ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/5976/26 Справа № 201/1927/24 Головуючий у першій інстанції: Батманова В. В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,
за участю секретаря Марченко С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у складі судді Батманової В.В. від 06 березня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості,звернення стягнення на предмет застави, визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 15 березня 2022 року вона надала ОСОБА_2 у позику грошові кошти у розмірі 35000,00 доларів США для придбання автомобіля Тоуоta RАV4 з терміном повернення до 31 грудня 2023 року, під заставу автомобіля, про що нею власноручно було складено розписку. 03 квітня 2022 року до зазначеної розписки внесено додаткові відомості про автомобіль, а саме: марку, модель, номерний знак та номер шасі. Вказувала, що ОСОБА_2 у визначений строк грошові кошти не повернула, свою поведінку не пояснила, вона уникала будь-якої комунікації з нею з приводу повернення отриманих у борг грошових коштів. Тому ОСОБА_1 просила стягнути на свою користь з ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 1316000 грн, що станом на момент звернення до суду є еквівалентом 35000,00 доларів США, шляхом звернення стягнення на предмет застави - автомобіль марки Toyota RAV4 Hybrid, державний номер НОМЕР_1 , WIN: НОМЕР_2 , визнавши за нею право власності на вказаний автомобіль.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2024 року у складі судді Батманової В.В. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1316000 грн, що станом на момент звернення до суду є еквівалентом 35000,00 доларів США, шляхом звернення стягнення на предмет застави - автомобіль, визнавши за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки Toyota RAV4 Hybrid, державний номер НОМЕР_1 , WIN: НОМЕР_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 13160,00 грн.
У жовтні 2024 року керівник Дніпропетровської обласної прокуратури, як особа, яка не брала участі у справі, проте суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, подав до Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року апеляційну скаргу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури повернуто заявникові, так як прокурор не надав доказів на підтвердження наявності обставин для звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції в інтересах певного державного органу чи фізичної особи.
Постановою Верховного Суду від 21 травня 2025 року касаційну скаргу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (провадження № 61-15475св24).
Верховний Суд указав, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи у суді першої інстанції.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Дніпропетровської обласної прокуратури.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2024 року у справі № 201/1927/24 закрито. Справу повернуто до суду першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що частиною першою статті 17, статтею 352 ЦПК України право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції гарантовано особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Оскаржуваним рішенням районного суду не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки Дніпропетровської обласної прокуратури. Вказане є підставою для закриття апеляційного провадження (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).
Постановою Верховного Суду від 18 березня 2026 року касаційну скаргу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі Дніпропетровська обласна прокуратура, яку не було залучено до участі у справі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування оскаржуваного рішення з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 надала у позику ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 35000,00 доларів США для придбання автомобіля Тоуоta RАV4, що підтверджено розпискою від 15 березня 2022 року (а. с. 7, т. 1). Термін повернення позики визначено у розписці до 31 грудня 2023 року. Грошові кошти надано під заставу самого автомобіля, що зазначено у розписці (а. с. 7, т. 1).
03 квітня 2022 року до зазначеної розписки внесено додаткові відомості про автомобіль, а саме: марку, модель, номерний знак та номер шасі (а. с. 8, т. 1).
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 02.04.2022 ТСЦ 1242, власником автомобіля Toyota RAV-4 Hybrid, державний номер НОМЕР_1 , колір чорний, WIN: НОМЕР_2 , 2021 року випуску, є ОСОБА_2 (а.с. 9-10 т.1).
Також установлено, що у провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №4202204[телефон приховано] від 20.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2, 3 ст. 255, ч. ч. 2, 3, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Процесуальне керівництво вказаним вище досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.
Відповідно до копії протоколу обшуку від 30 вересня 2022 року, за результатами якого вилучено автомобіль марки Toyota RAV4 Hybrid, державний номер НОМЕР_1 (а. с. 4-8 т. 2).
Постановою слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві від 30.09.2022 у кримінальному провадженні №4202204[телефон приховано] від 20.09.2022 визнано речовим доказом автомобіль Toyota RAV4, державний номер НОМЕР_4 , VIN - код НОМЕР_2 , який постановлено зберігати на спеціальному майданчику ГУНП в Дніпропетровській області за адресою по АДРЕСА_1 (а.с. 93-95 т.1).
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у справі №203/3669/22 від 28.10.2022 на автомобіль Toyota RAV4, державний номер НОМЕР_4 , VIN - код НОМЕР_2 , вилучений під час проведення 30.09.2022 року обшуку, накладено арешт (а.с. 101 т.1).
16 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовом в даній цивільні справі до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, шляхом звернення стягнення на автомобіль Toyota RAV4, державний номер НОМЕР_4 (а. с. 1-3 т. 1).
20 лютого 2024 року відкрито провадження у даній справі №201/1927/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет застави, визнання права власності (а.с. 24 т.1).
06 березня 2024 року, через 15 днів після відкриття провадження у справі, Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська у складі судді Батманової В.В. ухвалено рішення про задоволення позову ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1316000 грн, що станом на момент звернення до суду є еквівалентом 35000,00 доларів США, шляхом звернення стягнення на предмет застави - автомобіль, визнавши за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки Toyota RAV4 Hybrid, державний номер НОМЕР_1 , WIN: НОМЕР_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 13160,00 грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2024 року у справі №203/3732/23, що набрала законної сили, задоволено клопотання захисника Ковальчук Д.Ю. в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна. Скасовано арешт спірного автомобіля, накладений ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 28 жовтня 2022 року у справі №203/3669/22, транспортний засіб повернуто власнику - ОСОБА_1 (а. с. 101, 194-198, т. 1). Згідно змісту цієї ухвали, клопотання захисника ОСОБА_4 обґрунтоване, зокрема, тим, що в даний час на вказаний автомобіль рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.03.2024 (у даній цивільній справі) визнано право власності за ОСОБА_1 , а тому з метою захисту прав власника, захисник просив скасувати арешт на автомобіль і повернути його власнику.
Також, згідно змісту вказаної вище ухвали суду від 23 серпня 2024 року в справі №203/3732/23, прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на те, що на вказаному автомобілі перевозились наркотичні засоби і прокурор має право після дослідження доказів судом змінити обвинувачення в якому вказати ці обставини. Також прокурор вважає, що скасування арешту не можливе, так як санкцією статті за якою обвинувачується ОСОБА_2 передбачена конфіскація майна до переліку якого входить і автомобіль. Крім того, прокурор вважає, що перехід права власності відбувся внаслідок злочинної змови ОСОБА_1 з ОСОБА_2 з метою виведення автомобіля з-під арешту про що внесено відповідні відомості до ЄРДР (а.с. 194-198, т. 1).
У клопотанні про передачу речових доказів Національному агентству для здійснення заходів з управління ними від 17 січня 2023 року слідчим ставилося питання про передачу в управління Національному агентству автомобіля марки Toyota RAV4 Hybrid, державний номер НОМЕР_1 , WIN: НОМЕР_2 , який є речовим доказом у кримінальному провадженні № 4202204[телефон приховано], власником якого є підозрювана - ОСОБА_2 (а. с. 15-18, т. 2).
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 січня 2023 року у справі № 203/3669/22 дане клопотання залишено без задоволення (а. с. 19-20, т. 2).
У клопотанні про передачу речових доказів Національному агентству для здійснення заходів з управління ними від 21 березня 2023 року слідчим ставилося питання про передачу в управління Національному агентству спірного автомобіля, який є речовим доказом у кримінальному провадженні №4202204[телефон приховано], власником якого є підозрювана - ОСОБА_2 (а. с. 21-24, т. 2).
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2023 року у справі № 203/3669/22 клопотання залишено без задоволення (а. с. 25-26, т. 2).
У жовтні 2024 року керівник Дніпропетровської обласної прокуратури, як особа, яка не брала участі у справі, проте суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, подав до Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду першої інстанції. Прокурор посилається на те, що ОСОБА_2 використовувала спірний автомобіль для здійснення злочинної діяльності (розповсюдження наркотичних засобів), а прокурорами Дніпропетровської обласної прокуратури підтримується державне обвинувачення у суді у кримінальному провадженні, де обвинуваченою є ОСОБА_2 . На спірний автомобіль, як на речовий доказ, було накладено арешт, тобто у судовому порядку було заборонено його відчуження. Разом із цим, цей арешт, на думку прокурора, було скасовано в судовому порядку виключно з тих підстав, що позов ОСОБА_1 у справі №201/1927/24, тобто у справі, яка переглядається, було задоволено. Прокурор уважає, що позов у справі №201/1927/24 подано ОСОБА_1 виключно з метою скасування арешту спірного транспортного засобу. При цьому прокурор указує, що за фактом складення фіктивної розписки, яку ОСОБА_1 додала до позову у справі №201/1927/24, зареєстровано відповідне кримінальне провадження №42024042150000051.
Згідно зі статтею 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Статтею 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Установлена процесуальним законом можливість здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не була залучена до участі у справі, лише у разі підтвердження та встановлення наявності порушення оскаржуваним судовим рішенням її прав, інтересів та (або) обов`язків ґрунтується на принципі res judicata, тобто поваги до остаточного судового рішення, дія якого передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним і обов`язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності.
У свою чергу, засада обов`язковості судових рішень буде нівелюватися, якщо судове рішення могло б переглядатися за ініціативою особи, яка не брала участі у справі та не має безпосереднього правового зв`язку з оскаржуваним судовим рішенням, яке не впливає на її права та обов`язки. У такому випадку процедура апеляційного перегляду та скасування остаточного судового рішення несумісна з принципом визначеності правовідносин та верховенством права.
Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).
Тобто у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Тобто судове рішення, що оскаржується особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи (див: постанови Верховного Суду: від 04 листопада 2019 року у справі №542/401/18 (провадження №61-15078св19), від 10 вересня 2020 року у справі №757/66808/19-ц (провадження №61-10846св20), від 17 червня 2021 року у справі №626/2547/19 (провадження №61-18621св20)) та інші.
Як установлено судом, у межах кримінального провадження №4202204[телефон приховано] від 20 вересня 2022 року автомобіль Toyota RAV4 Hybrid, державний номер НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_2 , було вилучено під час обшуку 30 вересня 2022 року, визнано речовим доказом постановою слідчого від 30 вересня 2022 року та передано на зберігання на спеціальний майданчик ГУНП в Дніпропетровській області. Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2022 року у справі №203/3669/22 на цей автомобіль накладено арешт.
Отже, на момент звернення ОСОБА_1 16 лютого 2024 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом у даній справі №201/1927/24 та на момент ухвалення судом першої інстанції рішення 06 березня 2024 року спірний автомобіль перебував під арештом, накладеним у межах кримінального провадження, та мав статус речового доказу. При цьому арешт передбачав, зокрема, заборону відчуження транспортного засобу.
Незважаючи на це, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2024 року у справі №201/1927/24 на зазначений автомобіль звернуто стягнення як на предмет застави та визнано за ОСОБА_1 право власності на нього.
Таким чином, судове рішення про перехід права власності було ухвалено щодо майна, яке на той час перебувало під арештом у кримінальному провадженні та було речовим доказом у ньому.
При цьому подальше скасування арешту спірного автомобіля ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2024 року у справі №203/3732/23 не спростовує того, що на час звернення з позовом та розгляду даної цивільної справи судом першої інстанції автомобіль перебував під арештом. Більше того, зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що однією з підстав задоволення клопотання про скасування арешту було саме те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2024 року у справі №201/1927/24 за ОСОБА_1 вже було визнано право власності на цей автомобіль. Тобто скасування арешту відбулося після ухвалення оскаржуваного рішення та з посиланням, зокрема, на правові наслідки цього рішення, а тому не може свідчити про відсутність арешту на момент розгляду цивільної справи.
За таких обставин оскаржуване рішення безпосередньо вплинуло на можливість реалізації повноважень Дніпропетровської обласної прокуратури у кримінальному провадженні №4202204[телефон приховано], оскільки вирішило питання щодо права власності на майно, яке на час його ухвалення перебувало під арештом як речовий доказ у цьому кримінальному провадженні.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги Дніпропетровської обласної прокуратури про те, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції безпосередньо зачіпаються її права та інтереси як органу прокуратури, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №4202204[телефон приховано] від 20 вересня 2022 року.
Апеляційним судом встановлено, що оскаржуваним рішенням про звернення стягнення на автомобіль Toyota RAV4 Hybrid, державний номер НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_2 , про визнання за ОСОБА_1 права власності на цей автомобіль, - безпідставно у порядку цивільного судочинства вирішено питання щодо права на вказаний автомобіль під час його перебування під арештом, який накладено у порядку положень Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до пунктів, 25, 26, 27, 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №200/14342/18 (провадження №14-45цс21) зазначено, що зберігання речових доказів є однією з гарантій реалізації завдань кримінального провадження, передбачених статтею 2 КПК України, й умовою дотримання прав на майно, визнане речовим доказом у кримінальному провадженні, і на яке слідчий суддя наклав арешт. Таке зберігання регламентується, зокрема, статтею 100 КПК України та має забезпечити як подальше цільове використання відповідних об`єктів, виконання завдання та досягнення мети арешту цих об`єктів.
Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження (пункт перший частини шостої статті 100 КПК України).
За змістом частини дванадцятої статті 100 КПК України у порядку цивільного судочинства слід вирішувати спір про належність речей, що підлягають поверненню, а не про усунення перешкод у користуванні майном, переданим на відповідальне зберігання у межах кримінального провадження.
На досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим КПК України строк. Відповідну скаргу можуть подати заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, підозрюваний, його захисник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володілець тимчасово вилученого майна, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування (пункт 1 частини першої статті 303 КПК України).
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №203/3726/20 (провадження №61-9331св22), у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі №752/5281/20 (провадження №61-1371сво23).
Отже, чинним законодавством передбачено механізм захисту прав особи у кримінальному провадженні.
Наведене узгоджується із правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі №203/3726/20 (провадження №61-9331св22).
Враховуючи викладене вище, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2024 року в частині звернення стягнення на предмет застави - автомобіль Toyota RAV4 Hybrid, державний номер НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_2 , та в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на цей автомобіль - підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні вказаних позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга Дніпропетровської обласної прокуратури не містить доводів про відсутність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 1316000,00 грн, що станом на момент звернення до суду є еквівалентом 35000,00 доларів США, а тому рішення суду першої інстанції у цій частині, відповідно до положень статті 367 ЦПК України, апеляційним судом не переглядається.
Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури- задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2024 року в частині звернення стягнення на предмет застави - автомобіль, визнання за ОСОБА_1 права власності на автомобіль марки Toyota RAV4 Hybrid, державний номер НОМЕР_1 , WIN - НОМЕР_2 - скасувати та у скасованій частині ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави та визнання права власності на автомобіль - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 30 вересня 2026 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді А.В. Гапонов
Л.П. Никифоряк