Справа № 309/878/23
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
Іменем України
30 вересня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача - судді Кожух О.А.,
суддів - Мацунича М.В., Собослоя Г.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення стосовно питання про судові витрати у справі № 309/878/23 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Хустської міської ради та ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном,
в с т а н о в и в :
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 08.07.2026 апеляційну скаргу Виконавчого комітету Хустської міської ради - задоволено.
Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 05.05.2025 в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про скасування рішення виконавчого комітету Хустської міської ради № 515 від 23.10.2021 «Про розгляд звернення громадянки ОСОБА_1 » - скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні такої позовної вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відмовлено.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 05.05.2025 в частині вирішення позовної вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 не чинити позивачам перешкод у користуванні об`єктами нерухомого майна та розподілу судових витрат - змінено, викладено резолютивну частину рішення у такій редакції.
Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у користуванні об`єктами нерухомого майна по АДРЕСА_1 , шляхом надання їм цілодобового безперешкодного доступу (проїзду) до них через шлагбаум, встановлений на підставі рішення виконавчого комітету Хустської міської ради № 515 від 23 жовтня 2021 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Виконавчого комітету Хустської міської ради по 1514,00 гривень з кожного у відшкодування сплаченого судового збору.
Судові витрати понесені ОСОБА_1 залишено за цим відповідачем.
13.07.2026 (згідно штемпельного відбитку на поштовому конверті) ОСОБА_1 подано до апеляційного суду засобами поштового зв`язку клопотання про стягнення з позивачів на її користь витрат на правничу допомогу у розмірі 14500 грн. Клопотання мотивоване тим, що постановою апеляційного суду її апеляційну скаргу задоволено частково, при цьому відповідачка ОСОБА_1 понесла в судах першої та апеляційної інстанцій витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14500 грн, на підтвердження яких надала договір про надання правової допомоги від 05.05.2023, Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 13.06.2026 та квитанції про оплату наданих послуг у розмірі 9500 грн та 5000 грн.
01.08.2026 через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_3 - адвокат Іляшкович Н.В. - подала заперечення, в якому просить у задоволенні клопотання ОСОБА_1 відмовити. Зокрема зазначає, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 134 ЦПК України). У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, відповідно до ч. 2 ст. 134 ЦПК України суд може відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Адвокат Лукачко І.Й. у суді першої інстанції разом з першою заявою по суті спору не подав до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. Крім того під час розгляду справи судом апеляційної інстанції до закінчення судових дебатів у справі сторона не зробила відповідну заяву про подання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи. Також зазначає, що у постанові від 08.07.2026 судом апеляційної інстанції було вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Колегія суддів зазначає, що після ухвалення судом першої інстанції додаткового рішення, представником ОСОБА_1 було подано доповнення до апеляційної скарги, у якій містилось клопотання про стягнення з позивачів солідарно на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 4000 грн.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України ).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки апеляційний суд вирішує лише питання про судові витрати (на правничу допомогу), тому додаткове судове рішення ухвалюється без повідомлення учасників справи.
Перевіривши доводи клопотання, колегія суддів, дійшла до висновку, що воно задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
У березні 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися в суд із позовом до Виконавчого комітету Хустської міської ради та ОСОБА_1 , в якому просили суд:
1) скасувати рішенням виконавчого комітету Хустської міської ради № 515 від 23.10.2021 про надання ОСОБА_1 дозволу на встановлення шлагбауму по АДРЕСА_1 ;
2) зобов`язати ОСОБА_1 не чинити позивачам перешкод у користуванні об`єктами нерухомого майна по АДРЕСА_1 , шляхом надання їм цілодобового безперешкодного доступу до них.
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 05.05.2025 позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задоволено.
Скасовано рішення виконавчого комітету Хустської міської ради №515 від 23.10.2021 «Про розгляд звернення громадянки ОСОБА_1 ».
Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити позивачам перешкод у користуванні об`єктами нерухомого майна шляхом надання їм безперешкодного цілодобового доступу до них.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судовий збір у сумі 536,80 грн.
Стягнуто з виконавчого комітету Хустської міської ради на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судовий збір у сумі 536,80 грн.
Додатковим рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 10.02.2026 конкретизовано адресу місцезнаходження об`єктів нерухомого майна, викладено абзац третій резолютивної частини рішення таким чином: зобов`язано ОСОБА_1 не чинити позивачам перешкод у користуванні об`єктами нерухомого майна по АДРЕСА_1 , шляхом надання їм безперешкодного цілодобового доступу до них.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 08.07.2026 апеляційну скаргу Виконавчого комітету Хустської міської ради - задоволено.
Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 05.05.2025 в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про скасування рішення виконавчого комітету Хустської міської ради № 515 від 23.10.2021 «Про розгляд звернення громадянки ОСОБА_1 » - скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні такої позовної вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відмовлено.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 05.05.2025 в частині вирішення позовної вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 не чинити позивачам перешкод у користуванні об`єктами нерухомого майна та розподілу судових витрат - змінено, викладено резолютивну частину рішення у такій редакції.
Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у користуванні об`єктами нерухомого майна по АДРЕСА_1 , шляхом надання їм цілодобового безперешкодного доступу (проїзду) до них через шлагбаум, встановлений на підставі рішення виконавчого комітету Хустської міської ради № 515 від 23 жовтня 2021 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Виконавчого комітету Хустської міської ради по 1514,00 гривень з кожного у відшкодування сплаченого судового збору.
Судові витрати понесені ОСОБА_1 залишено за цим відповідачем.
Зі змісту постанови Закарпатського апеляційного суду від 08.07.2026 вбачається, що цим судовим рішенням, зокрема, було вирішено питання розподілу судового збору понесеного сторонами та при цьому - не вирішувалося питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, понесених ОСОБА_1
ОСОБА_1 у поданому клопотанні вказує, що понесла в судах першої та апеляційної інстанції витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14500 грн, на підтвердження яких надано договір про надання правової допомоги від 05.05.2023, Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 13.06.2026, квитанцію від 05.05.2023 про оплату наданих послуг у суді першої інстанції у розмірі 5000 грн та квитанцію про оплату наданих послуг у суді апеляційної інстанції від 13.07.2026 про оплату 9500 грн.
З Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 13.06.2026 вбачається, що адвокат Лукачко І.Й. надав клієнту ОСОБА_1 наступні послуги, загальною вартістю 14500 грн, а саме:
роз`яснення прав та обов`язків учасника процесу (40 хв) вартістю 500 грн;
опрацювання матеріалів, підготовка відзиву на позов та апеляційної скарги 5000 грн;
участь у судовому засіданні в суді Хустського районного суду та суді апеляційної інстанції 9000 грн.
Тобто до вказаного акту виконаних робіт включено відомості про витрати на правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, при цьому відповідні докази не були подані до місцевого суду та ОСОБА_1 не надала докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від неї, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. 3 ст. 367 ЦПК України, такі не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції, зокрема, у частині понесених витрат у суді першої інстанції.
У постанові Закарпатського апеляційного суду від 08.07.2026, відмовляючи в задоволенні позовної вимоги, котра звернута до виконавчого комітету Хустської міської ради щодо скасування рішення виконавчого комітету № 515 від 23.10.2021 «Про розгляд звернення громадянки ОСОБА_1 », апеляційний суд встановивши якого саме результату позивачі хочуть досягнути внаслідок вирішення спору, а саме - можливість проїзду (доступу) через шлагбаум до об`єктів нерухомості (власної квартири та орендованого приміщення), виходив із того, що позивачі не довели наявність порушення своїх цивільних прав внаслідок прийняття цього рішення виконавчого комітету, і така вимога не відповідає критеріям ефективності та належності способу захисту порушеного права, на яке посилалися позивачі.
Вирішуючи питання про витрати відповідача на правничу допомогу, судова колегія вважає, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій сторони відповідача ОСОБА_1 , котрі встановлені у постанові Закарпатського апеляційного суду від 08.07.2026 (зокрема на момент пред`явлення позову, внаслідок встановлення шлагбауму і перекриття дороги та анулювання можливості користуватись брелками для керування шлагбаумом - відповідачем ОСОБА_1 не надано позивачам доступу для проїзду до об`єктів нерухомості (власної квартири та орендованого приміщення), не передано ключів (пультів, брелків) для відкриття шлагбауму з метою забезпечення позивачам повного, цілодобового, безперешкодного доступу до відповідних приміщень).
У випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, відповідно до положень ч. 9 ст. 141 ЦПК України, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
При цьому, за результатом розгляду спору, апеляційним судом задоволена позовна вимога, котра звернута до ОСОБА_1 , про зобов`язання не чинити позивачам перешкод. Апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для її задоволення, проте, зі змісту резолютивної частини оскаржуваного рішення, з урахуванням ухваленого до нього додаткового рішення, вбачалося, що місцевий суд, вирішивши питання про право, не зазначив які саме дії треба виконати відповідачеві. Зобов`язавши ОСОБА_1 не чинити позивачам перешкод у користуванні об`єктами нерухомого майна, місцевий суд не зазначив, які дії та з чим саме треба вчинити відповідачу ОСОБА_1 для надання позивачам безперешкодного цілодобового доступу до об`єктів нерухомості. Апеляційним судом було враховано висновки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2023 року у справі № 554/10517/16-ц (провадження № 14-76цс22) про необхідність надання позовним вимогам належної інтерпретації, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).
Надавши позовним вимогам належну інтерпретацію, встановивши, якого саме результату позивачі хочуть досягнути внаслідок вирішення спору, беручи до уваги те, що рішення суду не повинно створювати стану правової невизначеності, судова колегія дійшла висновків про необхідність зміни судового рішення у частині вирішення позовної вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 не чинити позивачам перешкод у користуванні об`єктами нерухомого майна, шляхом, викладення резолютивної частини судового рішення у такій редакції: зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у користуванні об`єктами нерухомого майна по АДРЕСА_1 , шляхом надання їм цілодобового безперешкодного доступу (проїзду) до них через шлагбаум, встановлений на підставі рішення виконавчого комітету Хустської міської ради № 515 від 23 жовтня 2021 року.
Отже, за результатом розгляду справи № 309/878/23 позовну вимогу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , котра звернута до ОСОБА_1 - задоволено.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 належать витрати на правничу допомогу), покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
З огляду на викладене, відсутні правові підстави для стягнення з позивачів на користь відповідача ОСОБА_1 понесених нею витрат на правничу допомогу, а понесені нею витрати на правничу допомогу слід залишити за відповідачем ОСОБА_1 .
Оскільки апеляційним судом не було вирішено питання про судові витрати, про які вказує відповідач ОСОБА_1 (витрати відповідача на правничу допомогу) у постанові Закарпатського апеляційного суду від 08.07.2026, з урахуванням положень ст. 270 ЦПК України, слід ухвалити додаткове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення на її користь із позивачів витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 141, 270, 382 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення на її користь із позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу у розмірі 14 500,00 гривень - відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.
Суддя-доповідач:
Судді