослідження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 призначено у справі будівельно-технічну експертизу; доручено проведення експертизи Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" (вул. Золочівська, 8а, м. Харків, 61177); поставлено перед експертом/-ами наступні питання:
- яка вартість фактично виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно будівельне підприємство "Гарант" робіт з будівництва об`єкту "Будівництво будівлі ремонтного боксу ГУНП МП в Херсонській області, що розташована за адресою: вул. Філатова, 30, м. Херсон" по договору будівельного підряду від 09.11.2021 № 636, укладеного між Головним управлінням Національної поліції України в Херсонській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно будівельне підприємство "Гарант"?
- чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно будівельне підприємство "Гарант" об`єкту "Будівництво будівлі ремонтного боксу ГУНП МП в Херсонській області, що розташована за адресою: вул. Філатова, 30, м. Херсон" по договору будівельного підряду від 09.11.2021 № 636, укладеного між Головним управлінням Національної поліції України в Херсонській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно будівельне підприємство "Гарант" обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією з будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
Попереджено судового/-их експерта/-ів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків згідно з ст. 384, 385 Кримінального кодексу України; витрати з проведення у справі експертизи покласти на Головне управління Національної поліції України в Херсонській області.; зобов`язано Головне управління Національної поліції України в Херсонській області надати суду докази оплати експертизи; зобов`язано позивача надати експерту/-ам доступ до об`єкту дослідження за участю представників усіх сторін; провадження у справі №916/1322/26 зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.
У своїй ухвалі суд зазначив, що приймаючи до уваги правову природу заявленої до стягнення Прокурором суми, підстави позову, докази, які подані в обґрунтування заявлених вимог, суд, з урахуванням того, що подані Позивачем та Прокурором докази за візуальним критерієм містять невідповідності між собою, а для з`ясування цих обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, суд дійшов висновку, що з метою вирішення спору, що розглядається в цій справі, необхідним є проведення експертизи.
Не погоджуючись з такою ухвалою, Заступник керівника Херсонської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 у справі № 916/1322/26 про призначення будівельно-технічної експертизи та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Херсонській області про призначення експертизи та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат у цій справі шляхом стягнення на користь Херсонської обласної прокуратури судового збору за подачу апеляційної скарги.
Прокурор вважає, що підстави для задоволення клопотання Позивача про призначення будівельно-технічної експертизи відсутні та ухвала суду від 16.07.2026 підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Прокурор зазначає, що матеріали справи вже містять належні докази - висновок судової будівельно-технічної експертизи № 200-22 від 26.05.2022 та висновок судово-економічної експертизи від 04.07.2022, проведені під час досудового розслідування у кримінальному провадженні. Цими висновками документально та беззаперечно підтверджено завищення вартості та невиконання ТОВ "Інвестиційно будівельне підприємство "Гарант" оплачених робіт на загальну суму 956 698,72 грн. З огляду на це, підстави для призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи відсутні, оскільки наявні висновки вже встановили фактичні дані, а Позивач у своєму клопотанні не обґрунтував, чому наявний висновок є неповним, неясним чи сумнівним.
Крім того, факт неналежного виконання зобов`язань та завдання збитків повністю підтверджується первинними документами: сторони підписали акти приймання робіт у грудні 2021 року, кошти були перераховані, проте сам об`єкт (ремонтний бокс) досі не введено в експлуатацію і його готовність становить лише 50%. Як підтверджує саме ГУНП в Херсонській області, упродовж 2022- 2025 років жодних будівельних робіт на об`єкті не проводилося, а Договір у повному обсязі виконано не було.
Посилаючись на практику Верховного Суду та рішення ЄСПЛ у справі "Дульський проти України", Прокурор наголошує, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях, коли інші засоби доказування не можуть замінити висновок експерта. Оскільки матеріали справи вже містять достатньо доказів для вирішення спору по суті, а призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, клопотання про її призначення є необґрунтованим і спрямованим на затягування судового процесу.
Прокурор також наголошує, що суд першої інстанції в ухвалі від 16.07.2026 грубо порушив частину 5 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, оскільки безпідставно змінив одне із запропонованих прокуратурою питань (виключивши формулювання про встановлення обсягів робіт) та повністю проігнорував решту питань, при цьому зовсім не мотивувавши ані їх відхилення, ані зміну.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2026 для розгляду справи №916/1322/26 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя - Принцевська Н.М., судді - Аленін О.Ю., Савицький Я.Ф.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 у справі №916/1322/26 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/1322/26.
17.08.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури надійшли докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
18.08.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1322/26.
Водночас, у зв`язку з перебуванням суддів зі складу колегії суддів, які не є суддею-доповідачем, Савицького Я.Ф. з 03.08.2026 по 11.09.2026 відповідно до наказу голови суду від 21.07.2026 №193-в, а також Аленіна О.Ю. з 03.08.2026 по 04.09.2026 відповідно до наказу голови суду від 21.07.2026 №192-в у відпустках, за розпорядженням керівника апарату суду від 19.08.2026 №196 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/1322/26.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2026 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючої судді Принцевської Н.М., суддів - Діброви Г.І., Ярош А.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2026 апеляційну скаргу Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 у справі №916/1322/26 прийнято до провадження колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у новому складі: головуюча суддя Принцевська Н.М., судді Діброва Г.І., Ярош А.І.; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 у справі №916/1322/26; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі; призначено розгляд справи №916/1322/26 на 24.09.2026 року о 14:00 год.
27.08.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Головного управління Національної поліції України в Херсонській області надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У своєму відзиві Головне управління Національної поліції України в Херсонській області заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає, що призначення та проведення судової експертизи для встановлення вартості фактично виконаних робіт по об`єкту: «Будівництво будівлі ремонтного боксу Головного управління Національної поліції в Херсонській області, що розташована за адресою: вул. Філатова, 30 м. Херсон», на виконання договору №636 від 09.11.2021 р. та додаткового договору №б53 від 11.11.2021 укладених між ГУНП в Херсонській області та ТОВ «ІБП Гарант» забезпечить з`ясування обставин, що мають значення для повного та об`єктивного встановлення всіх обставин справи, а відтак ухвала Господарського суду одеської області від 16.07.2026 у справі № 916/1322/26 є законною і обґрунтованою.
Позивач звертає увагу, що Прокурором у судовому засіданні при розгляді питання призначення експертизи пропонувалися установи, яким варто доручити проведення даної експертизи. Судову установу, якій доручено проведення експертизи обрано з врахуванням пропозицій Прокурора.
При цьому, в апеляційній скарзі Прокурором зазначається, що в матеріалах справи вже наявний висновок експерта № 200-22 від 26.05.2022 судової будівельної експертизи за матеріалами кримінального провадження №6202208003000000002, тому підстави для призначення експертизи відсутні, проте Позивач з такими твердженнями не погоджується, оскільки на його переконання зазначений висновок експерта не відображає розміру спричинених збитків станом на момент подання позову.
Як зазначає Позивач, Відділом правового забезпечення ГУНП в Херсонській області отримано лист УЛМТЗ ГУНП в Херсонській області № 257852026 від 14.05.2026 (69367) щодо виконання будівельних робіт за додатковою угодою №653 від 11.11.2021, укладеною між Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області в Херсонській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно будівельне підприємство "Гарант" до Договору №636 від 09.11.2021 на виконання робіт по об`єкту «Будівництва будівлі ремонтного боксу ГУНП в Херсонській області, що розташована за адресою: вул. Філатова, 30, м. Херсон», з наданням фото та відео -, матеріалів на файловому носій інформації, які не відповідають фото, що містяться у висновку експерта № 200-22 від 26.05.2022.
Позивач вважає, що судом в оскаржуваній ухвалі правильно зроблено висновок, що візуально об`єкт будівництва на цих зображеннях відрізняється, зокрема, за критерієм обсягу виконаних робіт, що визнається присутніми учасниками справи.
На переконання Позивача, приймаючи до уваги правову природу заявленої до стягнення Прокурором суми, підстави позову, докази, які подані в обґрунтування заявлених вимог, суд, з урахуванням того, що подані Позивачем та Прокурором докази за візуальним критерієм містять невідповідності між собою, а для з`ясування цих обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, суд прийшов до правильних висновків, що з метою вирішення спору, що розглядається в цій справі, необхідним є проведення експертизи.
18.09.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Головного управління Національної поліції України в Херсонській області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 задоволено заяву Головного управління Національної поліції України в Херсонській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON.
24.09.2026 у судове засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції, з`явився Прокурор та представник Позивача, які підтримали вимоги та доводи, викладені ними письмово. Представник Відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, що у відповідності до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представника Відповідача, який не з`явився у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.
Частиною 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про призначення експертизи (п. 11), про зупинення провадження у справі (п. 11).
Відповідно до ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення Прокурора та представника Позивача, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (ч. 4 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч. 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч. 6 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).
Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів (ч. 7 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Приписами ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому, господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.
Пунктами 1.2.13 пункту 1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5; далі - Інструкція), передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Підпунктами 1.2.2 пункту 1.2 розділу І Інструкції, передбачено, що основними видами (підвидами) експертизи є інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп`ютерно-технічна; телекомунікаційна, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів.
Будівельно-технічна експертиза - це процес дослідження об`єктів, явищ і процесів на основі спеціальних знань у галузі будівництва з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Предметом будівельно-технічної експертизи є коло питань у галузі будівництва, в тому числі ціноутворення у будівництві, вирішення яких належить до компетенції експертів будівельно-технічної експертизи.
Об`єктом будівельно-технічної експертизи в цілому є ті джерела відомостей про встановлювані факти, ті носії інформації, що піддаються дослідженню і за допомогою яких експерт пізнає обставини, що входять у предмет експертизи.
Пунктом 5.1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проєктно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проєктно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проєктно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проєктно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об`єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна.
В межах розгляду даної справи підлягає з`ясуванню питання щодо наявності підстав для призначення експертизи.
З матеріалів справи вбачається, предметом позову у справі є вимоги Прокурора стягнути з Відповідача на користь Позивача збитків в сумі 956698,72 грн. Прокурор посилається на обставину неналежного виконання Відповідачем умов укладеного з Позивачем договору будівельного підряду від 09.11.2021 № 636 на виконання робіт по об`єкту "Будівництво будівлі ремонтного боксу ГУНП в Херсонській області, що розташована за адресою: вул. Філатова, 30, м. Херсон" в частині повного виконання Відповідачем робіт, оплачених Позивачем, що завдало збитків державі на спірну суму.
В обґрунтування своїх доводів Прокурор разом з позовом подав суду, зокрема, два висновки експертів, які складені в межах кримінального провадження № 6202208[телефон приховано], а саме: висновок від 26.05.2022 № 200/22 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи та висновок від 04.07.2022 № СЕ-19/108-22/5658-ЕК за результатами проведення судово-економічної експертизи.
В цей же час, Позивачем у суді першої інстанції надані матеріали фотофіксації, які, як вказав Позивач, були здійснені 16.01.2023 у період часу з 14:33 по 16:50 на об`єкті спірного будівництва, за адресою: вул. Філатова, 30, м. Херсон. При цьому, у листі від 31.12.2025 №3906/01/12-2025 Позивач на запит Прокурора повідомив, що упродовж 2022-2025 років роботи щодо продовження спірного будівництва не проводились, у зв`язку з військовою агресією рф проти України.
Отже, між сторонами у справі виник спір стосовно наявності чи відсутності підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача збитків в сумі 956698,72 грн.
В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції, проаналізувавши долучені експертом до висновку від 26.05.2022 № 200/22 фотоматеріали об`єкту будівництва та подані відповідні матеріали до справи Позивачем, виснував, що візуально об`єкт будівництва на цих зображеннях відрізняється, зокрема, за критерієм обсягу виконаних робіт, що визнається присутніми учасниками справи.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності призначення у даній справі експертизи, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви Прокурором було надано копію висновку експерта № 200/22 від 26.05.2022 судової будівельно-технічної експертизи по матеріалам кримінального провадження № 6202208003000000002 з додатками (а.с.88-123, Т.1).
Також Прокурором до позовної заяви було надано копії висновку експерта №СЕ-19/108-22/5658-ЕК від 04.07.2022.
При цьому, в матеріалах справи наявний наданий Позивачем лист УЛМТЗ ГУНП в Херсонській області №257852026 від 14.05.2026 (69367), адресований ГУНП в Херсонській області щодо виконання будівельних робіт за Додатковою угодою №653 від 11.11.2021, укладеною між Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області в Херсонській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно будівельне підприємство "Гарант" до Договору № 636 від 09.11.2021 на виконання робіт по об`єкту «Будівництва будівлі ремонтного боксу ГУНП в Херсонській області, що розташована за адресою: вул. Філатова, 30, м. Херсон», з наданням фото та відео -, матеріалів на файловому носій інформації, які не відповідають фото, що містяться у висновку експерта № 200-22 від 26.05.2022.
Судова колегія зазначає, що неможливо не погодитись з вірними висновками суду першої інстанції про те, що із наданих Прокурором та Позивачем доказів візуально вбачається, що об`єкт будівництва на цих зображеннях відрізняється, зокрема, за критерієм обсягу виконаних робіт.
З огляду на правову природу заявленої до стягнення Прокурором суми, підстави позову, докази, які подані в обґрунтування заявлених вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з урахуванням того, що подані Позивачем та Прокурором докази за візуальним критерієм містять невідповідності між собою, а для з`ясування цих обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, дійшов цілком обґрунтованого висновку, що з метою вирішення спору, який розглядається в цій справі, необхідним є проведення експертизи.
Відтак, судова колегія відхиляє доводи Прокурора, викладені в апеляційній скарзі стосовно відсутності підстав для проведення у даній справі експертизи.
Таким чином, враховуючи те, що призначена у даній справі судова експертиза спрямована на встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто обставин, які мають значення для правильного вирішення спору та якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги і заперечення, при цьому для з`ясування цих обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що місцевий господарський суд з метою забезпечення всебічного, повного та об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись процесуальним законом, обґрунтовано призначив у даній справі судову будівельно-технічну експертизу.
Окрім іншого, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006 (Заява №61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання. При цьому, судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях, а також за умови, що жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів наданих сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
При цьому, судова колегія відхиляє доводи Апелянта щодо невмотивованої відмови у поставленні на розгляд експерта питань №1, №2 запропонованих Прокурором та зміни питання №3, як необґрунтовані, оскільки відповідно до ч. 4, 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
З матеріалів справи вбачається, що Прокурор просив, у разі задоволення клопотання Позивача, додатково на вирішення експертизи включити наступні питання:
1) встановити орієнтовний період виконання будівельних робіт, які зазначено в актах КБ-2в №4 від 02.12.2021, №4 від 17.12.2021, №3 від 21.12.2021, довідках КБ-3 та не були виконані станом на 06.01.2022 (час огляду експертом, який вказано у висновку від 26.05.2022 № 200-22), але на даний час є виконаними? Чи виконувались будівельні роботи на об`єкті: «Будівля ремонтного боксу ГУНП в Херсонській області, що розташована за адресою: вул. Філатова, 30, м. Херсон» після 06.01.2022, встановивши їх обсяги та вартість?
2) чи можливо, з урахуванням стану об`єкта на даний час: «Будівля ремонтного боксу ГУНП в Херсонській області, що розташована за адресою: вул. Філатова, 30, м. Херсон» та експертного дослідження, викладеного у висновку від 26.05.2022 № 200 22 та проведеного під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №6202208[телефон приховано], встановити фактичний стан готовності об`єкта до експлуатації станом на 31.12.2021?
3) чи відповідають обсяги виконаних будівельних робіт, які визначені в актах приймання виконаних робіт форми КБ-2в №4 від 02.12.2021, №4 від 17.12.2021, №3 від 21.12.2021, довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, проєктно-коштирисній документації та фактично виконаним роботам станом на 31.12.2021 та окремо на даний час? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності, встановивши обсяги робіт?
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що судом поставно перед експертом наступні питання:
- яка вартість фактично виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно будівельне підприємство "Гарант" робіт з будівництва об`єкту «Будівництво будівлі ремонтного боксу ГУНП МП в Херсонській області, що розташована за адресою: вул. Філатова, 30, м. Херсон» по договору будівельного підряду від 09.11.2021 № 636, укладеного між Головним управлінням Національної поліції України в Херсонській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно будівельне підприємство "Гарант"?
- чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно будівельне підприємство "Гарант" об`єкту «Будівництво будівлі ремонтного боксу ГУНП МП в Херсонській області, що розташована за адресою: вул. Філатова, 30, м. Херсон» по договору будівельного підряду від 09.11.2021 № 636, укладеного між Головним управлінням Національної поліції України в Херсонській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно будівельне підприємство "Гарант" обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією з будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
При цьому, суд зазначив, що в межах цієї справи суд не встановлює обставини, які підлягають з`ясуванню в межах кримінального чи іншого провадження, а тому решта питань, запропонованих Прокурором, судом відхилено.
Доводи прокурора про те, що суд першої інстанції порушив вимоги частини 5 статті 99 Господарського процесуального кодексу України та не вмотивував відхилення його питань, є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи і нормами процесуального права.
Суд першої інстанції діяв у межах своїх дискреційних повноважень щодо визначення кола обставин, що підлягають доказуванню, та формування питань для експертизи, які мають значення саме для вирішення цього господарського спору.
Частина 5 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд зобов`язаний мотивувати відхилення питань, запропонованих учасниками справи. Ухвалою суду чітко зазначено підставу відхилення: суд першої інстанції прямо вказав, що у межах цієї справи господарський суд не встановлює обставини, які підлягають з`ясуванню в межах кримінального чи іншого провадження. Це є самостійним, логічним і процесуально обґрунтованим мотивом.
Судова колегія вважає, що питання, поставлені судом перед експертом (щодо вартості фактично виконаних робіт за договором підряду № 636 від 09.11.2021 та їх відповідності проєктно-кошторисній і первинній звітності), є вичерпними для з`ясування обставин виконаних зобов`язань Cторонами. Вони повністю охоплюють необхідний обсяг доказування для вирішення спору по суті, зокрема щодо того, які роботи реально виконані та скільки вони коштують.
При цьому, судова колегія зазначає, що норми Господарського процесуального кодексу України не вимагають від суду дослівного відтворення питань, запропонованих учасниками справи. Суд наділений процесуальним повноваженням редагувати чи формулювати питання таким чином, щоб вони були чіткими, не містили правових оцінок та відповідали предмету позову, що і було зроблено судом першої інстанції.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції повною мірою дотримано вимоги процесуального законодавства і посилання Прокурора на порушення судом першої інстанції частини 5 статті 99 Господарського процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання Скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування постановленої у справі ухвали, наведені доводи Прокурора не спростовують висновків суду першої інстанції про необхідність призначення у даній справі експертизи.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним.
Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення ЄСПЛ у справі "Фрідлендер проти Франції").
Виходячи з предмету та підстав заявленого позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали наведено підстави щодо дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування та які не можуть бути самостійно з`ясовані судом на підставі наявних матеріалів справи, а також обґрунтовано підстави, з яких суд першої інстанції вважав, що підтвердити чи спростувати обставини, на які посилаються сторони, можливо лише шляхом залучення особи, яка володіє спеціальними знаннями (експерта) у відповідній сфері будівельно-технічних знань.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що оцінка змісту наявних у справі документів, як і їх оцінка як доказів в підтвердження або спростовування певних обставин, здійснюється судом першої інстанції на стадії розгляду справи по суті, і при здійсненні даного апеляційного провадження судом апеляційної інстанції не здійснювалась оцінка саме змісту поданих доказів на предмет наявності або відсутності правових підстав для задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог, а межі апеляційного провадження стосувались саме оскаржуваної ухвали суду першої інстанції щодо процесуальних підстав призначення судової експертизи, і відповідно, зупинення провадження до отримання висновку такої.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що застосування спеціальних знань у будівельно-технічній галузі виходить за межі компетенції господарського суду та дійсно потребує спеціальних знань у вказаній галузі, а тому для повного, об`єктивного розгляду всіх обставин справи, необхідним є призначення будівельно-технічної експертизи.
Крім того, за змістом пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Пунктом 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку призначення судом експертизи провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.
У зв`язку з призначенням судом судової будівельно-технічної експертизи провадження у справі №916/1322/26 підлягає зупиненню на час проведення судової експертизи.
Враховуючи вищенаведене, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для призначення судової експертизи та зупинення провадження у даній справі.
Відповідно до частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Згідно з ч. 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в ухвалі суду першої інстанції, яка є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, ухвала Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі №916/1322/26 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури - без задоволення.
Керуючись ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 у справі №916/1322/26 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 у справі №916/1322/26 - залишити без змін.
Матеріали справи №916/1322/26 повернути до Господарського суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено та підписано 30.09.2026.
Головуюча суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
А.І. Ярош