У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 120/7024/26
01 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Гонтарук В. М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Вінницького апеляційного суду Сергія Медведського про визнання бездіяльності протипранвою та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року позов повернуто позивачу.
Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач оскарживїї в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
В порушення п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 296 КАС України, апелянтом не вказано в апеляційній скарзі всіх реквізитів, визначених у вказаній нормі.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Перевіривши доводи заяви позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.
Так, за приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено умови за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, з аналізу вищевикладеного видно, що питання, зокрема звільнення від сплати судового збору знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин, які мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами скрутного майнового стану сторони.
З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.
Суд звертає увагу, що Законом України «Про судовий збір» чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору заявник скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Суд враховує, що Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).
Суд зазначає, що заява скаржника не містить копії довідки з ДФС України. Відображені у заяві скаржника відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 26.01.2026 за період з січня 2025 року по грудень 2025 року не мають відповідних відомостей та реквізитів, які відображаються в довідці ДФС України.
Заявник надає суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 26.01.2026 за період з січня 2025 року по грудень 2025 року, які оформлені неналежним чином.
Так, відповідно до пункту 6 розділу X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 29.09.2017 №822, контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 15 до цього Положення. У разі відсутності інформації про доходи в Державному реєстрі контролюючий орган надає відомості з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 15-1 до цього Положення.
Суд зазначає, що позивач хоч і послався на відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, але таке посилання зроблене не в належному порядку, позаяк вчинене шляхом вставлення до тексту заяви про звільнення від сплати судового збору лише частини даних, які мають містити такі відомості. Отже, позивачем не надав відомості з Державного реєстру, які б відповідали формам, наведеним в додатках 15 або 151 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 29.09.2017 №822.
Подібна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09 квітня 2026 року у справі №120/13598/25.
Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 (на момент звернення з касаційною скаргою) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить: 3328,00 грн.
Отже, ставка судового збору за подання цієї апеляційної скарги складає 3328,00 грн.
При цьому, слід зазначити, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплачується за наступними реквізитами: ГУК у Він. обл/м. Вінниця, код платежу 22030101; код ЄДРПОУ: 37979858; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок №[рахунок приховано].
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року залишити без руху.
Надати скаржнику п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в установлений судом строк, її буде повернуто скаржнику.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Гонтарук В. М.