Справа № 623/2416/18
Провадження № 4-с/638/46/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Харкова в складі:
Головуючого судді Цвірюка Д.В.,
за участю секретаря Рудської В.П.,
боржника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду заяви про відвід судді від участі у розгляді цивільної справи за скаргою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків), Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж, Ізюмське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного підприємства, Комунальне підприємство «Благоустрій міста Ізюм» на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця та посадових осіб органу державної виконавчої служби, -
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду міста Харкова перебуває скарга ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків), Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж, Ізюмське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного підприємства, Комунальне підприємство «Благоустрій міста Ізюм» на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця та посадових осіб органу державної виконавчої служби.
В судовому засіданні 01.09.2026 року ОСОБА_2 заявлено відвід головуючому судді Цвірюку Д.В. від участі у даній справі через упередженість та зацікавленість у справі судді, яку боржник ОСОБА_1 підтримала та також заявила відвід судді.
В подальшому ОСОБА_2 подано до суду письмову заяву про відвід, в якій зазначає, що в судовому засіданні 01.09.2026 року головуючий суддя Цвірюк Д.В. продемонстрував відверту упередженість, процесуальний тиск на заявників та сприяння процесуальним зловживанням з боку представника стягувача. Зокрема, зазначає про незаконне ігнорування КЕП та позбавлення права на доступ до правосуддя, Ігнорування заявленого відводу, умисне ухилення від розгляду доказів кримінального правопорушення стягувача.
Також письмове обґрунтування відводу подано ОСОБА_1 , згідно якого остання посилається на упередженість судді, процесуальний тиск та сприяння представнику стягувача у незаконному позбавленні права на судовий захист. Крім того вказує на сприяння у фальсифікації статусу заявниці та легалізація штучної підміни доказів з боку ДВС, незаконне ігнорування електронної ідентифікації через КЕП, судове прикриття організованої владно-комерційної групи (конфлікт інтересів), умисне ігнорування доказів кримінальних правопорушень стягувача.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлений відвід, наполягала на недовірі судді, затягуванні процесу та обмеження прав заявників.
Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про розгляд повідомлявся, просив скаргу розглядати у його відсутність.
Розглянувши заяви про відвід, заслухавши думку представника стягувача та представника заінтересованої особи, які вважали заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, суд дійшов наступного висновку.
Так, згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 19.05.2026 року ва для розгляду даної справи був визначений головуючий суддя Цвірюк Д.В.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року і являється частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.
Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.
Проте право на відвід не являється абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.
Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.
Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у ст.36 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 39 ЦПК України передбачено право учасника справи заявити відвід судді.
Разом із цим відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд зазначає, що заявники в якості підстав для відводу судді по суті посилаються на незгоду з процесуальними рішеннями судді, а саме відмову в задоволенні клопотання про зупинення розгляду скарги до розгляду кримінального провадження та недопущення до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів заявником без включення відеозображення.
Однак, суд вважає зазначені посилання в обґрунтування підстав для відводу судді безпідставним, оскільки згідно з частиною 4 ст.36 ЦПК України незгода з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33цього Кодексу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заявлено відвід судді безпосередньо в судовому засіданні, з підстав незгоди з процесуальними рішеннями, що не є підставами для відводу, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому в задоволенні заяви про відвід головуючого у справі слід відмовити.
Керуючись ст.ст.36-38, 40, 260, 353 ЦПК України, суд -
ухвалив:
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід головуючого судді по цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків), Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж, Ізюмське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного підприємства, Комунальне підприємство «Благоустрій міста Ізюм» на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця та посадових осіб органу державної виконавчої служби - відмовити.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді по цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків), Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж, Ізюмське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного підприємства, Комунальне підприємство «Благоустрій міста Ізюм» на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця та посадових осіб органу державної виконавчої служби - відмовити.
Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали суду складено 30.09.2026 року.
Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк