ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2026 року Чернігів Справа № 620/8286/26
Чернігівський окружний адміністративний суду складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
представника позивача Коваленка О.Ю.,
представника відповідача Швед А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податковоих повідомлень - рішень,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області та просить: визнати протиправними і скасувати:
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 23.06.2026 №10654/Ж10/25-01-24-05, яким констатовано порушення з боку ОСОБА_1 пп.49.18.4 п.49.18 ст. 49, пп.170.11.1 1.170.11 ст.170, п. 176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового Кодексу, а саме: не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік та застосовано штрафну санкцію в розмірі 340,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 23.06.2026 №10649/Ж10/25-01-24-05, яким констатовано порушення з боку ОСОБА_1 пп.163.1.3 п.163.1 ст.163, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, пп.170.11.1 п.170.11 ст.170 з урахуванням п.167.1 ст.167 Податкового Кодексу, а саме: занижено суму податку на доходи фізичних осіб всього 219687,92 грн., в т.ч. за 2023 рік на суму 219687.92 грн. та донараховано 219687,92 грн. і застосовано штрафну санкцію в розмірі 54921,98 грн.;
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 23.06.2026 №10648/Ж10/25-01-24-05, яким констатовано порушення з боку ОСОБА_1 пп.1.2, пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу, а саме: занижено суму військового збору всього на 18307,33 грн., в т.ч. за 2023 рік на суму 18307,33 грн. та донараховано 18307,33 грн. і застосовано штрафну санкцію в розмірі 4576,83 грн.;
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 23.06.2026 №10651/Ж10/25-01-24-05, яким констатовано порушення з боку ОСОБА_1 пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 Кодексу, а саме: не надала відповіді на запит від 23.09.2025 №12173/6/25-01-24-09-11, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Податкового Кодексу та застосовано штрафну санкцію в розмірі 8647,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Щодо твердження Позивача про порушення порядку повідомлення про проведення перевірки, зазначає наступне.
Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
П.п. 75.1.2. п.75.1 ст. 75 ПКУ документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПКУ) документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
П. 79.2 документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
79.3. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.
На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, 78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 та ст.82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі Податкового Кодексу), з метою достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року видано наказ Головного управління ДПС у Чернігівській області від 16.03.2016 року № 237-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 та письмового повідомлення про її проведення від 16.03.2026 року № 91/ж4/25-01-24-04-04.
Термін проведення перевірки згідно з наказом становить 5 робочих днів з 23.04.2025 року.
Копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 16.03.2026 року № 237-п, а також письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 16.03.2026 року № 91/ж4/25-01- 24-04-04було надіслано ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення 17.03.2026 року, яке 08.04.2026 року повернуто з позначкою - за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до п. 42.1 ст. 42 ПКУ податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
У п. 42.2. ст. 42 ПКУ вказано, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно п. 42.3., якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
П. 42.5 ст. 45 ПКУ вказано, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, з урахуванням п. 5 статті 45 ПКУ так як позивачці за її місцезнаходженням надісланий вказаний наказ та повідомлення про перевірку рекомендованим листом з повідомлення про вручення, але лист повернувся, у зв`язку з закінченням терміну зберігання (докази додаються) вважається, що наказ та повідомлення про проведення перевірки вручені платнику податків, а саме: 06.04.2026 року.
Окрім того, на адресу контролюючого органу від Позивачки не надходило повідомлення про зміну податкової адреси.
З урахуванням п. 79.2 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу. Таким чином, наказ та направлення на перевірку були відправлені 17.03.2024, а проведення перевірки розпочалось аж 23.04.2026 року, тобто через 36 дня після відправлення.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду викладених у постанові від 06.08.2019 року № 520/8681/18 де зазначено, що «...відповідно до встановленого судами попередніх інстанцій у справі правомірності дій контролюючого органу при визначенні та проведенні документальної позапланової перевірки факту повернення поштового відправлення з позначкою «за закінченням терміну зберігання», яким було направлено платнику наказ про проведення позапланової невиїзної перевірки, скерованого на податкову адресу платника податків рекомендованим поштовим відправленням, Верховний Суд зробив висновок, що платник податків вважається таким, що належним чином повідомлений про її проведення...».
Відповідно до Постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 п. 101 у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення «EMS» -14 календарних днів, міжнародні поштові відправлення - відповідно до укладених угод.
З урахуванням вказаного пункту, лист повернувся на адресу ГУ ДПС у Чернігівській області 08.04.2026 року, тобто через 22 дні після отримання поштовим оператором (17.03.2026).
Відтак, твердження Позивача, що її не було належним чином повідомлено про проведення перевірки, оскільки контролюючий орган лише в травні 2026 набув би законних підстав на її проведення, не відповідають вимогам закону та не можуть братися до уваги.
Щодо твердження Позивача, що при проведенні перевірки контролюючим органом не було використано жодного первинного документа, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 72.1. ст. 72 ПКУ для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: п.п. 72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: п.п. 72.1.4. від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.
У п. 74.1. ст. 74 ПКУ зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
П. 74.3. ст. 74 ПКУ вказано - зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Таким чином, лист ДПС України від 05.09.2025 № 21688/7/99-00-24-04 03-07, в якому зазначена податкова інформація отримана й опрацьована відповідно до статей 19-1, 20, 72, 73 ПКУ, яка відповідно до п. 74.3 ст. 74 ПКУ використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань.
Така інформація, відповідно до п. 17.1.9 ст. 17 ПКУ, залишається в контролюючому органі для виконання службових обов`язків і не розголошується іншими особами.
Наказом Міністерства Фінансів від 20.08.2015 року № 727 затверджений «Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків (далі по тексту - Порядок»».
У Розділі III ч. 1 Порядку акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта (довідки) документальної перевірки додаються інформативні додатки.
Почрдок містить розділ IV - «Інформативні додатки до акта (довідки) документальної перевірки».
Залежно від фінансово-господарської діяльності платника податків та результатів перевірки до інформативних додатків належать:
затверджений керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу та підписаний начальником відділу (управління) працівника, що очолює перевірку, план (перелік питань) перевірки платника податків;
відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, що повторюються;
розрахунок податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені у випадках, встановлених податковим, валютним та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з наведенням в ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку) або звіту, відповідного звітного періоду, щодо якого здійснюється розрахунок податкового (грошового) зобов`язання, бюджетного відшкодування, від`ємних значень об`єктів оподаткування, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов`язання;
розрахунок донарахованих сум єдиного внеску в розрізі застрахованих осіб, а також розрахунок фінансових санкцій та пені;
пояснення та їх документальне підтвердження, зауваження або заперечення платника податків, посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноваженої ним особи) щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки, в тому числі щодо відсутності вини та наявності пом`якшуючих обставин, або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, щодо дій (бездіяльності) посадових осіб контролюючого органу, що проводили документальну перевірку;
акт відмови платника податків, керівника платника податків або уповноваженої ним особи поставити свій підпис у направленні на проведення перевірки;
акт відмови в допуску до проведення перевірки посадових осіб контролюючого органу;
акт про неможливість проведення перевірки;
акт відмови платника податків, керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання (отримання) акта, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або надання письмових пояснень платником податків;
запити, надані (надіслані) платнику податків, посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) щодо надання окремих документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки;
акт про ненадання платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки у визначений у запиті строк (у разі його складання), акт відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації;
акт, який засвідчує факт надання документів менше ніж за 3 дні до дня завершення перевірки;
інші матеріали, що підтверджують наявність або відсутність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
матеріали зустрічних звірок, реєстри, в яких зазначається інформація про надіслані запити на їх проведення до інших контролюючих органів, та отримані відповіді;
оригінали або завірені в установленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують наявність або відсутність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у разі їх отримання;
опис отриманих копій документів;
дані про виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (експортних, імпортних, бартерних, з переробки давальницької сировини на території України та за її межами тощо);
акти обстеження виробничих, складських, торговельних та інших приміщень платника податків;
копії матеріалів (описи, відомості, протоколи) про результати проведеної платником податків інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів тощо;
документи, що підтверджують вилучення документів (їх копій), якщо вилучення було наявним, у випадках та в порядку, передбачених законом;
інші матеріали, що мають значення для прийняття податкового повідомлення-рішення (вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, а також рішень про застосування штрафних санкцій) та вжиття інших заходів за результатами перевірки.
Усі додатки, які складені під час перевірки та містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків та про опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок), відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, підписуються посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, та платником податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) або їх законними представниками (у разі наявності) та додаються до двох примірників акта (довідки) документальної перевірки та є його (її) невід`ємною частиною.
Додатки, що містять інформацію з обмеженим доступом, службового характеру, аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків та опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок додаються лише до примірника акта (довідки) документальної перевірки, який залишається в контролюючому органі.
З урахуванням зазначеного, в листі ДПС України від 05.09.2025 № 21688/7/99-00-24-04-03-07 міститься інформація службового характеру, яка додається лише до примірника акта документальної перевірки, який залишається в контролюючому органі.
Окрім того, у розділі II Описової частини п. 1.9. Акту перевірці, вказано, що при перевірці використано: лист ДПС України № 21688/7/99 00-24-04-03-07 від 05.09.2025 щодо обсягів доходів, одержаних ОСОБА_1 від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2023 роки.
Ч. 2. у розділі II Аку перевірки: «Перевірка своєчасності подання звітності, достовірності, повноти нарахування і сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб з окремих видів отриманих доходів, відмінних від здійснення господарської та/або незалежної професійної діяльності» п. 2.1. зазначено, що: «..відповідно до наявної податкової інформації платник податків - фізична особа ОСОБА_1 у 2023 році отримала дохід, який згідно з Податковим Кодексом підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи (далі - податковій декларації) за 2023 рік.».
Так, згідно інформації, яка надійшла до Головного управління ДПС у Чернігівській області від ДПСУ листом №21688/7/99-00-24-04-03-07 від 05.09.2025 (вхідний до Головного управління ДПС у Чернігівській області №3080/8/25-01 від 09.09.2025), яку отримано від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, у порядку передбаченому Конвенцією між урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993 (далі - Конвенція), стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2023 рік, на користь фізичної особи ОСОБА_1 протягом 2023 року надійшли грошові перекази на загальну суму 32133 дол. США.
У розумінні положень статей 72-73 Кодексу інформація, отримана від компетентних органів іноземних держав відповідно до міжнародних договорів, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, є податковою інформацією, а тому використовується контролюючими органами як підстава для проведення документальних перевірок...»
А отже, вказана інформація яка надійшла зазначена в самому акті і її суть в повному обсязі викладена в ньому.
Позивач вказує на порушення Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок (далі по тексту - Методичні рекомендації), затверджених наказом ДПС України від 25.02.2021 № 244, а саме: не було використано жодного відповідного первинного документа.
Щодо цього необхідно зазначити абз. 4 підрозділу 1 розділу I Методичних рекомендацій зазначено, що Акт перевірки (разом із додатками) має містити вичерпну інформацію щодо відпрацювання конкретних ризиків у діяльності платника податків із посиланням на фактично перевірені відповідні документи бухгалтерського обліку, первинні документи за відповідний звітний період.
При цьому у відповідних пунктах акта перевірки або додатках до акта перевірки відображаються показники поданих декларацій (звітів, інших документів) та показники, встановлені при проведенні перевірки регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності платників податків, первинних тта інших документів тощо в процесі опрацювання ризикових операцій, виявлених при проведенні доперевірочного аналізу та під час перевірки. Встановлені дані (показники) декларацій (звітів, розрахунків) відображаються у розрізі визначених законодавством звітних переодів та в грошових одиницях, передбачених звітністю, а встановлені порушення, які описуються у висновках до акта перевірки - у гривнях.
В Акті перевірки були перевірені документи бухгалтерського обліку, а саме: податкова декларація про майновий стан і доходи за звітний період (чи подавалась вона чи ні), і перевірялись відомості з центральних баз ЦБД ДРФО, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, і запити та листи, які направлялись на адресу позивача, відомості, що містяться в інформаційній базі даних ІКС «Податковий блок за період 2023 року, і інформація про отримання іноземних доходів.
Окрім того, на адресу ОСОБА_1 ГУ ДПС у Чернігівській області з урахуванням ст. 73 ПКУ направлялись такі запити:
1. Лист від 29.04.2026 № 1122/Ж12/25-01-24-05-11 про надання письмових пояснень з питань щодо достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за 2023 роки, а також документально підтверджені обставини, які підтверджують відсутність вини, свідчать про наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до норм ПКУ України, який 29.04.2026 був відправлений рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернутий у зв`язку з закінченням терміну зберігання 20.05.2026 року (докази додаються).
2. Лист від 23.09.2025 року № 12173/6/25-01-24-09-11 з метою отримання пояснень та документального підтвердження щодо одержання доходів від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2023 рік, у т.ч. числі договори, угоди, контракти з суб`єктом господарювання, банківські документи, що підтверджують отримання коштів за здійснення послуг/реалізацію товару, інші документи, які стосуються зазначеного питання, який 24.09.2025 року був відправлений рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернутий у зв`язку з закінченням терміну зберігання 13.10.2025 року (докази додаються).
Згідно з підпунктом 51 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України (далі по тексту - ДПС), затвердженого постановою КМУ від 06.03.2019 № 227, ДПС, відповідно до покладених на неї завдань, організовує та здійснює взаємодію та обмін інформацією з компетентними органами іноземної юрисдикції (держави, території) згідно із законодавством, міжнародними договорами України.
За приписами ст. 72 ПКУ контролюючий орган має право на отримання та використання у своїй діяльності інформації від банків та інших фінансових установ.
П. п. 72.1.6 для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.
У свою чергу, між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії здійснюється обмін податковою інформацією відповідно до положень таких міжнародних договорів.
11 серпня 1993 року набула чинності Конвенція про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, ухвалена Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (далі - Конвенція).
01 липня 2009 року набула чинності Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах зі змінами, внесеними Протоколом про внесення змін і доповнень до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах від 27.05.2010, яка ратифікована Верховною Радою України із застереженням Законами України від 17 грудня 2008 року № 677-УІ та від 11 січня 2013 року № 21-УП (зі змінами - з 01.09.2013).
Згідно з пунктом 1 статті 27 Конвенції компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, яка є очікувано значимою для виконання положень цієї Конвенції або адміністрування чи виконання національних законів , що стосуються податків будь-якого виду та визначення, які стягуються від імені Договірних Держав або їхніх адміністративно- територіальних одиниць, або місцевих органів влади тієї мірою, якою оподаткування, згідно з такими законами, не суперечить цій Конвенції.
Відповідно до пункту 2 статті 27 Конвенції будь-яка інформація, одержана Договірною Державою відповідно до пункту 1, вважається конфіденційною так само, як і інформація, що одержана відповідно до національного законодавства цієї Держави, вона може розкриватися тільки особам або органом влади (у тому числі судам і адміністративним органам), які займаються нарахуванням або збором, примусовим стягненням податків, зазначених у пункті 1, або судовим розслідуванням, або розглядом апеляцій стосовно таких платників, або наглядом за вищенаведеним. Такі особи або органи використовують інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію під час відкритого судового засідання або в тексті судових рішень.
Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.04.2022 №118 (далі - Порядок №118).
Порядок №118 спрямований на забезпечення ефективного обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн за спеціальними запитами про надання податкової інформації, а також в межах спонтанного обміну податковою інформацією, що є необхідною або передбачуваною доречною для виконання чи застосування законодавства України або інших країн стосовно податків на які поширюються дії Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованих Законом України від 17.02.2008 №677 VI із застереженнями та/або міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, а також інших чинних міжнародних договорів України, що передбачають обмін податковою інформацією (п.1 розд.1 Порядок №118).
Відповідно до підпункту 51 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, зі змінами, Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює взаємодію та обмін інформацією з компетентними органами іноземної юрисдикції (держави, території) згідно із законодавством, міжнародними договорами України.
З урахуванням приведених положень законодавства Державною податковою службою України від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії отримано у законний спосіб податкову інформацію щодо доходів, які отримали громадяни України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans.
Отримавши лист ДПС України від 05.09.2025 № 21688/7/99-00-24-03-07 (у якому зазначено про надіслання інформації, наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993), стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі Only Fans за 2023 рік, у додатку до якого у переліку фізичних осіб зазначена ОСОБА_1 , як особа яка в 2023 році отримала дохід з джерел походження за межами України, створивши контент на інтерактивній онлайн платформі OnlyFans.
При цьому, лист Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії від 04.03.2025 №S003703 щодо одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі Only Fans за 2023 рік складається з описової частини англійською мовою та файлів Excel.
У додатку до цього листа у переліку фізичних осіб зазначена ОСОБА_1 та її персональні дані, а саме: рнкопп, дата народження, повна адреса проживання та реєстрації).
З урахуванням викладеного суд вважає, що інформація отримана від компетентного органу іноземної держави і яка містить конкретні дані про платника підпадає під ознаки податкової інформації.
Відтак, твердження позивача, що контролюючий орган при проведенні перевірки не використав жодного первинного документи не є доведеним.
Вказане узгоджується з висновками Постанови ВСУ від 06.08.2026 року по справі № 600/2950/25-а - «Суд касаційної інстанції відхилив доводи касаційної скарги про неможливість використання контролюючим органом інформації, отриманої від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії».
Суд не погоджується з доводами Позивачки, що лист компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії не є належною податковою інформацією, оскільки вказаний документ отримано контролюючим органом у встановленому законом порядку на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Як вже зазначалось раніше, у додатку до листа ДПС від 05.09.2025 № 21688/7/99-00-24-04-03-07, з урахуванням перекладу змісту цього додатку, міститься інформація про рахунок та загальну кількість транзакцій за 2023 рік щодо акаунту користувача платформи «OnlyFans», а саме ОСОБА_1 , яка має дані облікової картки, та вартість таких транзакцій в доларах США, а саме:
- по акаунту 296909161 28 транзакцій у 2023 році на суму 30 711, 00 доларів США 1[телефон приховано] транзакцій на суму 4401,00 доларів США;
- по акаунту 296909572 2 транзакцій у 2023 році на суму 1422, 00 доларів США.
Тобто, сума у розмірі 32 133, 00 доларів США є доходом, який був фактично отриманий Позивачкою та є об`єктом оподаткування за українським законодавством.
Окрім вказаного, розрахунки відбувались через альтернативний метод розрахунку - за допомогою електронного гаманця (e-Wallet). А тому посилання позивачки на нез`ясованість механізму транзакцій є безпідставними.
Таким чином, з урахуванням вказаного, чітко вбачається факт, період і сума надходження доходу Позивачки.
Щодо не доведення контролюючим органом факту створення та реєстрації сторінки на платформі саме Позивачкою, суд зазначає наступне.
При реєстрації на платформі «OnlyFans» кожна особа має дотримуватись Умов надання послуг, які розміщені за посиланням https://onlyfans.com/terms.
Вказаними умовами визначено, що для відкриття облікового запису автора користувачу необхідно завантажити дійсне посвідчення особи (паспорт або інший документ, що посвідчує особу), дві власні фотографії (зокрема, у форматі «селфі» з документом).
Отже, обов`язкова процедура верифікації користувача, яка інтегрована на платформі OnlyFans, передбачає прив`язку облікового запису автора до його персональних і банківських даних. З огляду на це, сукупність відомостей, отриманих від компетентного органу Сполученого Королівства в межах міжнародного обміну, є достатньою для ідентифікації позивачки як отримувачки доходу.
Як вже зазначалось судом, у додатку до листа вказані у переліку фізичних осіб зазначена ОСОБА_1 та її персональні дані, а саме: рнкопп, дата народження, повна адреса проживання та реєстрації), а також електронний гаманец, електронна пошта, ноер облікового запису, кількість транзакцій, загальна вартість у дол. США, що спростовує доводи позовної заяви про неможливість її ідентифікації.
Вказане вище узгоджується з позицією Верховного Суду Україні від 06.08.2026 року у справі № 600/2950/25-а та П`ятого адміністративного апеляційного суду у постанові від 06.07.2026 року по справі № 420/19574/25 вже з урахуванням висновків постанови ВСУ від 17.06.2026 у справі № 240/22077/25 та від 25.06.2026 у справі № 5608/9531/25.
Щодо застосування офіційного курсу валют НБУ на останній календарний день 2023 року, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 164.4 ст. 164 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
У Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) ДПС України (розміщена база знань, що наповнюється інформацією, яка містить загальну позицію ДПС України, із застосування норм податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС), зокрема, у категорії 103.19 викладено наступну позицію: «База для нарахування ПДФО з іноземного доходу визначається: - якщо дата отримання іноземних доходів документально не підтверджена, то ПДФО розраховується із загальної суми доходів з іноземних джерел, отриманих протягом звітного року, при цьому такі доходи вважаються такими, що отримані у останньому календарному місяці звітного року та перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на 31 грудня звітного року.».
Під час здійснення аналізу наявної податкової інформації, щодо отримання фізичною особою ОСОБА_1 іноземного доходу, періодом отримання доходу визначено 2023 рік.
Оскільки платником дата отримання іноземних доходів документально не підтверджена, в ході перевірки при перерахуванні у гривні суму доходу, отриманого фізичною особою ОСОБА_1 за 2023 рік застосовано валютний курс Національного банку України, що діяв на 31 грудня відповідного звітного року.
Таким чином, в ході перевірки, встановлено, що у 2023 році ОСОБА_1 отримано доходу з джерел за межами України на суму 32133 дол. США, що за валютним курсом НБУ станом на 31.12.2023 (37,9824 грн./дол. США) становить 1220488,46 грн. (32133 х 37,9824 = 1220488,46 грн.).
Порядок нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено статтею 168 ПК України.
Згідно з підпунктом 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Відповідно до пункту 179.1 статті 179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Платник податків зобов`язаний зазначити іноземні доходи в рядку 10.10 податкової декларації про майновий стан і доходи «Доходи, отримані з джерел за межами України», вказавши розмір та суму податку і військового збору, а також назву країни, з якої отримано іноземні доходи та валюту, в якій такі доходи нараховані.
Підпунктом «б» пункту 171.2 статті 171 ПК України визначено, що відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету є платник податку.
Водночас, відповідно до підпункту 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 ПК України у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПК України.
Нормами статті 16 та статті 36 ПК України встановлений обов`язок для платника податків щодо дотримання норм чинного податкового законодавства, в тому числі обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Аналізуючи викладене, суд дійшов переконання, що обов`язок щодо належного обліку доходів, фіксації дат їх отримання та перерахунку в національну валюту за курсом НБУ на момент кожної транзакції покладено законом виключно на самого платника податків. (Вказане узгоджується з висновками зазначених у постанові ПААС від 08.07.2026 по справі № 420/19574/25)
Разом з тим, згідно з висновком Верховного Суду, викладеного в постанові 24 квітня 2023 року в справі № 560/2210/19, платник податків, який не згоден із відповідністю такої інформації дійсним обставинам справи або ж вважає, що розмір заниженого ним податкового зобов`язання є меншим, вправі подати до контролюючого органу в ході перевірки або ж в ході судового розгляду справи відповідні докази, які спростовують доводи суб`єкта владних повноважень.
Це зумовлено специфікою поставленого в провину платнику податків порушення, а саме заниження загального оподатковуваного доходу, у зв`язку з чим контролюючому органу достатньо довести саме факт отримання останнім доходу у періоді, що перевірявся.
Поряд з цим, у разі заперечення таких обставин платник податків повинен надати докази, які свідчитимуть про: відсутність такого доходу взагалі; наявність підстав вважати його неоподатковуваним або його зменшення; застосування ставки податку, відмінної від базової тощо.
Це узгоджується з нормою абзацу першого пункту 85.2 статті 85 ПК України, згідно із якою платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Оскільки ОСОБА_1 ухилилася від виконання свого податкового обов`язку, не задекларувала іноземні доходи та не надала ані під час перевірки, ані під час судового розгляду первинних документів (зокрема, деталізованих виписок по електронному гаманцю із зазначенням конкретних дат кожної транзакції), контролюючий орган обґрунтовано здійснив розрахунок податкового зобов`язання на підставі наявних у нього відомостей міжнародного обміну інформацією за курсом НБУ на кінець звітного періоду.
Крім того, посилання Позивачкм на те, що Відповідач не дослідив жодного письмового доказу, є помилковим, адже саме Позивачка не надала таких доказів під час податкового контролю.
При цьому Позивачкою не конкретизовано, які саме документи чи відомості відповідач мав дослідити.
Щодо не отримання запиту ГУ ДПС у Чернігівській області від 23.09.2025 № 12173/6/25-01-24-09-11, суд зазначає наступне.
ГУ ДПС у Чернігівській області, на підставі п. 73 ПКУ, з метою отримання пояснень та документального підтвердження щодо одержання доходів від британського субєкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2023 рік, у т.ч. числі договори, угоди, контракти з суб`єктом господарювання, банківські документи, що підтверджують отримання коштів за здійснення послуг/реалізацію товару, інші документи, які стосуються зазначеного питання, на адресу ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 24.09.2025 року надіслала лист з повідомленням про вручення, яке 13.10.2025 року повернуто з позначкою - за закінченням терміну зберігання (докази додаються).
У п. 42.2. ст. 42 ПКУ вказано, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
П. 42.5 ст. 45 ПКУ вказано, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, відповідно до вказаної статті презюмується, що Позивачка отримала вказаний запит 13.10.2025 року.
Від так, твердження Позивачки ОСОБА_1 , що вона не отримувала вказаного вище запиту не відповідає дійсності.
Щодо неврахування позицій Верховного Суду України від 17.06.2026 року у справі № 240/22077/25, від 26.06.2026 у справі № 560/9531/25, при прийнятті оскаржуваних рішень, суд зазначає наступне.
Верховний Суд України у своїй постанові від 06.08.2026 ркоу у справі № 600/2950/25-а вказав наступне: «...Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вважає такі посилання безпідставними, оскільки подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Під час розгляду справи, судом встановлено, що обставини справ №240/22077/25, №560/9531/25, №160/9277/19, №520/8836/18, №826/17123/18 та справи, що розглядається є відмінними.
Зокрема, щодо посилання скаржника у касаційній скарзі на не врахування висновків викладених у постановах Верховного Суду від 17 червня 2026 року у справі №240/22077/25 та від 25 червня 2026 року у справі №560/9531/25, то як вбачається з наведених рішень, Верховним Судом скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення, а справи направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, що свідчить про те, що правова позиція щодо застосування певної норми у цих справах остаточно не сформована (аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалах від 7 липня 2021 року у справі №640/3528/19, від 19 липня 2021 року у справі №520/1042/2020, від 18 серпня 2021 року у справі №520/1042/2020).».
Нормами статті 16 та статті 36 ПК України встановлений обов`язок для платника податків щодо дотримання норм чинного податкового законодавства, в тому числі обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ст. 85.2. платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Положення ст. 176, 179 ПКУ регламентують обов`язок платника податків вести облік отриманих доходів, подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у випадках, передбачених законом, а також підтверджувати відомості, зазначені у такій декларації, належними документами на вимогу контролюючого органу.
З поданих суду доказів убачається, що за результатами документальної позапланової перевірки складено Акт від 06.05.2026 року №7137/Ж5/25-01-24-05/3724509449, в якому зафіксовані наступні порушення:
- пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.170.11.1 п.170.11 ст.170, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 К Податкового Кодексу, а саме: неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2023 рік;
- пп.163.1.3 п.163.1 ст.163, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, пп. 170.11.1 п.170.11 ст.170 з урахуванням п.167.1 ст.167 Податкового Кодексу, занижено суму податку на доходи фізичних осіб всього 219687,92 грн., в т.ч. за 2023 рік на суму 219687,92 грн.;
- пп.1.2, пп.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу занижено суму військового збору всього на 18307,33 грн., в т.ч. за 2023 рік на суму 18307,33 грн.;
- пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 Кодексу в частині ненадання відповіді на запит, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Податкового Кодексу.
Згідно з пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 Податкового Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Пунктом 163.1 ст.163 Податкового Кодексу визначено, що об`єктом оподаткування резидента є: іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до п.164.1 ст.164 Податкового Кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Згідно з пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 Податкового Кодексу платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Одночасно, визначені ст.163 Податкового Кодексу доходи є об`єктом оподаткування військовим збором, ставка якого становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування (п.161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу).
Відповідно до наявної податкової інформації платник податків - фізична особа ОСОБА_1 у 2023 році отримала дохід, який згідно з Податковим Кодексом підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи (далі - податковій декларації) за 2023 рік.
Так, згідно інформації, яка надійшла до Головного управління ДПС у Чернігівській області від ДПСУ листом №21688/7/99-00-24-04-03-07 від 05.09.2025 (вхідний до Головного управління ДПС у Чернігівській області №3080/8/25-01 від 09.09.2025), яку отримано від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, у порядку передбаченому Конвенцією між урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993 (далі - Конвенція), стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2023 рік, на користь фізичної особи ОСОБА_1 протягом 2023 року надійшли грошові перекази на загальну суму 32133 дол. США.
Враховуючи отриману податкову інформацію за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. платник податків ОСОБА_1 окрім отриманих доходів, обов`язок щодо відображення яких у податковій декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, фактично отримала доходи з джерел за межами України, з яких не сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Згідно п.179.1 ст. 179 Податкового Кодексу платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п.176.1 ст.176 Податкового Кодексу платники податку зобов`язані:
а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію ;
в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим.
Також, нормою 170.11.1. Податкового Кодексу передбачено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу,
Згідно із п.49.1 ст.49 Податкового Кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно п.49.2 ст.49 Податкового Кодексу платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Згідно із п.49.1 ст.49 Податкового Кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового Кодексу податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.
Згідно з пп.69.1 п.69 підрозділу розділу ХХ Податкового Кодексу платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого до 1 червня 2023 року, I квартал 2023 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2023 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2023 року.
Перевіркою дотримання встановленого порядку подання до органів ДПС податкових декларацій (у випадках коли згідно з нормами Податкового Кодексу таке подання є обов`язковим) встановлено, що платником податків ОСОБА_1 за період, що перевірявся податкові декларації до Головного управління ДПС у Чернігівській області в порушення пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, пп.170.11.1 п.170.11 ст.170 Кодексу, п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового Кодексу не подавались.
Оскільки платник податків мав можливість дотримуватися правил та норм Податкового кодексу, зокрема відповідно до пп.17.1.16. п.17.1. ст.17 Податкового Кодексу надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому цим Кодексом, за порушення яких передбачена відповідальність, однак не вжив достатніх заходів для цього через те, що діяв нерозумно, без належної обачності, що призвело до викладеного до податкового правопорушення. Таким чином, вказане податкове правопорушення слід вважати умисним.
У зв`язку з відсутністю обставин, що перешкоджали б платнику виконати приписи статей 16, 36 та 54 Податкового Кодексу та наявністю ознак умисності, з урахуванням всебічного аналізу наявної податкової інформації щодо платника податків та за відсутності пом`якшуючих або таких, що звільняють від відповідальності, обставин, вчинене платником податкове правопорушення слід вважати умисним.
З 03.08.2014 року набрав чинності Закон України від 31.07.2014 №1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (далі - Закон №1621-VII), яким на період до 01.01.2015 року запроваджено військовий збір. Відповідно до пп.1.1 п.161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового Кодексу з урахуванням змін, внесених Законом №1621-VII платниками військового збору є особи,визначені п.162.1ст.162 Податкового Кодексу, а саме фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.
Законом України від 28.12.2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015 року, до Податкового Кодексу внесено зміни в частині оподаткування військовим збором. Так, відповідно до пункту 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.
Відповідно до пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового Кодексу, зокрема для резидента - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування та іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до пп.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 Податкового Кодексу.
Відповідальною за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 Податкового Кодексу:
а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;
б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету».
Враховуючи викладене, перевіркою встановлено, що фізичною особою ОСОБА_1 в порушення пп.163.1.3 п.163.1 ст.163, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168, пп. 170.11.1 п.170.11 ст.170 з урахуванням п.167.1 ст.167 Податкового Кодексу, пп.1.2 з урахуванням пп.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу занижено суму доходів, отриманих з джерел за межами України, всього на 1220488,46 грн., в т.ч., за 2023 рік на 1220488,46 грн. та донараховано :
за 2023 рік:
- податок на доходи фізичних осіб у розмірі 219687,92 грн. (1220488,46 х 18 % = 219687,92 грн.),
- військовий збір у розмірі 18307,33 грн. (1220488,46 х 1,5% = 18307,33 грн.).
Відповідальність за допущення вищезазначених порушень податкового законодавства несе фізична особа платник податку ОСОБА_1 .
У силу вимог п. 112.1 ст. 112 ПКУ, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно пункту 112.2 ст. 112 ПКУ, особа вважається винуватою у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вина особи полягає у тому, що вона могла дотриматися правил і норм визначених Кодексом, однак вказаного не здійснила та не виконала свого податкового обов`язку.
Вказані обставини свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У результаті таких дій фізичною особою платником податку було занижено суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що підлягають сплаті до бюджету.
Не виконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання, так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у ст.ст.16, 36 Податкового кодексу.
Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно недотримання нею вимог Податкового кодексу України, за які така відповідальність встановлена. Невиконання податкового обов`язку, у відповідності до п.109.1 ст.109 Податкового кодексу є податковим правопорушенням, за яке передбачена фінансова відповідальність.
Оскільки платник податків мав можливість дотримуватися правил та норм Податкового кодексу, зокрема відповідно до пп.17.1.16. п.17.1. ст.17 Податкового Кодексу надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому цим Кодексом, за порушення яких передбачена відповідальність, однак не вжив достатніх заходів для цього через те, що діяв нерозумно, без належної обачності, що призвело до викладеного податкового правопорушення.
Додатково, з метою встановлення вини ОСОБА_1 , платнику було надіслано запит від 29.04.2026 року №1122/Ж12/25-01-24-05-11 про надання інформації.
На дату реєстрації акта перевірки, платником не надано пояснення, не наведено та документально не підтверджено обставини, що свідчать про відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин та обставин, які відповідно до п.112.8 ст.112 Податкового кодексу України звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень.
За результатами аналізу первинних бухгалтерських документів, зведених документів, регістрів бухгалтерського обліку та поданої звітності встановлено, що діяння платника вчинені умисно.
У зв`язку з відсутністю обставин, що перешкоджали б платнику виконати приписи статей 16, 36 та 54 Податкового Кодексу та наявністю ознак умисності, з урахуванням всебічного аналізу наявної податкової інформації щодо платника податків та за відсутності пом`якшуючих або таких, що звільняють від відповідальності, обставин, вчинене платником податкове правопорушення слід вважати умисним.
Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій по податку з доходів фізичних осіб проводиться на підставі ст.123 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI.
Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу - вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Згідно п.123.2 ст.123 Податкового кодексу - діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності проводиться на підставі п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI.
Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій по військовому збору проводиться на підставі ст.123 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI.
Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу - вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Згідно п.123.2 ст.123 Податкового кодексу - діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій проводиться на підставі п.121.2. ст.121 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI.
Не надання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6 - 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Не подання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов`язку подання інформації.
Враховуючи викладене, суд дійшов переконання, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14000) про визнання протиправними та скасування податковоих повідомлень - рішень, - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 30 вересня 2026 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ