ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8690/26 Справа № 409/6598/12 Суддя у 1-й інстанції - Лобарчук О.О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2026 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу
за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про видачу дубліката виконавчого листа
по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 02 квітня 2026 року, -
В С Т А Н О В И В:
31 березня 2026 року АТ КБ «Приватбанк» через підсистеми «Електронний суд» звернулося до суду з даною заявою, в якій просить видати дублікат виконавчого листа №409/6598/12 від 29.05.2013 року, виданого Дніпровським районним судом м. Кам`янське у справі № 409/6598/12 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 5307,72 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 42 421,94 грн за кредитним договором №214181-CRED від 14.03.2008 року, а також 424,22 грн сплаченого судового збору, а всього 42 846,16 грн (а.с. 93-94).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 02 квітня 2026 року заяву про видачу дубліката виконавчого листа - задоволено. Видано дублікат виконавчого листа по цивільній справі № 409/6598/12 за позовом ПАТ КБ "Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (а.с. 122).
Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, незаконність та необґрунтованість, просив, ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не перевірено та не встановлено обставину спливу строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, заявник не звертався з заявою про поновлення пропущеного строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, також ним не надано та судом не досліджено належних та допустимих доказів втрати оригіналу виконавчого листа. Вважає, що факт пожежі в архівному приміщенні не доводить факту знаходження та знищення у цьому приміщенні конкретного виконавчого листа щодо ОСОБА_2 . Зазначає, що заяву розглянуто без належного повідомлення скаржника про дату, час і місце судового засідання. Звертає увагу на наявність описок у зазначеній ухвалі та вбачає у діях заявника ознаки зловживання процесуальними правами (а.с.117-120).
У відзиві на апеляційну скаргу Банк заперечив проти апеляційної скарги, заявляв, що обставини якими скаржник обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору, доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, а також повідомлено, що оригінал виконавчого документа скеровано 22.12.2021 року за вих. №50786 на адресу АТ КБ «Приватбанк», вказану судом у виконавчому листі: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50 рекомендованим листом, однак надати підтвердження на даний час неможливо через сплив терміну зберігання реєстрів рекомендованої кореспонденції (а.с. 142-143).
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.
Судом встановлено, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 квітня 2013 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 5307,72 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 42 421,94 грн за кредитним договором №214181-CRED від 14.03.2008 року, а також 424,22 грн сплаченого судового збору, а всього 42 846,16 грн (а.с. 57).
29.05.2013 року на виконання вказаного рішення суду, Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області представнику ПАТ КБ "Приватбанк" видані копія рішення та виконавчі листи №409/6598/12 (а.с. 59).
11.06.2015 року на виконання зазначеного рішення державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження № 47809940 з виконання виконавчого листа №409/6598/12 щодо ОСОБА_1 (а.с. 71).
18.06.2015 року на виконання зазначеного рішення державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції винесена постанова ВП №47809940 про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 72).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2016 року задоволено подання державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпродзержинська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Лесич А.М. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 (а.с. 86-87).
Відповідно до відзиву АТ КБ «ПриватБанк», оригінал виконавчого документа скеровано 22 грудня 2021року за вих. № 50786 на адресу АТ КБ «ПриватБанк», вказану судом у виконавчому листі: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50 рекомендованим листом. Надати підтвердження відправлення на даний час неможливо через сплив терміну зберігання реєстрів рекомендованої кореспонденції. Повторно виконавчий документ до відділу не надходив та не перебуває.
На підтвердження втрати виконавчого документа АТ КБ «ПриватБанк» надало суду довідку про втрату виконавчого листа щодо ОСОБА_1 , з якої вбачається, що оригінал виконавчого документа знаходився за адресою: АДРЕСА_3 , та внаслідок прямого влучання у складські приміщення 05 жовтня 2025 року за вказаною адресою під час масованого ракетного удару рф був знищений разом з будівлею архіву, що підтверджено актом про пожежу ГУ ДСНС у Львівській області (а.с.104).
Зазначене також підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.103).
Проте, в акті про пожежу лише зафіксовано, що там знаходились архівні паперові документи, без їх зазначення. Жодних актів про передачу саме спірного документа до цього архіву не надано (а.с. 98-102).
Разом з тим, з відзиву вбачається, що виконавчий лист було повернуто державним виконавцем на адресу стягувача - АТ КБ «Приватбанк»: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.
Зі змісту виконавчого документа також вбачається, що адреса стягувача також зазначена як: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.
Стягувач у своїй заяві покликається на причину втрати виконавчого листа, пов`язуючи її з обстрілом приміщення на АДРЕСА_3 , хоча у справі відсутні будь-які докази направлення цього виконавчого листа на зберігання до приміщення в м. Львові.
Також слід зазначити, що стягувач обґрунтовує свою заяву тим, що виконавчий лист у даній справі, який втрачений, знаходився на архівному зберіганні в «Центрі обробки документів» за вказаною адресою у м. Львові, хоча доводи його апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до дня подачі заяви до суду не збіг. Таким чином, підстави передання стягувачем цього документа на архівне зберігання заявником також не зазначено та не надано жодних доказів про рішення Експертної комісії банку про передачу його в архів.
Відповідно до п.1.3 Положення про порядок зберігання Національним банком та банками України документів в умовах особливого періоду, затвердженого постановою Правління НБУ 26.03.2004 року № 134, архівний документ - це документ незалежно від його виду, виду матеріального носія інформації, місця, часу створення і місця зберігання та форми власності на нього, що припинив виконувати функції, для яких був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чи держави або цінність для власника також як об`єкт рухомого майна.
Задовольняючи вимоги заяви, суд 1 інстанції виходив із того, що на момент розгляду справи строк пред`явлення до виконання виконавчого листа не закінчився, виконавчий лист відсутній і у виконавчій службі, і в суді, і у стягувача, тому наявні підстави для задоволення заяви АТ КБ «Приватбанк» та видачі дублікату виконавчого листа по цивільній справі №409/6598/12 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Проте погодитися з таким висновком суду, колегія суддів не може.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.
Відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».
У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.11 ст. 1 закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» приватний виконавець, який має на виконанні незакінчені виконавчі провадження, може змінити виконавчий округ у разі, якщо його офіс розташований у територіальній громаді, що належить до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України. Такий приватний виконавець продовжує примусове виконання виконавчих документів, що перебували у нього на виконанні у виконавчому окрузі, який він змінив, з урахуванням обмежень, встановлених законодавством про виконавче провадження.
Частиною першою статті 431 ЦПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
У постанові від 21.08.2019 року у справі № 2-836/11 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, відповідно до якої якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив,то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Отже, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Тобто, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.
Зважаючи, що виконавчий лист вибув із розпорядження органу державної виконавчої служби та мав бути у скаржника у м. Дніпро, відсутність цього документа у скаржника і в органі державної виконавчої служби на час звернення із заявою не підтверджує ті обставини втрати оригіналу виконавчого документа, про які стверджує скаржник, а саме: передання такого документа з м. Дніпро на архівне зберігання у м. Львів, підстави направлення документу на архівне зберігання з урахуванням строку для пред`явлення виконавчого листа, і подальше знищення там 05 жовтня 2025 року внаслідок ракетного удару по архівному приміщенню.
Таким чином, заявник ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надав доказів переміщення саме цього виконавчого листа з м. Дніпро до м. Львова, факту такого переміщення та передання на архівне зберігання. Лише твердження скаржника про те, що після повернення виконавчий лист передали на архівне зберігання до Львова, недостатньо за відсутності доказів такого передання, а саме відповідних внутрішнього організаційно-розпорядчих документів, правил архівного зберігання, рішення про централізацію відповідних документів, акта про їх передання між структурними підрозділами скаржника, будь-якого іншого доказу, який би пояснював і підтверджував означене переміщення (акта приймання-передачі, реєстру, опису, журналу обліку, супровідного документа чи іншого доказу, за яким можна було б простежити рух виконавчого листа після його повернення скаржнику у 2021 році та встановити, що цей документ фактично надійшов з м. Дніпра до відповідного архіву в м. Львові).
За відсутності доказів його фактичного передання до відповідного архіву та прийняття там на зберігання неможливо встановити, що цей виконавчий лист дійсно був там 05 жовтня 2025 року. Лише факт пошкодження чи знищення внаслідок ракетного удару приміщення, у якому, ймовірно, зберігалися певні документи скаржника, не означає, що серед них був той виконавчий лист, дублікат якого заявник просив видати.
Також, надані докази щодо підстав для видачі дублікату та визначення строків їх пред`явлення стосуються здебільшого одного з чотирьох виконавчих листів, а саме: щодо звернення до виконання виконавчого листа про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 5307,72 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 42 421,94 грн за кредитним договором №214181-CRED від 14.03.2008 року, а також 424,22 грн сплаченого судового збору, а всього 42 846,16 грн з ОСОБА_1 , встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , арешту майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження.
Окрім того, обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18).
Аналіз матеріалів справи свідчить, що заява про видачу дублікату виконавчого документу подана до суду через підсистему Електронний суд 31 березня 2026 року. До заяви додано докази надіслання її копії разом з доданими до неї документами боржнику (а.с. 93-94).
Також, у матеріалах справи наявна довідка, складена секретарем Золотих Л.М. про те, що в судове засідання 02 квітня 2026 року ніхто з учасників справи не з`явився, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у ці дні не здійснювалось (а.с. 121).
Поряд з цим, матеріали справи не містять сформованих для стягувача та боржників судових повісток про виклик до суду на зазначенену дату.
Також, в матеріалах справи відсутні розписки про отримання судових повісток ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , оскільки у них відсутні зареєстровані електронні кабінети, і на них не покладено обов`язку по його обов`язковій реєстрації.
За наведених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про неповідомлення скаржника про час та місце розгляду поданої АТ КБ «Приватбанк» заяви.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підстав для видачі дубліката виконавчого листа немає, оскільки відсутність у заявника належних і достатніх доказів його власних тверджень про обставини саме знищення виконавчого листа, не зумовлюють обов`язок суду видати дублікат цього документа. Наявність негативних наслідків ракетних обстрілів у певних населених пунктах не створюють презумпцію того, що у під час цих обстрілів обов`язково були знищені виконавчі документи, за можливості підтвердження відповідних наслідків, отже не доведено, що вказані виконавчі листи втрачено, а тому вимоги не підлягають задоволенню.
Розглядаючи дану заяву, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а також допустив порушення вимог процесуального законодавства, оскільки не повідомив боржника (відповідача) про час, дату і місце судового розгляду.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України).
З урахування викладеного, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення - про відмову в задоволенні заяви АТ КБ «Приватбанк».
На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 02 квітня 2026 року - скасувати.
У задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про видачу дубліката виконавчого листа - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 532,48 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 30 вересня 2026 року.
Судді: