Рішення № 140252839 у справі № 808/160/18 від 18.08.2026

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Справа № 808/160/18 СН/280/14/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Ігнатченка В.Д.

представника позивача - Мартинишина Р. С.

представник відповідача 1 - не прибув

представника відповідача 2 - Благодір В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦІТІУС С"

до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦІТІУС С" (далі - позивач) звернулось із позовною заявою до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач1), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач2), в якій позивач (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог вх. №7641 від 07.03.2018) просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2017 № [номер приховано], яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на додану вартість" на 1 007 902,50 грн., з яких: за податковим зобов`язанням - 806 322,00 грн., за штрафними санкціями - 201 580,50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2017 № [телефон приховано], яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, пені на 785,33 грн., з яких: за податковим зобов`язанням - 0,00 грн., за штрафними санкціями - 785,33 грн.

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.01.2018 № 000291416, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 2 284 118,25 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням у розмірі 1 944 045 грн., та за штрафними санкціями у розмірі 340 073,25 грн.

Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Лейтер Плюс" (код ЄДРПОУ 39006869), ТОВ "Берта Трейд Груп" (код ЄДРПОУ 39205591), ТОВ "Бента Союз" (код ЄДРПОУ 39205539), ТОВ "Ісан Груп Трейд" (код ЄДРПОУ 38851124), ТОВ "Торрін" (код ЄДРПОУ 39432750), ТОВ "Валіот компані" (код ЄДРПОУ 39410317), ТОВ "Екопродторг Груп" (код ЄДРПОУ 39464315), ТОВ "ЕКОСТАЙЛ ГРУП" (код ЄДРПОУ 39464231), ТОВ "СПЕЦРЕМЕЛЕКТРОМОНТАЖ" (код ЄДРПОУ 40057665) підтверджується наявними у позивача первинними документами. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що доводи контролюючого органу про відсутність ТТН є безпідставними, оскільки останні не є обов`язковими документами при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки. Також зазначає, що зібрана податковим органом інформація щодо діяльності контрагентів носить виключно інформативний характер, бо отримана на підставі аналізу узагальненої податкової інформації. Крім того, зауважує, що обставини досудового розслідування у кримінальних справах не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач 1 позов не визнає з підстав викладених у відзиві (вх. №6257 від 23.02.2018) зазначає, що в ході проведеної перевірки було встановлено документальне оформлення господарської операції за відсутності факту її реального здійснення, оскільки відсутнє реальне (законне джерело) походження ідентифікованого товару, а відтак неможливий їх рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій, до платника податків ТОВ "Лейтер Плюс" (код ЄДРПОУ 39006869), ТОВ "Берта Трейд Груп" (код ЄДРПОУ 39205591), ТОВ "Бента Союз" (код ЄДРПОУ 39205539), ТОВ "Ісан Груп Трейд" (код ЄДРПОУ 38851124), ТОВ "Торрін" (код ЄДРПОУ 39432750), ТОВ "Валіот компані" (код ЄДРПОУ 39410317), ТОВ "Екопродторг Груп" (код ЄДРПОУ 39464315), ТОВ "ЕКОСТАЙЛ ГРУП" (код ЄДРПОУ 39464231), ТОВ "СПЕЦРЕМЕЛЕКТРОМОНТАЖ" (код ЄДРПОУ 40057665). Таким чином, в порушення вимог пп. 14.1.36 пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ "Цітіус С" завищено податковий кредит по взаємовідносинах з вказаними контрагентами.

У відзиві від 08.05.2026 вх. №25362 з урахуванням постанови ВС від 02.04.2026 ГУ ДПС у Запорізькій області надали пояснення щодо обставин нікчемності правовідносин по кожному контрагенту. Наполягає на правомірності висновків податкового органу, просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 2 позов не визнає з підстав викладених у поданому відзиві (вх. №10773 від 06.03.2020). Заперечення відповідача є аналогічними тим, що надані відповідачем1. Зокрема зазначив про встановлення вироком у кримінальному провадженні фіктивного створення юридичних осіб ТОВ "Валіот компані", ТОВ "Екопродторг Груп" та ТОВ "Торрін". Просить відмовити у задоволенні позову.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.08.2020 у справі №808/160/18, позовні вимоги задоволено частково, зокрема:

визнано протиправним та скасовано прийняте 31 жовтня 2017 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 715075 грн., у тому числі: за основним зобов`язанням у розмірі 572060 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 143015 грн.;

визнано протиправним та скасовано прийняте 05 січня 2018 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення № 000291416 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1539635 грн.

у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цітіус С" судові витрати у розмірі 33820 грн. 65 коп.

Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі №808/160/18 стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦІТІУС С" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області витрати на проведення експертизи в сумі 11304 грн.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.10.2022 у справі №808/160/18, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року, а також додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2024 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦІТІУС С" (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, буд. 172/2, код ЄДРПОУ 37488769) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146); Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень - відмовлено повністю.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ТОВ "Цітіус С" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 31 жовтня 2017 року, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 715 075 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000291416 від 05 січня 2018 року, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 1 539 634,75,75 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 02.06.2026 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі № 808/160/18 скасовано, а справу направлено до Запорізького окружного адміністративного суду на новий розгляд.

До Запорізького окружного адміністративного суду справа №808/160/18 надійшла 20.04.2026.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Максименко Л.Я.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2026 прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання на 20.05.2026.

Протокольною ухвалою суду від 20.05.2026 за клопотанням представника позивача відкладено підготовче засідання на 09.06.2026.

Ухвалою суду від 09.06.2026 забезпечено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦІТІУС С" у підготовчих та судових засіданнях по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення за посиланням на офіційному веб-порталі судової влади України https://vkz.court.gov.ua.

Протокольною ухвалою суду від 09.06.2026 відкладено підготовче засідання на 23.06.2026.

Протокольною ухвалою суду від 23.06.2026 відкладено підготовче засідання на 07.07.2026.

Протокольною ухвалою суду від 07.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04.08.2026.

Ухвалою суду від 20.07.2026 забезпечено участь представника ГУ ДПС у підготовчих та судових засіданнях по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення за посиланням на офіційному веб-порталі судової влади України https://vkz.court.gov.ua.

Протокольною ухвалою суду від 04.08.2026 оголошена перерва у розгляді справи до 12.08.2026.

Протокольною ухвалою суду від 12.08.2026 оголошена перерва у розгляді справи до 18.08.2026.

Представники сторін у справі у судовому засіданні підтримали свої доводи в обгрунтування вимог та заперечень.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цітіус С" зареєстровано як юридична особа з 2011 року, про що в Єдиному державному реєстрі внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи: дата 01.02.2011, номер запису: 1 882 102 0000 017800.

Серед основних видів діяльності платника податків, вказано наступні: 29.10 Виробництво автотранспортних засобів, 29.20 Виробництво кузовів для автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів, 23.12 формування й оброблення листового скла та інш.

В період з 17.018.2017 по 08.09.2017 ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі наказу №1982 від 04.08.2017р. проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Цітіус С", код ЄДРПОУ 37488769, податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, а з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування єдиного внеску за період з 01.02.2011 по 30.06.2017. Термін проведення перевірки продовжувався з 04.09.2017р. на 5 робочих днів на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 31.08.2017р. № 2274.

За результатами перевірки складено акт №511/08-01-14-16/37488769 від 15.09.2017 року у висновках якого зазначено про встановлені порушення:

-ст. 134, п.135.1 ст.135 п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України та п.5 П(С)БО 11, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку і 5 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1944045грн.,

-п.п. 14.1.36 п.п. 14.1 181 п. 14.1 ст. 14. п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-ІУ (зі змінами та доповненнями) ТОВ "Цітіус С" занижено податок на додану вартість у загальній сумі 881061 грн.

-пункту 54.2 статті 54, підпункту 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 р., в результаті чого у перевіреному періоді проводилася виплата доходів (заробітна плата), але не своєчасно перераховував податок на доходи фізичних осіб у розмірі 19527,11 грн. (по даті виникнення податкового зобов`язання, тобто виплати доходу (заробітна плата) - момент виникнення податкового зобов`язання), в тому числі по періодах: липень 2014р. - 440,00 грн., серпень 2014р.

-підпункту 1.4. пункту 161 підрозділу 10 розділу XX, пункту 54.2 статті 54, підпункту 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу ТОВ "Цітіус С" у перевіреному періоді проводив виплату доходів без сплати збору або не в повному обсязі чи не своєчасно перераховував військовий збір у розмірі 108433 грн. (по даті виникнення податкового зобов`язання, тобто виплати доходу - момент виникнення податкового зобов`язання),

Не погоджуючись з висновками акту перевірки 13.10.2017р. №1-13/10-17 (вх. від 17.10.2017 №14605/10) підприємством було подано заперечення, стосовно встановлених порушень по: податку на прибуток на загальну суму 1944045,0грн.; податку на додану вартість на загальну суму 881061,0грн.; не в повному обсязі чи не своєчасно перераховано військовий збір на загальну суму 785,33грн.

Листом ГУ ДФС у Запорізькій області від 26.10.2017 №16715/10/08-01-14-16-08 повідомлено позивача, що висновки акту №511/08-01-14-16/37488769 від 15.09.2017 є такими, що відповідають приписам чинного законодавтва.

31.10.2017 року ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі акту перевірки з урахуванням заперечень було винесено податкові повідомлення - рішення:

- №[номер приховано] від 31.10.2017р. на загальну суму 1 007 902,50грн., в т.ч. основний платіж в сумі 806322,00 грн. та штрафні санкції в сумі 201580,50 грн.

- №[номер приховано] від 31.10.2017р. на загальну суму 2430056,25грн., в т.ч. основний платіж в сумі 1944045,00грн. та штрафні санкції в сумі 486011,25грн.

-№[телефон приховано] від 31.10.2017р. на загальну суму 785,33грн. (штрафні санкції).

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем було подано скаргу (вх.№55333/6 від 13.11.2017).

Рішенням ДФС України від 29.11.2017 №32310/6/99-99-11-01-25 за результатом розгляду скарги, скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 31.10.2017 №0[телефон приховано] в частині штрафної санкції з податку на прибуток за 2015 рік, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення від 31.10.2017 №[номер приховано], №[номер приховано] залишено без змін, а скаргу задоволено частково.

05.01.2018 контролюючим органом замість скасованого в частині ППР, винесено нове податкове повідомлення-рішення №000291416, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 2 284 118,25 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням у розмірі 1 944 045 грн., та за штрафними санкціями у розмірі 340 073,25 грн.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 31.10.2017 №[номер приховано], №[номер приховано] та від 05.01.2018 №000291416 позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, він визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу. Державна податкова справа - сфера діяльності контролюючих органів, передбачена цим Кодексом та іншими актами законодавства України, спрямована на формування і реалізацію державної податкової політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пунктам 135.1 та 135.2 ст. 135 цього Кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Аналізуючи наведені норми права, Верховний Суд неодноразово висновував, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена, крім того, податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ відповідно, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимозі статті 75 КАС України щодо достовірності доказів.

Ці вимоги однаковою мірою стосуються формування й інших показників податкового обліку, в тому числі, доходу і податкових зобов`язань з ПДВ за господарськими операціями, оскільки податковий облік, як і будь-який облік, обов`язковість якого встановлена законом, не може ґрунтуватися на недостовірних даних.

Судом встановлено, що позивач за перевіряємий період мав фінансово - господарські операції з ТОВ "Лейтер Плюс" (код ЄДРПОУ 39006869), ТОВ "Берта Трейд Груп" (код ЄДРПОУ 39205591), ТОВ "Бента Союз" (код ЄДРПОУ 39205539), ТОВ "Ісан Груп Трейд" (код ЄДРПОУ 38851124), ТОВ "Торрін" (код ЄДРПОУ 39432750), ТОВ "Валіот компані" (код ЄДРПОУ 39410317), ТОВ "Екопродторг Груп" (код ЄДРПОУ 39464315), ТОВ "ЕКОСТАЙЛ ГРУП" (код ЄДРПОУ 39464231), ТОВ "СПЕЦРЕМЕЛЕКТРОМОНТАЖ" (код ЄДРПОУ 40057665).

В акті перевірки контролюючий орган зазначає про нереальність здійснення господарських операцій із зазначеними вище контрагентами.

1.Щодо взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Цітіус С" з ТОВ "Лейтер Плюс" (код ЄДРПОУ 39006869) судом встановлено, що ТОВ "Лейтер Плюс" реалізувало на адресу ТОВ "Цітіус С" товар (мовою оригіналу) "Сварочный п/автомат, станок плазменой резки, дрель, пила угловая отрезная, болгарка, станок сверлильный". До перевірки позивачем було надано копію податкової накладної від 27.06.2014 №131 на загальну суму 95480,00 грн., у т.ч. ПДВ 15913,33 грн., яка виписана та підписана Токаренко О.Д., договір від 27.06.2014 №27061, зазначений у податковій накладній до перевірки не надавався. Також до перевірки надано копію накладної від 27.06.2014 № 131 на загальну суму 95480,00 грн., у т.ч. ПДВ 15913,33 грн., виписана та підписана Токаренко О.Д. Оплата за поставлене обладнання проведена на підставі платіжного доручення №331 від 27.06.2014, станом на 30.06.2017 перед ТОВ "Лейтер Плюс" згідно обороту рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" заборгованість відсутня. Згідно наданих до перевірки документів бухгалтерського обліку та даних єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Цітіус С" включено податок на додану вартість по податковій накладній, отриманій від ТОВ "Лейтер Плюс" до складу податкового кредиту у сумі 15913,33гривень.

Відповідач стверджує, що фактично згідно податкової звітності ТОВ "Лейтер Плюс" встановлено недостатність трудових ресурсів та відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. В ході аналізу інформаційних баз даних Мелітопольської ОДПІ та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ "Лейтер Плюс" (код ЄДРПОУ 39006869) не мали взаємовідносин з постачальниками по ланцюгам постачання за весь період діяльності, тобто неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій, так як по ланцюгу постачання відсутнє придбання вказаного товару. ТОВ "Лейтер Плюс" задекларовано значні обсяги реалізації на адресу контрагентів-покупців, в той час як придбання даного товару згідно інформації з ЄРПН у підприємства відсутнє, а власними трудовими ресурсами ТОВ "Лейтер Плюс" фактично не могло надавати послуги по реалізації товарів в таких обсягах на адресу покупців. Надання даних послуг є достатньо трудомісткими, потребують часу та кваліфікованих працівників. ТОВ "Лейтер Плюс" не мало достатньої кількості працівників та кваліфікованого персоналу для виконання робіт та послуг такого виду та обсягу. Також, відсутні докази залучення такого персоналу на підставі цивільно-правових договорів та основних фондів, активів, необхідних для проведення відповідної господарської діяльності, та виробничих потужностей, необхідних для здійснення технологічного процесу, також і транспортні засоби. За результатами аналізу баз даних ДПІ, наявної податкової інформації встановлено документальне оформлення господарської операції за відсутності факту її реального здійснення, оскільки відсутнє реальне (законне джерело) походження ідентифікованого товару, а відтак неможливий їх рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійснені взаємопов`язаних нереальних господарських операцій, до платника податків ТОВ "Лейтер Плюс" в червні 2014 року.

Таким чином, на думку відповідача ТОВ "ЦІТІУС С" отримано актив у вигляді ТМЦ від ТОВ "Лейтер Плюс", що вважаються в розумінні вимог п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України безповоротною фінансовою допомогою у загальній сумі 95480,00 грн.

2. Щодо взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Цітіус С" (покупець) з ТОВ "Берта Трейд Груп" (код ЄДРПОУ 39205591) (постачальник), судом встановлено, що між підприємствами укладено договір поставки №1007/14 від 11.07.2014. Відповідно до п.2.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується оплатити та прийняти комплектуючі та металоконструкції (товар).

В ході перевірки позивачем було надано Специфікації від 11.07.2014, від 01.09.2014, від 13.10.2014 до договору, акти приймання-передачі до договору поставки: від 14.07.2014, від 15.07.2014, від 16.07.2014, від 17.07.2014, від 18.07.2014, від 21.07.2014, від 22.07.2014, від 23.07.2014, від 24.07.2014, від 25.07.2014, від 28.07.2014, від 29.07.2014, від 01.09.2014, від 10.09.2014, від 10.11.2014. Також до перевірки надані копії податкових накладних, грошові кошти сплачено відповідно платіжних доручень від 29.07.2014 на суму 700000 грн. (з ПДВ), від 15.08.2014 на суму 780573,92 грн. (без ПДВ), від 02.09.2014 на суму 320000 грн. (без ПДВ), від 03.09.2014 на суму 24550 грн. (без ПДВ), від 08.09.2014 на суму 410000 грн. (без ПДВ), від 17.10.2014 на суму 490354 грн., від 29.10.2014 на суму 215600 грн. (без ПДВ).

Ставлячи під сумнів господарські операції відповідач вказує, що у наданих до перевірки документах відсутні: товарно-транспортні накладні, які підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей від імені ТОВ "Берта Трейд Груп" до ТОВ "ЦІТІУС С"; за ТОВ "Берта Трейд Груп" автотранспортні засоби не зареєстровано; відсутні сертифікати на ТМЦ з урахуванням специфіки використання ТМЦ (бронюванням машин); до перевірки надано податкові накладні, підписані Осипенко В.А., який за період з 13.08.2014р., згідно з наданими витягами з особової справи ТОВ "Берта Трейд Груп" не мав права підпису податкової та фінансової документації. Крім того, за результатами проведених заходів СУ ФР Мелітопольської ОДПІ в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2015р. за №3201508[телефон приховано], за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212, КК України було опитано громадянина ОСОБА_1 (відповідно документів - директор ТОВ "Берта Трейд Груп", код ЄДРПОУ 37488769), який пояснив що він не має відношення до діяльності підприємства. Також встановлено недостатність трудових ресурсів та відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. Фінансова звітність та звітність з податку на прибуток за 2014р. не надавалася. Крім того, ТОВ "Берта Трейд Груп" задекларовано значні обсяги реалізації на адресу контрагентів-покупців, в той час як придбання даного товару згідно інформації з ЄРПН у підприємства відсутнє, а власними трудовими ресурсами ТОВ "Берта Трейд Груп" фактично не могло надавати послуги по реалізації товарів в таких обсягах на адресу покупців.

Таким чином відповідачем зроблений висновок, що позивачем не враховано до складу доходів вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей походження, яких даною перевіркою не встановлено на загальну суму 3162027,93 в т.ч. ПДВ 527004,65 грн.

3. Щодо взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Цітіус С" (покупець) з ТОВ "Бента Союз" (код ЄДРПОУ 39205539) (постачальник) встановлено, що між підприємствами укладено договір поставки №1008/14 від 11.07.2014, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти електрообладнання, в подальшому "Товар", на умовах дійсного Договору. Пунктом 3.2. передбачено "Постачальник зобов`язаний передати Покупцю разом із товаром всі необхідні технічні та інші документи, які супроводжують товар, та які необхідні для його експлуатації" до перевірки надані копії трьох Специфікацій б/н від 11.07.2014, від 01.09.2014, від 13.10.2014, якими сторони домовились про поставку товару, його комплектність та його вартість. Також сторонами договору складено Акти приймання-передачі від 29.07.2014, від 24.07.2014, від 28.07.2014, від 25.07.2014, від 10.09.2014, від 01.09.2014, від 10.11.2014. Надані копії податкових накладних, в яких зазначено вид цивільно-правового договору - договір від 11.07.2014 №1008/14 та номенклатуру поставки, та які включено до складу податкового кредиту підприємства згідно додатку 5 декларації за відповідні періоди. Грошові кошти сплачено відповідно платіжних доручень від 26.07.2014 на суму 230000 грн. (з ПДВ), від 15.08.2014 на суму 18454 грн. (з ПДВ), від 03.09.2014 на суму 104500 грн. (з ПДВ), від 17.10.2014 на суму 50475 грн., (з ПДВ), від 29.10.2014 на суму 73150 грн. (з ПДВ), від 14.11.2014 на суму 91130 грн. (з ПДВ), від 19.11.2014 на суму 36050 грн. (з ПДВ).

Відповідач посилається на встановлену під час перевірки відсутність товарно-транспортних накладних, які підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей від імені ТОВ "Бента Союз" до ТОВ "Цітіус С".; відсутність сертифікатів на ТМЦ з урахуванням специфіки використання ТМЦ (бронюванням машин). Встановлено недостатність трудових ресурсів та відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. Фінансова звітність містить дані про наявність у підприємства основних засобів, залишки сировини та готової продукції та інше. Фінансова звітність та звітність з податку на прибуток за 2014р. не надавалася. Крім того, ТОВ "Бента Союз" задекларовано значні обсяги реалізації товарів та послуг на адресу контрагентів-покупців, в той час як придбання даного товару згідно інформації з ЄРПН у підприємства відсутнє, а власними трудовими ресурсами ТОВ "Бента Союз" фактично не могло надавати послуги по реалізації товарів в таких обсягах на адресу покупців. Надання даних послуг є достатньо трудомісткими, потребують часу та кваліфікованих працівників. ТОВ "Бента Союз" не мало достатньої кількості працівників та кваліфікованого персоналу для виконання робіт та послуг такого виду та обсягу. Також, відсутні докази залучення такого персоналу на підставі цивільно-правових договорів та основних фондів, активів, необхідних для проведення відповідної господарської діяльності, та виробничих потужностей, необхідних для здійснення технологічного процесу, також і транспортні засоби.

Таким чином, відповідач дійшов висновку що ТОВ "ЦІТІУС С" не враховано до складу доходів вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей походження яких даною перевіркою не встановлено на загальну суму 476578,99 грн. у т.ч. ПДВ 79429,83 грн.

4. Щодо взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Цітіус С" (покупець) з ТОВ "Ісан Груп Трейд" (код ЄДРПОУ 38851124), між підприємствами укладено договір поставки №13-11/14 від 10.10.2014, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти електрообладнання, в подальшому "Товар", на умовах дійсного Договору. Пунктом 3.2. передбачено "Постачальник зобов`язаний передати Покупцю разом із товаром всі необхідні технічні та інші документи, які супроводжують товар, та які необхідні для його експлуатації" до перевірки надані копію Специфікації №1 від 10.10.2014, якою сторони домовились про поставку товару, його комплектність та його вартість. Згідно наданих до перевірки копій документів ТОВ "Цітіус С" придбано матеріальні цінності від контрагента на суму 846124 грн. у т.ч. ПДВ 141020,67 грн. Складено Акти приймання - передачі товару №1 від 13.11.2014, №2 від 13.11.2014. До перевірки надано копію податкової накладної від 13.11.2014 №21 в якій зазначено вид цивільно-правового договору - договір №13-11/14 від 10.10.2014 та номенклатуру поставки, та які включено до складу податкового кредиту підприємства згідно додатку 5 до декларації. Грошові кошти сплачено відповідно до платіжного доручення від 14.11.2014 у сумі 846124 грн. у т.ч. ПДВ у сумі 141020,67 грн.

Відповідач, ставлячи під сумнів господарські операції позивача вказує на встановлену під час перевірки відсутність товарно-транспортних накладних, які підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей від імені ТОВ "Ісан Груп Трейд" до ТОВ "ЦІТІУС С"; відсутність сертифікатів на ТМЦ з урахуванням специфіки використання ТМЦ (бронюванням машин). Фактично згідно податкової звітності ТОВ "Ісан Груп Трейд" встановлено недостатність трудових ресурсів та відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. Фінансова звітність та звітність з податку на прибуток за 2014р. не надавалася. Відповідач стверджує, що ТОВ "Ісан Груп Трейд" задекларовано значні обсяги реалізації на адресу контрагентів-покупців, в той час як придбання даного товару згідно інформації з ЄРПН у підприємства відсутнє, а власними трудовими ресурсами ТОВ "Ісан Груп Трейд" фактично не могло надавати послуги по реалізації товарів в таких обсягах на адресу покупців. Надання даних послуг є достатньо трудомісткими, потребують часу та кваліфікованих працівників. ТОВ "Ісан Груп Трейд" не мало достатньої кількості працівників та кваліфікованого персоналу для виконання робіт та послуг такого виду та обсягу. Також, відсутні докази залучення такого персоналу на підставі цивільно-правових договорів та основних фондів, активів, необхідних для проведення відповідної господарської діяльності, та виробничих потужностей, необхідних для здійснення технологічного процесу, також і транспортні засоби. За результатами аналізу баз даних ДШ, наявної податкової інформації встановлено документальне оформлення господарської операції за відсутності факту її реального здійснення, оскільки відсутнє реальне (законне джерело) походження ідентифікованого товару, а відтак неможливий їх рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійснені взаємопов`язаних нереальних господарських операцій, до платника податків ТОВ "Ісан Груп Трейд" в листопаді 2014 року.

Таким чином відповідач дійшов висновку, що ТОВ "Цітіус С" не враховано до складу доходів вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей походження яких даною перевіркою не встановлено на загальну суму 846124 грн. у т.ч. ПДВ на суму 141020,67 грн.

5.Щодо взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Цітіус С" (покупець) з ТОВ "Торрін" (код ЄДРПОУ 39432750) (постачальник), встановлено, що між підприємствами укладено договір поставки №01-12/14 від 01.12.2014, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти електрообладнання, в подальшому "Товар", на умовах дійсного Договору. Пунктом 3.2. передбачено "Постачальник зобов`язаний передати Покупцю разом із товаром всі необхідні технічні та інші документи, які супроводжують товар, та які необхідні для його експлуатації" до перевірки надані копію Специфікації №1 від 01.12.2014 та копію Специфікації №2 від 15.12.2014, якими сторони домовились про поставку товару, його комплектність та його вартість. Згідно наданих до перевірки копії документів ТОВ "Цітіус С" придбано матеріальні цінності від імені ТОВ "Торрін" в грудні 2014 року на загальну суму 1514360 грн. у т.ч. ПДВ 252393,33 грн. Сторонами складено Акти приймання-передачі №1 від 18.12.2014, №2 від 22.12.2014. До перевірки надано копії податкових накладних від 17.12.2014 №1701, від 22.12.2014 №2201. Грошові кошти сплачено відповідно до платіжних доручень від 17.12.2014 на суму 806300 грн., від 24.12.2014 на суму 483780 грн., від 24.12.2014 на суму 224280 грн.

Відповідач стверджує, що в ході проведеної перевірки було встановлено відсутність товарно-транспортних накладних, які підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей від імені ТОВ "Торрін" до позивача; відсутність сертифікатів на ТМЦ з урахуванням специфіки використання ТМЦ (бронюванням машин). ТОВ "Торрін" задекларовано значні обсяги реалізації на адресу контрагентів- покупців, в той час як придбання даного товару згідно інформації з ЄРПН у підприємства відсутнє, а власними трудовими ресурсами ТОВ "Торрін" фактично не могло надавати послуги по реалізації товарів в таких обсягах на адресу покупців. На думку відповідача надання даних послуг є достатньо трудомісткими, потребують часу та кваліфікованих працівників. ТОВ "Торрін" не мало достатньої кількості працівників та кваліфікованого персоналу для виконання робіт та послуг такого виду та обсягу. Також, відсутні докази залучення такого персоналу на підставі цивільно-правових договорів та основних фондів, активів, необхідних для проведення відповідної господарської діяльності, та виробничих потужностей, необхідних для здійснення технологічного процесу, також і транспортні засоби. Крім того, за результатами проведених заходів другого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ Міндоходів у Харківській області в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2013р. за №3201322[телефон приховано], за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.212, ч.3 ст.212 КК України встановлено, що керівником ТОВ "Торрін", код ЄДРПОУ39432750, є громадянин ОСОБА_2 , який будучи опитаним пояснив що він не має відношення до діяльності підприємства.

Таким чином відповідач дійшов висновку про заниження позивачем показників по рядку 3 декларації "Інші доходи" на загальну суму 6094571 грн., у т.ч. за відповідні податкові періоди- за 2014 рік.

6.Щодо взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Цітіус С" (покупець) з ТОВ "Валіот компані" (код 39410317) (постачальник), встановлено, що між підприємствами укладено договір поставки №01-03/15 від 01.03.2015 за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти електрообладнання, в подальшому "Товар", на умовах дійсного Договору. Пунктом 3.2. передбачено Постачальник зобов`язаний передати Покупцю разом із товаром всі необхідні технічні та інші документи, які супроводжують товар, та які необхідні для його експлуатації". Сторонами договору складено та підписано Специфікацію №1 від 01.03.2015, якою сторони домовились про поставку товару, його комплектність та його вартість.

Згідно наданих до перевірки копії документів ТОВ "Цітіус С" придбано матеріальні цінності - електрообладнання на загальну суму 248000 грн. у т.ч. ПДВ 41333,33 грн. До перевірки було надано Акт приймання-передачі №1 від 10.03.2015, податкову накладну №1002 від 10.03.2015, грошові кошти сплачено платіжним дорученням від 18.03.2015 у сумі 248000 грн., у т.ч. ПДВ 41333,33 грн.

Ставлячи під сумнів вказані господарські операції відповідач посилається на відсутність товарно-транспортни накладних, які підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей від імені ТОВ "Валіот компані" до позивача; відсутність сертифікатів на ТМЦ з урахуванням специфіки використання ТМЦ (бронюванням машин). Кірм того, відповідач посилається на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі №335/13457/16-к I- кп/335/152/2017 від 20.02.2017р. по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. З ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що в період з 01.12.2014 року по 01.04.2015 року описаним вище способом, ОСОБА_3 , повторно, придбано ТОВ "Валіот Компані", та забезпечено прикриття незаконної діяльності по формуванню безпідставного податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам - контрагентам, у зв`язку з чим ТОВ "Цітіус С" не враховано до складу доходів вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей походження яких даною перевіркою не встановлено на загальну суму 248000 грн.

7.Щодо взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Цітіус С" (покупець) з ТОВ "Екопродторг Груп" (код ЄДРПОУ 39464315) (постачальник) встановлено, що між підприємствами укладено договори поставки №01-04/14 від 01.04.2015, №14-04/15 від 14.04.2015, №20-04/15 від 20.04.2015 відповідно до яких ТОВ "Екопродторг Груп" зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується оплатити та прийняти електрообладнання, комплектуючі та металоконструкції. Згідно із п. 3.1. Договору найменування, асортимент, номенклатура, кількість, якість та ціна для кожного окремого товару, а також умови поставки Товару, визначаються в специфікаціях що є невід`ємними частинами дійсного Договору, які підписуються сторонами. Пунктом 3.2 передбачено "Постачальник зобов`язаний передати Покупцю разом із товаром всі необхідні технічні та інші документи, які супроводжують товар, та які необхідні для його експлуатації". Сторонами договору складено та підписано Специфікацію №1 від 01.04.2015, №1 від 14.04.2015, №1 від 20.04.2015, якою сторони домовились про поставку товару, його комплектність та його вартість. Згідно наданих до перевірки копій документів ТОВ "Цітіус С" придбано матеріальні цінності від постачальника про що складено Акт прийняття-передачі від 21.04.2015, від 20.04.2015, грошові кошти сплачено відповідно до платіжних доручень: від 21.04.2015 у сумі 276354 грн. (з ПДВ), від 28.04.2015 у сумі 280000 грн. (з ПДВ), від 28.04.2015 у сумі 325000 грн. (з ПДВ), від 14.04.2015 у сумі 304708 грн. (з ПДВ), від 16.04.2015 у сумі 207154 грн. (з ПДВ).

Відповідачем в Акті перевірки зазначено про відсутність товарно-транспортних накладних, які підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Екопродторг Груп" до ТОВ "ЦІТІУС С"; відсутність сертифікатів на ТМЦ з урахуванням специфіки використання ТМЦ (бронюванням машин). Крім того, відповідач посилається на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі №335/13457/16-к I- кп/335/152/2017 від 20.02.2017р. по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. З ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. З ст. 27 ч. 2 сг. 205 КК України. Також в ході аналізу інформаційних баз даних та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено неможливість підтвердити реальність здійснення господарських операцій, так як по ланцюгу постачання відсутнє придбання електрообладнання, комплектуючих та металоконструкцій. Аналізуючи звітність, на підприємстві відсутні трудові ресурси необхідної кваліфікації для надання вищевказаних послуг контрагентам-покупцям. Також, відсутні докази залучення сторонніх трудових ресурсів на підставі цивільно-правових договорів та основних фондів, активів, необхідних для проведення відповідної господарської діяльності. Крім того, ТОВ "Екопродторг Груп" задекларовано значні обсяги реалізації товарів в той час як придбання даного товару згідно інформації з ЄРПН у підприємства відсутнє, а власними трудовими ресурсами ТОВ "Екопродторг Груп" фактично не могло надавати послуги по реалізації або виготовленню товарів в таких обсягах на адресу покупців.

Таким чином відповідач дійшов висновку, що ТОВ "ЦІТІУС С" не враховано до складу доходів вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей походження яких даною перевіркою не встановлено на загальну суму 1393216 грн. у т.ч. ПДВ на суму 232202,68 грн.

8.Щодо взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Цітіус С" (покупець) з ТОВ "ЕКОСТАЙЛ ГРУП" (код ЄДРПОУ 39464231) (постачальник). Між підприємствами укладено договір поставки №26-05/15 від 26.05.2015, відповідно до якого ТОВ "ЕКОСТАЙЛ ГРУП" зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується оплатити та прийняти електрообладнання, комплектуючі та металоконструкції. Згідно із п. 3.1. Договору найменування, асортимент, номенклатура, кількість, якість та ціна для кожного окремого товару, а також умови поставки Товару, визначаються в специфікаціях що є невід`ємними частинами дійсного Договору, які підписуються сторонами. Пунктом 3.2 передбачено "Постачальник зобов`язаний передати Покупцю разом із товаром всі необхідні технічні та інші документи, які супроводжують товар, та які необхідні для його експлуатації". Сторонами договору складено та підписано Специфікацію №1 від 26.05.2015 якою сторони домовились про поставку товару, його комплектність та його вартість. Згідно наданих до перевірки документів позивачем придбано товарно-матеріальні цінності від постачальника на загальну суму 1000000грн., у т.ч. ПДВ 166666,67 грн. про що складено накладну №2602 від 26.08.2015 та №2601 від 26.08.2015, також до перевірки надані і податкові накладні №2601 від 26.05.2015, №2602 від 26.05.2015, грошові кошти сплачено платіжними дорученнями від 26.05.2015 у сумі 585000 грн. у т.ч. 97500 грн., від 27.05.2015 у сумі 415000 грн. у т.ч. ПДВ 69166,67 грн.

Відповідач вказує на відсутність товарно-транспортних накладних, які підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "ЕКОСТАЙЛ ГРУП" до ТОВ "ЦІТІУС С"; відсутність сертифікатів на ТМЦ з урахуванням специфіки використання ТМЦ (бронюванням машин). Також в ході аналізу інформаційних баз даних та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено неможливість підтвердити реальність здійснення господарських операцій, так як по ланцюгу постачання відсутнє придбання електрообладнання, комплектуючих та металоконструкцій. Аналізуючи звітність, на підприємстві відсутні трудові ресурси необхідної кваліфікації для надання вищевказаних послуг контрагентам-покупцям. Також, відсутні докази залучення сторонніх трудових ресурсів на підставі цивільно-правових договорів та основних фондів, активів, необхідних для проведення відповідної господарської діяльності. Крім того, ТОВ "ЕКОСТАЙЛ ГРУП" задекларовано значні обсяги реалізації товарів в той час як придбання даного товару згідно інформації з ЄРПН у підприємства відсутнє, а власними трудовими ресурсами ТОВ "ЕКОСТАЙЛ ГРУП" фактично не могло надавати послуги по реалізації або виготовленню товарів в таких обсягах на адресу покупців.

Таким чином відповідач дійшов висновку, що ТОВ "ЦІТІУС С" не враховано до складу доходів вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей походження яких даною перевіркою не встановлено на загальну суму 1000000 грн. у т.ч. ПДВ на суму 166666,67 грн.

9. Щодо взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Цітіус С" (покупець) з ТОВ "СПЕЦРЕМЕЛЕКТРОМОНТАЖ" (код ЄДРПОУ 40057665) (постачальник) до перевірки було надано договір поставки №06/06-2016 від 06.06.2016 , відповідно до якого продавець зобов`язується передати, а Покупець прийняти та сплатити вартість товару відповідно до умов цього договору. Відповідно до п. 4.1 вартість товару покупець сплачує після отримання. Покупець зобов`язаний сплатити вартість товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця впродовж 15 банківських днів з дня виписки Рахунку на оплату. Згідно наданих до перевірки документів позивачем придбано товарно-матеріальні цінності від імені ТОВ "СПЕЦРЕМЕЛЕКТРОМОНТАЖ" на загальну суму 1462612,03 грн. у т.ч. ПДВ 243768,63 грн. про що складено видаткові накладні №4 від 06.06.2016, №5 від 21.06.2016, №56 , №20/10-16 від 11.10.2016, також до перевірки були надані податкові накладні, грошові кошти сплачено платіжними дорученнями від 14.06.2016 у сумі 634736 грн., у т.ч. ПДВ 105789,33 грн., від 21.06.2016 у сумі 214266 грн. у т.ч. ПДВ 351711 грн., від 29.06.2016 у сумі 291474 у т.ч. 48579 грн.

Відповідач вказує на кримінальне провадження №3201608[телефон приховано] від 18.11.2016 за ч. 3 ст. 212 та ч. 1 ст. 205 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за результатами проведених заходів СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області, яким встановлено що групою осіб зареєстровано підприємство ТОВ "СПЕЦРЕМЕЛЕКТРОМОНТАЖ" з метою прикриття незаконної діяльності; слідчі дії тривають. Також в ході аналізу інформаційних баз даних та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено неможливість підтвердити реальність здійснення господарських операцій, так як по ланцюгу постачання відсутнє придбання електрообладнання, комплектуючих та металоконструкцій. Аналізуючи звітність, на підприємстві відсутні трудові ресурси необхідної кваліфікації для надання вищевказаних послуг контрагентам-покупцям. Також, відсутні докази залучення сторонніх трудових ресурсів на підставі цивільно-правових договорів та основних фондів, активів, необхідних для проведення відповідної господарської діяльності. Крім того, ТОВ "СПЕЦРЕМЕЛЕКТРОМОНТАЖ" задекларовано значні обсяги реалізації товарів в той час як придбання даного товару згідно інформації з ЄРПН у підприємства відсутнє, а власними трудовими ресурсами ТОВ "СПЕЦРЕМЕЛЕКТРОМОНТАЖ" фактично не могло надавати послуги по реалізації або виготовленню товарів в таких обсягах на адресу покупців.

Таким чином відповідач дійшов висновку, що ТОВ "ЦІТІУС С" не враховано до складу доходів вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей походження яких даною перевіркою не встановлено на загальну суму 1462612 грн. у т.ч. ПДВ на суму 243768,66 грн.

Спрямовуючи справу на новий розгляд ВС у постанові від 02.04.2026 вказав на необхідність встановлення характеру та змісту операцій, які стали підставою для виникнення у позивача права на формування даних податкового обліку; дослідити первинні документи, встановити відповідність критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт, що дозволить встановити рух активів у процесі виконання господарської операції; встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його контрагентами, перевірити наявність у Товариства ділової мети під час здійснення відповідних господарських операцій та відповідно до встановлених обставин зробити мотивований висновок.

На вимогу суду, викладену в ухвалі про прийняття справи до провадження від 27.04.2026 надати детальні пояснення щодо взаємовідносин з кожним контрагентом з урахуванням зауважень ВС, викладених у постанові від 02.04.2026 по вказаній справі, в судовому засіданні було отримано лише пояснення від представника позивача щодо того, що будь-які додаткові документи, ніж ті, що вже долучені до справи сторона позивача надати не може, бо останні залишились на окупованій території. Керівник товариства пояснив, що пошуком контрагентів та підготовкою проектів договорів займались менеджери, які з різних сімейних обставин залишились також в м.Мелітополь. Будь-якої змоги зв`язатися з ними наразі немає, а відтак і допитати в якості свідків можливість також відсутня.

Крім того, заходи, спрямовані на встановлення судом факту існування та ведення господарської діяльності з боку контрагентів позивача результату також не дали. Зокрема, надані контролюючим органом узагальнюючі таблиці щодо фінансово-податкової активності контрагентів позивача свідчать про те, що остані наразі не здійснюють господарську діяльність, не звітують, проте і не виключені з Єдиного реєстру.

Відтак, допитати їх керівників щодо обставин господарських угод з позивачем також не уявляється за можливе.

В той же час, системний аналіз договорів та первинної документації, долученої до справи дає підстави для наступних висновків:

По-перше, предметом договорів поставки, укладених ТОВ «ЦІТІУС С» з усіма вищепереліченими контрагентами були ТМЦ необхідні для переобладнання та облаштування автомобілів додатковими системами захисту, зокрема, бронемобілі, облаштування інкасаторських машин тощо. Так, позивачем придбавались: засувка на люк депозиту, депозитна система, двері у депозитний сейф, бійниці прихованого та відкритого типу, обмежувач відкривання дверей, блок СКД, світильник денного світла, тент на кузов, замок ригельний, задні двері, вентиляційно-евакуаційний люк, кріплення вогнегасника, посилена ресора, переговорний пристрій, пружини автомобільні, двері броньовані, електрообладнання тощо. Придбання товару позивачем, який не охоплювався сферою діяльності ТОВ "ЦІТІУС С" судом не встановлено. Весь товар був чітко визначений у специфікаціях, який співпадає з асортиментом вказаним у видаткових накладних та актах приймання-передачі;

По-друге, за умовами договорів з контрагентами ТОВ «Берта Трейд Груп», ТОВ «Бента Союз», ТОВ «Ісан Груп Трейд», ТОВ «Торрін», ТОВ «Валіот компані», ТОВ «Екопродторг Груп», ТОВ «Екостайл Груп», ТОВ «Спецремелектромонтаж» поставка товару здійснювалась на умовах CPT (згідно Правил Інкотермс-2010, перевезення сплачено до місця, вказаного покупцем). В специфікаціях до Договорів передбачено, що місцем поставки є склад покупця за адресою м.Мелітополь, вул.Дзержинського, 184. Представник позивача у судових засіданнях пояснював, що товариство не вважало за потрібне вимагати від постачальників ТТН, виходячи саме з умова поставки. Оцінюючи такі доводи позивача, суд в свою чергу зауважує, що відповідно до частини другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є, серед інших, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж. Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363). Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами. Таким чином, документи, які передбачені Правилами № 363, у тому числі товарно-транспортна накладна, є документами, які підтверджують факт передавання, перевезення придбаних та/або продаж товарно-матеріальних цінностей (товару). Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. А тому, наявність товарно-транспортної накладної та належне її оформлення є належним доказом переміщення (транспортування) товару, враховуючи, що перевезення є одним із етапів поставки. Це стосується й інших документів, які повинні супроводжувати поставку відповідно до правових норм, умов договору або загальної практики. Отже, відсутність такого документа чи суттєві недоліки в його виготовленні, або складені безпідставно можуть породжувати сумніви щодо реальності господарської операції, особливо при урахуванні інших обставин, що свідчать про її безтоварність. В той же час, оскільки покупець (позивач у справі) не є суб`єктом транспортного процесу, він не має права вимагати від постачальника ТТН. Тому, відсутність у позивача, як покупця доставленого безпосередньо продавцем товару, ТТН не може взагалі оцінюватися з точки зору реальності угод, бо в даному випадку у товариства були відсутні правові підстави їх вимагати у продавця та формувати їх як документи первинного обліку;

По-треттє, весь придбаний товар був в повному обсязі оплачений (підтверджується актом перервірки та долученими до справи копіями банківських виписок) та оприбуткований і проведений позивачем по бухгалтерському обліку. Вказане, зокрема підтверджується висновками експерта № 1216/1217-19 за результатами проведення судово - економічної експертизи по адміністративній справі № 808/160/18. Відтак, висновки контролюючого органу щодо безоплатно отриманого товару від контрагентів суперечить обставинам справи та наведеним доказам.

В-четверте, до матеріалів справи позивачем долучались договори підряду та первинні документи на їх виконання (акти виконаних робіт, оплата тощо) з ТОВ «Атлант-М Юг», ПАТ «Укрсоцбанк», ТОВ «Віді-Юнікомерс», ТОВ «Фрагола Дж» тощо, якими підтверджується використання придбаних раніше ТМЦ у спірних контрагентів, в господарській діяльності платника податків, а саме дообладнання автомобілів.

Відтак, суд висновує, що за наявними у справі та дослідженими судом доказами простежується реальний рух придбаних товарів у позивача.

Наявність ділової мети у позивача в даному випадку очевидна, оскільки придбавався товар, який безпосередньо використовувася в подальшому для надання послуг іншим суб`єктам. Слід зазначити, що до матеріалів справи долучений рекламний буклет з описом основних напрямків діяльності ТОВ "ЦІТІУС С", переваг його послуг у порівнянні з іншими контрагентами тощо. Все це вказує на те, що платник податку створений з метою ведення господарської діяльності, знайшов свого споживача та перебуває у вказаному сегменті ринку вже досить давно і з певною діловою репутацією.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 зазначила, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Самі по собі такі обставини, як-от: лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання свідчень цієї особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів чи відсутність деяких із них - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Щодо доводів контролюючого орагну про недостатню кількості працівників та основних засобів у контрагентів позивача.

В акті перевірки позивача контролюючим органом відносно кожного контрагента зроблено зауваження, що вони не мали змоги виконувати умовами господарської операції з поставки товару, у зв`язку із відсутність у них основних засобів та достатньої кількості працівників. При цьому, акт перевірки, як носій доказової інформації не містив посилань на джерела такої інформації.

З усних пояснень представника відповідача суд встановив, що така інформація була взята із наявної в податковому органі інформаційної бази, зокрема, «Податковий блок».

Суд звертає увагу, що єдина система «Податковий блок» та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі. Інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до відповідних інформаційних баз даних. Джерелами формування автоматизованих систем є, зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влади, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів. Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно-перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.

При цьому, на запит суду надати відповідні підтверджуючі документи (зокрема, але не виключно, витяги з інформаційних баз щодо контрагентів), які б пояснювали походження інформації про недостатність матеріально-технічних ресурсів, представник контролюючого органу пояснив, що не може їх надати, бо вони залишились в Мелітопольській ОДПІ.

Тобто, виходить так, що в акті перевірки наявна інформація про недостатність трудових ресурсів та основних засобів у контрагентів, однак дати належну оцінку «достатності» суд не може, бо сам акт не містить числові значення такого виміру (скільки одиниць техніки чи скільки людей працювало тощо).

Більш того, суд не може оцінити взагалі реальне існування такої інформації, бо податковим органом не надано відповідні підтверджуючи документи.

В противагу цьому суд наголошує, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, обумовлених лише посиланням на недостатність у контрагента покупця послуг трудових ресурсів.

Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 року у справі №805/528/17-а, в якій зазначив, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Верховний суд зазначив, що посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Також, Верховний Суд в постанові від 23.10.2018 по справі №815/2946/13-а (№К/9901/4496/18) зазначив, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Акт перевірки не містить доказів на підтвердження того, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Стосовно посилання відповідача на наявність кримінального провадження №3201608[телефон приховано] від 18.11.2016 за ч. 3 ст. 212 та ч. 1 ст. 205 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за результатами проведених заходів СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області, яким встановлено що групою осіб зареєстровано підприємство ТОВ "СПЕЦРЕМЕЛЕКТРОМОНТАЖ" з метою прикриття незаконної діяльності; слідчі дії тривають , а також кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2015р. за №3201508[телефон приховано], за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212, КК України в якому було опитано громадянина ОСОБА_1 (відповідно документів - директор ТОВ "Берта Трейд Груп"). Представником відповідача долучено до матеріалів справи відповідь Запорізької обласної прокуратури від 12.06.2026 про те, що за результатами досудового розслідування слідчим 29.12.2020 прийнято рішення про закриття кримінального провадження №3201608[телефон приховано] на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із відсутністю в діях особи складу кримінального правопорушення. Також, за результатами досудового розслідування слідчим 07.02.2020 прийнято рішення про закриття кримінального провадження №3201508[телефон приховано] на підставі п.4 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку із набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння вчинене особою, а саме недостатність суми ухилення від сплати податків для притягнення до кримінальної відповідальності. Матеріали вищевказаних кримінальних проваджень знищено.

З цього приводу суд зауважує, що матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є доказом, а лише відомостями про джерело тих обставин, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.

Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагентів позивача, які б набрали законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагентів позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Зокрема, вказана позиція викладена ВС у постанові від 02.07.2025 по справі №380/17067/23.

Разом із тим в ході розгляду справи була встановлена наявність:

- вироку Оболонського районного суду м. Києва від 30.01.2017 по кримінальній справі № 756/14923/16-к, яким ОСОБА_2 убло визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України. Зазначеним вироком суду, який набрав законної сили 02.03.2017, зокрема встановлено, що ОСОБА_2 у листопаді 2014 року, діючи на прохання невстановлених досудовим слідством осіб, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, повторно вчинив пособництво у фіктивному підприємництві шляхом придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торрін" (код ЄДРПОУ 39432750) з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у документальному оформленні від імені даного підприємства псевдо фінансово-господарських операцій з метою незаконного переведення безготівкових грошових коштів в готівку. ТТак, ОСОБА_2 з 11.11.2014 року (згідно протоколу № 2 від 11.11.2014 року) являвся учасником суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) - ТОВ "Торрін" (код ЄДРПОУ 39432750), зареєстрованого 08.10.2014 року у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 57, а з 12.11.2014 року (згідно Наказу № 2 від 12.11.2014 року) - його директором. Однак, незважаючи на вищевикладене, придбання ТОВ "Торрін" відбулося без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, яка передбачена статутом вказаного товариства, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб;

- вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по справі №335/13457/16-к від 20.02.2017р., який набрав законої сили 23.03.2017, яким ОСОБА_3 , визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України та встановлено зокрема наступне. Продовжуючи свою злочинну діяльність, 01.12.2014 року ОСОБА_3 , маючи умисел на зайняття незаконною діяльністю пов`язаною з фіктивним підприємством, діючи повторно, з метою придбання підконтрольного підприємства, яке б діяло у складі підконтрольних фіктивних підприємств та було зареєстровано на особу, яка не усвідомлювала власної ролі у злочинній схемі та не обізнану у господарській діяльності, підшукав у м. Харкові ОСОБА_4 , який не будучи обізнаним у злочинних намірах ОСОБА_3 , погодився стати засновником та директором підприємства ТОВ "Валіот Компані" (код за ЄДРПОУ 39410317). Після внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про перереєстрацію ТОВ "Валіот Компані" на нового власника та директора ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , заволодівши печаткою та реєстраційними документами придбаного підприємства та виконуючи злочинні наміри, здійснював складання первинних бухгалтерських документів щодо безтоварних операцій, які надавали право службовим особам підприємств - контрагентів на відображення незаконного податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2015 року по 01.04.2015 року.

Також, вищевказаним вироком встановлено, що продовжуючи свою злочинну діяльність, 26.11.2014 року ОСОБА_3 , маючи умисел на зайняття незаконною діяльністю пов`язаною з фіктивним підприємництвом, діючи повторно, з метою придбання підконтрольного підприємства, яке б діяло у складі підконтрольних фіктивних підприємств та було зареєстровано на особу, яка не усвідомлювала власної ролі у злочинній схемі та не обізнану у господарській діяльності, підшукав у м. Харкові ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які не будучи обізнаним у злочинних намірах ОСОБА_3 , погодилися стати засновниками підприємства ТОВ "Екопродторг Груп" (код за ЄДРПОУ 39464315). Після внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про перереєстрацію ТОВ "Екопродторг Груп", на нових власників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та директора ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , заволодівши печаткою та реєстраційними документами придбаного підприємства та виконуючи злочинні наміри, здійснював складання первинних бухгалтерських документів щодо безтоварних операцій, які надавали право службовим особам підприємств - контрагентів на відображення незаконного податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.03.2015 року по 01.06.2015 року, наступним підприємствам, зокрема ТОВ "ЦІТІУС С" у сумі 232202,68 грн.

Отже, надана позивачем первинна документація по господарським операціям з ТОВ "Екопродторг Груп", ТОВ "Валіот компані" та ТОВ "Торрін" не підтверджує в повному обсязі господарсько-фінансові відносини з вказаними контрагентами.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У постанові Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 825/3990/14 викладена правова позиція, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Таким чином, первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Тобто, будь - які первинні документи та податкові накладні, складені фіктивним суб`єктами господарювання не мають правового значення для цілей оподаткування, відповідно, не можуть впливати на дані податкового обліку.

Висновки в акті перевірки щодо заниження податку на прибуток та заниження суми податку на додану вартість зроблені на підставі проведеного аналізу наданих до перевірки первинних документів їх відповідності фактичним даним з урахуванням вищезазначених вироків.

Наявність вищевказаних вироків судів, є достатнім доказом фактичного нездійснення контрагентами позивача: ТОВ "Екопродторг Груп", ТОВ "Валіот компані" та ТОВ "Торрін" підприємницької діяльності.

Отже, всі первинні документи позивача з його контрагентами ТОВ "Екопродторг Груп", ТОВ "Валіот компані" та ТОВ "Торрін" є неналежними. Складені з такими контрагентами документи первинного бухгалтерського обліку суд вважає лише формальною фіксацією господарських операцій.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 січня 2018 у справі №2а-7075/12/2670 та постанові від 25.09.2019 року у справі №520/11437/18.

Згідно з приписами ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв в цій частині обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Щодо решти контрагентів такі осбтавини судом не встановлені, а проаналізовані первинні документи дають підстави стверджувати про реальних характер господарських операцій.

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 31.10.2017 №[номер приховано] в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ЦІТІУС С" суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 715 075 грн. та податкове повідомлення-рішення від 05.01.2018 №000291416 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1 539 635 грн. є необгрунтованими та такими що підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протипраним та скасування податкового повідомлення-рішення № [телефон приховано] від 31.10.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, пені на 785,33 грн., з яких: за податковим зобов`язанням - 0,00 грн., за штрафними санкціями - 785,33 грн. суд зазначає, що штрафні санкції були застосовані до позивача вказаним рішенням у звязку порушенням позивачем підпункту 1.4. пункту 161 підрозділу 10 розділу XX, пункту 54.2 статті 54, підпункту 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 168.4 статті 168 ПК України, а саме: TOB "Цітіус С" у перевіреному періоді проводив виплату доходів без сплати збору або не в повному обсязі чи не своєчасно перераховував військовий збір у розмірі 108433 грн. (по даті виникнення податкового зобов`язання, тобто виплати доходу - момент виникнення податкового зобов`язання), в тому числі по періодах: серпень 2014р. - 29,88 грн., вересень 2014р. - 0,02 грн., жовтень 2014р. - 22,00 грн., листопад 2014р. - 0,02 грн., грудень 2014р. - 128,91 грн., січень 2015р. - 1,35 грн., березень 2015р. - 102,79 грн., травень 2015р. - 499,49 грн., липень 2015р. - 16,53 грн., вересень 2015р. -69,83 грн., січень 2016р. - 13,98 грн., серпень 2016р. - 199,53 грн.

При цьому позивач як при первинному розгляді справи, та і при розгляді справи повторно, наводячи доводи в обгрунтування позвних вимог в цій частині, обмежився лише зазначенням того, що дані є перекрученими, податковий орган зайняв позицію викривлення показників обліку платника податків. При цьому позивач не зазначив жодних конкретних обставин, які б свідчили про таке викривлення та не надав суду жодних доказів на підтвердження таких обставин. Отже позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в акті перевірки №511/08-01-14-16/37488769 від 15.09.2017, є частково необґрунтованим, а відтак виходячи за наявного в матеріалах справи розрахунку спірних рішень, наданого суду відповідачем, прийняте податкове повідомлення-рішення № [номер приховано] від 31 жовтня 2017 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 715075 грн., у тому числі: за основним зобов`язанням у розмірі 572060 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 143015 грн та податкове повідомлення-рішення № 000291416 від 05 січня 2018 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1539635 грн. є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог на користь позивача слід стягнути 33820,65 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦІТІУС С" до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2017 №[номер приховано] в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ЦІТІУС С" суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 715 075 (сімсот п`ятнадцять тисяч сімдесят п`ять) грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.01.2018 №000291416 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1 539 635 (один мільйон п`ятсот тридцять дев`ять тисяч шістсот тридцять п`ять)грн.

В іншій частині вимог, - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦІТІУС С" (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, буд. 172/2, код ЄДРПОУ 37488769) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663) судовий збір у розмірі 33820 (тридцять тисячі вісімсот двадцять) грн. 65 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 29.09.2026.

Суддя Л.Я.Максименко