ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про результати розгляду вимог кредиторів
"30" вересня 2026 р. Справа № 907/1177/23
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши матеріали заяви про грошові вимоги кредитора до боржника (вх. №02.3.1-02/1914/26 від 02.03.2026) у справі
за заявою: Акціонерного товариства Комерційного Банку "Приватбанк", код ЄДРПОУ - 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОНГ БРІДЖ ЛТД", код ЄДРПОУ - 39556971, Закарпатська область, Ужгородський район, село Оноківці, вул. Центральна, буд. 10,
про банкрутство
за участі секретаря судового засідання Повідайчик Т.В.,
розпорядника майна Юрченка В.Я., в режимі ВКЗ,
представника кредитора Іванова С.О., адвокат, в режимі ВКЗ,
представника ПАТ "НПК Галичина" - Воробець С.І., адвокат, в режимі ВКЗ,
в с т а н о в и в:
Провадження у цій справі відкрито Господарським судом Закарпатської області ухвалою від 17.04.2024, визнав грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційного Банку "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОНГ БРІДЖ ЛТД" на загальну суму 147 602 874.51 грн., та вніс їх до відповідних черг реєстру вимог кредиторів боржника, також 26 840.00 грн. - судовий збір та 60 300.00 грн. - авансування винагороди арбітражному керуючому - до 1 черги задоволення грошових вимог кредитора. Суд увів процедуру розпорядження майном та призначив розпорядником майна арбітражного керуючого Юрченка Володимира Ярославовича.
Офіційно оприлюднене повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство, номер публікації: 72993, дата публікації на сайті судової влади: 17.04.2024.
Ухвалою від 06.02.2025 за результатами попереднього засідання у справі №907/1177/23 суд затвердив перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОНГ БРІДЖ ЛТД".
Ухвалою суду від 27.03.2026 справу №907/1177/23 прийнято до провадження новим складом суду, призначено судове засідання для розгляду клопотання про визнання боржником банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
До господарського суду від ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" надійшла заява про грошові вимоги кредитора до боржника (вх. №02.3.1-02/1914/26 від 02.03.2026) в якій він просить суд визнати грошові вимоги до ТОВ "Стронг Брідж ЛТД" у справі №907/1177/23 в розмірі 15 858 195.07 грн в т.ч.: вимоги першої черги 55 324.80 грн, що включають 5324.80 грн судовий збір та 50 000.00 грн витрати на професійну правову допомогу; вимоги четвертої черги - 15 802 870.27 грн, що включають - 10 406 600.00 грн - залишок основної суми боргу, 4 437 687.57 грн - інфляційне збільшення за період прострочення та 958 582.70 грн - 3 % річних.
Ухвалою від 27.03.2026 заява кредитора ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" прийнята судом та призначена до розгляду на 07.05.2026 року.
В судовому засіданні 07.05.2026 суд розпочав розгляд заяви кредитора ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" по суті.
Судом встановлено, що заявник обгрунтовує свої грошові вимоги таким. Заявник стверджує, що між Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (надалі - ПАТ «УКРТАТНАФТА»), як Первісним кредитором, та ПАТ «НПК-ГАЛИЧИНА» як Новим кредитором, був укладений Договір про відступлення права вимоги №3118/12/2118 від 01.12.2017р. (надалі - Договір про відступлення права вимоги), згідно умов якого ПАТ «УКРТАТНАФТА» відступило (передало) ПАТ «НПК-ГАЛИЧИНА» право вимоги до ТОВ «СТРОНГ БРІДЖ ЛТД», яке виникло за Договором поставки нафтопродуктів № 3016/2/2118 від 29 вересня 2016р.. (надалі Договір поставки), укладеного між Первісним кредитором та ТОВ «СТРОНГ БРІДЖ ЛТД».
Про укладення між ПАТ «УКРТАТНАФТА» та ПАТ «НПК-ГАЛИЧИНА» Договору про відступлення права вимоги та перехід до ПАТ «НПК-ГАЛИЧИНА» права вимоги ПАТ «УКРТАТНАФТА» сповістило ТОВ «СТРОНГ БРІДЖ ЛТД»/Боржника Повідомленням про відступлення права вимоги №38/10-7984 від 01.12.2017р. Заявник звертає увагу суду, що надалі Боржник, здійснюючи часткову оплату на користь ПАТ «НПК-ГАЛИЧИНА» зазначав у призначенні платежу реквізити цього повідомлення.
Далі заявник зазначає, що відповідно до п.1.1 Договору про відступлення права вимоги № 3118/12/2118 від 01.12.2017 Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор (ПАТ «НПК-ГАЛИЧИНА») набуває право вимоги, належне Первісному кредитору відповідно до Договору поставки нафтопродуктів № 3016/2/2118 від 29.09.2016 р., укладеного між Первісним кредитором та ТОВ «СТРОНГ БРІДЖ ЛТД».
Згідно з п.п. 1.4. За цим Договором до Нового Кредитора переходять всі права та обов`язки кредитора за Основним договором в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. З моменту набрання чинності цим Договором Новий Кредитор набуває право вимагати з Боржника сплати 14 759 862,04 грн.
У свою чергу ТОВ «СТРОНГ БРІДЖ ЛТД»/Боржник частково погасило заборгованість перед ПАТ «НПК-Галичина» на загальну суму 4 353 262,04 грн., що підтверджується Карткою рахунку 37.7.2 за 01.12.2017 - 04.02.2026 по контрагенту, а також відповідними банківськими виписками.
Непогашений розмір заборгованості ТОВ «СТРОНГ БРІДЖ ЛТД»/Боржника перед ПАТ «НПК-Галичина» складає 10 406 600 (десять мільйонів чотириста шість тисяч шістсот) грн., яка є простроченою і не погашеною сумою основного боргу станом на 17.04.2024р. (дата відкриття провадження у справі про банкрутство).
Заявник зазначає, що з метою досудового врегулювання ПАТ «НПК-Галичина» направляло на адресу ТОВ «СТРОНГ БРІДЖ ЛТД»/Боржника Вимогу вих.№32/24-114 від 14.02.2024р, у якій просило погасити заборгованість, проте відповіді на вимогу чи виконання зобов`язання ПАТ «НПК-Галичина» так і не отримало.
В судовому засіданні 07.05.2026 представник ПАТ «НПК-Галичина» підтримав заявлені вимоги, вважає, що наданих до заяви та наявних у справі доказів достатньо для визнання грошових вимог. При цьому, на запитання розпорядника майна Юрченка В.Я. про виконання заявником як новим кредитором обов`язку, передбаченого п. 2.1. Договору про відступлення права вимоги від 01.12.2017, який передбачає сплату первісному кредитору 14 759 862,04грн. у строк до 31.12.2017 року, представник заявника Воробець С.І. зазначив, що набувач права вимоги ПАТ «НПК-Галичина» не перераховував грошових коштів на користь первісного кредитора ПАТ «УКРТАТНАФТА». Втім, вважає, що ця обставина не є предметом доказування для визнання права вимоги нового кредитора. Зазначив, що від первісного кредитора ПАТ «УКРТАТНАФТА» до ПАТ «НПК-Галичина» не передавалися документи первинного обліку нафтопродуктів, а лише Договір, Акти приймання-передавання об`ємів поставлених нафтопродуктів.
Обгрунтовуючи достатність доданих документів для підтвердження вірогідності поставки як стандарт доказування, представник звернув увагу суду, що відповідно до Договору поставки нафтопродуктів між постачальником ПАТ «УКРТАТНАФТА» та покупцем ТОВ "Стронг Брідж ЛТД" від 29.09.2016 (п.3.1.) базисними умовами поставки товару є - EXW згідно Інкотермс-2010. Передача товару здійснюється на підставі актів приймання-передавання нафтопродуктів. Тому вважає, що за цим договором немає необхідності підтверджувати факти відпуску товару, транспортування товару, приймання товару та іншого його руху. Підтвердив, що інших документів, окрім актів приймання-передачі первісний кредитор новому кредитору - не передавав.
Суд зауважив, що надані заявником документи (ментів: Акти приймання-передавання нафтопродуктів, Акти звірки взаєморозрахунків) не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", вони лише узагальнюють дані, які ймовірно взяті із фіксованих сторонами облікових документів, але вони не підтверджують фактів здійснення господарських подій щодо обігу нафтопродуктів в порядку, що визначений законодавством: товарно-транспортні накладні (форма № 1-ТТН (нафта)): на перевезення нафтопродуктів - ТТН; податкові та акцизні накладні як докази відвантаження; паспорти якості та сертифікати тощо.
Також, розпорядник майна зазначив, що керівні органи боржника відмовляються надавати йому доступ до бухгалтерського обліку та звітності, що унеможливлює питання перевірки реальності таких зобов`язань, руху товарів та коштів.
Зважаючи на те, що суд не зміг прийняти відповідне судове рішення у цьому судовому засіданні, розгляд справи за клопотанням учасників, зокрема розпорядника майна, було відкладено для перевірки достовірності та реальності руху нафтопродуктів, правдивого і об`єктивного його відображення в бухгалтерському обліку та в податковій звітності.
В судовому засіданні 26.08.2026 судом розглянуто надані додатково до справи заяву боржника, підписана її представником Чермак Н.Е., в якій заявляється про визнання повністю заявлених грошових вимог на суму 15 802 875,27грн., до заяви додано копію договору поставки нафтопродуктів від 29.09.2016 року, рахунки-фактури за 2017 рік, акти приймання-передавання, специфікації на поставку нафтопродуктів, додаткова угода від 01.12.2016, від 26.04.2017 та від 01.09.2017 до договору поставки нафтопродуктів від 29.09.2016 і листування з ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта". При цьому, боржником не надано до заяви первинних документів, покликаючись на їх втрату через евакуацію документів, без конкретних пояснень. Разом з тим, Боржник заперечує проти визнання та відшкодування витрат заявника на правничу допомогу в сумі 50 000,00грн. як неспівмірними та не обгрунтованими.
В судовому засіданні 26.08.2026 суд продовжив розгляд по суті заяви кредитора ПАТ "Нафтопереробний комплекс "Галичина", заслухав додатково представника Воробця С.І., який підтримав заявлені грошові вимоги, зазначив, що грошові вимоги перейшли до нього від попереднього кредитора за договором уступки права вимоги до боржника ТОВ "Стронг Брідж ЛТД", попереднім кредитором передано лише наявні у нього документи, вважає, що наданих до заяви та додаткових пояснень доказів достатньо для підтвердження фактичного руху нафтопродуктів. Підтримав думку, що право вимоги є наявним, а строки позовної давності не спливли, оскільки заявник обліковує їх з моменту набуття права вимоги від попереднього кредитора - з 01.12.2017 року. Стверджує, що строки переривалися відповідними діями боржника - періодичними оплатами за зобов`язаннями. Цим пояснює відсутність претензійно-позовної роботи з боку кредитора з 2017 року по березень 2026 року. Також для визнання вимог кредитора просить врахувати, що грошові вимоги повністю визнаються керівником Боржника ТОВ "Стронг Брідж ЛТД", а також арбітражним керуючим - розпорядником майна.
Розпорядник майна не надав відповідей на питання суду щодо природи, структури боргу, наявності у боржника документації, що підтверджує реальний рух нафтопродуктів і забезпечують первинний облік матеріальних цінностей та грошових зобов`язань, заявив, що такі питання не досліджував, оскільки органами управління боржника чинилися перешкоди у доступі до джерел бухгалтерського і господарського обліку боржника, первинних документів обліку і фінансової та податкової звітності він не досліджував, заявив клопотання про відкладення розгляду справи для додаткового вивчення. При цьому зазначив, що на час здійснення ним аналізу фінансово-господарського стану боржника та надання висновків відомостей про наявність такого кредитора як ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" він не знав, наявні у його доступі документи таких відомостей не містили, а кредитор з`явився самостійно лише у березні 2026 року.
Суд відклав на новий строк розгляд заяви кредитора ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина", надавши можливість розпоряднику майна здійснити додаткову перевірку факту постачання ПАТ "Укртатнафта" до покупця ТОВ "Стронг Брідж ЛТД" нафтопродуктів, фактів їх прийняття та оприбуткування за відповідними товарно-транспортними документами, доказів їх руху та продажу у відповідні періоди поставки тощо. Окрім того, перевірки та розрахунку строків позовної давності відповідно до договору постачання нафтопродуктів від 29.09.2016 року щодо первісного кредитора ПАТ «УКРТАТНАФТА».
В судовому засіданні 30.09.2026 розпорядник майна Юрченко В.Я. надав додаткові пояснення, змістом яких є визнання вимог заявника ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" в повному обсязі, однак заперечує проти визнання та відшкодування витрат заявника на правничу допомогу в сумі 50 000,00грн.
Представник заявника підтримав вимоги ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина", просить їх визнати та включити до реєстру вимог кредиторів.
Представник кредитора АТ КБ "ПриватБанк" Іванова С.О. висловила сумніви в обгрунтованості вимог ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина", вважає, що кредитором не надано до справи належні докази, які підтвердили би факти виконання зобов`язань, не вказано місце відпуску нафтопродуктів, кількість товару та інші відомості, що є необхідними відповідно до законодавства.
Заслухавши учасників справи, дослідивши надані сторонами докази та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку, що заява з грошовими вимогами ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" не може задоволеною, у визнанні таких вимог належить відмовити з таких підстав.
Суд відхиляє твердження боржника ТОВ "Стронг Брідж ЛТД", заявника ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" та розпорядника майна, що наявні у справі документи є достатніми для підтвердження реальності та достовірності господарських операцій.
Вирішуючи заяву кредитора суд керується приписами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", відповідно до ст. 3 якого визначено мету бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Так, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно ст. 4 цього Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких принципах:
- повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
- автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв`язку з чим особисте майно та зобов`язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;
- превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Суд за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина", заяви ТОВ "Стронг Брідж ЛТД" про визнання таких вимог, дійшов висновку, що заявлені вимоги не грунтуються на реальному бухгалтерському обліку і фінансовій звітності сторін цих правовідносин, а також правовідносин з первинним кредитором ПАТ «УКРТАТНАФТА».
Сторонами не надано на вимогу суду фінансової звітності про всю інформацію про фактичні господарські операції та події, на підставі яких сформовано господарські (фінансові, грошові) зобов`язання боржника; сторонами не надано жодного первинного документа, який можна було би прийняти як такий, що відображає сутність господарської операції з руху активів, як ресурсів, що контрольовані підприємством у результаті минулих подій, що призвели до виникнення боргових та кредиторських зобов`язань.
За таких обставин суд висновує, що сторонами не надано до суду докази про правдивість інформації, яка заявлена у вимогах кредитора та визнана боржником.
Отже, надані заявником та боржником докази в обгрунтування грошових вимог не відповідають критеріям, визначеним у ст. 79 ГПК України, докази не є правдивими та не є вірогідними.
Відмовляючи у визнанні заявлених грошових вимог ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина" до боржника у справі про банкрутство, суд звертається до правових позицій і висновків ВС КГС у постанові від 17 липня 2025 року у справі № 910/8667/24 де Суд виснував:
"25. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).
26. У попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18).
27. При цьому для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).
28. Верховний Суд, зокрема, у постанові від 22.12.2022 у справі №910/14923/20 наголосив, що для запобігання визнанню необґрунтованих вимог до боржника та порушенню цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.
29. Розглядаючи кредиторські вимоги, суд у силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог, з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).
30. Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності, допустимості, достовірності та вірогідності, передбаченим статтями 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
31. Правовий висновок про обґрунтованість відмови суду у визнанні грошових вимог до боржника внаслідок неподання заявником належних і достатніх документальних доказів відповідного зобов`язання при поданні заяви про визнання таких вимог сформульовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.04.2019 у справі №910/21939/15, від 28.07.2020 у справі №904/2104/19."
Обгрунтовуючи висновок господарського суду про відмову визнати заявлені вимоги, суд звертається до норм Податковго кодексу України.
Так, пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачається, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України 201.10 при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до п. 231.1. ст. 231 ПК України платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Перехід права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, від одного суб`єкта господарювання до іншого вважається реалізацією пального або спирту етилового з одного акцизного складу пересувного до іншого. При цьому суб`єкт господарювання, від якого переходить право власності на таке пальне або спирт етиловий, вважається особою, яка реалізує пальне, а суб`єкт господарювання, до якого переходить право власності на таке пальне або спирт етиловий, вважається отримувачем пального або спирту етилового.
Підтвердженням особі, яка реалізує пальне або спирт етиловий, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання акцизної накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, отримувач пального або спирту етилового надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та акцизну накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманими отримувачем пального або спирту етилового.
З метою отримання особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зареєстрованого в Єдиному реєстрі акцизних накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем пального або спирту етилового, така особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді.
Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманим особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий.
Відповідно до пункту 231.3. статті 231 Податкового кодексу України, особа, яка ввозить/вивозить пальне або спирт етиловий на митну територію України/за межі митної території України, зобов`язана скласти акцизну накладну в одному примірнику на підставі даних відповідної митної декларації.
Судом встановлено, що заявником та боржником не надано доказів, що підтверджують дотримання законодавства про облік і звітність та не доведено легальність зобов`язань, що оформлені та подані до суду у справу про банкрутство через 8 років після їх ніби-то здійснення при господарській діяльності з нафтопродуктами.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, окрім обставин оформлення первинних документів, суд має дослідити наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Керуючись ст. 45, 47 КУзПБ, ст. 238-240 ГПК України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Грошові вимоги ПАТ "Нафтопереробний комплекс - Галичина", ЄДРПОУ 00152388, місцезнаходження: 82100, Львівська обл., м. Дрогобич вул. Бориславська, буд. 82, до ТОВ "Стронг Брідж ЛТД", ЄДРПОУ 39556971, - відхилити повністю.
Ухвала набирає законної сили 30.09.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 01.10.2026 року.
Суддя П.Д. Пригуза