Справа № 505/1649/26
Провадження № 2/505/3195/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року місто Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Білоуса В.М.
за участю
секретаря судового засідання Негрескул Д.О.
позивача ОСОБА_1
представника позивача Шаталіна М.В.
представника третьої особи Дмитрашко Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Подільськ Одеської області, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визначення місця проживання дитини,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд до ОСОБА_2 із позовною заявою про визначення місця проживання дитини, вказавши в позові, що з 23 квітня 2016 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . З жовтня 2025 року шлюбні відносини між ними фактично припинені, вони проживають окремо за різними адресами. Їх дитина ОСОБА_3 від народження і з часу припинення шлюбних відносин з відповідачем, постійно проживав з нею. Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області шлюб між ними розірвано та стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в ромірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого законом на дитину відповідно, починаючи з 17 жовтня 2025 року та до повноліття дитини. За усною домовленістю між нею та відповідачем було досягнуто згоди про те, що їх неповнолітній син ОСОБА_3 буде проживати разом із нею, а на вихідні відповідач буде забирати сина до себе. Проживаючи з нею, як матір`ю дитини, їх син став відвідувати дитячий садок №5 в м.Подільськ Одеської області. 24 квітня 2026 року відповідач забрав сина з садочка і повіз його на вихідні до себе до дому за адресою: АДРЕСА_1 , як про це була домовленість між ними. Проте, 26 квітня 2026 року відповідач не повернув сина і 27 квітня 2026 року зарахував його до Чубівського дитячого садочка. Тобто, відповідач самостійно без погодження з нею та без її згоди, на власний розсуд змінив місце проживання дитини, а також і дитячий садочок. З цього часу відповідач не надає їй сина та забороняє йому вільно бачитись та спілкуватись із сином. Крім того вона не може бачитись і забирати сина із садочка до себе до дому без згоди батька. Вважає, що відповідач своїми умисними діями порушує її право щодо вільного спілкування з сином, а також право безпосередньо приймати участь у його вихованні. За вказаним фактом порушення її прав на побачення, спілкування і участь у вихованні сина, вона зверталась до правоохоронних органів. Крім того, визначення місця проживання дитини необхідне для реєстрації місця проживання з нею, для виїзду на відпочинок та оздоровлення з дитиною без згоди батька. Вважає, що її син ОСОБА_3 , якому лише 6 років, потребує виключно материнського піклування та догляду в такому віці. Вона як мати, повністю усвідомлюючи свою особисту відповідальність, здатна повністю забезпечити дитині створення для нього належних соціально-побутових умов проживання, збереження психічного та фізичного здоров`я, духовного та розумового розвитку, забезпечити всім необхідним. На даний час працює в Головному управлінні Національної поліції України в Одеській області на посаді поліцейського, має постійне джерело доходу, постійне місце поживання, де створені всі необхідні умови для дитини. За весь час проживання з дитиною вона повністю піклувалась про його здоров`я, розвиток, навчання, виховання. У неї з сином дуже тісний психологічний контакт, прив`язаність один до одного. Вважає, що дитина потребує саме материнської любові та опіки. Крім того, вважає, що відповідач, хоча працює в Одеській дистанції захисних лісонасаджень Одеської залізниці, проте немає достатньо вільного часу та отримує невелику зарплатню, що не дозволяє йому в повній мірі самостійно утримувати себе та дитину. Також зазначає, що відповідач має схильність до вживання алкогольних напоїв та надмірне споживання тютюнових виробів, що може негативно позначитись на вихованні дитини. Поведінка відповідача щодо членів своєї сім`ї під час їх спільного проживання характеризується грубістю. Відповідач емоційний, не врівноважений та схильний до словесних та фізичних образ, що теж стало причиною розпаду їх сім`ї. Вважає, що визначення місця проживання сина ОСОБА_3 із нею, як матір`ю, буде повністю відповідати інтересам дитини. Просить суд визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із нею - матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 та стягнути з відповідача на її користь судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 22 червня 2026 року зобов`язано третю особу Орган опіки та піклування Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області надати відповідний висновок про визначення місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Шаталін Микола Вікторович в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, підтвердили обставини викладені у позовній заяві та просили суд задовольнити позовні вимоги. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечували.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Зінюк Олег Олегович в судове засідання повторно не з`являлися, хоча належним чином повідомлялися про час і місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомили і не просили суд відкласти розгляд справи.
За погодженням позивача та її представника, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Представник третьої особи Органу опіки та піклуванння Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області Дмитренко Тетяна Олегівна в судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування, підтвердила обставини викладені у висновку та вважає про доцільне визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , що відповідатиме інтересам малолітньої дитини.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила обставини, викладені в позовній заяві та пояснила, що позивачка є її рідною матір`ю, а малолітній ОСОБА_3 є сином позивачки та її рідним братом. З часу народження до 24 квітня 2026 року ОСОБА_3 проживав з матір`ю та батьком, який є відповідачем у справі. Вона теж проживала з ними однією сім`єю. Після розірвання шлюбу сторін, позивачка з нею та сином ОСОБА_3 проживали окремо від відповідача, за різними адресами. Позивачка з відповідачем добровільно домовилися, що дитина проживатиме з матір`ю, тобто з позивачкою, а на вихідні він забиратиме сина до себе до дому. Проте, 24 квітня 2026 року відповідач забрав сина, після чого не повернув матері без причинно і нічого не пояснюючи. До цього часу відповідач забороняє спілкуватися позивачці з дитиною без його присутності, налаштовує дитину проти матері, створює перешкоди у спілкуванні з дитиною, її виховані та обмежує дитину у материнському піклуванні. Вважає, що в найкращих інтересах малолітнього ОСОБА_3 , йому краще буде проживати з матір`ю, оскільки в останнє коли бачила дитину, він був у менш доглянутому стані.
Вислухавши пояснення позивачки її представника, представника органу опіки та піклування, свідка та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Так, судом встановлено, що з 23 квітня 2016 року позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.
Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а його батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10 березня 2026 року шлюб, що зареєстрований 23 квітня 2016 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Котовську Котовського району Котовськоо міжрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №67, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в ромірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого законом на дитину відповідно, починаючи з 17 жовтня 2025 року та до повноліття дитини .
Із довідки виданої директором ЗДО «Барвінок» Подільської міської ради Подільського району Одеської області №4 від 12 травня 2026 року вбачається, що її син з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно відвідує ЗДО комбінованого типу №10 «Зірочка» Подільської міської ради. Вихованням дитини займається мати, яка сумлінно виконує батьківські обов`язки, завжди цікавиться діяльністю дитини на протязі дня, бере участь у заходах ЗДО, відвідує батьківські збори, свята, розваги, здійснює оплату за харчування дитини у повному обсязі. Хлопчик охайний, вихований, чуйний, доброзичливий. Мати надала дозвіл на те, щоб дитину по п`ятницям з ЗДО забирав батько.
Відповідно довідки виданої директором ЗДО «Барвінок» Подільської міської ради Подільського району Одеської області №14 від 18 червня 2026 року вбачається, що її син з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 27 квітня 2026 року по теперішній час не відвідує ЗДО «Барвінок» Подільської міської ради. Останній раз дитина була в закладі 24.04.2026 року. Мати дійсно надала дозвіл та не перешкоджала, щоб дитину по п`ятницям з ЗДО забирав батько хлопчика.
Як вбачається із талону повідомлення єдиного обліку №9620 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, що 24 04.2026 року о 23:00 год до ч/ч Подільського РУП надійшла письмова заява від ОСОБА_1 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 її колишній чоловік ОСОБА_2 забрав сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до себе до дому та по теперішній час дитину не повернув матері. Просить прийняти міри щодо ОСОБА_2 .
Із талону повідомлення єдиного обліку №3334 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію вбачається, що 11.05.2026 року о 17:23 год до ч/ч Подільського РУП надійшла заява від ОСОБА_4 з проханням притягунти до відповідальності ОСОБА_2 , який 08.05.2026 року за місцем мешкання в с.Чубівка вчинив сварку з матір`ю ОСОБА_1 , в ході якої ображав її нецензурними словами та штовхався. Також просить заборону спілкування її вітчима ОСОБА_2 з її неповнолітнім братом ОСОБА_3 у зв`язку з негативним впливом на останнього.
Згідно службової характеристики на поліцейську взводу №1 роти №3 батальйону конвойної служби ГЕНП в Одеській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , за період служби в Національній поліції України Дубкова О.С. зарекомендувала себе з позитивного боку, дисциплінованою, добросовісною, ретельним співробітником. Порушень дисципліни та законності не допускає.
Відповідно довідки про доходи виданої ГУ Нацональної поліції в Одеській області №194 від 17.03.2026, загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з вересня 2025 року по лютий 2026 року становить 19722,91 грн.
Згідно довідки Подільскої міської лікарні від 16.03.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Відповідно декларації №0001-НХ4Х-А310 про вибір лікаря, що надає первинну медичну допомогу, представником ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є ОСОБА_1 .
Згідно Акта оцінки потреб сім`ї виданого КНП «ЄЦНСП» №42/26 від 13.03.2026 та висновку потреб сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ознаки та чинники, що спричиняють складні сім`ї життєві обставини - відсутні.
Із квитанцій за 2025-2026 роки про оплату за харчування ОСОБА_3 в Чубівському садочку вбачається, що платником зазначено ОСОБА_1 .
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за ВП №80899849, сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_2 станом на 01.05.2026 року становить 30320,84 грн.
Як вбачається із висновку Органу опіки та піклування Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області №173 від 25.08.2026, орган опіки та піклування просить винести рішення суду щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 на власний розсуд та повністю покладається на правильність рішення судом.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно з частинами 3, 4 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.
Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
Згідно з частинами першою та другою статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини (частина перша, друга статті 161 СК України).
У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року по справі №377/128/18 (провадження №61-44680св18) вказано, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява №2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява №31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.
Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.
В той же час судом встановлено, що позивачка - матір дитини має постійне місце проживання, постійне місце роботи та джерело існування, вона створила всі умови для проживання, виховання та розвитку дитини, що підтверджується дослідженими судом письмовими доказами.
При цьому суд в цій справі не встановив виняткових обставин у розумінні положень статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, які б свідчили про неможливість проживання дитини разом з матір`ю.
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.
При вирішенні даного спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, суд бере до уваги вік дитини ОСОБА_3 - 6 років, потребу малолітньої дитини у материнській турботі та догляді, їх тісний емоційний зв`язок між собою, що в повсякденному житті мати опікується над малолітньою дитиною.
Враховуючи обставини даної справи, суд вважає, що розлучення малолітнього ОСОБА_3 із матір`ю ОСОБА_1 буде суперечити принципу найкращих інтересів дитини та роздільне проживання дитини та матері може завдати істотної психологічної травми малолітній дитині, вплинути на погіршення її психічного та психологічного стану з огляду на те, що дитина фактично постійно проживала разом, як з матір`ю, так і з батьком.
З огляду на встановлені обставини справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_1 буде відповідати інтересам дитини, її проживання та розвиток у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Відповідач ОСОБА_6 не надав суду належних доказів щодо наявності виняткових обставин, які б спростовували позовні вимоги ОСОБА_1 ..
Тому, суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення місця проживання дитини з матір`ю та відсутність правових підстав, передбачених вказаними нормами матеріального права, для розлучення дитини зі своєю матір`ю.
З урахуванням встановлених обставин у справі та наданих сторонами доказів, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визначення місця проживання дитини підлягає задоволенню та визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 .
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати сумі 1331,20 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст. 29 ЦК України, ст.ст. 7, 141, 160, 161, 171 Сімейного кодексу України, Конвенцією про права дитини, Декларації прав дитини, рішенням Європейського суду з прав людини від 11.07.2017 року у справі «М. С. проти України», заява №2091/13; рішенням Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07.12.2006 року, заява №31111/04, ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-82, 89, 141, 263-265, 354 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНКОПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП: НОМЕР_3 витрати по сплаті судового збору в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення виготовлено 01 жовтня 2026 року.
Суддя Білоус В.М.