01.10.2026
Справа № 381/1034/26
Провадження № 2/696/567/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року м. Кам`янка
Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді Білопольської Н.А.,
за участі секретаря судового засідання Бондарь Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 7 546,34 грн боргу за кредитним договором з підстав неналежного виконання умов договору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 09 лютого 2025 року укладено кредитний договір (оферта) № 09.02.2025-100000576 в електронному вигляді, у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору 09 лютого 2025 року позичальнику надано кредит у розмірі 3 000,00 грн строком на 140 днів з дати його надання, зі сплатою процентів, комісії, пов`язаної з наданням кредиту, неустойки, дата повернення (виплати) кредиту - 28 червня 2025 року.
ТОВ «Споживчий центр» зобов`язання за кредитом виконало в повному обсязі та надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Однак ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 7 546,34 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 3 000,00 грн, процентам - 3 360,00 грн, комісії, пов`язаної з наданням кредиту, - 106,34 грн, неустойці - 1 080,00 грн.
За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати по справі.
Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2026 року цивільну справу передано за територіальною підсудністю до Черкаського районного суду Черкаської області.
Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2026 року цивільну справу передано за територіальною підсудністю до Кам`янського районного суду Черкаської області.
Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 01 червня 2026 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Реалізуючи право на подання відзиву, у порядку ст. 178 ЦПК України, відповідач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Пилипенко Д.А. подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не надав доказів перерахування коштів на рахунок відповідача з метою доведення виконання умов кредитного договору № 09.02.2025-100000576 від 09 лютого 2025 року, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника). Не довів належними та допустимими доказами дійсність укладення договору та ідентифікації відповідача як особи, яка нібито уклала кредитний договір із позивачем. Відтак вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими та не можуть бути задоволені.
Окрім того зазначив, що він є військовослужбовцем та з 13 червня 2024 року перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, а відтак користується соціальними гарантіями від держави та має бути звільнений від сплати штрафних санкцій, пені та процентів за користуванням кредитом.
Також вказав, що заявлений розмір витрат на правову допомогу є завищеним, неспівмірним із справою та не відповідає його фінансовому стану.
Представник позивача Чехун Ю.В. надіслала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що спірний кредитний договір було укладено у електронній формі, що відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмового. Кредитний договір містить інформацію, яка ідентифікує позичальника, зокрема щодо його особистих персональних даних, а саме дані паспорту та ідентифікаційного номера. Відповідач підтвердив факт ознайомлення зі змістом кредитного договору та погодився на відповідні умови кредитування, а відтак відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов правочину. Також відповідач не надав суду відомостей щодо оскарження кредитного договору в судовому порядку.
Окрім того, представник позивача зауважила, що відповідач, заперечуючи факт отримання кредитних коштів, не надав суду виписку з банку про наявні чи відсутні банківські рахунки, інформацію про рух коштів за спірний період по цим рахункам.
Зазначила, що нарахування процентів, комісії та неустойки відповідають умовам кредитного договору та відповідач своїм підписом підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами договору, в тому числі й порядком та строками повернення кредиту і зобов`язувався їх виконувати.
Відтак просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та розгляд справи проводити без участі представника позивача.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання договірних зобов`язань.
09 лютого 2025 року відповідач ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е117 підписав пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта); заявку кредитного договору № 09.02.2025-100000576 (кредитної лінії), яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти); відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 09.02.2025-100000576 (кредитної лінії); додаток до кредитного договору № 09.02.2025-100000576 (кредитної лінії) від 09 лютого 2025 року.
ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 3 000,00 грн, видача коштів за кредитним договором здійснювалася за допомогою системи іРаy на номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 648233253, призначення платежу: видача за договором кредиту № 09.02.2025-100000576, що підтверджується довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УПР» № 1-1002 від 10 лютого 2026 року.
За наданою АТ КБ «ПриватБанк» інформацією від 08 вересня 2026 року за № 20.1.0.0.0/7-260902/44014-БТ, яка витребувана ухвалою від 25 серпня 2026 року за клопотанням сторони позивача, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ). 09 лютого 2025 року по рахунку НОМЕР_1 було зарахування коштів на суму 3 000,00 грн.
Як вбачається з виписки по особовому рахунку за кредитним договором № 09.02.2025-100000576 від 09 лютого 2025 року, станом на за період з 09 лютого 2025 року по 14 лютого 2025 року заборгованість ОСОБА_1 не погашена.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 09.02.2025-100000576 від 09 лютого 2025 року у відповідача виникла заборгованість в розмірі 7 546,34 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 3 000,00 грн, процентам - 3 360,00 грн, залишку комісії - 106,34 грн, неустойці - 1 080,00 грн.
Цей правочин вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, і укладення договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року в справі № 234/8084/20.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно із ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Водночас у відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості в частині тіла кредиту в сумі 3 000,00 грн. підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача процентів, комісії та неустойки за користування кредитними коштами, суд зазначає таке.
Пункт 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з останніми змінами, внесеними згідно із Законом № 4213-IX від 14 січня 2025 року, викладений у такій редакції: «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.».
Частиною 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.
Підпунктом 1 п. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.
Аналіз п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» свідчить про те, що пільги мають, зокрема, військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п.п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, постановлено, зокрема, оголосити та провести загальну мобілізацію.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року в справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Як вбачається з наданого стороною відповідача копії військового квитка серії НОМЕР_4 , який виданий на ім`я ОСОБА_1 , довідки № 188 від 05 серпня 2026 року 23 військової санітарної летючки Міністерства оборони України, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації з 13 червня 2024 року в 23 військовій санітарній летючці.
Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 , як на військовослужбовця, поширюється дія п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 процентів за користування кредитом, комісії та неустойки відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так як позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, - 1 058,42 грн (3 000,00 х 2 662,40 / 7 546,34).
На підставі ст.ст. 526, 626, 627, 629, 634, 1054ЦК України, п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», керуючись 10, 12, 13, 89, 141, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 3 000 (три тисячі) грн заборгованості за кредитним договором (кредитної лінії) (оферта) № 09.02.2025-100000576 від 09 лютого 2025 року, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3 000 (три тисячі) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати зі сплати судового збору в сумі 1 058 (одна тисяча п`ятдесят вісім) грн 42 (сорок дві) коп.
У решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», юридична адреса: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032; код в ЄДРПОУ: 37356833; МФО: 305299; р/р НОМЕР_5 .
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_6 виданий Фастівським МРВ ГУМВС України в Київській області 12 травня 2002 року; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Н.А. Білопольська