Справа № 442/7328/26
Провадження № 2/442/2903/2026
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
"30" вересня 2026 р. суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Грицай М.М., перевіривши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Півуш Руслана Богданівна, до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,
в с т а н о в и л а :
До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області надійшла позовна заява, подана адвокатом Півуш Р.Б. в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій просить суд встановити факт самостійного утримання та виховання неповнолітніх ОСОБА_3 , 2008 року народження, ОСОБА_4 , 2013 року народження, та ОСОБА_5 , 2015 року народження, їх матір`ю ОСОБА_1 , без участі та матеріальної допомоги з боку батька ОСОБА_2 . Також у позовній заяві зазначається заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.09.2026 вказана позовна заява була залишена без руху з тих підстав, що така подана з порушенням вимог ст.ст. 175 - 177 ЦПК України. Зокрема, позовна заява не містила відомості, передбачені ч.3 ст.175 ЦПК України. Зазначалось також про необхідність вказати про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи. При цьому, судом було роз`яснено про обов`язок осіб, передбачених ст.14 ЦПК (в тому числі адвокатів, державних органів, юридичних осіб), реєстрації електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (ЄСІКС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Проте, адвокатом Півуш Р.Б., на виконання ухвали про залишення позову без руху 27.09.2026 через систему «Електронний суд» подано заяву про усунення недоліків позовної заяви з долученою позовною заявою у новій редакції, у якій у відомостях про учасників справи вказується «зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС - невідомий». Як зазначалось вище, положення статті 177 ЦПК передбачають обов`язок позивача вказати про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи, про що вказувалось в ухвалі про залишення позову без руху. Відтак, приходжу висновку, що вказані недоліки стороною позивача не усунуто. Слід зауважити, що наявність чи відсутність електронного кабінету в ЄСІКС встановлюється шляхом направлення відповідного запиту та отримання відповіді, сформованих засобами підсистеми ЄСІКС (ЄСІТС). Як наслідок, у разі відсутності електронного кабінету (про що зазначається у позовній заяві) до позову долучається відповідь «про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС» або ж, у разі наявності, - квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.
Враховуючи те, що представником позивача першочергово позовна заява була подана до Дрогобицького міськрайонного суду шляхом направлення документів поштовою кореспонденцію у паперовому вигляді, судом в ухвалі про залишення позову без руху вказувалось на такий недолік, як недостатність копій позовної заяви з додатками, відповідно до кількості усіх часників справи.
Однак, позовну заяву у новій редакції представник позивача подала уже через систему «Електронний суд», що зобов`язує позивача, у відповідності до ч.1 ст.177 ЦПК, додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Варто зауважити, що рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Пункт 29 згаданого положення вказує, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Водночас, у випадку направлення процесуальних документів учаснику справи поштовою кореспонденцією, до позовної заяви додається доказ надсилання листом з описом вкладення.
Однак, стороною позивача вищезазначених вимог не виконано, зокрема, не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позову без руху, який було подано у паперовому варіанті, а також не дотримано встановлених вимог при подачі позову у новій редакції в електронній формі. До того ж, стороною позивача надавалась квитанція про направлення відповідачу поштової кореспонденції (без опису вкладення) до первинно поданої позовної заяви; доказів направлення відповідачу позову у новій редакції з додатками суду не надано.
Крім того, в ухвалі про залишення позову без руху зазначалось, що сторона позивача, всупереч вимогам п.4 та п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не зазначила обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, та докази, що підтверджують вказані обставини, зокрема щодо самостійного утримання та виховання неповнолітніх дітей їх матір`ю. При цьому вказувалось, що у позовній заяві ОСОБА_1 відсутня позовна вимога до відповідача ОСОБА_2 .
На виконання вимог ухвали від 22.09.2026 стороною позивача лише доповнено позовну заяву позовною вимогою про стягнення з відповідача аліментів на трьох дітей в користь позивача у розмірі частки усіх його доходів з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття. У свою чергу, залишено, як самостійну вимогу, встановлення факту самостійного утримання та виховання дітей матір`ю, і зміст позовної заяви залишився ідентичним змісту первинної. Тобто, на переконання суду, вказаний недолік стороною позивача не усунуто, оскільки позовна заява і надалі містить невідповідності вимогам ст.175 ЦПК України, не зважаючи вже на те, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони і треті особи (ст.42 ЦПК). Заінтересовані особи є учасниками справи у справах окремого провадження.
Отже, беручи до уваги викладене вище, приходжу висновку, що станом на 30.09.2026 недоліки позовної заяви стороною позивача усунуті не були.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене, оскільки вимоги суду не виконані, застосовуються правила ст. 185 ЦПК України. Відтак, вважаю за необхідне повернути позовну заяву, разом з тим, таку слід вважати неподаною та роз`яснити, що її повернення не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої заяви.
Керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України, суд -
у х в а л и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Півуш Руслана Богданівна, до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини - повернути позивачу.
Роз`яснити право на повторне звернення до суду з такою самою вимогою після усунення її недоліків.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя М.М. Грицай