ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
29 вересня 2026 року Справа №160/16213/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 160/16213/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 року позовну заяву задоволено частково, зокрема, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно, згідно наданої довідки № 4 про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 ;
зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум, недоотриману суму грошової компенсації за всі дні не використаних ним в 2024-2025 роках щорічних та додаткових відпусток, у тому числі за 10 календарних днів відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин, згідно пункту 18 статті 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахування висновків суду у цьому рішенні.
Рішення суду від 26.08.2025 року у справі № 160/16213/25 набрало законної сили 16.10.2025 року.
06 березня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі № 160/16213/25, у якій позивач просить зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 упродовж 10 (десяти) календарних днів з дня отримання відповідної ухвали суду, подати до суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі № 160/16213/25.
На обґрунтування заяви позивачем зазначено, що станом на 05 березня 2026 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі № 160/16213/25, яке набрало законної сили відповідачем не виконано в частині виплати вказаних компенсацій позивачу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі 160/16213/25. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 подати у двомісячний термін з моменту отримання ухвали суду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 26 серпня 2025 року у справі 160/16213/25.
15 травня 2026 року до суду надійшов звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання судового рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 строк у 90 днів для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 26.08.2025 у справі № 160/16213/25. Звільнено керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати штрафу відповідно до частини 3 статті 382-3 КАС України за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення від 26.08.2025 року.
25 серпня 2026 року до суду надійшов звіт про виконання рішення суду у якому відповідач зазначив, що на цей час відповідні кошти на розрахункові рахунки ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходили. Із зазначених об`єктивних причин рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі № 160/16213/25 не виконане.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2026 року встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 строк у 90 днів для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 26.08.2025 у справі № 160/16213/25. Звільнено керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати штрафу відповідно до частини 3 статті 382-3 КАС України за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення від 26.08.2025 року.
08 вересня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення, у якій позивач просить, зокрема, змінити спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025, на виконання якого судом 28.10.2025 видано виконавчий лист у справі № 160/16213/25, із «зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно, згідно наданої довідки № 4 про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 » на «стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно, згідно наданої довідки № 4 про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 , в сумі 16 361,36 грн.»;
змінити спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025, на виконання якого судом 28.10.2025 видано виконавчий лист у справі №160/16213/25, із «зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум, недоотриману суму грошової компенсації за всі дні не використаних ним в 2024-2025 роках щорічних та додаткових відпусток, у тому числі за 10 календарних днів відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин, згідно пункту 18 статті 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахування висновків суду у цьому рішенні» на «стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум, недоотриману суму грошової компенсації за всі дні не використаних ним в 2024-2025 роках щорічних та додаткових відпусток, у тому числі за 10 календарних днів відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин, згідно пункту 18 статті 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахування висновків суду у цьому рішенні, на загальну суму 56 799,91 грн.».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2026 року заява призначена до розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, суд дійшов висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами, та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 378 КАС України.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 року №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частин 1, ст. 378 КАС України (у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024 року), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України суд дійшов висновку, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Так, саме поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Обґрунтовуючи необхідність зміни способу та порядку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/16213/25, позивач посилається на ч.3 ст. 378 КАС України, проте суд вважає необхідним відмітити, що грошове забезпечення, нарахування і виплата якого була предметом позову у цій справі, не належить до зазначених у нормі ч.3 ст. 378 КАС України виплат, оскільки виплата грошового забезпечення, не є видом пенсії або соціальної виплати.
Отже, зобов`язання відповідача вчинити певні дії зі стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
У даному випадку вимога щодо стягнення коштів позивачем не заявлялась, отже у відповідності до приписів ст. 245 КАС України лише суд мав повноваження прийняти рішення про зобов`язання вчинити дії.
Також зауважує, що при вирішенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення дослідженню та аналізу підлягає саме можливість виконання рішення раніше визначеним способом і порядком.
У цій справі виконання рішення суду, на думку заявника, неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, обставини, які стали підставою для зміни способу та порядку виконання судового рішення за своєю правовою природою є іншою позовною вимогою про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження Дніпропетровським окружним адміністративним судом під час прийняття рішення 26 серпня 2025 року.
Аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, суд наголошує, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни до вказаних правовідносин.
Таким чином, зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року (справа № 21-394а14) та Верховного Суду від 30 липня 2019 року (справа № 281/1618/14-а).
З огляду на вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу або порядку виконання судового рішення - залишити без задоволення.
Копію даної ухвали направити учасникам справи та заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя А.О. Коренев