ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питань перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами
Справа № 500/4980/25
01 жовтня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Мірінович У.А.,
за участю:
секретаря судового засідання Потихач В.В.
представника позивача - Чернікова Д.Ю.
представника відповідача - Чорней М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала справа №500/4980/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними.
Рішенням суду від 29.10.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Суд вирішив:
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсації за невикористані відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з 02.03.2022 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 20.06.2025 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 02.03.2022 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 20.06.2025 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Вказане рішення суду набрало законної сили 30.12.2025, у зв`язку з чим 17.02.2026 Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
18.08.2026 на адресу суду надійшла заява представника Військової частини НОМЕР_1 , у якій просить суд переглянути справу №500/4980/25 за нововиявленими обставинами, скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача з 18.06.2025 по 20.06.2025 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні цієї частини позовних вимог.
Заява мотивована тим, що висновок суду, по справі №500/4980/25, щодо чинності Постанови Кабінету Міністрів України № 481 в частині внесення зміни до пункту 4 постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, до 18 червня 2025 року, тобто до моменту набрання чинності рішення Київського окружного адміністративного та Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №320/29450/24, базується на рішеннях судів, які були чинні на момент розгляду, а відповідно були обов`язковими до виконання на момент вирішення спору.
Однак, за результатами касаційного розгляду 16.07.2026 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнято постанову якою касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено, рішення судів першої та апеляційної інстанцій по справі №320/29450/24 скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Заявник вважає, що оскільки рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 по справі №320/29450/24 були покладені в основу рішення суду від 29.10.2025, проте були скасовані постановою Верховного Суду від 16.07.2026, тому вказані обставини відповідно до пункту 3 частини 2 статті 361 КАС України є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Ухвалою суду від 24.08.2026 прийнято заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до розгляду та відкрито провадження за нововиявленими обставинами, призначено судове засідання на 22.09.2026.
07.09.2026 представником позивача подано до суду заперечення на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у яких вважає доводи представника відповідача необґрунтованими, у зв`язку з чим просить суд відмовити у її задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що рішенням від 29.10.2025 позов задоволено частково. Перерахунок присуджено лише за два відрізки: з 02.03.2022 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 20.06.2025. За період з 20.05.2023 по 17.06.2025, тобто за час, коли пункт 2 Постанови № 481 був чинним, у задоволенні позову відмовлено саме з тих мотивів, які заявник тепер повторює як нововиявлену обставину.
Представник позивача також наголошує, що з 18.06.2025 чинною була первісна редакція пункту 4 постанови № 704, а тому з 18.06.2025 пункт 2 Постанови № 481 не входив до складу чинного правового регулювання, оскільки скасування судових рішень постановою від 16.07.2026 не має зворотної дії в часі. Крім того представник позивача звертає увагу на відсутність преюдиційного зв`язку у розумінні пункту 3 частини другої статті 361 КАС України між судовими рішеннями у цій справі та справі №320/29450/24, а заяву відповідача вважає прихованою апеляційною процедурою.
В судовому засіданні 22.09.2026 представник відповідача підтримав заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстав, викладених у заяві, та просив її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 22.09.2026, вирішено перейти до стадії ухвалення судового рішення, проголошення вступної та резолютивної частини якого призначено на 01.10.2026.
Надаючи правову оцінку заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.
Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами встановлені статтею 361 КАС України, згідно з частиною першою якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини 2 статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Згідно з частиною четвертою статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 21.03.2023 у справі № 640/19240/21, "… за своїм змістом нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Тобто, це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.
Водночас, нововиявленими слід уважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення.
Отже, умовами для перегляду рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких після прийняття рішення по суті спору.
Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи.
В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення...".
Судом встановлено, що предметом спору у даній справі було право позивача на перерахунок з 02.03.2022 року по 20.06.2025 року грошового забезпечення з урахуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01 січня відповідного календарного року.
Частково задовольняючи позовні вимоги за визнаючи право позивача на здійснення такого перерахунку грошового забезпечення за періоди з 02.03.2022 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 20.06.2025 суд здійснив правову оцінку спірних правовідносин з урахуванням положень Постанови КМУ № 704 у редакції постанови КМУ №481 від 12.05.2023, з урахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №320/29450/24.
Разом з тим слід зазначити, що посилання суду у мотивувальній частині рішення від 29.10.2025 на судові рішення у справі №320/29450/24 саме по собі не свідчить про те, що зазначене судове рішення було самостійною юридичною підставою для ухвалення рішення у справі №240/4980/25.
Такі посилання зумовлені виключно необхідністю визначити, які саме правові норми пункту 4 Постанови №704 та в якій редакції були чинні у спірний період та підлягали врахуванню судом при вирішенні спору.
Скасування судових рішень у справі №320/29450/24 фактично зводиться до зміни правової оцінки спірних правовідносин та правозастосовної практики щодо застосування пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 481 і пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
Водночас зміна правової позиції суду або інше тлумачення норм матеріального права не є нововиявленою обставиною та не може бути підставою для перегляду остаточного судового рішення за правилами статті 361 КАС України.
Суд також наголошує, що перегляд за нововиявленими обставинами не може бути способом повторного розгляду справи або переоцінки правової оцінки, наданої судом, про що також свідчать положення частини 3 статті 361 КАС України, згідно якої перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Зазначене у сукупності дає підстави дійти висновку, що наведені заявником обставини не відповідають ознакам та критеріям, а тому не можуть вважатися нововиявленою обставиною у розумінні частини 2 статті 361 КАС України і не можуть бути підставою для перегляду судового рішення.
Крім того, у пункті 33 рішення від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania, заява № 28342/95), у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04).
З огляду на викладене, оцінивши доводи сторін у їх взаємозв`язку з нормами процесуального права, що регулюють питання перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати наведені заявником обставини нововиявленими у розумінні статті 361 КАС України, а відтак не вбачає законних підстав для задоволення заяви відповідача.
Згідно частини 1 статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 361-364, 369 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у справі №500/4980/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 01 жовтня 2026 року.
Головуючий суддя Мірінович У.А.