Рішення № 140252914 у справі № 280/5486/26 від 30.09.2026

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 вересня 2026 року Справа № 280/5486/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 7» Запорізької міської ради (вул. Привокзальна, 9, м. Запоріжжя, 69118; код ЄДРПОУ 35535544) (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 21-А, ЄДРПОУ 35535544) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач - 1), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2), Військової частини НОМЕР_3 (далі - відповідач 3), в якій позивач (з урахуванням заміни позовних вимог) просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 , 1991 року народження, на військовий облік 06 травня 2026 року та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1049 від 06 травня 2026 року «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» у частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , 1991 року народження;

- визнати протиправною та скасувати постанову (висновок) військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2026-0506-1523-1438-3 від 06 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 № 136 від 06 травня 2026 року у частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та зобов`язати військову частину НОМЕР_3 виключити його зі списків особового складу військової частини;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , відновивши відомості про його виключення з військового обліку та зазначивши підставу такого виключення - пункт 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції, чинній на момент прийняття рішення про його виключення з військового обліку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06 травня 2026 року був затриманий працівниками відповідача 1 та доставлений до приміщення ТЦК та СП. Того ж дня позивача доставили до медичної установи для проходження ВЛК після чого направлено для проходження служби до НОМЕР_5 окремої механізованої бригади Збройних Сил України. Позивач зазначає, що у 2024 році позивача виключено з військового обліку як раніше засудженого до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину відповідно до підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", у військово-обліковому документів сформованому за допомогою мобільного додатку Резерв + відображено відомості, що позивач виключений з військового обліку та є невійськовозобов`язаним. Всупереч не набуття статусу військовозобов`язаного та зважаючи на обставину того, що позивач виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 , всупереч вимог чинного законодавства Наказом начальника № 1049 від 06 травня 2026 року призвано позивача на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлено для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_3 . Як стверджує позивач, на момент призову на військову службу 06 травня 2026 року, а саме з 06 травня 2024 року був виключений з військового обліку, а тому ІНФОРМАЦІЯ_5 не мав права призивати останнього на військову службу під час мобілізації. Після проходження військово-лікарської комісії, відповідачем 1, протиправно, поновлено на військовому обліку. Зазначає, що рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного/резервіста, а отже не може бути призваною на військову службу за мобілізацією під час дії правового режиму воєнного стану. Оскільки позивач 06 травня 2024 року виключений з військового обліку як раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину відповідно до підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", то з цієї дати він є звільненим від виконання військового обов`язку як особа, що в силу закону вважається непридатною до проходження військової служби. Факт виключення позивача з військового обліку свідчить про те, що останній більше не є військовозобов`язаним та, відповідно, не може бути призваний на військову службу під час мобілізації відповідно до частини 1 статті 39 Закону №2232-ХІІ та статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Також, звертає увагу суду на те, що не зважаючи на те, що всі документи позивач представникам відповідача 1 надав, його все одно мобілізовано. Зазначає, що ВЛК проведено формально із грубим порушенням. Не погоджується із тим, що його взято на військовий облік, що призвело до незаконної мобілізації. Під час проходження ВЛК відсутні висновки вузьких спеціалістів, документи історії хвороби.

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою судді від 04 червня 2026 року у задоволенні вищезазначеної заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою судді від 08 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в порядку статті 262 КАС України.

08 червня 2026 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_6 на адресу суду надійшов відзив на позов в обґрунтування якого вказано, що на теперішній час частина 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не містить такої підстави для виключення з військового обліку, як попереднє засудження особи до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Окрім того, згідно з пунктом 4 розділу «Загальні питання» Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані: особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади; особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України; особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин. З огляду на наведені вище положення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Порядку № 560, з 18 травня 2024 року особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період. В задоволенні позову просить відмовити.

12 червня 2026 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій остання не погоджується із доводами представника ІНФОРМАЦІЯ_6 , викладеними у відзиві на позов.

18 червня 2026 року представником Військової частини НОМЕР_3 до суду подано відзив на позов, який містить заперечення проти задоволення позову з огляду на те, що наказ командира Військової частини НОМЕР_3 № 136 від 06 травня 2026 року у частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини є правомірним. Окрім того, вважає, що залучення Військової частини НОМЕР_3 наразі є передчасним.

18 червня 2026 року від представника Військової частини НОМЕР_3 на адресу суду надійшли витребувані ухвалою судді докази.

19 червня 2026 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій остання не погоджується із доводами представника Військової частини НОМЕР_3 , викладеними у відзиві на позов.

19 червня 2026 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява про витребування від відповідача 1 доказів по справі.

Ухвалою суду від 13 липня 2026 року у задоволенні вищезазначеного клопотання представника позивача відмовлено.

Ухвалою суду від 13 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

15 липня 2026 року від представника позивача на адресу суду надійшла уточнена позовна заява

Ухвалою суду від 16 липня 2026 року прийнято заяву про зміну позовних вимог по справі № 280/5486/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи у межах наступних позовних вимог:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 , 1991 року народження, на військовий облік 06 травня 2026 року та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1049 від 06 травня 2026 року «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» у частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , 1991 року народження;

- визнати протиправною та скасувати постанову (висновок) військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2026-0506-1523-1438-3 від 06 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 № 136 від 06 травня 2026 року у частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та зобов`язати військову частину НОМЕР_3 виключити його зі списків особового складу військової частини;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , відновивши відомості про його виключення з військового обліку та зазначивши підставу такого виключення - пункт 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції, чинній на момент прийняття рішення про його виключення з військового обліку.

Також, вказаною ухвалою суд продовжено розгляд справи №280/5486/26.

Ухвалою суду від 21 липня 2026 року від відповідача 1 витребувано докази по справі.

Ухвалою суд від 31 липня 2026 року залучено до участі у справі №280/5486/26 у якості співвідповідача Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня № 7» Запорізької міської ради.

04 серпня 2026 року від представника КНП «Міська лікарня № 7» Запорізької міської ради на адресу суду надійшов відзив на позов, у якому вказано, що Довідка військово-лікарської комісії № 2026-0506-1523-1438-3 від 06 травня 2026 року на громадянина ОСОБА_1 , складена військово-лікарською комісією територіального центру комплектування та соціальної підтримки Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради» позивачем не оскаржено. Вказано, що медичний огляд позивача проведено у відповідності до Положення № 402. У задоволенні позову просить відмовити.

05 серпня 2026 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій остання не погоджується із доводами представника Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради», викладеними у відзиві на позов.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно відомостей Військового квитка позивача серії НОМЕР_6 від 25 квітня 2013 року позивач з 06 травня 2024 року виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

06 травня 2026 року позивачу проведено медичний огляд КНП «Міська лікарня №7»» ЗМР», за результатами якої оформлено Довідку ВЛК №2026-0506-1523-1438-3, відповідно до якої позивач придатний до військової служби. Рішення підписано електронними підписами членами ВЛК.

Начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 прийняв наказ (по стройовій частині) від 06 травня 2026 року № 1049 , відповідно до якого рядового ОСОБА_1 06 травня 2026 року призвано на військову службу за мобілізацією згідно з Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №741/2024 "Про загальну мобілізацію" та направлено у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_3 .

Відповідно до Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 06 травня 2026 року за № 136 ОСОБА_1 , зараховано ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини.

Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо взяття на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації та необхідності скасування наказу про зарахування до особових списків військової частини, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, з метою захисту своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року за №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Приписами частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ передбачено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" №1951-VIII від 16.03.2017 (далі - Закон №1951-VIII).

Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України (частина 1 статті 1 Закону №1951-VIII).

Згідно частини 1 статті 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Згідно зі статтею 3 Закону №1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Частиною 5 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII).

За змістом статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; відомості про участь у бойових діях. (стаття 8 Закону №1951-VIII)

Відповідно до статті 9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

На виконання частини 1 статті 14 Закону №1951-VIII, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).

Отже, за змістом вказаних норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені статтею 37 Закону №2232-ХІІ.

Згідно з пункту 6 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції, що була чинною до 17 травня 2024 року включно), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Повертаючись до фактичних обставин справи судом встановлено, що згідно відомостей Військового квитка позивача серії НОМЕР_6 від 25 квітня 2013 року позивач з 06 травня 2024 року виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Верховною Радою України 11 квітня 2023 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" за № 3633-ІХ, який набрав чинності 18 травня 2024 року (далі - Закон № 3633-ІХ).

Так, вищевказаним Законом №3633-ІХ внесені зміни до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та частину 6 статті 37 цього Закону викладено в новій редакції, а саме, зазначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, окрім іншого:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи;

розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року за №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до пункту 3 Порядку №1487 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 81 Порядку №1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пункті 15 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку.

Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки беруть на військовий облік, знімають або виключають з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у яких відсутні військово-облікові документи, лише після відновлення зазначених документів.

Отже, виключення з військового обліку військовозобов`язаного передбачає проставлення відповідної відмітки у військово-обліковому документі (військовому квитку або тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного), для здійснення чого Порядком №1487 передбачена обов`язкова особиста присутність військовозобов`язаного для зняття його з військового обліку, що відповідає вимогам Порядку №1487.

Пунктом 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого, здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, до повноважень районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, взяття, зняття або виключення з військового обліку, а також ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Частиною 9 статті 1 Закону №2232-XII визначено: щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 14 Закону №2232-XII, взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, ступеня їх придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей. Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

Надаючи оцінку доводам позивача про неможливість його повторного зарахування на військовий облік та подальшу мобілізацію у зв`язку з тим, що останнього виключено з військового обліку на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону №2232-XII, суд вказує наступне.

18 травня 2024 року набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2024 року №560 (далі - Порядок №560).

Згідно з пунктом 4 розділу "Загальні питання" Порядку №560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:

особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади". Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;

особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;

особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

Отже, з 18 травня 2024 року редакція частини 6 статті 37 Закону №2232-ХII не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, більш того, з цього часу передбачена можливість мобілізації особи, яку раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.

Окрім цього, суд звертає увагу, що в Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов`язується із вступом його в силу і з моментом втрати ним юридичної сили. За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).

На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб`єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров`я.

Якщо під час розгляду заяви особи суб`єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

Так, у зв`язку із внесенням змін до Закону №2232-XII звужено коло підстав для виключення з військового обліку.

Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто, збільшення мобілізаційного ресурсу держави.

З часу набрання чинності змін до Закону №2232-XII він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.

За змістом статті 37 Закону №2232-ХІІ та пунктів 79, 81 Порядку №1487, взяття, зняття та виключення з військового обліку здійснюються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки у випадках, передбачених законодавством. Водночас положеннями наведених нормативно-правових актів не встановлено заборони на повторне взяття особи на військовий облік після її попереднього виключення з нього, якщо обставини, які зумовили таке виключення, більше не відповідають чинному правовому регулюванню.

Отже, саме по собі попереднє виключення позивача з військового обліку у 2024 році не свідчить про відсутність у нього можливості бути повторно взятим на військовий облік після зміни законодавства. Відповідно, посилання позивача на неможливість набуття статусу військовозобов`язаного лише з огляду на факт його попереднього виключення з військового обліку є необґрунтованим.

Крім того, пунктом 4 розділу «Загальні питання» Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, передбачено можливість призову під час мобілізації, зокрема, осіб, які раніше були засуджені до позбавлення волі за вчинення кримінальних правопорушень, у тому числі тяжких злочинів, за винятками, встановленими цим Порядком.

Відтак, доводи позивача про те, що його попереднє виключення з військового обліку унеможливлювало повторне взяття на військовий облік та набуття статусу військовозобов`язаного, ґрунтуються на застосуванні положень законодавства, які на момент вирішення питання про мобілізацію вже не містили відповідної підстави для виключення з військового обліку, є безпідставними.

Стосовно доводів позивача про те, що з 06 травня 2024 року, тобто з моменту його виключення з військового обліку як особи, раніше засудженої до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, він вважається звільненим від виконання військового обов`язку як особа, непридатна до проходження військової служби, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

При цьому виключення особи з військового обліку та звільнення її від виконання військового обов`язку є різними за своїм правовим змістом юридичними фактами, які не можуть ототожнюватися без встановлення передбаченої законом підстави для звільнення від військового обов`язку.

Так, стаття 37 Закону №2232-ХІІ регулює питання військового обліку та визначає, зокрема, підстави виключення з нього. Водночас сам факт виключення особи з військового обліку на підставі, яка була передбачена попередньою редакцією цієї статті, не означає автоматичного припинення її військового обов`язку та не є самостійною підставою для визнання особи непридатною до військової служби.

Крім того, положеннями Закону №2232-ХІІ не передбачено, що засудження особи до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину саме по собі зумовлює її звільнення від виконання військового обов`язку або встановлює її непридатність до військової служби.

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок охоплює, зокрема, підготовку громадян до військової служби, взяття їх на військовий облік, проходження військової служби та дотримання правил військового обліку. Отже, виключення з військового обліку не може розглядатися як безумовне припинення всіх правовідносин, пов`язаних із виконанням військового обов`язку.

Таким чином, сам факт попереднього засудження позивача не свідчить про його непридатність до військової служби та не звільняє його від виконання військового обов`язку, оскільки такі правові наслідки не встановлені наведеними нормами законодавства.

Щодо посилань позивача на непридатність до військової служби суд зазначає, що питання придатності громадянина до військової служби належить до сфери військово-лікарської експертизи та вирішується на підставі відповідного медичного огляду ВЛК.

Як встановлено судом, за результатами військово-лікарської експертизи позивача визнано придатним до військової служби. Водночас матеріали справи не містять доказів встановлення щодо ОСОБА_1 непридатності до військової служби за станом здоров`я або прийняття відповідного рішення військово-лікарською комісією.

Відтак, попереднє виключення позивача з військового обліку не є достатньою правовою підставою для висновку про його звільнення від виконання військового обов`язку, а відсутність доказів встановлення непридатності до військової служби виключає можливість ототожнення факту такого виключення з непридатністю до військової служби.

Водночас матеріали адміністративної справи позбавлені доказів, що підтверджують наявність у позивача підстав для виключення з військового обліку військовозобов`язаних станом на дату взяття позивача на військовий облік та проведення призову на військову службу під час мобілізації.

Суд також враховує, що як під час проведення мобілізаційних дій, так і під час розгляду справи, ОСОБА_1 , не надав суду жодних доказів на підтвердження наявності у нього бронювання чи підстав для відстрочки від військової служби під час мобілізації, або ж документів, які підтверджують непридатність до військової служби за станом здоров`я.

Щодо посилань на порушення порядку проведення ВКЛ щодо позивача, то суд зазначає таке.

Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

- встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Відповідно до п. 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК), ВЛК регіону. Згідно із положеннями підпункту 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Згідно із п.п. 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (абзац 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402).

Відповідно до підпункту 2.4.4 пункту 2.4 розділу І Положення №402 на ВЛК регіону покладаються обов`язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону має право приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК (абзац 5 підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу I Положення № 402). Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (пункту 2.4.10 розділу І Положення № 402).

Отже, для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення №402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, а також осіб, раніше визнаних непридатними до військової служби, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До позаштатних постійно діючих ВЛК належать, крім інших, ВЛК територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Суд зауважує, що позивачем окремо не оскаржується висновок ВЛК про його придатність, а отже, такий висновок не є предметом спору.

Крім того, позивачем не надано доказів оскарження Довідки ВЛК від 06 травня 2026 року про його придатність до ВЛК вищого рівня.

У цьому контексту варто звернути увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі №160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі №820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене суд зазначає, що позивач не скористався своїм правом на оскарження рішення ВЛК у порядку, передбаченому Положенням №402, до звернення до суду із цим позовом.

Щодо посилань позивача на той факт, що медичний огляд проведений формально, без взяття аналізів та без огляду у вузьких спеціалістів, то суд зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи, а саме, Картки обстеження та медичного огляду, під час проведення ВЛК позивача 06 травня 2026 року у нього на дослідження відібрані аналізи крові (загальний, біохімічний, серологічний), аналіз сечі загальний, флюорографія, ЕКГ. Позивач оглянутий терапевтом, хірургом, невропатологом, ЛОРом, офтальмологом, психіатром.

Отже, твердження представника позивача щодо формальності медичного огляду є спростованими.

Відтак, судом не встановлено порушень процедури під час проходження позивачем 06 травня 2026 року ВЛК.

Зважаючи на це порушення процедури проходження ВЛК у цьому випадку судом не встановлені, а окремо висновок ВЛК позивач не оскаржує,

Отже, ураховуючи викладене, суд не вбачає порушень у діях відповідача 1 під час призову позивача, а тому, відповідно, відсутні підстави для скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1049 від 06 травня 2026 року про призов позивача.

Також, відсутні і підстави для скасування наказу відповідача 2 про зарахування позивача до списків особового складу ВЧ НОМЕР_3 та відсутні і підстави для зобов`язання відповідача 2 прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби.

Так, суд зазначає, що частиною четвертою статті 26 Закону №2232-XII, визначено вичерпний перелік підстав, коли військовослужбовці, що проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану звільняються з військової служби. Підстави, які б надавали позивачу можливість звільнення з військової служби в зазначеному переліку наразі відсутні.

Процедура проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України регламентована Положенням №1153/2008; "Інструкцією про організацію виконання Положення №1153/2008", затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року №170 (далі Інструкція №170); "Інструкцією з організації обліку особового складу Збройних Сил України", затвердженою наказом Міністра Оборони України від 26.05.2014 №333 (далі - Інструкція №333).

Такий вид військової адміністративної процедури як "виключення зі списків особового складу військової частини" можливий лише у окремих випадках, а саме: направлення військовослужбовця для проходження військової служби до інших військових формувань у тому числі за кордон (пункт 10 Положення №1153/2008, абзац 8 підпункту 1 пункту 1.5 розділу І Інструкції №170, абзац 2 пункту 2.9. розділу 2 Інструкції №333); звільнення з військової служби (пункти 34-37 Положення №1153/2008, пункт 14.10 Інструкції №170, абзац 2 пункту 2.9 Інструкції №333); на підставі вироку суду у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання (пункт 77 Положення №1153/2008, абзац 2 пункту 3.22 Інструкції №170, абзаци 7, 8 пункту 2.9 Інструкції №333); зарахування військовослужбовця на навчання до військового навчального закладу (абзац 6 пункту 144 Положення №1153/2008, абзац 9 пункту 4.8 Інструкції №170, абзац 5 пункту 2.9 Інструкції №333); смерті (загибелі) військовослужбовця або визнання безвісти відсутнім на підставі рішення суду про таке визнання (пункт 230, 247 Положення №1153, абзаци 10, 11 пункту 2.9 Інструкції №333).

Зазначені вище випадки застосування процедури "виключення зі списків особового складу" вказують на те, що виключити військовослужбовця зі списків військової частини можливо здійснити на підставі рішення суду лише: 1) про визнання безвісти відсутнім та 2) визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення та засудження до позбавлення / обмеження волі та/або позбавлення військового звання. Інших підстав, де б рішення суду було підставою для виключення зі списків військової частини законодавство у сфері регулювання правовідносин проходження військової служби не містить.

Враховуючи викладене, підстави для виключення позивача із списків особового складу в/ч та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , шляхом відновлення відомостей про його виключення з військового обліку та зазначивши підставу такого виключення - пункт 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції, чинній на момент прийняття рішення про його виключення з військового обліку відсутні.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої и статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 7» Запорізької міської ради (вул. Привокзальна, 9, м. Запоріжжя, 69118; код ЄДРПОУ 35535544) (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 21-А, ЄДРПОУ 35535544) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 30 вересня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов