Справа № 357/10914/26
Провадження № 2/357/7496/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Ярмола О. Я.
при секретарі Вдовика А. В.
розглянувши в судовому засіданні в місті Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 , до початку розгляду даної справи по суті подала в суду заяву про залишення позову про розірвання шлюбу, без розгляду у зв`язку з примиренням сторін.
Відповідно до п.5.ч1ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Диспозитивність цивільного судочинства передбачає можливість учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зокрема право позивача у односторонньому порядку відмовитися від судового захисту заявленої ним вимоги.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а положеннями ст. 257 ЦПК України визначено право позивача на подачу заяви про залишення позову без розгляду.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Суд оглянувши матеріали справи, вважає, що даний позов підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивач не підтримує його та бажає залишити свої позовні вимоги без розгляду.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 3, 257 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня проголошення.
Суддя О. Я. Ярмола