ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"01" жовтня 2026 р. справа № 300/1421/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді Микитин Н.М. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області, в якому просить:
визнати відсутність повноважень і компетенції відповідача з 2022 року;
скасувати рішення від 18.02.2026 №2/2-2026, з підстав порушення положень Закону України «Про адміністративну процедуру»;
зобов`язати повторно, невідкладно розглянути скаргу від 19.12.2025 №205;
стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 35 000 Євро.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд головуючому судді - Микитин Н.М.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху.
У зв`язку з усуненням недоліків позову, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено судовий розгляд справи.
Ухвалою від 27.08.2026 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №300/1421/26 та призначено справу до судового розгляду по суті.
Так, під час розгляду справи по суді 30.09.2026 ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Микитин Н.М. із визначенням обставин, які у позивача викликають сумнів щодо неупередженості та об`єктивності судді, яка мотивована незгодою заявника із процесуальними діями судді, а саме ненаданням матеріалів справи для ознайомлення.
Згідно з ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим справу №300/1421/26 передано до відділу документального забезпечення - канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2026 для розгляду заяви про відвід визначено головуючого суддю Кафарського В.В.
Розглянувши заяву позивача про відвід судді Микитин Н.М. від розгляду адміністративної справи №300/1421/26, суд вказує на таке.
Згідно частин 3 та 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Частиною 11 статті 40 КАС України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Ураховуючи наведені норми КАС України, розгляд заяви позивача про відвід судді у цій адміністративній справі здійснюється в порядку письмового провадження.
Відтак, суд не бере до уваги посилання ОСОБА_1 у поданій заяві про її розгляд у судовому засіданні.
Суддя зазначає, що підстави для відводу (самовідводу) судді визначені в статті 36 КАС України. Так, згідно з частиною першою статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Тобто, статтею 36 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав для відводу судді.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Частиною 4 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заявник звільняється від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу виключно у випадку встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини 1 статті 36, статті 37 цього Кодексу.
Однак, в заяві про відвід судді обставини, визначені пунктами 1-3, 5 частини першої статті 36, статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначені, та, як наслідок, на відповідача, покладений обов`язок доведення підставності сумніву в неупередженості або об`єктивності судді, з посиланням на конкретні факти, які мають бути підтверджені відповідними доказами.
При цьому, заявником жодного доказу існування будь-яких обставин, які викликають у нього аргументований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді в заяві не наведено та суду не надано.
Єдиною підставою, якою позивач обґрунтовує заяву про відвід судді, є ненадання матеріалів справи для ознайомлення. Тобто, фактично мотивом заявлення відводу є незгода заявником із процесуальними діями/рішеннями судді.
Однак, згідно приписів частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Більше того, суд звертає увагу, що викладені у заяві про відвід судді доводи є суб`єктивними та жодного доказу викладеному не надано.
Таким чином, оскільки конкретних обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді Микитин Н.М. позивачем у заяві про відвід не наведено, подана заява є безпідставною та необґрунтованою, та, як наслідок, до задоволення не підлягає.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Микитин Н.М. в адміністративній справі №300/1421/26 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій - відмовити.
Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.