Справа № 991/12076/26
Провадження 2-з/991/32/26
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
01 жовтня 2026 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Діденка Є.В., суддів - Гуцал О.П., Кухти В.О.,
секретаря судового засідання - Дзюби К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Держави України в особі прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Польщикова Ігоря Валерійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Держави України в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,
у с т а н о в и в:
29.09.2026 року до Вищого антикорупційного суду зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшла позовна заява Держави України в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2026 року зазначену позовну заяву передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Діденка Є.В., суддів Гуцал О.П. та Кухти В.О.
У поданому до суду позові Позивач просить:
1) визнати необґрунтованими активами Відповідача:
- транспортний засіб (автомобіль) марки і моделі Tesla Model 3, 2018 року випуску, VIN-номер НОМЕР_1 ;
- житловий будинок АДРЕСА_1 , вартістю 153 305 грн., набутий у власність 08.11.2023 (РНОНМ 2263353763101);
- житловий будинок АДРЕСА_2 , вартістю 175 439 грн., набутий у власність 01.07.2024 (РНОНМ 2947612063120);
- земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0,053 га із кадастром номером [номер приховано]:00:002:0038, яка розташована на території Яковлівської с/ради, садівниче товариство «Сокіл», Харківський район, Харківська область (РНОНМ 209809163251);
- дохід у розмірі 112 050 грн. від продажу 06.12.2024 земельної ділянки із кадастром номером [номер приховано]:00:002:0038;
- квартиру АДРЕСА_3 , вартістю2 000 000 грн., набуту у власність 11.12.2024 (РНОНМ 1626219963101);
2) стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:
- вартість транспортного засобу (автомобілю) марки і моделі Tesla Model 3, 2018 року випуску, VIN-номер НОМЕР_1 , у розмірі 440 726,50 грн.;
- житловий будинок АДРЕСА_1 (РНОНМ 2263353763101);
- житловий будинок АДРЕСА_2 (РНОНМ 2947612063120);
- вартість земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 0,053 га із кадастром номером [номер приховано]:00:002:0038 (РНОНМ 209809163251), у розмірі 48 000 грн.;
- дохід у розмірі 112 050 грн. від продажу 06.12.2024 земельної ділянки із кадастром номером [номер приховано]:00:002:0038;
- квартиру АДРЕСА_4 .
Одночасно з позовною заявою до суду подано заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на активи, які є предметом спору, а саме на:
- житловий будинок АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2263353763101), який на праві власності належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
- житловий будинок АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2947612063120), який на праві власності належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
- квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1626219963101), яка на праві власності належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
В обґрунтування заяви Позивач зазначає, що ОСОБА_1 , з 16.03.2023 р. по 16.03.2026 р. обіймав посаду поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння логістики відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Харківській області. Тому, відповідно до положень підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», п. 3 ч. 8 ст. 290 ЦПК України, ОСОБА_1 на час набуття спірних активів у 2023-2024 рр. був особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Підставою подачі позову є факт прямого набуття Відповідачем 5 активів на загальну суму 2 817 470,50 грн., щодо яких є підстави вважати, що вони є необґрунтованими, оскільки різниця між законними доходами суб`єкта декларування та вартістю цих активів перевищує межу, встановлену ч. 2 ст. 290 ЦПК України, а також дохід від відчуження одного із необґрунтованих активів в розмірі 112 050 грн. Загальна ціна позову складає 2 929 520,5 грн.
У декларації кандидата на посаду (поліцейського) за 2022 рік (подана 22.01.2023), та у щорічній декларації за 2022 рік (подана 30.01.2024) у розділі 12 «Грошові активи» ОСОБА_1 не задекларував жодних заощаджень. Перший актив - ТЗ марки і моделі Tesla Model 3, 2018 року випуску, VIN-номер НОМЕР_1 , Відповідач набув у власність 21.08.2023 року за результатами електронного аукціону в США. Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (ДРФОПП), інформації щодо отриманих на банківський рахунок у AT КБ «Приватбанк» соціальних виплат за програмою «єПідтримка», загальний розмір доходів ОСОБА_1 за січень-серпень 2023 року (на момент оплати 21.08.2023 вартості першого активу) після вирахування податків склав 53 386,56 грн., з них: 10 000 грн. соціальні виплати за програмою «єПідтримка», 6 997,42 грн. соціальні виплати (за ознакою доходу 128), 36 409,14 грн. грошове забезпечення поліцейського (ознака доходу 185)8. Водночас, безповоротні витрати ОСОБА_2 за його банківськими рахунками в AT КБ «Приватбанк» та AT «Ощадбанк» за вказаний період склали 582 66,46 грн. Станом на момент оплати вартості спірного активу 1 (ТЗ) у розмірі 440 726,50 грн., максимальна сума можливих коштів для його придбання становила -405 229,9 грн.: 124 050 грн. можливих готівкових заощаджень + 53 386,56 грн. соціальних допомог та грошового забезпечення поліцейського -582 666,46 грн. безповоротних безготівкових витрат.
Крім того, 08.11.2023 року Відповідач набув у власність житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 58,6 кв.м., вартістю 153 305 грн. на підставі договору купівлі-продажу від 08.11.2023 року. Згідно з відомостями ДРФОПП, інформації щодо отриманих соціальних виплат за програмою «єПідтримка», загальний розмір доходів ОСОБА_1 за вересень-листопад 2023 року (на момент придбання 08.11.2023 активу №2) після вирахування податків склав 161 175,02 грн, з них: 33 000 грн. соціальні виплати за програмою «єПідтримка», 6 300 грн. соціальні виплати, 121 875,02 грн. грошове забезпечення поліцейського. Водночас, безповоротні витрати ОСОБА_2 за його банківськими рахунками в AT КБ «Приватбанк» та AT «Ощадбанк» за вказаний період склали 241 967,22 грн. За увесь 2023 рік ОСОБА_1 отримав законних доходів на загальну суму 411 700,2 грн., безповоротні витрати становили 908 984,87 грн.; витрати на придбання спірних активів становили ще 594 031,50 грн. Отже, станом на 31.12.2023 залишковий баланс ОСОБА_1 становив мінус 1 091 316,17 грн. (411 700,2 грн. - 908 984,87 грн.- 594 031,50 грн.).
Також, 01.07.2024 року ОСОБА_1 придбав у власність житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 57 кв.м., вартістю 175 439 грн. на підставі договору купівлі-продажу від 01.07.2024 року, а 15.07.2024 року на підставі договору купівлі-продажу від 15.07.2024 року Відповідач придбав за 48 000 грн. земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0,053 га із кадастром номером [номер приховано]:00:002:0038, яка розташована на території Яковлівської с/ради (с. Ржавець), садівниче товариство «Сокіл», Харківський район, Харківська область. У щорічній декларації за 2023 рік (подана 27.03.2024) у розділі 12 «Грошові активи» Відповідач не задекларував жодних заощаджень. Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, інформації щодо отриманих соціальних виплат за програмою «єПідтримка», загальний розмір доходів ОСОБА_1 за січень-липень 2024 року (на момент придбання у липні активів №3 та №4) після вирахування податків склав 402 833,5 грн., з них: 25 000 грн. соціальні виплати за програмою «єПідтримка», 41 527 грн. соціальні виплати, 336 306,5 грн. грошове забезпечення поліцейського. Однак, безповоротні витрати ОСОБА_1 за його банківськими рахунками в AT КБ «Приватбанк» та AT «Ощадбанк» за вказаний період склали 217 370,69 грн. Тому, на момент придбання у липні 2024 року спірних активів №3 та №4 на загальну суму 223 439 грн., максимальна сума можливих коштів для його придбання становила -185 462,81 грн.: 402 833,50 грн. соціальних допомог та грошового забезпечення поліцейського, 217 370,69 грн. безповоротних безготівкових витрат. У подальшому, 06.12.2024 року ОСОБА_1 продав земельну ділянку за 160 050 грн. третій особі на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.12.2024 року, і отримав дохід від відчуження у розмірі 112 050 грн. (160 050 грн. - 48 000 грн.).
Зокрема, на підставі договору купівлі-продажу квартири Відповідач 11.12.2024 року придбав 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 94,4 кв.м. і вартістю 2 000 000 грн. Згідно з до відомостями ДРФОПП, інформації щодо отриманих соціальних виплат за програмою «єПідтримка», загальний розмір доходів ОСОБА_1 за серпень-грудень 2024 року (на момент придбання у грудні активу №6) після вирахування податків склав 284 881,17 грн, з них: 15 000 грн. соціальні виплати за програмою «єПідтримка», 33 305 грн. соціальні виплати, 236 576,17 грн. грошове забезпечення поліцейського. Водночас, безповоротні витрати Відповідача за його банківськими рахунками в AT КБ «Приватбанк» та AT «Ощадбанк» за вказаний період склали 492 037,83 грн. Тому, станом на момент придбання у грудні 2024 року активу №6 за 2 000 000 грн, максимальна сума можливих коштів для його придбання становила -207 156,66 грн. 284 881,17 грн соціальних допомог та грошового забезпечення поліцейського, -492 037,83 грн. безповоротних безготівкових витрат. За увесь 2024 рік ОСОБА_1 отримав законних доходів на загальну суму 687 714,67 грн: безповоротні витрати становили 709 408,52 грн. витрати на придбання спірних активів становили ще 2 223 439 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, прокурор посилається на результати аналізу доходів, витрат та банківських операцій Відповідача, а також на відомості про задекларовані заощадження, які не могли використовуватись для придбання спірних активів. Зокрема, прокурор ставить під сумнів можливість використання законних доходів, задекларованих останнім, оскільки сукупний розмір набутих активів склав 2 817 470,50 грн., а різниця між вартістю активів і законними доходами ОСОБА_1 становить 3 336 449,02 грн.
Позивач зазначає про існування високого ризику того, що Відповідач спробує відчужити або надати у заставу спірні активи у виді нерухомого майна, щоб уникнути їх стягнення в дохід держави у випадку задоволення позову прокурора. Таким чином, у випадку незабезпечення цього позову шляхом накладення арешту на спірні активи, існує ризик того, що Відповідач вчинить дії, що утруднять чи унеможливлять виконання рішення суду у випадку задоволення позову прокурора. Накладення арешту на спірні активи без заборони користування ними суттєво не вплине на майнові права Відповідача, оскільки він матиме можливість використовувати це майно протягом дії заходів забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних активів, розглядається судом не пізніше трьох днів з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Суд може прийняти рішення про розгляд такої заяви без повідомлення відповідача, у разі якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу (ч. 5 ст. 153 ЦПК України).
Прокурор просить розглянути заяву без повідомлення Відповідача про дату та час розгляду заяви про забезпечення позову. Така позиція обґрунтована тим, що внаслідок його повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу. Законодавство у сфері обігу нерухомого і рухомого майна дає можливість його власникам оформити відчуження цього майна у короткий строк. Зокрема, ОСОБА_1 достеменно знає про те, що Територіальне управління Державного бюро розслідувань у місті Полтаві проводило щодо нього відповідну перевірку, а також може здогадуватися про те, що матеріали перевірки спрямовані до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для вирішення питання про подачу відповідного позову, оскільки прокурор направляв відповідний запит за місцем його роботи, а також до осіб, які начебто позичили йому кошти. Крім того, Відповідач протягом тривалого часу був особою, уповноваженою на виконання функцій держави, добре обізнаний з вимогами антикорупційного законодавства, а отже передбачає наслідки визнання активів необґрунтованими.
Суд погоджується з доводами Позивача, що повідомлення Відповідача про розгляд заяви про забезпечення позову може поставити під загрозу ефективність відповідного заходу, оскільки існують реальні ризики відчуження активів, що належать йому на праві власності. Повідомлення про розгляд такої заяви могло б надати ОСОБА_1 час для вчинення дій, спрямованих на ускладнення або унеможливлення виконання майбутнього судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, що, своєю чергою, суперечить завданням цивільного судочинства та меті розгляду справ про визнання активів необґрунтованими і їх стягнення в дохід держави.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення ОСОБА_1 , з метою забезпечення ефективного судового розгляду та запобігання можливим діям, що можуть перешкодити виконанню можливого судового рішення.
30.09.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Польщикова І.В. про розгляд справи без його участі, заяву про забезпечення позову підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Враховуючи вимоги ст. 128, 153 ЦПК України, неприбуття прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви про забезпечення позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про проведення судового розгляду заяви про забезпечення позову за відсутності сторін та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються Вищим антикорупційним судом відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦПК України.
Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави у суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (ч. 1 ст. ст. 290 ЦПК України).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову може бути подана одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
Отже, заява про забезпечення позову, яка надійшла одночасно з пред`явленням позову від належного суб`єкта, підлягає розгляду Вищим антикорупційним судом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, мають бути наведені у достатньому обсязі дані, які дають змогу вважати активи необґрунтованими, а у заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на інші активи відповідача, які відповідають вартості активів, які є предметом спору, - також обґрунтування неможливості накладення арешту саме на оспорювані активи.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості запропонованого заявником способу забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним способом забезпечення позову та предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу (постанова Верховного Суду у справі №760/34352/21 від 23 грудня 2022 року).
Аналіз наведених положень свідчить про те, що підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття певних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Таке обґрунтоване припущення може будуватись на доказах, аргументах, поведінці відповідача чи третіх осіб у співставленні з обставинами конкретної справи та предметом спору.
За змістом ч. 4 ст. 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред`явлено, зокрема:
- до особи, яка, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула у власність активи після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів», якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у сімсот п`ятдесят і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу, встановлену ст. 368-5 КК України (абз. 1 ч. 2 ст. 290 ЦПК України).
Прокурор у заяві зазначив особу, яка має статус Відповідача:
- ОСОБА_1 , який тривалий час, зокрема, з 16.03.2023 р. по 16.03.2026 р. обіймав посаду поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння логістики відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Харківській області і відповідно до положень підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», п. 3 ч. 8 ст. 290 ЦПК України, на час набуття спірних активів у 2023-2024 рр. був особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Суд не оцінює доведеність тверджень про необґрунтованість активів, що може бути здійснене під час розгляду позовної заяви по суті, однак констатує належність ОСОБА_1 до суб`єкта, щодо якого може бути пред`явлено позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, а також заяву про його забезпечення.
Відповідно до ч. 3 ст. 290 ЦПК України для визначення вартості активів, зазначених у ч. 2 ст. 290 ЦПК України, застосовується вартість їх набуття, а у разі їх набуття безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, мінімальна ринкова вартість таких або аналогічних активів на дату набуття.
Прокурор стверджує, що ОСОБА_1 , виходячи із його задокументованих доходів, необґрунтовано набув у власність активи на загальну суму 2 817 470,50 грн., а саме: транспортний засіб Tesla Model 3, два житлові будинки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , земельну ділянку № НОМЕР_2 із кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0038 та квартиру АДРЕСА_3 , а також дохід від відчуження земельної ділянки № НОМЕР_2 із кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0038 в розмірі 112 050,00 грн. Загальна ціна позову складає 2 929 520,50 грн.
На обґрунтування обставин, зазначених у заяві про забезпечення позову, прокурором надані та судом досліджені матеріали, зокрема, копії:
- біографічної довідки старшого сержанта поліції ОСОБА_1, який з 03.2023 по 03.2026 року займав посаду поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння логістики відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Харківській області;
- договору купівлі-продажу від 08.11.2023 року житлового будинку АДРЕСА_1 за 155 305,00 грн., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу зареєстрованим у реєстрі за №652;
- довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості житлового будинку АДРЕСА_1 від 28.09.2026 року, де зазначено, що оціночна вартість об`єкта оцінки становить 1 367 284,99 грн.;
- договору купівлі-продажу від 01.07.2024 року житлового будинку АДРЕСА_2 за 175 438,92 грн., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу зареєстрованим у реєстрі за №1218;
- довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості житлового будинку АДРЕСА_2 від 28.09.2026 року, де зазначено, що оціночна вартість об`єкта оцінки становить 1 635 953,59 грн.;
- договору купівлі-продажу від 11.12.2024 року квартири АДРЕСА_3 за 2 000 000,00 грн., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу зареєстрованим у реєстрі за №2231;
- довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості квартири АДРЕСА_3 від 28.09.2026 року, де зазначено, що оціночна вартість об`єкта оцінки становить 3 104 277,21 грн.;
- розрахунку вартості активів та законних доходів ОСОБА_1 за 2023-2024 рр., де вказана загальна сума доходів із відомостей із ДРОФПП у розмірі 975 364,87 грн. та загальна вартість набутих активів за вказаний період у сумі 2 817 470,50 грн.;
- розрахунку доходів і витрат ОСОБА_1 за 2023-2024 рр. з ДРФОПП, довідки за місцем роботи, банківських виписок та безповоротних витрат по банківським рахункам;
- пояснень ОСОБА_1 до ТУ ДБР у місті Полтаві від 29 січня 2026 року на лист щодо проведення заходів щодо виявлення необґрунтованих активів;
- інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №495842990, а саме: житлових будинків АДРЕСА_5 , квартири АДРЕСА_6 та земельної ділянки № НОМЕР_2 із кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0038, згідно з якою станом на 28 вересня 2026 року власником зазначено ОСОБА_1 .
Колегія суддів звертає увагу, що питання необґрунтованості активів та інших вимог позивача вирішуватимуться за результатами розгляду справи згідно зі ст. 291 ЦПК України.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 перебував на посаді поліцейського та був особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 обізнаний про положення антикорупційного законодавства, має передбачати наслідки визнання активів необґрунтованими, розуміти процедуру виконання судового рішення та звернення стягнення на майно. Окрім цього, ОСОБА_1 достовірно знає про проведену щодо нього ТУ ДБР у місті Полтаві перевірку, оскільки ним надавалися відповідні пояснення з приводу спірних активів.
Тому, на переконання колегії суддів невжиття заходів забезпечення позову може призвести до унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позовної заяви у зв`язку із ризиком відчуження ОСОБА_1 зазначеного нерухомого майна.
З огляду на існування ризику невиконання судового рішення, зокрема і за рахунок доходу Відповідача, враховуючи предмет майбутніх позовних вимог, визначений Цивільним процесуальним кодексом України, безальтернативний вид заходу забезпечення позову у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, суд дійшов висновку, що арешт активів, які прокурор у позовній заяві просить визнати необґрунтованими, є найбільш доцільним та відповідає предмету позовних вимог. За таких умов забезпечується співмірність між застосовуваними заходами та розміром позовних вимог, оскільки ціна позову розрахована саме із вартості активів та отриманого доходу.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Колегія суддів враховує, що накладення арешту на майно (активи) не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення позову до вирішення спору судом. Суд зауважує, що арешт майна не є перешкодою для реалізації права користування таким майном.
Згідно із ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Суд не вбачає підстав для зустрічного забезпечення, оскільки власник не обмежується у праві володіння та користування майном та, як наслідок, не вбачається наявності можливих збитків, пов`язаних із забезпеченням позову.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258-260, 290, 353 ЦПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
Заяву Держави України в особі прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Польщикова Ігоря Валерійовича про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на активи, які є предметом спору, а саме на:
- житловий будинок АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2263353763101), який на праві власності належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
- житловий будинок АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2947612063120), який на праві власності належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
- квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1626219963101), яка на праві власності належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Арешт накладається без заборони користування майном.
Копію ухвали про забезпечення позову надіслати прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, ОСОБА_1 , а також відповідним державним органам - для виконання.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Строк пред`явлення ухвали до виконання - три місяці.
Стягувачем на підставі цієї ухвали є Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, код ЄДРПОУ 45252419, адреса: 01135, м. Київ, вул. Ісаакяна, 17, а боржником - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 .
Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Роз`яснити учасникам, що згідно зі статтею 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Головуючий суддя Є.В. Діденко
Судді О.П. Гуцал
В.О. Кухта